ВІЛЬШАНИМ КОРОЛЬ – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ (1749-1832) – ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ІСТОРИЧНА ДОБА
Хто пізно так мчить у час нічний?
То їде батько, з ним син малий.
Чогось боїться і мерзне син –
Малого тулить і гріє він.
– Чому тремтиш ти, мій сину, щомить?
– Король вільшаний он там стоїть!
Він у короні, хвостатий пан! –
– То, сину, вранішній туман!
“Любе дитя, до мене мерщій!
Будемо гратись в оселі моїй,
Квіти прекрасні знайду тобі я,
У злото матуся одягне моя”.
– Мій тату, мій тату, яке страшне!
Як надить вільшаний король мене!
– Годі, маля, заспокойся, маля!
То вітер колише в гаю гілля!
“Хлопчику любий, іди ж до нас!
Дочки мої у танку в цей час,
Дочки мої тебе вийдуть стрічать,
Вітати, співати, тебе колихать!”
Герман Плюддеманн. Ілюстрація до вірша Й. Гете “Вільшаний король”
– Мій тату, мій тату, туди подивись!
Он королівни вільшані зійшлись!
– Не бійся, мій синку! Повір мені:
То верби сивіють у далині!
“Мені, хлопче, люба краса твоя!
З неволі чи з волі візьму тебе я!”
– Мій тату, мій тату, він нас догнав!
Ой, як болюче мене він обняв! –
Батькові страшно, батько спішить,
В руках його хлопчик бідний кричить;
Насилу додому доїхав він,
В руках його мертвий лежав його син.
Переклад Максима Рильського
Балада Гете “Вільшаний король” (1782) вважається перлиною світової літератури. Їй притаманна емоційна напруга і якась незбагненна таємнича сила. Гете писав її тоді, коли європейці зацікавилися усною народною творчістю. Германці здавна мешкали у дрімучих хащах і щиро вірили в духів, які нібито жили у кожному дереві та кущі. Тож, може, загадковий вільшаний король і є одним із таких духів? Адже Гете, як і брати Грімм, збирав німецький фольклор. Є також версія, згідно з якою на створення “Вільшаного короля” поета надихнули старонорвезька балада “Танець ельфів” та данська народна пісня “Дочка короля ельфів”. Данське слово еllеr (ельф) дуже схоже на німецьке еrl(вільха). Тож король ельфів перетворився на вільшаного короля. Давні германці, поклоняючись лісовим духам – ельфам, лісовикам, – водночас і боялися їх. Тож у баладі зіткнення синового (міфічно-фантастичного) і батькового (тверезо-реалістичного) поглядів на світ призводить до трагедії. У вранішньому тумані (яким його бачив батько) дитина вгледіла хвостатого пана, страшного вільшаного короля. Хто має рацію – батько чи син? Мабуть, кожен свою. Але, судячи з фіналу балади, світ уяви, фантазії набагато сильніший за прагматичне реалістичне світосприйняття…
Цю баладу поклав на музику німецький композитор Франц Шуберт, і його пісня набула широкого визнання.
“Вільшаний король” був неодноразово перекладений українською мовою. Найвідомішими є переклади П. Куліша, Б. Грінченка і М. Рильського.
1. Що таке міф і міфологічний світогляд? Що лежить у його основі?
2. Згрупуйте образи балади у протилежні пари відповідно до сприйняття навколишнього світу батьком і сином: “вранішній туман – хвостатий пан” і т. д. Як у баладі переплітаються реальний і фантастичний світи?
3. Чому батько і син навколишній світ сприймають по-різному?
4. Чому саме син бачить таємничого вільшаного короля?
5. Хто з героїв балади має міфологічний світогляд? Відповідь аргументуйте посиланнями на текст.
6. Послухайте пісню Ф. Шуберта “Вільшаний король”. Чи вдалося композитору
Засобами музики передати настрій балади Гете?
7. Пригадайте сучасні кінофільми та книжки, в яких зустрічаються ельфи. Чи збігається уявлення про ельфів у письменників XVIII та ХХ-ХХІ ст.?
(2 votes, average: 4.00 out of 5)