Вальтер Скотт. Айвенго. Зіткнення добра, краси й справедливості із жорстокістю і підступністю. Образи Бріана де Буагильбера, принца Джона, Фрон де Бефа, Моріса де Брасі
Мета: допомогти учням охарактеризувати жіночі образи роману; продемонструвати вплив реальних історичних подій, соціального статусу і національності на долю людини; розвивати навички порівняльної характеристики образів, навички зв’язного мовлення; виховувати пошану до духовної краси жінки, сприяти формуванню моральних якостей.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань.
Під музичний супровід учитель читає вірш Едуардаса Межелайтеса “Жінка”.
Ты в помыслах моих такая:
Небесная голубизна светла, ясна.
В прозрачности глубоких красок неизъяснимой чистоты, с глазами голубых мечтаний остановилась ты, подняв дитя, чтобы оно могло взглянуть на уходящий к роще путь в лучащемся тумане.
А на лице твоем Покой и Благодать – две спутницы твои и каждой женщины, которая готова страдать и ждать, когда дитя ей, первой ей, произнесет свое вот-вот родившееся слово.
Как не гордится ей, одной из матерей, начальным зернышком огромной жизни, которому она дала родиться – как каждая на свете мать, что миру дарит детство, пренебрегая мукою своей. Так солнце дарит миру на рассвете свой первый луч, младенца нового земного дня.
И тот, кто может взвесить на руке песчинку, незаметную в песке, способен ощутить весь вес планеты.
Так и мать, свое дитя подъемля, всю Землю держит.
И только потому ее святой позволено назвать.
Так, в красках Рафаэля возникая,
Равно держа и землю и зерно,
Ты в помыслах моих такая.
Учитель. Якою б силою та мужністю не відзначалися чоловіки, однак нічого, напевне, не були б вони варті без жінок. Адже жінка не просто дає їм життя, вона надихає лицарів на подвиги, чекає з походів, омиває рани, вміє розрадити у скрутну хвилину, дає розумні поради. В усі часи жінок оспівували у творах мистецтва, їм поклонялися, їх просто кохали. Мабуть, немає жодного літературного твору, в якому б були відсутні жіночі образи. Звичайно, є вони і у романі В. Скотта “Айвенго”.
Там за віками, за гірким туманом,
Де трубить вічність у Роландів ріг,
Любов була єдиним талісманом,
А талісман ще звався – оберіг.
Було життя, осяяне красою,
Любов і честь цінились над життя.
І що там смерть з великою косою? –
Мужчина, лицар, сонячне дитя.
В моїх садах мелодії Провансу,
І жінка, жінка, жінка всіх віків!
За неї лицар гинув без авансу,
Вона чекала цокоту підків.
В монастирях, фортецях і столицях,
З глухих палаців, схожих на тюрму,
Якщо він лицар, – о, якщо він лицар! –
Вона троянду кидала йому.
Гриміли вальси, пурхали амури,
Давили будні, смикала сім’я –
Жіноча туга билася об мури:
Де лицар мій? Молитва де моя?!
І хоч в’яжіть, хоч клітку або плітку,
Хоч бозна-хто розкаже бозна-де,
Якщо він лицар – жінка кине квітку,
На все життя очима проведе.
Картина художника І. Кускова “Леді Ровена і Ребека”.
– Назвіть імена жінок, зображених на екрані.
– У своєму творі великий шотландець створив їх надзвичайно привабливими, гідними кохання. І хоч “Айвенго” перш за все лицарський роман, мужність і вірність притаманні у його творі не тільки чоловікам. Отже, на сьогоднішньому уроці ми поговоримо з вами про жінок, в образах яких воєдино злились краса і шляхетність, мужність і гідність. Відомо, що О. Пушкін, прочитавши роман, в одному із своїх листів так писав про цих героїнь: “…У душі Ровени горить чистий вогонь святості і шляхетності. А Ребекку відрізняє палка віра й високе почуття власної гідності”.
“Коло думок”. Що, на вашу думку, впливає на долю людини?
– Що ж вплинуло на долю Ровени та Ребекки?
Відповіді на ці та інші запитання ми намагатимемося знайти в ході нашого уроку, тема якого “Ровена та Ребека – дві різні долі”.
III. Оголошення теми та мети уроку.
Портрети Ровени та Ребекки.
“Впізнай героя за портретом”.
“Впізнай героя за описом”.
Опис Ровени.
“Ясні блакитні очі під витончено вигнутими темними бровами, що надавали виразності чолу, були неначе спроможні й запалювати, і власкавлювати, і наказувати, і благати. До такого обличчя більше пасував лагідний вираз”.
Опис Ребекки.
“Уся її постать була напрочуд доладна, і красу її ще більше підкреслював східний убір. Тюрбан жовтого шовку чудово пасував до смаглявого обличчя. Блискучі очі, горді дуги брів, гарної форми орлиний ніс, перлово-білі зубки і смоляно-чорні кучері, що окремими спіральками спадали на гарну шийку й груди. “
Бесіда.
– На що звертає увагу автор у портретах Ровени і Ребекки? (На їхню красу, зовнішню привабливість. Леді Ровена втілює саксонський тип краси, Ребекка – східний тип.)
– Чи можна за описом зовнішності визначити характер героїнь? (Так. Леді Ровена – лагідність на обличчі, Ребекка – гордість, твердість волі.)
– Який соціальний статус вони мають? Як це позначилося на їхніх характерах? Послухаємо самих героїнь.
Ровена.
Я – дворянка, онука саксонського короля Альфреда Великого, мені належать великі багатства і землеволодіння. Виховувалася у сім’ї опікуна Седріка Роттервудського, де до мене ставилися, як до рідної доньки. Звідси – і характер, і вдача справжньої леді.
Ребекка.
Я – донька єврея-лихваря. З дитинства зазнавала переслідувань, бо належала до Богом проклятого народу: за вбивство єврея у середньовічній Європі навіть не карали. Тому за своє життя, незважаючи на чисельні багатства батька, я зазнала багато поневірянь, образ, страждань. Але все це загартувало мій характер.
(“…Проте на її боці була вроджена сила волі. З раннього дитинства їй були притаманні тверда воля і гострий розум. Розкоші, якими оточував її батько, не заважали їй чітко усвідомлювати, наскільки ненадійним було саме існування її народу. Вона трималася з гордовитою скромністю, ніби підкоряючись несприятливим обставинам, в які поставила її приналежність до зневажуваного племені, але вона усвідомлювала себе гідною кращого становища”.)
Самостійна робота. Розподіліть подані словосполучення відповідно до образів Ровени та Ребекки, запишіть їх у зошити.
Прекрасна королева, прекрасна квітка Палестини, саксонська красуня, троянда Сходу, Лілія Долин, дочка Сіону, прекрасна саксонка, перлина єврейського народу.
Учитель. Назвіть епізоди, які пов’язані з леді Ровеною. (Вечеря в домі Седріка, проголошення королевою турніру, нагородження переможця турніру, перебування у полоні.)
Назвіть епізоди, що стосуються Ребекки. (Повернення Гуртом грошей, на лісовій галявині, опір Буагільберу у замку, допомога пораненому Айвенго, суд, третій турнір.)
“Мікрофон”. Як ви вважаєте, чому епізодів, пов’язаних із Ребеккою, більше?
Відповіді учнів: я думаю, що причина цього – національність Ребекки.
Ребекка – чужинка, представниця нації, як зневажають. Тому її життя – це суцільне випробування.
Я гадаю, що це пов’язано із незвичайною долею та вдачею Ребекки.
Учитель. Як відомо, характер людини найкраще розвивається у складній, екстремальній ситуації. Таким епізодом у житті Ровени і Ребекки виявився полон. Що саме вразило вас у поведінці Ровени, коли вона знаходилася у полоні? (Її гордість, нескореність. Те, що вона, не думаючи про себе, просила Моріса де Брасі врятувати Айвенго. ЇЇ самовпевненість. Вона не уявляла, як можна не підкоритися її бажанням.)
– А як поводилася в полоні Ребекка? (Гідно і гордо.)
“Ланцюжок думок”. Як ви гадаєте, за що Бріан де Буагільбер покохав Ребекку? Чим вразила його ця дівчина? (Храмовник захоплювався її розумом, твердістю, гідністю, з якою вона трималася, сильною душею.)
– Чи згодні ви з такими словами храмовника: “Я шукав лише спорідненої душі і в тобі знайшов таку душу?” У чому, на вашу думку, може виражатися ця спорідненість? (Обидва герої наділені сильним характером.)
Учитель. Але на долю Ребекки випало ще одне випробування. Суд.
Суд у середньовічній Англії
Запитання.
– У чому звинувачувалася Ребека? (“Своїм чаклунством вона збурила кров і ушкодила розум не простої людини, а лицаря”).
– Як відбувалося правосуддя? Що розповів про Ребеку бідний селянин-сакс? (Селянин-сакс розповів, як Ребека вилікувала його від паралічу, допомогла встати на ноги). Як цей факт перекрутили судді і обернули проти Ребеки? (Вирішили, що бальзам, яким єврейка лікувала хворого, був зроблений з чаклунського зілля, а незнайомі єврейські літери на флакончику – незаперечний доказ, що сам диявол готував ці ліки).
“Викликали двох найманців, котрих Альберт Мальвуазен заздалегіть навчив, що вони мають свідчити”.
– Про що розповіли ці підкуплені свідки? (“…свідки говорили, що інколи Ребека бурмоче щось незрозумілою мовою, а співає так солодко, що у слухачів починає дзвеніти у вухах…, що на перснях у неї таємничі знаки, а запинало помережене якимись чудернацькими візерунками”. Один з вояків розповів, що Ребека вилікувала пораненого чаклунством: начеркала якісь знаки на його рані, і з рани вийшло залізне вістря. Інший розповів, що бачив, як Ребека, ставши на краєчку парапету, обернулася сніжно-білим лебедем, тричі облетіла круг замку і знову опустилася на вежу, набувши жіночої подоби).
– Чому Ребека не намагається виправдатися перед судом? “Благати про співчуття… було б, як бачу, даремно і принизливо”. (Вона знає, що єврейці ніхто не повірить).
– Чи міг у цій ситуації їй допомогти Бріан де Буагільбер? Що він мав зробити, щоб врятувати Ребеку? (Заступитися за неї, сказати, що вона ні в чому не винна).
Уже після суду храмівник сказав Ребеці: “Я втрачу свою славу, свою честь, втрачу надії. І всім цим я ладен пожертвувати”.
– То чому ж не жертвує, не рятує Ребеку? (Він ставить умову: врятує Ребеку, якщо вона заплатить за це своїм коханням. “Зречуся і слави, і величі, і влади, хоча вона вже майже в моїх руках, – кину все, аби тільки ти сказала: “Буагільбере, будь моїм коханим”).
“Не призначай плати за моє визволення, пане лицарю, не продавай великодушного подвигу – заступись за скривджену з самого лише милосердя. А не з особистої вигоди”.
– Чи погоджується Буагільбер стати на захист Ребеки без “особистої вигоди”? (Ні, він виходить на двобій проти лицаря – захисника Ребеки).
– Що означала рукавичка, яку Ребека кинула до ніг великого магістра? (“Я заперечую всі ваші звинувачення, оголошую себе невинною, а свідчення неправдивими. Вимагаю призначення Божого суду, і нехай мій захисник підтвердить, що я кажу правду”).
– Чому великий магістр сумнівався в тому, що знайдеться лицар, який стане на захист Ребеки? (Вважав, що захищати єврейку – не гідна лицаря справа).
– А чому у читачів не виникає сумнівів, що Айвенго не залишить у біді Ребеку? (Айвенго – справжній лицар, для якого захищати скривджених – лицарський обов’язок. Він порядний і чесний: ту, яка врятувала його від смерті, він не залишить у біді. Крім того, читачі не раз переконувалися, що Ребека подобалася Вілфреду).
– Розкажіть, як завершився Божий суд..
– Як ви гадаєте, чому слабкий після поранення Айвенго переміг сильного, добре озброєного лицаря-храмівника Буагільбера? У чому символічність його перемоги? (Айвенго відстоював правду і справедливість. Божим судом було доведено, що звинувачування єврейки Ребеки у злі – це велика несправедливість. Бог дав знак, що Ребека та її народ заслуговують на гідне життя без гонінь, зневажань і переслідувань).
“Коло Вена”.
У створенні жіночих образів автор роману використовує прийом антитези. Що таке антитеза? Давайте знайдемо спільні і відмінні риси у характеристиці цих героїнь.
“Рольова гра”. Інсценізація сцени прощання Ровени і Ребекки. (розділ XLIX)
Бесіда.
– Як поводять себе обидві героїні? (Достойно, з повагою одна до одної.)
– Чи усвідомлюють героїні, яка велика різниця між ними?
– Як характеризує Ребекку її вчинок? (Вона дуже благородна дівчина.)
1. Може, дійсно, Ребеці варто було змінити віру і цим купити право бути щасливою в Англії? Як ви ставитесь до того, що Ребека не зраджує своїй вірі? Які почуття викликає в вас така вірність Ребеки своїй вірі і своєму народу?
2. Яким вам уявляється життя Ребеки у майбутньому? (Вона присвятить себе людям. Буде лікувати хворих, допомагати бідним, втішатиме нещасливих).
3. Чи буде вона по-справжньому щасливою? Чи гідна була Ребека щасливого кохання, поваги і пошани людей?
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
Асоціювання. З якою квіткою асоціюється у вас образ Ровени? Ребекки? (Ровена – лілея, Ребекка – троянда.)
Створення психологічного портрету через знакову систему.
Учні називають на кожну літеру імені слова – риси героїнь.
Р – розумна | Р – рішуча |
О – охоче допомагає людям | Е – енергійна |
В – вірна коханому | Б – благородна |
Е – етико-моральна | Е – емоційна |
Н – наполеглива | К – красива |
А – ангел | К – кохає Айвенго А – альтруїстка |
Висновок. Леді Ровена – типовий романтичний образ прекрасної дами, заради якої лицар здійснює свої подвиги. Образ красуні-єврейки складніший. Вона поставлена в особливе становище через своє походження, смілива і великодушна. Ребекка висловлює незалежні думки. Вона не боїться назвати лицарські подвиги жертвоприношенням демону марнославства. Ребекка активна, дієва: лікує рани, допомагає хворим, вона розумна, вміє доводити свої переконання про честь, віру, об’єктивно оцінює людей. Ця героїня втілює ідею автора про те, що самозречення і самопожертва своїми пристрастями в ім’я обов’язку рідко винагороджуються і що внутрішнє усвідомлення виконаних обов’язків дає людині справжню винагороду – душевний спокій.
Сенс нашого обговорення в тому, що не тільки час, історичні події, походження, соціальний статус та національність людини впливають на її вдачу і долю, але й людина сама формує свою особистість, займається власною освітою й вихованням, загартовує характер, а значить, є володарем своєї долі.
Для Ровени доля визначена наперед, а Ребекка є володаркою своєї долі.
Айвенго “довго й щасливо жив з Ровеною, проте часто пригадував Ребечину вроду та величну її душу, – може, частіше, ніж це було бажане Ровені”.
Так, Айвенго міг обрати Ребеку і прожити з нею щасливе життя, якби не… Якби не що? (Якби не нетерпимість до єврейської віри, деспотичний гніт релігійних забобонів, які панували у середньовічній Англії).
Ось чому Вальтер Скотт, залишаючись вірним історичній правді, не міг на сторінках свого історичного роману зробити єврейку Ребеку щасливою.
Історія Ребеки вчить нас тому, що чесні, порядні люди незалежно від їх вірувань заслуговують на повагу, щире кохання, гідне і щасливе життя у будь-якому суспільстві.
V. Підсумок.
“Незакінчене речення”.
“Для мене сьогодні важливим було…”
“Я відкрив для себе.”
“Після цього уроку я намагатимусь. “
“На уроці мене більш за все вразило.”
“Суд Феміди”.
Учитель. А зараз я б хотіла дізнатися, на боці якої з красунь ваша симпатія. Хто викликає вашу повагу і співчуття? Прошу прикріпити свої сердечка (В учнів на столах паперові сердечка) до сердець героїнь (На дошці – паперові серця з іменами героїнь).
Я віддаю свій голос за Ребекку, бо це жінка, яка може керувати своєю долею. І тому з її вуст могли б прозвучати слова Ліни Костенко:
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться –
У мене жодних претензій нема
До Долі – моєї обраниці.
VІ. Домашнє завдання.
Підготуватися до написання творчої роботи.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)