Спондилографія

Related posts:

1. Захворювання та патологічні стани кровообігу спинного мозку Захворювання та патологічні стани, що викликають порушення кровообігу спинного мозку, об’єднують у три основні групи. У першу групу (близько 20% всіх хворих з міелоішемія) входять придбані і вроджені ураження серцево-судинної системи: атеросклероз, інфекційні та алергічні васкуліти, патологія серця і порушення серцевої діяльності, аномалії серцево-судинної системи (артеріовенозні мальформації, артеріальні аневризми, розшарування аорти, коарктація аорти, гіпоплазія хребетних […]...
2. Нейросифіліс Нейросифіліс – збірне поняття уражень нервової системи сифілітичної природи. Класифікація. Відповідно до прийнятої класифікації нейросифилис ділять на ранній і пізній. До ранніх форм відносяться випадки ураження нервової системи, що розвиваються протягом 2 років з моменту зараження; загальна тривалість раннього нейросифилиса становить 3-5 років. Це переважно мезенхімальний процес з домінуванням ексудативно-запальних і проліферативних процесів. Зачіпає переважно […]...
3. Функція спинного мозку людини Спинний мозок виконує рефлекторну і провідну функції. Біла речовина спинного мозку здійснює провідну функцію і пов’язує між собою його сегменти. Спинний мозок проводить збудження вгору і вниз. За чутливим нейронам збудження передається від спинного мозку до головного мозку. А імпульси від головного мозку передаються вниз руховим нейронам (по спадним шляхах) і поширюються в інервуємі органи. […]...
4. Альтерніруючі синдроми Альтерніруючі синдроми – це осередкові неврологічні синдроми ураження стовбура головного мозку, при яких ознаки периферичного ураження черепних нервів одного боку поєднуються з провідниковими (руховими або чутливими, мозочковими, екстрапірамідними) розладами на протилежній стороні (від лат. Alternans – протилежний). Альтернирующие синдроми підрозділяються за рівнем поразки мозкового стовбура наступним чином: – Альтернирующие синдроми довгастого мозку; – Альтернирующие синдроми […]...
5. Ретикулярна формація: анатомія, функції Ретикулярна формація складається приблизно зі ста ядер, які локалізуються в стовбурі мозку і формують надсегментарниє центри регуляції життєво важливих функцій: дихання, серцевої діяльності, судинно-рухової, обміну речовин, ковтання, блювоти і ін. Нейрони дихального центру впливають на ті сегменти спинного мозку, які іннервують дихальну мускулатуру, забезпечуючи її узгоджену роботу. У межах дихального центру можна виділити центр вдиху […]...
6. Центральний параліч (парез) Розвивається при ураженні центрального рухового нейрона на будь-якому його ділянці (передня центральна звивина, променистий вінець, внутрішня капсула, вентральна частина стовбура, передні і бічні канатики спинного мозку). У результаті порушується проведення нервового імпульсу до мотонейронам передніх рогів спинного мозку (корково-спинномозкової шлях) або до рухових ядер черепних нервів (корково-ядерний шлях). Основні симптоми: – М’язова гіпертонія, спастичність; – […]...
7. Спинномозкова (цереброспінальна) рідина Спинномозкова (цереброспінальна) рідина, або ліквор (liquor cerebrospinalis), – рідина, що циркулює в шлуночкової системі головного мозку і субарахноїдальних просторах спинного та головного мозку. Ліквор суттєво відрізняється від інших рідин організму і найбільш близький до ендо – і перилимфе внутрішнього вуха. Склад спинномозкової рідини не дає підстав вважати її секретом, оскільки вона містить тільки ті речовини, […]...
8. XI пара: додатковий нерв (n. Accessorius) Виділився в процесі розвитку від блукаючого, додатковий нерв є в основному руховим і складається з двох частин – спинномозковою та церебральної. Спинномозкова частина (radices spinales), бере початок у ядрах передніх рогів спинного мозку на протязі від довгастого мозку до п’ятого шийного сегмента. По виході з спинного мозку волокна додаткового нерва направляються догори і, посегментарно з’єднуючись, […]...
9. Джерела кровопостачання спинного мозку Безпосереднє кровопостачання здійснюється передньої спинномозкової артерією (a. Spinalis anterior), що йде по передній серединної щілини спинного мозку, і двома задніми спинномозковими артеріями (аа. Spinales posteriores), що розташовуються на бічній поверхні спинного мозку. І передня і задні спинномозкові артерії беруть початок від хребетних артерій (aa. Vertebrales) ще в порожнині черепа. Основними судинами, забезпечують перфузію спинномозкових артерій, […]...
10. Приготування нервово-м’язового препарату жаби Діяльність нервів і м’язів в нормальної фізіології вивчається на нервово-м’язовому препараті жаби. У приготуванні нервово-м’язового препарату можна виділити три етапи: 1) приготування препарату двох задніх лапок жаби; 2) приготування препарату однієї задньої лапки жаби; 3) приготування нервово-м’язового препарату. Основними компонентами нервово-м’язового препарату є сідничний нерв, міоневрального синапс, литковий м’яз. Для приготування нервово-м’язового препарату жабу попередньо […]...
11. Гострий розсіяний енцефаломієліт Аутоімунне, переважно монофазного запальне захворювання нервової системи з ураженням білої і сірої речовини головного та спинного мозку, оболонок мозку і периферичних нервів. Етіологія і патогенез. Захворювання виникає як ускладнення вірусної інфекції або вакцинації. Інфекційний агент при впливі на організм пацієнта змінює його антигени, після чого на них розвиваються аутоімунні реакції, що супроводжуються запаленням і пошкодженням. […]...
12. Вегетативна іннервація статевих органів Еферентні парасимпатичні волокна починаються від бічних рогів S2-S4 сегментів спинного мозку (центр ерекції), повторюють шляху регуляції сечовипускання (другий нейрон перебуває в простатичної сплетінні). Тазові внутренностние нерви (nn. Splanchnici pelvini) викликають розширення судин печеристих тіл статевого члена, статеві нерви (nn. Pudendi) іннервують м’яз-сфінктер сечівника, а також сідничного-печеристі (mm. Ishiocavernosi) і цибулинна-губчасті м’язи (mm. Bulbospongiosi ) (рис. […]...
13. Як лікувати остеохондроз Остеохондроз – захворювання, при якому виникають зміни структури міжхребцевих дисків і самих хребців. Патологія поступово прогресує і призводить до вираженого порушення опорної функції хребта. Пацієнтів, які страждають від болю в спині і обмеження рухливості, цікавить, як лікувати остеохондроз максимально ефективно. Зміст статті Причини хвороби Механізми розвитку остеохондрозу Лікування Причини хвороби Поширене побутове позначення проблеми як […]...
14. Минущі порушення спинального кровообігу До минущих порушень спинального кровообігу відносяться тільки ті випадки захворювання, при яких неврологічна симптоматика зберігається не більше 24 ч. Минущі порушення кровообігу спинного мозку, що розвиваються у верхньому басейні, представлені синдромами “падаючої краплі” (drop attack) і Унтерхарншейдта. Синдром “падаючої краплі” виникає при виражених проявах остеохондрозу і унковертебральний артрозу в шийному відділі хребта, який нерідко поєднується […]...
15. Філогенез стволового скелета У філогенезі хребетних раніше за інших елементів з’являються хребці. З ускладненням організації, збільшенням активності і різноманітності рухів навколо хорди розвиваються не тільки дуги, а й тіла хребців. У хрящових риб скелет утворений хрящем, іноді звапніння. Крім верхніх дуг під хордою у них розвиваються нижні дуги. Кінці верхніх дуг кожного сегмента, зливаючись, утворюють остистий відросток. З’являються […]...
16. Вегетативна іннервація очей Око отримує як симпатичну, так і парасимпатичну іннервацію. У відповідь на зорові подразнення, що йдуть від сітківки ока, здійснюється акомодація зорового апарату і регуляція величини світлового потоку (зіничний рефлекс) (рис. 37). Аферентна частина рефлекторних дуг представлена ​​нейронами зорового шляху. Аксони третього нейрона проходять у складі зорового нерва, зорового тракту і закінчуються на підкіркових рефлекторних зорових […]...
17. Судинний паркінсонізм Для судинного паркінсонізму характерно гострий або підгострий початок, флуктуація симптомів, що збігається з декомпенсацією судинного процесу головного мозку, додаткові ознаки дифузного ураження нервової системи, виявлення вогнищевого ураження головного мозку при комп’ютерній / магнітно-резонансної томографії в проекції лентікулярних ядер, ніжок мозку, таламуса, обширні зони лейкоареоза в лобових долях. Критерії судинного паркінсонізму можна представити таким чином. Позитивні […]...
18. Чому при підйомі тягарів краще присідати, ніж нагинатися? Щоб краще зрозуміти, в чому суть, візьміть дві шашки, виріжте коло такого ж діаметру з поролону і затисніть його між двома шашками. Вийшла модель, що показує два хребця і міжхребцевий хрящової диск, що знаходиться між тілами “хребців”. З задньої сторони від них проходить спинно мозкової канал зі спинним мозком. Що ж відбувається, коли ми нахиляється […]...
19. ЛФК при парезах і паралічах Паралічі та парези – наслідок пошкодження спинного мозку, які виникають при травмах хребта. Найбільш частою причиною травм хребта бувають компресійні переломи тіл хребців. При цьому відбувається вклинювання задньої поверхні тіл хребців в передній відділ спинного мозку, що призводить до його здавлення без руйнування мозкової речовини або з руйнуванням, аж до повного анатомічного перерви в результаті […]...
20. Альтерніруючі синдроми середнього мозку Ураження середнього мозку рідко бувають односторонніми. Характерними клінічними проявами ураження стовбура на рівні середнього мозку є окорухових розлади, порушення сну, рухової та психічної активності, мозочкові і пірамідні симптоми, псевдобульбарний синдром. Симптом Гертвіга – Мажанді. Полягає в різному стоянні очних яблук у вертикальній площині. На боці патологічного вогнища очей відхилений вниз і злегка досередини, а на […]...
21. Мозочок і симптоми його поразки Мозочок розташований в задній черепній ямці над довгастим мозком і мостом, зверху відділений від потиличних часток наметом мозочка. Анатомічно мозочок складається з филогенетически більш давнього черв’яка і двох півкуль (рис. 11, 12). Черв’як мозочка пов’язаний з тулубом і визначає статичну координацію (керування позою, тонусом, рівновагою тіла і підтримують рухами), а півкулі пов’язані з кінцівками і […]...
22. Міжнейронні контакти Міжнейронні контакти і нейроеффекторние взаємодії забезпечують функціонування нервової системи як цілого. Міжнейронні контакти ділять на неспеціалізовані (щільні і щілинні) і спеціалізовані (хімічні та електротонічних синапси). Щільний контакт утворюється тілами нейронів і служить бар’єром для проникнення високомолекулярних сполук. Кількість синапсів в різних відділах нервової системи значно варіює. Так, на гранулярних клітинах кори мозочка вони практично відсутні, […]...
23. Типи нервових волокон За швидкості проведення імпульсу і будовою нервові волокна поділяють на три групи – A, B і C. Волокна типу А діляться на 4 підгрупи: альфа-, бета-, гамма-, дельта-. Альфа-волокна мають найбільший діаметр (12-22 мк) і володіють найбільшою швидкістю проведення збудження (70-120 м / сек). Такі волокна проводять інформацію до скелетних м’язів і від них в […]...
24. Підкіркові ядра. Біла речовина півкуль головного мозку Підкіркові ядра. У товщі білої речовини кожного півкулі великого мозку є скупчення сірої речовини, що утворює підкіркові ядра. Ці ядра називають також базальними. До них відносять хвостате, сочевицеподібне ядра, мигдалеподібне тіло і огорожу (див. рис. 50). Підкіркові ядра координують руху (ходьбу, біг тощо) і інстинктивне поведінку. Відростки клітин підкіркових ядер направляються до червоних ядер середнього […]...
25. Спинний мозок і спинномозкові центри Спинний мозок разом з головним мозком утворює центральну нервову систему. Від спинного і головного мозку відходять нерви, що розподіляються у всіх відділах тіла людини. Спинномозкові нерви, що відходять від спинного мозку, і черепні нерви, що виходять з головного мозку, разом з нервовими закінченнями і нервовими вузлами складають периферичну нервову систему. Спинний мозок являє собою циліндричної […]...
26. Хребетний стовп Хребетний стовп (columna vertebralis), або хребет, людини складається з 33-34 хребців (vertebrae) (рис. 1.7). У ньому розрізняють відділи: шийний (7 хребців), грудний (12 хребців), поперековий (5 хребців), крижовий (5 хребців) і куприковий (4-5 хребців). Крижові хребці зростаються в одну кістку – крижі, а куприкові – в куприк. Зміна загальної кількості хребців зустрічається дуже рідко. Число […]...
27. Функції вегетативної нервової системи Вегетативна нервова система здійснює регуляцію внутрішнього середовища організму. Основний її функцією є збереження гомеостазу при різних впливах на організм. Вегетативна нервова система називається автономною, так як на відміну від соматичної не схильна впливам з боку центральної нервової системи. Вегетативна нервова система іннервує гладку мускулатуру внутрішніх органів, кровоносних судин і шкіру, серце і залози. До м’язів […]...
28. Регуляція кровообігу Центри регуляції кровообігу є в спинному і довгастому мозку, гіпоталамусі і корі мозку. З більшості інших відділів центральної нервової системи також можуть бути надані впливу на рівень кров’яного тиску і роботу серця. Але ці впливи реалізуються через структури довгастого і спинного мозку. У спинному мозку знаходяться нейрони симпатичного відділу вегетативної нервової системи, що регулюють тонус […]...
29. М’язи спини людини М’язи спини розташовуються пошарово. Розрізняють поверхневі і глибокі м’язи. Поверхневі м’язи спини (рис. 18, а) прикріплюються на поясі верхніх кінцівок і плечі або на ребрах. До першої групи належать трапецевидна, найширша, ромбовидна м’язи і м’яз, що піднімає лопатку. Трапецієподібний м’яз займає верхню частину спини аж до потилиці і має трикутну форму. Обидві трапецієподібні м’язи, взяті […]...
30. Остеохондроз хребта Остеохондроз хребта – дегенеративно-дистрофічні ураження міжхребцевого диска, супроводжується деформацією і зменшенням його висоти з залученням тіл суміжних хребців і зв’язкового апарату. Найбільш часто остеохондроз локалізується в нижнешейном, верхнегрудном і ніжнепояснічном відділах хребта. Остеохондроз поширений дуже широко і в тій чи іншій мірі виявляється у більшості людей після 40 років. У зв’язку з прямоходінням хребет відчуває […]...
31. Скелет тулуба Хребет. Хребет розташований на спинний стороні тулуба. В хребті виділяють п’ять відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий і куприковий. Хребет утворений 33 або 34 короткими кістками – хребцями. Кожен хребець складається з масивної частини – тіла і дуги з кількома відростками. Хребці розташовуються один над одним так, що їх отвори збігаються, і утворюється хребетний канал, в […]...
32. Рухи, рефлекси і їх розлади Рухи людини підрозділяються на мимовільні й довільні. Мимовільними, або рефлекторними, називають рухи, що виникають у відповідь на вплив різних подразників незалежно від бажання людини. Дані рефлекторні рухові реакції є безумовними, т. Е. Вони притаманні кожному біологічному виду, формуються до моменту народження і передаються у спадок. Їх анатомо-фізіологічним субстратом є рефлекторні дуги, замикаються на рівні спинного […]...
33. Декомпресія (кесонна хвороба) Як професійне захворювання водолазів декомпресійна хвороба займає особливе місце в ряду захворювань нервової системи. Багато підводні об’єкти промисловості, транспорту, в тому числі військові, не можуть обійтися без обслуговування водолазами, найчастіше на глибинах в десятки метрів. Не зайвим буде згадати і що стало модним в останні роки аматорське підводне плавання (дайвінг), яке також регулярно поставляє “клієнтів” […]...
34. Опорно-рухова система – коротко Опорно-рухова система є сукупністю мускулатури, скелетних кісток і зв’язок, які забезпечують: Опору; Захист головного і спинного мозку, серця; Можливість руху; Кровотворення (відбувається в червоному кістковому мозку); Обмін заліза, кальцію і фосфору. Існує три різновиди кісток: З трубчастих складаються кінцівки, З губчастих – хребці, зап’ястя, грудина, стопи і пальці, З плоских – череп, таз, лопатки. Кістка […]...
35. Функції відділів заднього мозку – коротко Довгастий мозок Основна частина стовбура мозку. Як і спинний мозок має провідну і рефлекторну функції. Поєднує нейрони спинного мозку з вищими відділами головного. Тут також зосереджені найважливіші базові рефлекси людини (дихання, тиск, серцебиття, травлення, чхання, ковтання і т. д.). Середній мозок – це теж частина стовбура мозку. Поверхня звернена до мозочка і має 4 горбка […]...
36. Властивості і функції спинного мозку Спинний мозок лежить в хребетному каналі і у дорослих являє собою довгий (45 см у чоловіків і 41 см у жінок), кілька сплюснутий спереду назад циліндричний тяж, який вгорі переходить у довгастий мозок, а внизу закінчується мозковим конусом (рис. 46). Від мозкового конуса відходить кінцева нитка, що представляє собою атрофовану частина спинного мозку, що складається […]...
37. Ішемічний спинальний інсульт Гостре порушення кровообігу спинного мозку в 75% випадків виникає у хворих у віці від 30 до 50 років, частіше у чоловіків. У перебігу захворювання виділяють кілька стадій: 1) стадія провісників; 2) стадія розвитку інсульту; 3) стадія відновлення; 4) стадія залишкових явищ. Провісниками ішемічного спинального інсульту є транзиторні міелоішеміі, минущі розлади чутливості і розширення зони болів, […]...
38. Нервова регуляція роботи серця У нормальних фізіологічних умовах діяльність серця в кожен момент відповідає змінам зовнішнього середовища, навколишнього організм, і коливань його внутрішнього середовища. Це відповідність діяльності серця умов існування організму обумовлено рефлекторної регуляцією діяльності серця. Нервові імпульси, що регулюють роботу серця, направляються до нього з центральної нервової системи по двох парах відцентрових нервів: симпатичним і блукаючим. Симпатичні нерви […]...
39. Цереброваскулярні захворювання при наркоманії У ряді випадків тривале вживання наркотичних препаратів сприяє розвитку порушень мозкового кровообігу в молодому віці. Гострі отруєння наркотичними і токсичними речовинами найчастіше можуть призводити до геморагічним або ішемічний інсульт. Механізм розвитку інсульту не завжди ясний і залежить від виду вживаного наркотику. До потенційних причин інсульту відносять крововиливи з нерозпізнаної судинної мальформації, емболію чужорідним матеріалом, васкуліт, […]...
40. Зміни частоти дихання Методика визначення частоти дихання досить проста: правою рукою лікар імітує дослідження пульсу хворого (щоб відвернути його увагу від акту дихання), одночасно свою ліву руку лікар кладе на епігастральній ділянці і підраховує кількість дихальних рухів за одну хвилину. У нормі у дорослої людини частота дихання коливається від 16 до 20 за 1 хв. Слід мати на […]...