Джонатан Свіфт. Мандри Лемюеля Гуллівера (1 ч.). Історія написання твору. Просвітницькі ідеї у творі
Мета: визначити місце роману “Мандри Лемюеля Гуллівера” у творчому доробку Дж. Свіфта; охарактеризувати роман як вершину творчості письменника; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати у старшокласників потребу у високих естетичних та гуманних цінностях; розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та уміння критично оцінювати теоретичний матеріал; виховувати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати кругозір школярів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Перебіг уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Інтерактивна вправа “Закінчіть речення”
– Ідеали просвітителів – … (Віра в досконалість людини, в її здатність діяти вільно, утвердження пріоритету високої моралі, людяності).
III. Робота над темою уроку
1. Заслуховування повідомлень або перегляд презентацій, відео “Біографія Дж. Свіфта”
2. Колективне складання пам’ятки “Штрихи до портрета Дж. Свіфта”
– Народився в Ірландії 1667 р.
– Закінчив Дублінський університет, після чого перебував у Лондоні на службі у відомого державного діяча й дипломата В. Темпля.
– Літературну діяльність почав із памфлетів – статей, які гостро висміювали вади суспільства, політичні партії.
– За сімейною традицією висвятився на священика.
– Вів активну політичну діяльність (був “міністром без портфеля”).
– В Ірландії став настоятелем собору Святого Патріка.
– У 1726 році вперше побачив світ роман “Мандри Лемюеля Гуллівера”, що мав надзвичайний успіх.
– У 1729 р. Свіфта обрали почесним громадянином міста Дублін.
– 1745 року вся Ірландія проводжала митця в останню путь. На надгробку були викарбовані слова: “Тут упокоївся Дж. Свіфт, декан церкви, і жорстоке обурення вже не може терзати його серце. Іди, мандрівнику, наслідуй, якщо можеш, ревного поборника мужньої свободи”.
Учитель. Почесне місце у світовій літературі Свіфт посів завдяки книзі “Мандри у різні віддалені країни світу Лемюеля Гуллівера, спочатку хірурга, а потім капітана кількох кораблів”. Задум же твору народився у гуртку лондонських дотепників, які придумували гумористичні історії від імені обмеженого ученого-педанта Мартина Скріблеруса (тобто “писаки”.). Саме пародійна манера виступів учасників цього гуртка і стала імпульсом для створення його головного сатиричного шедевру.
Перегляд буктрейлера.
3. Складання паспорту-характеристики твору.
Учитель. Твір Дж. Свіфта посідає чільне місце в культурі Просвітницької доби. Автор прагне пробудити в читачеві почуття внутрішнього опору тим обставинам, які існують як звичайні й узаконені громадською думкою, але насправді не повинні бути такими. Обурений несправедливістю, що панувала у тогочасній Англії, письменник створює роман-пародію, роман-сатиру, читаючи який можна провести паралелі між Ліліпутією та Англією.
4. Колективне створення порівняльної таблиці “Ліліпутія та Англія часів Дж. Свіфта”.
V. Підбиття підсумків уроку.
Літературна гра “Лови помилку”
– Батьківщиною Гуллівера був Лондон. (Ноттінгемпшир.)
– Ще з дитинства Гуллівер мріяв про те, що він стане багатим та знаменитим. (Він мріяв про морські подорожі.)
– Гроші, які надсилав батько, Гуллівер витрачав на їжу та розваги. (Він купував книги з мореплавства, математики, географії, природознавства.)
– За освітою Гуллівер був юристом. (Лікар.)
– Судно, на якому Гуллівер відплив з Брістоля 4 травня 1699 р., мало назву “Ластівка”. (“Антилопа”.)
– Ліліпути не змогли забрати у Гуллівера його компас. (Окуляри.)
– Ім’я, що дали ліліпути Гулліверу, перекладали як Ведмідь-Гора. (Чоловік-Гора.)
– Гулліверу надали титул нардака – найнижчий титул у державі. (Це найвищий титул.)
– “Риси обличчя його гострі й мужні; ніс – орлиний, шкіра – оливково-смаглява, постать – струнка; у поводженні – велич” – так автор описав Гуллівера. (Імператора Ліліпутії.)
– Ворожих партій, котрі існували в Ліліпутії, було 3. (2.)
– Щоб отримати нагороду в Ліліпутії, потрібні були спеціальні знання, розум, вміння орієнтуватися в політиці й економіці. (Потрібно було вище за всіх стрибнути на канаті.)
– Гуллівер залишив Ліліпутію, бо він мріяв побачити нові країни, відкрити нові світи. (Бо імператор віддає наказ його осліпити.)
Учитель. Отже, спочатку роман “Мандри Гуллівера” ми сприймаємо як смішну, веселу казку про велетня і пігмеїв, але швидко розуміємо, що йдеться про найголовніше – про людину й суспільство. Автор показує мізерність державного життя, безглуздя політичної метушні і нездарність політиків. Саме ці Просвітницькі ідеї втілив у своєму твір письменник Дж. Свіфт.
VІ. Домашнє завдання.
Опрацювати С. 26 – 33, охарактеризувати образ Гуллівера (колаж, презентація, кросенс, електронна книга, інфографіка), виконати завдання 29 С. 35*
(2 votes, average: 3.00 out of 5)