Вальтер Скотт. Айвенго. Історичний колорит твору та засоби його створення. Динаміка сюжету і гумор
Мета: продовжити аналітичне дослідження тексту роману В. Скотта “Айвенго”, акцентуючи увагу учнів на ознаках історичного роману в тексті; схарактеризувати художній світ роману; формувати навички аналізу твору історичного жанру; сприяти вихованню толерантної особистості.
Обладнання: фрагменти екранізацій роману, мультимедійна презентація, портрет
Письменника, тексти творів.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Тестові завдання.
1. В. Скотт вважається засновником:
А) історичного роману;
Б) пригодницького роману;
В) соціально-побутового роману.
2. Лицар, який приховував своє обличчя на турнірі:
А) Ательстан;
Б) Айвенго;
В) Бріан де Буагільбер.
3. Гурт і Вамба були:
А) рабами Седріка;
Б) друзями Седріка;
В) сусідами Седріка.
4. Королевою кохання і краси на лицарському турнірі обрали:
А) Ребекку;
Б) Джулію;
В) Ровену.
5. Як звали даму, перед якою схилявся навіть сам благородний Седрік? (Ровена)
6. Під яким ім’ям діє у романі Робін Гуд? (Локслі)
7. Коня й збрую для Айвенго допоміг дістати:
А) Седрік;
Б) Локслі;
В) Ісаак.
8. Айвенго, перебуваючи в домі Седріка, відкрився лише:
А) свинопасу Гурту;
Б) блазню Вамбі;
В) леді Ровені.
9. У записці короля Франції про звільнення Ричарда Левове Серце було написано:
А) “Будьте обережні – сокіл летить на здобич”;
Б) “Будьте обережні – диявол спущений з ланцюгів”;
В) “Будьте обережні – тигр на волі”.
10. Замок Фрона де Бефа підпалила:
А) Ровена;
Б) Ребекка;
В) Ульріка.
11. Ребекка подарувала Ровені:
А) перстень з діамантом;
Б) діамантову діадему;
В) скриньку з коштовностями.
12. Досягти високих почестей Айвенго завадила:
А) дружба з Локслі;
Б) знайомство з євреєм Ісааком;
В) загибель Ричарда Левове Серце.
III. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. На минулому уроці ми лише відчинили двері дивовижного світу роману В. Скотта “Айвенго”. Сьогодні на нас чекають зустрічі з героями твору, які уособили в собі історичний та національний колорит описаної в романі епохи. Ми зануримося в небезпечні пригоди, побачимо ницість і благородство, відвагу й зраду, любов і ненависть. Ми маємо збагнути, чому проблеми, які Вальтер Скотт порушує у своєму історичному романі, описуючи Англію XII століття, хвилюють і нас, українців сучасності.
У романі “Айвенго” зображується епоха раннього Середньовіччя, зокрема XII століття. Дія роману розпочинається приблизно у 1194 році і пов’язана з поверненням короля Ричарда Левове Серце після тривалої відсутності до Англії. Довгий час він вів боротьбу проти свого брата Джона, який намагався захопити престол. Боротьба утруднювалася тим, що принца Джона підтримувала частина феодалів. Якою ж була Англія у XII столітті?
(У цей період в Англії відбувалося утвердження феодальних відносин, що супроводжувалося тяжким закріпаченням селянства. Цей процес ускладнювався вторгненням норманів. Іноземці захоплювали кращі землі, тим самим поступово витісняючи місцевих землевласників.)
Віртуальна екскурсія до Середньовічної Англії.
– Які ж історичні події покладені в основу роману?
Історичне тло роману “Айвенго”
У 1066 р. на територію Великобританії вторглося військо нормандського герцога Вільгельма Завойовника, який у битві при Гантінгсі розгромив англосаксів і захопив країну.
Нормани, що завоювали Англію, прийшли з герцогства Нормандія на півночі Франції. Вони принесли з собою французьку мову, французьку лицарську культуру і з презирством ставились до саксів. Завойовники знищили більшість саксонської знаті, заволоділи її землями і замками.
І хоч з часу цього завоювання минуло майже півтораста років, в тій Англії, яку змальовує Вальтер Скотт (остання чверть XII ст.), нормани почувають себе чужинцями і поводяться як загарбники. Вціліла саксонська знать спільно з народом утворюють опозицію норманському рицарству й норману королю.
Починаючи з кінця XI століття, французькі, німецькі та англійські рицарі, очолювані феодалами, розпочали Хрестові походи на Схід. Метою цих походів було “визволення гробу Господнього з рук невірних” – мусульман.
Рицарі, очолювані королем Англії Річардом І Левове Серце, штурмом взяли порт Акру, і це місто відтоді стало столицею Єрусалимського королівства. Під час штурму Акри один із ватажків німецьких хрестоносців Леопольд Австрійський першим підняв свій прапор HS башті захопленої фортеці. Розлютившись, Річард наказав своїм воїнам зірвати цей прапор і втоптати його Е грязюку. Леопольд Австрійський став його запеклим ворогом.
Тричі Річард зі своїм військом підходив до Єрусалима, та оволодіти містом так і не зміг. Одержавши с Англії погані звістки про те, що його брат Джон готує змову проти короля, Річард поспішив додому. Коли переодягнений купцем, він через Австрію повертався до Англії, поблизу Відня його впізнали, кинули до в’язниці, а згодом видали німецькому імператорові. З полону його випустили лише тоді, коли він приніс васальну присягу імператорові й заплатив великий викуп.
Феодали сподівалися поживитися в багатьом містах Сходу, розбагатіти на грабежі і створити там нові земельні володіння. Проте значна частина рицарства щиро вірила в необхідність звільнення християнських святинь, і саме це було для них головною метою у поході.
Багатий східний край на той час являв собою окремі князівства (емірати), які були під владок турків-сельджуків. Хрестоносці захоплювали мусульманські міста, грабували і вбивали місцевих жителів.
Під час другого походу хрестоносці завоювали Єрусалим і на вузькій смузі землі вздовж морського узбережжя Сирії та Палестини створили свої держави Головною з них вважалося Єрусалимське королівство.
Наприкінці XII ст. мусульмани створили сильну державу, до якої увійшли Єгипет, частина Месопотамі та Сирії. На чолі цієї держави стояв єгипетський правитель Юсуф Сапахад-Дін, який повів наступ на християн і відвоював Єрусалим.
Намагаючись повернути Єрусалим, західні феодали організували третій хрестовий похід (1189-1192).
IV. Аналітичне дослідження тексту роману.
Бесіда.
– Подумайте, який соціальний статус героїв роману. Якими вони зображені у творі? (У романі зображені різні соціальні прошарки. Серед них – вища королівська верхівка: принц Джон, король Ричард I. Духовенство – пріор Еймер, монахи з різних абатств. Англосакські феодали – Седрік, Ательстан, Леді Ровена та інші. Лицарі представлені образами Айвенго, Бріана де Буагільбера, Моріса де Брасі, Фрона де Брефа. Автор змальовує селян (Гурт, Вамба), городян, вільних йоменів. Слід зазначити, що Скотт однаково правдиво зображує представників різних класів, їхні переживання, проблеми, вчинки. Герої показані різнобічно, вони мають як негативні, так і позитивні риси. Отже, у зображенні персонажів В. Скотт дотримується принципу об’єктивності.)
– Як ви думаєте, чому раби Седріка не хотіли вказати норманам шлях до замку? (Тому що вони були ворогами саксонців.)
– Як храмовник Бріан де Буагільбер ставився до саксонської знаті та воїнства? З чим це було пов’язано? Підтвердіть прикладами з тексту. (Храмовник ставився до саксонців з величезним презирством і погордою. Він грубо переривав їх, втручався у розмови, називав місцеве населення “тубільцями”.) (р.2)
Пропоную завітати до оселі Седріка Сакса, щоб краще зрозуміти, що значить бути патріотом своєї батьківщини і чи легка іде справа – відстоювати національну незалежність?
– Поміркуйте, чому автор спочатку подає опис замку Седрика Сакса, а потім вже його самого. (Таким чином, автор створює колорит історичної епохи. Окрім того, помешкання ніби “розповідає” про свого господаря, про скромність побуту та водночас про гордість та усвідомлення свого статусу.)
– Яким зображує автор Седрика Сакса? Які риси характеру героя письменник передає через опис зовнішності? (“З обличчя Седрика було видно, що він людина прямодушна, нетерпляча й запальна. Середнього зросту, широкоплечий, із довгими руками, він вирізнявся міцною будовою людини, що звикла переносити суворі злидні на війні або втому на полюванні. Він мав голову правильної форми, білі зуби; широке обличчя з великими блакитними очима дихало сміливістю й прямотою й виражало таку благодушність, яка легко змінюється вибухами раптового гніву. У його очах блищали гордість і постійна нашорошеність, бо ця людина все життя захищала свої права, зазіхання на які безперестану повторювалися, а його швидка, палка й рішуча вдача завжди тримала його в тривозі за свій надзвичайний стан. Довге русяве волосся Седрика, розділене рівним проділом, який йшов від тімені до чола, падало на плечі; сивина ледь пробивалася в ньому, хоча чоловікові вже повернуло на шістдесят.”
Описуючи зовнішність Седрика Сакса, автор розкриває його вдачу. Герой постає перед читачем людиною прямодушною, запальною та гордою.)
– Як ви думаєте, чому автор так детально описує одяг Седрика Сакса та інших героїв? (Автор передає на сторінках живий дух давно минулої епохи за допомогою не тільки детального опису замків, а й одягу та мови персонажів).
1. Що у описі зовнішності Седріка свідчить про те, що він непримиримий сакс? (“Із Седрікового обличчя видно було, що він прямої, але запальної й нетерпеливої вдачі… В очах видно було гордість і ревнивість – адже його життя минуло в обороні прав, постійно загрожуваних, і саме Седрікове становище постійно тримало в напрузі його бистру, завзяту й рішучу натуру”).
2. Чому Седрік Сакс не вийшов назустріч гостям? (“… колись склав обітницю ніколи не ступати більше трьох кроків від помістка, зустрічаючи тих, хто не має в жилах крові саксонських королів”).
3. Якою мовою розмовляє з гостями Седрік? (Рідною англо-саксонською. Просить, щоб і з ним розмовляли цією ж мовою).
4. Чому Седрік не надто хоче бачити в цей день за столом Ровену? (Боїться, що хрестоносець Буагільбер образить її, адже він відомий як людина “із жорстоким серцем, що не боїться нічого на світі, навіть суду Божого”).
Проте служанка впевнена, що леді Ровена обов’язково захоче вийти до столу, щоб почути новини з Палестини.
“Седрік обпік надто швидку служницю гнівним поглядом…
Палестина! – знову промовив Седрік Сакс. – Палестина!.. Я б теж міг… я б теж міг розпитувати… Та ні – той син, що не послухався мене, більш мені не син, і я не клопочуся його долею…”
Завдання. Поясніть зв’язок: Палестина, Ровена, Седрік Сакс, син. (Седрік Сакс вигнав з дому сина Вілфреда Айвенго за те, що той попри волю батька вирушив разом з королем Річардом Левове Серце, норманом за походженням, у Хрестовий похід до Палестини, а також за те, що той покохав Ровену, вихованку Седріка.. Ровена любить Вілфреда Айвенго, хоче дізнатися, як склалася його доля у Хрестовому поході).
Запитання. Як ви гадаєте, Седріку легко було відмовитися від рідного сина? Чи страждає він від цього? Що змусило його піти на таку жертву? (Седрік мріє бачити королем Англії Ательстана – нащадка останніх саксонських державців цієї країни. Він вважає, що одруження Ательстана з Ровеною, саксонкою шляхетної крові, допоможе Ательстану стати королем Англії. Тому він не може допустити розвитку почуттів сина Вілфреда Айвенго до Ровени).
– Як зустріли всі присутні єврея, що попросив притулку в замку Седрика Сакса? (З презирством та зневагою). Чому? (Розкривається ще одна історична реалія того часу – зневажливе ставлення до євреїв як до народу-христопродавця: “Прийом, зроблений цій людині під дахом Седрика Сакса, задовольнив би вимоги найзатятішого противника ізраїльського племені. Сам Седрик у відповідь на багаторазові уклони єврея лише кивнув головою й указав йому на нижній кінець стола. Однак там ніхто не потіснився, щоб дати йому місце. Коли він проходив уздовж ряду тих, хто вечеряв, кидаючи боязкі й благальні погляди на кожного, хто сидів за нижнім кінцем стола, слуги-сакси навмисно розставляли лікті й, піднявши плечі, продовжували поглинати свою вечерю, не звертаючи ні найменшої уваги на нового гостя”.)
– Чому єдиним, хто зглянувся на старого єврея та запросив його до вогнища, був пілігрим, на якого ніхто, навіть сам автор, не звертав уваги? (Відчувається інтрига, пов’язана з образом пілігрима, читач розуміє, що цей герой зіграє в тексті важливу роль, він відрізняється від решти своєю людяністю та благородством.)
– Про що йшла розмова під час вечері? (Про війну в Палестині, про колишню велич саксів, про майбутній турнір в Ешбі.)
– Чому таємничий пілігрим утрутився в розмову? (Бріан де Буагільбер збрехав, розказуючи про турнір після завоювання Сен-Жан-д ‘Акра.)
– Яким уперше перед нам постає образ Айвенго? Що ми дізнаємося про родину юнака? Які риси героя автор демонструє нам, опосередковано ознайомлюючи читача з лицарем?
– Чому автор ніби “замикає” героїв, що зіграють велику роль у тексті, в просторі замку? (Простір замку відіграє важливу роль для створення історичного колориту, це реалії світу героїв. Автор змальовує героїв твору як невід’ємну частину своєї епохи.)
– Чому пілігрим врятував Ісаака від пограбування та смерті? Як віддячив старий незнайомцеві?
– Чому турнір в Ешбі був таким важливим для всіх героїв? (Реалії того часу: принц Джон, що претендує на трон Річарда І, влаштовує яскраве видовище для народу та з’ясовує, хто з баронів є його політичними спільниками; для рицарів можливість продемонструвати свою силу, для дівчат – свою красу.)
V. Підсумок.
Підсумкова бесіда.
– Що ви дізналися зі сторінок роману про життя середньовічної Англії?
– Якими були стосунки між людьми?
– У чому полягає пізнавальне значення роману В. Скотта?
Асоціація.
– Кого можуть нагадати наші герої, якщо б вони були:
Тваринами (сакси – лев, нормани – шакал);
Деревами (сакси – дуб, нормани – гнучка верба);
Фруктами (сакси – яблуко, нормани – лимон);
Погодними умовами (сакси – світлий ясний день; нормани – постійний дрібний дощ, мряка)
Висновок. Перед читачем роману “Айвенго” постає сувора доба раннього Середньовіччя з її звичаями, певними вчинками людей, з їхнім розумінням тих чи інших надій. Конфлікт у романі відбувається між добром і злом, честю і підлістю. І кожне нове покоління читачів, відкриваючи заповітні сторінки, знову й знову ставить себе на місце добрих і справедливих героїв, відкидаючи зло і брехню, розуміючи, що не можна втрачати свою гідність, за будь-яких обставин треба залишатися людиною достойною.
VI. Домашнє завдання
Знати зміст ІХ-XXV розділів, підготувати розповідь про Айвенго, оформити щоденник турніру в Ашбі*.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)