Міжнейронні контакти

Related posts:

1. Будова і класифікація синапсів Синапсом називається місце контакту нервової клітини з іншим нейроном або виконавчим органом. Всі синапси поділяються на такі групи: По механізму передачі: Електричні. У них збудження передається за допомогою електричного поля. Тому воно може передаватися в обидві сторони. Їх в ЦНС мало; Хімічні. Збудження через них передається за допомогою ФАВ-нейромедіатора. Їх в ЦНС більшість; Змішані. За […]...
2. Поняття про нервовий центр У рефлексі як складному нервовому процесі розрізняються чотири ланки: 1) подразнення рецепторів, сприйняття ними змін зовнішнього або внутрішнього середовища і проведення нервових імпульсів по аферентні шляхах в центральну нервового процесу, що викликається роздратуванням рецепторів або безпосереднім роздратуванням нервових центрів. У здійсненні рефлексу беруть участь не тільки сприймають органи – рецептори, аферентні і еферентні нервові волокна, […]...
3. Гематоенцефалічний бар’єр Гематоенцефалічний бар’єр має важливе значення для збереження оптимального іонного і осмотичного балансу нервової системи. Гематоенцефалічний бар’єр утворений ендотелієм кровоносних капілярів мозку. Відомо, що щільні контакти між ендотеліальними клітинами служать бар’єром для молекул розміром більше 1,5 нм, до яких відноситься більшість молекул білків. При патологічних станах проникність гематоенцефалічного бар’єру може збільшуватися, що дозволяє проникати в нервову […]...
4. Визначення збудливості центрів спинного мозку Збудливість спинного мозку визначається за тривалістю латентного періоду рефлексу і за величиною рефлекторної реакції. Латентний період рефлексу значно більше, ніж при подразненні нервово-м’язового препарату. Він складається з часу проведення збудження по афферентному шляху, по центральній нервовій системі і по еферентного шляху. При детальних дослідженнях враховується також латентний період рецептора і ефектора. Час проходження збудження по […]...
5. Функції вегетативної нервової системи Вегетативна нервова система здійснює регуляцію внутрішнього середовища організму. Основний її функцією є збереження гомеостазу при різних впливах на організм. Вегетативна нервова система називається автономною, так як на відміну від соматичної не схильна впливам з боку центральної нервової системи. Вегетативна нервова система іннервує гладку мускулатуру внутрішніх органів, кровоносних судин і шкіру, серце і залози. До м’язів […]...
6. Нейрон, особливості будови, значення, види Структурною і функціональною одиницею нервової тканини є нервова клітина – нейрон. Нейрон – спеціалізована клітина, яка здатна приймати, кодувати, передавати і зберігати інформацію, встановлювати контакти з іншими нейронами, організовувати відповідну реакцію організму на роздратування. Функціонально в нейроні виділяють: 1) сприймає частина: дендрити і мембрану соми нейрона; 2) інтегративну частина – сому з аксоновим горбком; 3) […]...
7. Структура дуги вегетативного рефлексу Морфологічним субстратом вегетативної нервової системи є рефлекторні дуги, що складаються з ланцюга аферентного, вставочного (асоціативного), еферентної (виконавчого) нейронів (рис. 30). Аферентні ланка представлено нейронами, розташованими в спинномозкових гангліях і утворюють спільний з соматичними нервами змішаний Вісцеросоматична шлях, а також власними афферентамі (клітини Догеля II типу) в предпозвоночную (превертебральних) і внутріорганних (інтрамуральних) гангліях, периферичні відростки яких […]...
8. Нейросифіліс Нейросифіліс – збірне поняття уражень нервової системи сифілітичної природи. Класифікація. Відповідно до прийнятої класифікації нейросифилис ділять на ранній і пізній. До ранніх форм відносяться випадки ураження нервової системи, що розвиваються протягом 2 років з моменту зараження; загальна тривалість раннього нейросифилиса становить 3-5 років. Це переважно мезенхімальний процес з домінуванням ексудативно-запальних і проліферативних процесів. Зачіпає переважно […]...
9. Нервова регуляція діяльності серця Нервова регуляція характеризується низкою особливостей. 1. Нервова система надає пусковий і коригуючий вплив на роботу серця, забезпечуючи пристосування до потреб організму. 2. Нервова система регулює інтенсивність обмінних процесів. Серце інервується волокнами ЦНС – екстракардіальні механізми і власними волокнами – інтракардіальні. В основі інтракардіальних механізмів регуляції лежить метсімпатіческая нервова система, що містить усі необхідні внутрішньосерцеві освіти […]...
10. Функція спинного мозку людини Спинний мозок виконує рефлекторну і провідну функції. Біла речовина спинного мозку здійснює провідну функцію і пов’язує між собою його сегменти. Спинний мозок проводить збудження вгору і вниз. За чутливим нейронам збудження передається від спинного мозку до головного мозку. А імпульси від головного мозку передаються вниз руховим нейронам (по спадним шляхах) і поширюються в інервуємі органи. […]...
11. Синаптична передача інформації Вже відзначалася важлива роль мембрани в передачі інформації в мозку. Мембрана являє собою бар’єр для проходження нервового імпульсу. Саме тому зв’язки між нейронами опосередковуються хімічними передавачами – нейромедиаторами (mediator – посередник, англ.), Що виділяються з закінчень аксонів в області спеціалізованих міжклітинних контактів – синапсів. Синапс є мембрани двох сусідніх нейронів (передавального інформацію і її одержує) […]...
12. Автоматична діяльність нервових центрів Автоматизм нервових центрів проявляється в ритмічному порушенні нейронів. Його відкрив І. М. Сєченов (1863), який виявив у вирізаному з тіла жаби довгастому мозку ритмічне виникнення струмів дії. По-перше, автоматизм обумовлений головним чином змінами складу крові, що виробляють хімічні подразнення нейронів в певному ритмі і циклі продуктами обміну речовин (метаболітами, гормонами і медіаторами), наприклад подразнення дихального […]...
13. Вегетативна нервова система людини – конспект Вегетативна (автономна) нервова система керує роботою внутрішніх органів, забезпечуючи їх оптимальне функціонування при змінах зовнішнього середовища або зміну роду діяльності організму. Ця система зазвичай не контролюється нашою свідомістю, на відміну від соматичної нервової системи. Однак на рівні півкуль і стовбура мозку нервові центри соматичної і вегетативної нервових систем розділити важко. Вегетативна нервова система поділяється на […]...
14. Регуляція кровообігу Центри регуляції кровообігу є в спинному і довгастому мозку, гіпоталамусі і корі мозку. З більшості інших відділів центральної нервової системи також можуть бути надані впливу на рівень кров’яного тиску і роботу серця. Але ці впливи реалізуються через структури довгастого і спинного мозку. У спинному мозку знаходяться нейрони симпатичного відділу вегетативної нервової системи, що регулюють тонус […]...
15. Вегетативна нервова система людини Вегетативна (автономна) нервова система керує роботою внутрішніх органів і систем, забезпечуючи їх діяльність при змінах у зовнішньому середовищі або при зміні роду діяльності організму. Зрозуміло, що у сплячої людини і дихання повинно бути рідше, і серце повинно битися з більш низькою частотою, ніж під час складання іспиту або гри у футбол. Вегетативна нервова система в […]...
16. Фізіологічна характеристика дихального центру За сучасними уявленнями, дихальний центр – це сукупність нейронів, що забезпечують зміну процесів вдиху і видиху та адаптацію системи до потреб організму. Виділяють кілька рівнів регуляції: 1) спинальний; 2) бульбарний; 3) супрапонтіальний; 4) корковий. Спинальний рівень представлений мотонейронами передніх рогів спинного мозку, аксони яких іннервують дихальні м’язи. Цей компонент не має самостійного значення, оскільки підпорядковується […]...
17. Центральний руховий нейрон Центральний руховий нейрон розташований переважно в прецентральной звивині (гігантські пірамідні клітини Беца – Мержеевского в V шарі ізокортекса); його аксони формують пірамідні шляху до мотонейронам передніх рогів спинного мозку і рухових ядер черепних нервів. Перший шлях називається корково-спинномозковим (кортікоспінальних), другий – корково-ядерним (кортиконуклеарного). Тіла нейронів, що здійснюють іннервацію окремих м’язових груп, мають розташування, зворотне розташуванню […]...
18. Спинний мозок і спинномозкові центри Спинний мозок разом з головним мозком утворює центральну нервову систему. Від спинного і головного мозку відходять нерви, що розподіляються у всіх відділах тіла людини. Спинномозкові нерви, що відходять від спинного мозку, і черепні нерви, що виходять з головного мозку, разом з нервовими закінченнями і нервовими вузлами складають периферичну нервову систему. Спинний мозок являє собою циліндричної […]...
19. Дивергенція Дивергенція – властивість нервових клітин контактувати з багатьма іншими нейронами (рис. 8-6, I). Дивергенція нервових імпульсів – можливість входять в нервову систему сигналів порушити якомога більшу кількість нервових клітин. Є два види дивергенції. Дивергенція підсилює типу (рис. 8-6, 1А) полягає в тому, що вхідний сигнал поширюється на збільшення кількості нейронів, що входять до складу однієї […]...
20. Нервова тканина людини Нейрон. Нервова тканина складається з нервових клітин, які називаються нейронами (рис. 6). Нейрони різні за формою. Нейрон має тіло (1) і відростки. Величина тіл нейронів коливається від 25 до 150 мікрон в поперечнику. Короткі розгалужені відростки нейрона (2) називаються дендрит амідендрон – дерево). Вони закінчуються в шкірі кровоносних судинах, внутрішніх органах і м’язах кінцевими утвореннями, […]...
21. Джерела кровопостачання спинного мозку Безпосереднє кровопостачання здійснюється передньої спинномозкової артерією (a. Spinalis anterior), що йде по передній серединної щілини спинного мозку, і двома задніми спинномозковими артеріями (аа. Spinales posteriores), що розташовуються на бічній поверхні спинного мозку. І передня і задні спинномозкові артерії беруть початок від хребетних артерій (aa. Vertebrales) ще в порожнині черепа. Основними судинами, забезпечують перфузію спинномозкових артерій, […]...
22. Нервова регуляція роботи серця У нормальних фізіологічних умовах діяльність серця в кожен момент відповідає змінам зовнішнього середовища, навколишнього організм, і коливань його внутрішнього середовища. Це відповідність діяльності серця умов існування організму обумовлено рефлекторної регуляцією діяльності серця. Нервові імпульси, що регулюють роботу серця, направляються до нього з центральної нервової системи по двох парах відцентрових нервів: симпатичним і блукаючим. Симпатичні нерви […]...
23. Які тілесні контакти бувають в спілкуванні У процесі спілкування співрозмовники можуть торкатися один до одного: при обіймах, рукостисканні, поцілунку, торкаючись руки або плеча, погладжуючи по спині і т. Д. Ці дії мають значний вплив на характер спілкування. Обійми Залежно від які висловлюються почуттів, обійми розрізняються по силі, тривалості, характеру (дружні, любовні). Наприклад, після тривалої розлуки старі друзі обіймаються дуже міцно, мало […]...
24. Рухи, рефлекси і їх розлади Рухи людини підрозділяються на мимовільні й довільні. Мимовільними, або рефлекторними, називають рухи, що виникають у відповідь на вплив різних подразників незалежно від бажання людини. Дані рефлекторні рухові реакції є безумовними, т. Е. Вони притаманні кожному біологічному виду, формуються до моменту народження і передаються у спадок. Їх анатомо-фізіологічним субстратом є рефлекторні дуги, замикаються на рівні спинного […]...
25. Нервова регуляція Нервова регуляція життєдіяльності організму здійснюється нервовою системою (рис. 11). У ній розрізняють центральну і периферичну частини. Центральна частина включає спинний і головний мозок; периферична – нерви і нервові вузли. Центральна нервова система складається з великої кількості нейронів. Їхні тіла утворюють сіра речовина мозку. У спинному мозку сіра речовина знаходиться в центральній частині. У товщі головного […]...
26. Регуляція утворення і виведення сечі При накопиченні в сечовому міхурі сечі (до 250 – 300 мл) стінки міхура розтягуються, що викликає подразнення рецепторів. Нервові імпульси направляються в центр сечовипускання, що знаходиться в крижовому відділі спинного мозку. З спинного мозку по волокнах парасимпатичних тазових нервів надходять сигнали, що викликають одночасне скорочення мускулатури стінок міхура і розкриття сфінктерів сечівника. При цьому сеча […]...
27. Розповідь про нервову систему людини Людський організм являє собою складний механізм, що складається з безлічі деталей. Для злагодженої і повноцінної його роботи необхідно, щоб кожна деталь, тобто кожен орган, кожна клітина, злагоджено працювала і взаємодіяла з іншими частинами тіла. Контроль над цим процесом здійснює нервова система людини. Центральна нервова система Нервова система об’єднує всі частини організму в єдине ціле і […]...
28. XI пара: додатковий нерв (n. Accessorius) Виділився в процесі розвитку від блукаючого, додатковий нерв є в основному руховим і складається з двох частин – спинномозковою та церебральної. Спинномозкова частина (radices spinales), бере початок у ядрах передніх рогів спинного мозку на протязі від довгастого мозку до п’ятого шийного сегмента. По виході з спинного мозку волокна додаткового нерва направляються догори і, посегментарно з’єднуючись, […]...
29. Фізіологія травного центру Перші уявлення про будову і функції травного центру були узагальнені Павловим в 1911 р За сучасними уявленнямихарчової центр – це сукупність нейронів, розташованих на різних рівнях ЦНС, основна функція яких полягає в регуляції діяльності системи травлення та забезпеченні адаптації до потреб організму. В даний час виділені наступне рівні: 1) спинальний; 2) бульбарний; 3) гипоталамический; 4) […]...
30. Центральний параліч (парез) Розвивається при ураженні центрального рухового нейрона на будь-якому його ділянці (передня центральна звивина, променистий вінець, внутрішня капсула, вентральна частина стовбура, передні і бічні канатики спинного мозку). У результаті порушується проведення нервового імпульсу до мотонейронам передніх рогів спинного мозку (корково-спинномозкової шлях) або до рухових ядер черепних нервів (корково-ядерний шлях). Основні симптоми: – М’язова гіпертонія, спастичність; – […]...
31. Конвергенція аферентних систем Істотна роль у взаємодії аферентних систем і в передачі аферентних імпульсів на моторні нейрони належить конвергенції, в результаті якої імпульси з різних рецепторів передаються на один і той же нейрон або обмежену групу нейронів. Наприклад, на моторні нейрони спинного мозку конвергируют аферентні імпульси з рецепторів шкіри, пропріоцепторів і інтероцепторов. Особливо велика конвергенція в утвореннях мозкового […]...
32. Нервові волокна Дендрити нервових клітин, як правило, короткі, розгалужені. У місцях розгалуження дендритів розташовуються вузли розгалуження, що впливають на проведення нервового імпульсу. Характерною особливістю дендритів також є наявність шипиків, які являють собою частину синапсу. Їх кількість, розподіл, форма залежать від функції нейрона і можуть змінюватися як у бік дегенерації, так і у бік появи нових шипиків. Аксон […]...
33. Формування частоти і глибини дихальних рухів Особливе значення має відділ дихального центру в довгастому мозку. Він розташований в області дна 4-го шлуночка і являє собою парне утворення, що має струс (посилає імпульси до м’язів вдиху) і експіраторний (забезпечує видих) відділи. У кожному з цих відділів знаходяться групи нейронів, взаємодія яких забезпечує формування частоти і глибини дихальних рухів. У інспіраторному відділу є […]...
34. Розвиток спинного мозку Нервова система закладається у зародка людини надзвичайно рано, приблизно у віці близько 2,5 тижні. На дорсальній стороні тіла, від переднього до заднього його кінця, утворюється поздовжнє потовщення ектодерми, зване нервової платівкою (рис. 3.6). Незабаром ця платівка прогинається по центральній лінії і перетворюється на жолобок, обмежений по краях нервовими валиками. Надалі жолобок змикається в нервову трубку […]...
35. Ретикулярна формація: анатомія, функції Ретикулярна формація складається приблизно зі ста ядер, які локалізуються в стовбурі мозку і формують надсегментарниє центри регуляції життєво важливих функцій: дихання, серцевої діяльності, судинно-рухової, обміну речовин, ковтання, блювоти і ін. Нейрони дихального центру впливають на ті сегменти спинного мозку, які іннервують дихальну мускулатуру, забезпечуючи її узгоджену роботу. У межах дихального центру можна виділити центр вдиху […]...
36. Опорно-рухова система – коротко Опорно-рухова система є сукупністю мускулатури, скелетних кісток і зв’язок, які забезпечують: Опору; Захист головного і спинного мозку, серця; Можливість руху; Кровотворення (відбувається в червоному кістковому мозку); Обмін заліза, кальцію і фосфору. Існує три різновиди кісток: З трубчастих складаються кінцівки, З губчастих – хребці, зап’ястя, грудина, стопи і пальці, З плоских – череп, таз, лопатки. Кістка […]...
37. Типи нервових волокон За швидкості проведення імпульсу і будовою нервові волокна поділяють на три групи – A, B і C. Волокна типу А діляться на 4 підгрупи: альфа-, бета-, гамма-, дельта-. Альфа-волокна мають найбільший діаметр (12-22 мк) і володіють найбільшою швидкістю проведення збудження (70-120 м / сек). Такі волокна проводять інформацію до скелетних м’язів і від них в […]...
38. Біла речовина Біла речовина спинного мозку розділяється на три парних канатика (стовпа). Передній канатик розташований між серединної щілиною і виходом вентральних корінців, задній – між глиальной перегородкою і дорсальном корінцями, а бічний – між передньою і задньою латеральними борознами. Біла речовина спинного мозку утворено мієліновими нервовими волокнами – аксонами нейронів, що лежать в спінальних гангліях або, основна […]...
39. Порушення в роботі нервової системи та їх попередження Порушення в роботі нервової системи можуть бути або спадковими, або викликаними ушкоджувальним впливом зовнішнього середовища. Порушення процесів обміну речовин у нервовій тканині можуть призвести до накопичення отруйних речовин, погіршення живлення мозку, загибелі нейронів і гліальних клітин. Вроджені захворювання нервової системи. Порушення розвитку можуть виникати ще до народження дитини. У таких випадках з’являються важкі патології: мікроцефалія […]...
40. Захворювання та патологічні стани кровообігу спинного мозку Захворювання та патологічні стани, що викликають порушення кровообігу спинного мозку, об’єднують у три основні групи. У першу групу (близько 20% всіх хворих з міелоішемія) входять придбані і вроджені ураження серцево-судинної системи: атеросклероз, інфекційні та алергічні васкуліти, патологія серця і порушення серцевої діяльності, аномалії серцево-судинної системи (артеріовенозні мальформації, артеріальні аневризми, розшарування аорти, коарктація аорти, гіпоплазія хребетних […]...