ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ “ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ”. РОЛЬ Й. В. ГЕТЕ В ІСТОРІЇ ПРОСВІТНИЦТВА. МІФОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ ОБРАЗІВ ВІРША “ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ” – ПРОСВІТНИЦТВО

Мета (формувати компетентності): предметні (знання про роль Й. В. Гете в історії Просвітництва; уміння охарактеризувати творчість поета й місце в ній балад; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу поетичних творів; потребу в саморозвитку); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти, естетичний смак, світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: балада, художній образ.

Міжпредметні зв’язки: історія, географія, міфологія, живопис, музика.

Обладнання: підручник; словник символів, енциклопедія “Міфи народів світу”; портрет поета, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; репродукція картини М. О. Врубеля “Пан”; аудіозапис балади Ф. Шуберта “Лісовий цар”; тексти різних перекладів балади “Вільшаний король” (В. А. Жуковського, П. О. Куліша, Б. Д. Грінченка, М. Т. Рильського, Д. Ю. Загула); медіазасоби.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

ü Заповніть стовпці таблиці.

ü Визначте роль засобів комічного, езопової мови у романі Дж. Свіфта для розкриття теми й ідеї твору.

ü Оцініть актуальність для сучасності спостережень Гуллівера: “Я не помітив жодної різниці в їхньому вихованні, зумовленої відмінністю статі; хіба що фізичні вправи для дівчаток не такі важкі та обсяг знань трохи вужчий, зате їх навчають правил ведення хатнього господарства. <…> У своєї молоді гуїгнгнми змалечку розвивають силу, прудкість і витривалість. чотири рази на рік молодь кожної округи сходиться, щоб показати свої успіхи в біганні, у стрибанні та інших вправах, що вимагають сили й спритності, і переможця винагороджують складеним на його честь гімном. <…> Помірність, працьовитість, охайність, фізичний розвиток однаково обов’язкові там для молоді обох статей. <…> Виховували відповідно до станів – діти знатних вельмож, діти простих дворян, купців, ремісників; діти нижчих класів, діти селян та робітників. Усіх дітей незалежно від стану одягають і годують у виховних закладах дуже просто. <…> Прищеплюють їм правила честі, справедливості, відваги; у них розвивають скромність, милосердя; релігійні почуття та любов до батьківщини. Дітям дають насамперед корисні знання, не забиваючи голови зайвим. За винятком нетривалого часу на їжу та сон і двох годин на розваги та фізичні вправи, діти завжди щось роблять. Дівчатка й хлопчики навчаються окремо, але вимоги мало відрізняються, хіба що стосовно фізичних навантажень”.

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. К. О. Федін вважав роль цього митця в житті Німеччини XVIII – початку XIX ст. величезною: “Він виразив прагнення епохи і співвітчизників у художніх образах філософського узагальнення”, а Наполеон захоплено вигукнув про нього: “Ось це людина!” Творчість німецького поета Й. В. Гете була багатогранною, а особистість – цікавою. Як стверджують біографи, літературою він займався за покликом серця. Окрім того, Гете – оригінальний мислитель, знавець історії світової культури, історії давнього світу, природничих наук. Він знав кілька іноземних мов, а в 60 років почав вивчати перську. Поет продуктивно проводив свій день: зокрема, його обов’язковим заняттям було читання 80 сторінок щодня. Й. В. Гете плідно працював у літературі з юнацтва й до майже 83 років. Сьогодні ми докладніше познайомимося з творчістю цього видатного митця, спробуємо збагнути секрети його особистості й поетичного натхнення.

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Розповідь учителя

Йоганн Гете

– Майбутній письменник Йоганн Вольфганг Гете народився в місті Франкфурті-на-Майні. Одним із предків Гете по материнській лінії був видатний німецький художник XV-XVI ст. Лукас Кранах Старший, про що сам поет не знав. Мати прищепила синові любов до складання історій, стала прикладом сердечної теплоти та мудрості, а батько намагався надати дітям більше можливостей, аніж мав колись сам, зокрема – повноцінну освіту. Коли Йоганнові виповнилося 4 роки, бабуся подарувала йому ляльковий театр, що сприяв розвитку фантазії хлопчика. Він також відвідував ярмарки й міські святкування. Завдяки великій родинній бібліотеці Гете рано познайомився з “Іліадою” Гомера й “Метаморфозами” Овідія, прочитав у оригіналі твори Вергілія.

У 14 років Гете вперше закохався у старшу за себе дівчину, проте їх розлучили. Про ці переживання він написав у автобіографії “Із мого життя”. Гете навчався в лейпцизькому університеті, але хвороба змусила повернутися додому. Одужавши, Гете продовжив навчання в університеті Страсбурга, де здобув звання доктора права. Саме у Страсбурзі Гете познайомився з письменником Йоганном Готфрідом Гердером, який сприяв зміні поглядів молодого поета. разом вони очолили літературно-політичний напрям – “Буря й натиск”.

Дослідники умовно поділяють творчий шлях Гете на два періоди: до 1775 р., пов’язаний із рухом “Бурі й натиску”; після 1775 р., пов’язаний із веймарським класицизмом.

Рух “Бурі й натиску” – це рух передової молоді, для формування якого важливе значення мав культ людини, проголошений французьким мислителем Жан-Жаком Руссо. До цього руху, крім Й. В. Гете та Й. Г. Гердера, належали Ф. Шиллер, Я. М. Р. Ленц, Ф. М. фон Клінгер. Теми ідеології “Бурі й натиску” – природа, пристрасть, геній, свобода, а в мистецтві – безпосередність, яскраве вираження почуттів. Демократичність цього руху полягає в тому, що героями літературних творів стали представники нижчих соціальних групп – бюргери, домашні вчителі, солдати. У творах Гете бунтарське заперечення феодальних порядків превалювало над позитивними ідеалами.

Світ поезії Гете надзвичайно широкий. Уся гама людських почуттів, моральні проблеми, думки про мистецтво, філософські роздуми – теми його поезії. Проте в ліриці переважає тема кохання.

Вірші про кохання пов’язані з оспівуванням природи. Стан природи й почуття людини зливаються в ліриці Гете. Його ліричний герой – повноцінна людина, відкрита всім враженням буття, не позбавлена вад і помилок, проте ця особистість здатна духовно зростати. Перу Гете належить майже 1600 ліричних творів, що складають окремі цикли. “Зезенгейські пісні” – цикл “Бурі й натиску” із ліричним шедевром – “Побачення і розлука”. як і в інших віршах цього циклу, тут немає внутрішніх конфліктів, переважає ідилічний, проте хвилюючо-радісний тон (ліричний монолог-гімн “Пісня про Магомета”, “Прометей”, низка поетичних творів, у яких висловлено думку, що дар, отриманий від природи, художник має застосувати для того, щоб підкорити природу своїм художнім прагненням).

1775 р.- нова межа в діяльності Гете та знайомство з Шиллером. їхня творчість стала початком нового напряму в німецькій ліриці – веймарського класицизму. Своє завдання письменники вбачали в тому, щоб обробити сучасний життєвий матеріал у дусі класичної гармонії. Веймарський класицизм – суперечливий художній експеримент, що спробував відродити красу гармонії у світі, сповненому потворності й дисгармонії. якщо в період “Бурі й натиску” Гете стверджував необхідність безпосередньої єдності художника й природи, то тепер він рішуче змінює свої погляди: природа, на думку Гете, відділена від мистецтва великою прірвою. Митець має спочатку зрозуміти предмет, для чого він спершу його розглядає, відкриває потаємну сутність і тільки тоді відтворює в узагальнених і символічних образах.

Задум “Фауста” виник у поета 1773 р., коли Гете виповнилося 23 і він уже зажив неабиякої популярності в Німеччині. У “Фаусті” відбито бунтарський дух тодішньої передової німецької молоді, поривання самого Гете. Текст усього твору опубліковано 1832 р., уже після смерті письменника.

1775 року Гете запросили до Карла Августа, герцога Саксен-Веймар-Ейзенаху. Поета призначили першим міністром герцога, надали титул таємного радника. Дослідник творчості Гете М. М. Вільмонт так пояснив мотиви цього вчинку: “Від’їжджаючи до Веймара, Гете плекав надію домогтися радикального поліпшення суспільних відносин хоча б на невеликому клаптику німецької землі, у володіннях Карла Августа, для того, щоб цей клаптик землі послугував зразком для всієї країни і проведені там реформи стали прологом загальнонаціональної перебудови німецького життя”. Переконавшись в утопічності таких сподівань, Гете поступово обмежив свою державну службу, залишаючи за собою лише театр і навчальні заклади. Проте, оселившись у Веймарі, залишився там до кінця свого життя.

1806 року Йоганн одружився з Крістіаною Вульпіус. До того часу вони вже мали кількох спільних дітей.

1832 року Гете застудився під час заміської прогулянки в екіпажі й невдовзі помер. Поета помістили до герцогської усипальниці поруч із прахом Шиллера.

2. Інтерактивний прийом “Мікрофон”

Учитель. В останні роки життя будинок Гете у Веймарі став місцем паломництва шанувальників мистецтва. Особистий секретар поета Еккерман останні 10 років занотовував висловлювання поета щодо життя, мистецтва, історії, завдяки чому ми маємо змогу ознайомитися з майже 1000 афоризмів Гете.

ü Прокоментуйте висловлювання відомих людей про Гете та афоризми самого поета.

■ життя і поезія не розпадаються в нього на два окремі світи: його життя було його поезією, його поезія була його життям (І. С. Тургенєв).

■ Гете – найбільший велетень людського слова (І. Я. Франко).

■ Мудрішого автора я не знаю. Може, і не читав у житті (В. С. Стус).

■ розумні люди – найкраща енциклопедія (Й. В. Гете).

■ І велика людина – це, зрештою, просто людина (Й. В. Гете).

■ З-поміж тих, хто свариться, винним завжди є розумний (Й. В. Гете).

■ Сподіватися завжди краще, аніж впадати у відчай (Й. В. Гете).

3. Виразне читання та аналіз художнього твору.

Словникова робота (запис до зошитів)

ü Виразно прочитайте баладу Й. В. Гете “Вільшаний король”. Знайдіть у словнику та в енциклопедії незрозумілі вам слова.

4. Аналіз літературного твору (евристична бесіда)

Ü Пригадайте, які балади бувають за змістом. (Страшні, історичні, любовні, сімейно-побутові, розбійничі.)

ü Сьогодні перед нами – страшна балада, отже, її сюжет має бути напруженим, сповненим драматизму. Що, на вашу думку, страшного в баладі Гете? Чим вона лякає читача? (Співіснуванням реального і фантастичного, яке втручається в реальне життя.)

ü Як побудова балади підкреслює напруженість, драматизм, ілюструє боротьбу зі страшним? (Формою полілогу трьох осіб.)

ü Чи справді ця балада страшна? Чи насправді трагічний кінець балади пов’язаний саме з потойбічним, фантастичним явищем? Від чого помирає хлопчик? (Він був дуже хворим: “Чогось боїться і мерзне син”.)

ü Чому хлопцеві ввижається вільшаний король? (Це плід його хворобливої уяви від споглядання чудернацьких хмар туману і марення хворого)

ü Який вигляд має вільшаний король? Як він звертається до хлопчика, що обіцяє йому?

ü Чи бачить батько вільшаного короля? Звідки нам про це відомо?

ü Чому батько наляканий? (“В руках його хлопчик бідний кричить”: трагічний кінець пояснено цілком реалістично.)

5. Літературознавча робота (розвиток зв’язного мовлення)

ü Порівняйте переклади балади, виконані В. А. Жуковським, П. О. Кулішем, М. Т. Рильським, Б. Д. Грінченком та іншими.

Учитель. Усі переклади мають різну назву. Тільки М. Т. Рильський зберіг назву німецького оригіналу “Erlkonig” – “Вільшаний король”, решта авторів перекладу обрали узагальнюючі назви. Зберігаючи побудову балади Гете у формі діалогу, тільки один із перекладачів точно передає жах хлопця від марення.

ü Порівняйте опис вільшаного короля в різних перекладах балади: конкретність деталей, подібність до людини, почуття, які викликає його зовнішність.

ü Як хворий хлопчик сприймає опис володінь вільшаним королем? Порівняйте різні переклади.

ü Чи відповідає бачення хлопчиком вільшаних королівен тому, як їх описує вільшаний король?

ü Один із авторів перекладу надав зовнішності вільшаного короля й опису його доньок ознак національного колориту. Наведіть цитату з цього перекладу.

ü Хто з перекладачів показав останній дотик вільшаного короля як конкретну дію, а хто – як звичайне враження?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

Аналіз літературного твору (евристична бесіда)

ü Які риси особистості Й. В. Гете ви хотіли б наслідувати? Чому?

ü Чий переклад балади “Вільшаний король” сподобався вам найбільше? Чому?

ü Стисло схарактеризуйте проблему стосунків людини і природи за баладою Гете.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Міні-диспут

ü На вашу думку, кого й чому в сучасному суспільстві приваблюють моторошні твори мистецтва, фільми жахів?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: уміти розповідати про Й. В. Гете, його творчість; виразно читати, аналізувати баладу “Вільшаний король”.

Індивідуальне: підготувати повідомлення про образ Прометея у світовій літературі та інших видах мистецтва.

ДОДАТОК ДО УРОКУ 8

ЦЕ ЦІКАВО!

Йоганн Вольфганг Гете багато зробив для популяризації ідей Просвітництва в Україні. Особливо тісними були його зв’язки з Харківщиною, де готувалося відкриття першого університету. Гете був зацікавлений ідеєю добору викладацького складу для університету, особисто займався цим питанням (університет було відкрито 1805 р., а вже з 1803 р. Гете листувався з попечителем Харківського навчального округу С. Потоцьким щодо добору професорів і викладачів).

Ім’я Гете було популярним у Харкові: ученого-просвітника було обрано почесним членом Ради Харківського університету, він був одним із перших претендентів на посаду ректора. Для Івана Франка Гете – один із найяскравіших європейських письменників, художні пошуки якого привели до кардинальних змін у характері художнього мислення, відкриття нових незвіданих горизонтів образного освоєння дійсності. Називаючи Гете “найбільшим поетом нашого часу”, український критик бачить у його творчості невідому раніше оригінальність та здатність представити незаангажовано найрізноманітніші аспекти сучасного йому життя, які також містять об’єктивне зображення всіх верств тогочасного німецького суспільства, і відтворення “щоденних, звичайних речей”.

Творча спадщина німецького просвітителя не обійшла стороною українську культуру, справивши на неї вагомий вплив і привнісши в літературний процес України нові обрії в осмисленні людини й світу. У ХІХ ст. Гете перекладали П. Гулак-Артемовський (переспів балади “рибалка”), І. Франко (численні статті, нариси, огляди творчості Гете; перша передмова до перекладу та переклад першої частини “Фауста”); у ХХ ст. – Д. Загул, М. Рильський, М. Бажан, М. Лукаш, І. Вирган. Відомий письменник-емігрант І. Качуровський, ім’я та твори якого нещодавно повернуто із забуття, провів дослідження “Відгуки творчості Гете в поезії Ю. Клена”.

Значним був також вплив Гете на творчість українських письменників. Так, тема перемоги щирого кохання, зображена у творі Гете “Герман і Доротея”, знайшла відображення у творі М. Макаровського “Наталя, або Дві долі разом”, традиція роману виховання (“літа Вільгельма Майстера”) – у творах Шевченка “Художник”, “Близнецы”, а доля Маргарити (“Фауст”) відобразилась у долі Оксани (“Слепая” Шевченка).

Йоганн Вольфганг фон Гете більш ніж 30 років (з 1797 р.) виконував функції міністра в невеликій тюрінгській державі. Його обов’язком було й керування бібліотеками. На початку 1798 р. Гете підготував документ, де виклав вимоги до організації роботи бібліотеки: забезпечення контролю за збереженням фондів, ведення обліку нових надходжень та книговидачі, постійний розклад роботи. Він же запровадив умову: книги в забрудненому стані до бібліотеки не приймати! Привілейовані кола висловлювали великі протести з приводу такого нечуваного нахабства, але їм довелося підкоритися.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)