Регуляція кровообігу

Related posts:

1. Рефлекторна регуляція системного артеріального кровотоку Усі рефлекси, за допомогою яких регулюється тонус судин ідіяльність серця, поділяються на власні і зв’язані. Власними є рефлекси, виникають при роздратуванні рецепторів судинних рефлексогенних зон. Головні з них рефлексогенні зони дуги аорти і каротидних синусів. Там розташовані баро – і хеморецептори. Від рецепторів дуги аорти йде нерв депрессор, а від сінокаротідних зон нерв Герінга. При […]...
2. Регуляція органного кровообігу Серце забезпечується кров’ю через коронарні артерії, що відходять від аорти. Вони розгалужуються на епікардіальние артерії, від яких відходять інтрамуральні забезпечують кров’ю міокард. У серці є невелика кількість межартеріальних анастомозів, артеріовенозні шунти відсутні. Міокард пронизує велику кількість капілярів, але прекапілярнихсфінктерів в них немає. Відношення кількості м’язових волокон і капілярів становить 1: 1. Вони йдуть уздовж м’язових […]...
3. Тиск крові в аорті Барорецептори судин активні вже при нормальному рівні кров’яного тиску. Під час діастоли при зниженні тиску (до 60-80 мм рт. Ст.) Їх активність знижується, а при кожній систолі шлуночків, коли тиск крові в аорті і артеріях піднімається (до 120-140 мм рт. Ст.), Частота імпульсів, йдуть від цих рецепторів у центральній нервовій системі, збільшується. Почастішання імпульсації прогресивно […]...
4. Еволюція кровообігу У губок тіло пронизане каналами, в яких рухається рідина, що є джерелом живлення, дихання і виділення. У кишковопорожнинних і нижчих черв’яків від шлунка відходять ритмічно скорочуються радіальні канали, в яких циркулює гідролімфа. У членистоногих і молюсків відокремлюється незамкнута лакунарная система кровообігу, що складається з ритмічно скорочуються судин, в яких циркулює гемолімфа, що переходить в місцях […]...
5. Сосудорухові центри У регуляції тонусу судин беруть участь центри всіх рівнів Ц. Н. С. Нижчою є симпатичні спинальні центри. Вони перебувають під контролем вищерозміщених. У 1871 р В. Ф. Овсянніков встановив, що після перерізання стовбура між довгастим і спинним мозком кров’яний тиск різко падає. Якщо ж перерезка проходила між довгастим і середнім мозком, то тиск практично не […]...
6. Судинний тонус і його регуляція Судинний тонус залежно від походження може бути міогенним і нервовим. Міогенний тонус виникає, коли деякі клітини гладеньких м’язів судин починають спонтанно генерувати нервовий імпульс. Що виникає порушення поширюється на інші клітини, і відбувається скорочення. Тонус підтримується за рахунок базального механізму. Різні судини володіють різним базальним тонусом: максимальний тонус спостерігається в коронарних судинах, скелетних м’язах, нирках, […]...
7. Нервова регуляція діяльності серця Нервова регуляція характеризується низкою особливостей. 1. Нервова система надає пусковий і коригуючий вплив на роботу серця, забезпечуючи пристосування до потреб організму. 2. Нервова система регулює інтенсивність обмінних процесів. Серце інервується волокнами ЦНС – екстракардіальні механізми і власними волокнами – інтракардіальні. В основі інтракардіальних механізмів регуляції лежить метсімпатіческая нервова система, що містить усі необхідні внутрішньосерцеві освіти […]...
8. Нервова регуляція Нервова регуляція життєдіяльності організму здійснюється нервовою системою (рис. 11). У ній розрізняють центральну і периферичну частини. Центральна частина включає спинний і головний мозок; периферична – нерви і нервові вузли. Центральна нервова система складається з великої кількості нейронів. Їхні тіла утворюють сіра речовина мозку. У спинному мозку сіра речовина знаходиться в центральній частині. У товщі головного […]...
9. Захворювання та патологічні стани кровообігу спинного мозку Захворювання та патологічні стани, що викликають порушення кровообігу спинного мозку, об’єднують у три основні групи. У першу групу (близько 20% всіх хворих з міелоішемія) входять придбані і вроджені ураження серцево-судинної системи: атеросклероз, інфекційні та алергічні васкуліти, патологія серця і порушення серцевої діяльності, аномалії серцево-судинної системи (артеріовенозні мальформації, артеріальні аневризми, розшарування аорти, коарктація аорти, гіпоплазія хребетних […]...
10. Нервово гуморальна регуляція роботи серця Нервово гуморальна регуляція роботи серця грає підлеглу роль, так як зрушення в обміні речовин викликаються за допомогою нервової системи. Зрушення вмісту різних речовин в крові, в свою чергу, впливають на рефлекторну регуляцію серцево-судинної системи. На роботу серця впливають зміни вмісту калію і кальцію в крові. Збільшення вмісту калію надає негативно хронотропное, негативно инотропное, негативно дромотропное, […]...
11. Нервова регуляція роботи серця У нормальних фізіологічних умовах діяльність серця в кожен момент відповідає змінам зовнішнього середовища, навколишнього організм, і коливань його внутрішнього середовища. Це відповідність діяльності серця умов існування організму обумовлено рефлекторної регуляцією діяльності серця. Нервові імпульси, що регулюють роботу серця, направляються до нього з центральної нервової системи по двох парах відцентрових нервів: симпатичним і блукаючим. Симпатичні нерви […]...
12. Моторно-кардіальні рефлекси Виявлено, що безпосереднє роздратування у тварин рецепторів скелетних м’язів, суглобів і сухожиль викликає рефлекторні зміни серцевої діяльності (Г. І. Буховец, 1947) і звуження капілярів внутрішніх органів (В. М. Мюльберг, 1947). М’язова робота під час виконання трудових і спортивних рухів змінює серцеву діяльність первинно, головним чином завдяки різкому збільшенню припливу імпульсів із зовнішніх органів чуття (зору, […]...
13. Етіологія і патогенез ішемічних порушень мозкового кровообігу Ішемічне ураження головного мозку є, як правило, вторинним. Приблизно у 90% хворих воно виникає в результаті змін серця і магістральних артерій шиї і голови на тлі атеросклерозу, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, порушення серцевого ритму і їх поєднання. У патогенезі ішемічного інсульту значна роль належить фокальної ішемії, що виникає в результаті зниження локального кровотоку нижче критичного […]...
14. Формування частоти і глибини дихальних рухів Особливе значення має відділ дихального центру в довгастому мозку. Він розташований в області дна 4-го шлуночка і являє собою парне утворення, що має струс (посилає імпульси до м’язів вдиху) і експіраторний (забезпечує видих) відділи. У кожному з цих відділів знаходяться групи нейронів, взаємодія яких забезпечує формування частоти і глибини дихальних рухів. У інспіраторному відділу є […]...
15. Регуляція дихання Людина за одну хвилину здійснює 16 – 18 дихальних рухів. Ритмічне, автоматичне чергування вдихів і видихів регулюється з дихального центру, розташованого в довгастому мозку. З цього центру імпульси надходять до рухових нейронів блукаючих і міжреберних нервів, іннервують діафрагму і інші дихальні м’язи. Роботу дихального центру координують вищі відділи головного мозку. Тому людина може на короткий […]...
16. Функції вегетативної нервової системи Вегетативна нервова система здійснює регуляцію внутрішнього середовища організму. Основний її функцією є збереження гомеостазу при різних впливах на організм. Вегетативна нервова система називається автономною, так як на відміну від соматичної не схильна впливам з боку центральної нервової системи. Вегетативна нервова система іннервує гладку мускулатуру внутрішніх органів, кровоносних судин і шкіру, серце і залози. До м’язів […]...
17. Регуляція серцевої діяльності Перераховані вище рефлекторні реакції кровообігу називають власними, так як їх рецепторні і ефекторні ланки належать до структур серцево-судинної системи. Якщо рефлекторні впливу на кровообіг здійснюються з рефлексогенні зони, що знаходиться поза серця і судин, то такі рефлекси називають сполученими. Ряд з них (рефлекси Гольця, Данини-Ашнера та ін.) Розглянуто в темах, присвячених регуляції серцевої діяльності. Рефлекс […]...
18. Кровообіг в легенях і головному мозку У кровоносні судини бронхів і легеневої тканини кров надходить з великого кола кровообігу, а в судини легеневих альвеол – з правого шлуночка, тобто по малому колу кровообігу. Поверхня капілярів малого кола кровообігу близько 70 см2. Вся кров проходить через легені за 6 секунд. Судини малого кола мають відносно малу довжину і слаборозвинуту м’язову систему. Просвіт […]...
19. Регуляція функції серця і кровоносних судин Нервова і гуморальна регуляції функції серця і кровоносних судин є основною причиною нормального стану серцево-судинної системи в цілому. Регуляція симпатичної нервової системи підвищує темп і силу скорочення м’язів, збудливість тканини і проведення збудження по міокарді. А регуляція парасимпатичної нервової системи надає протилежний вплив на перебіг цих чотирьох властивостей міокарда (темп, сила скорочення, збудливість і провідність). […]...
20. Мале коло кровообігу Його ще називають, легеневий. Назва таке тому, що кров з даного кола забезпечується дихальна система, зокрема і легкі. Мале коло кровообігу стартує в правому шлуночку, потім йде до органів дихання. Його призначення – наситити кров киснем і очистити від СО2. Що відноситься до малого кола До малому колу кровообігу відносяться такі елементи: Правий шлуночок; Ліве […]...
21. Вісцеральний аналізатор Периферичний відділ вісцерального аналізатора складають інтерорецептори. Роздратування їх відбувається в результаті змін хімічного складу крові і вмісту травного каналу, коливань кров’яного тиску, розтягування і стиснення бронхів і легенів при вдиху і видиху, розтягнення сечового і жовчного міхурів, скорочення мускулатури травного тракту. До интерорецепторов вісцерального аналізатора відносяться хемо – і механорецепторів. Перша група рецепторів представлена хеморецепортамі: […]...
22. Регуляція дихання людини Доросла людина в стані спокою здійснює 16-18 дихальних рухів в 1 хвилину. Під час сну дихання стає рідше, а при напруженій роботі в багато разів частішає. Крім того, в залежності від потреби тканин організму в кисні різко змінюється глибина дихання. Ці процеси регулюються спеціальними центрами, розташованими в довгастому мозку – центром вдиху і центром видиху. […]...
23. Функція спинного мозку людини Спинний мозок виконує рефлекторну і провідну функції. Біла речовина спинного мозку здійснює провідну функцію і пов’язує між собою його сегменти. Спинний мозок проводить збудження вгору і вниз. За чутливим нейронам збудження передається від спинного мозку до головного мозку. А імпульси від головного мозку передаються вниз руховим нейронам (по спадним шляхах) і поширюються в інервуємі органи. […]...
24. Рефлекторна регуляція людини Питання 1. Що входить до складу центральної нервової системи, а що – до складу периферичної? Центральна нервова система (ЦНС) – основна частина нервової системи тварин, що складається з нейронів і їх відростків; представлена ​​у безхребетних системою тісно пов’язаних між собою нервових вузлів (гангліїв), у хребетних тварин (включаючи людей) – спинним і головним мозком. У вищих […]...
25. Регуляція утворення і виведення сечі При накопиченні в сечовому міхурі сечі (до 250 – 300 мл) стінки міхура розтягуються, що викликає подразнення рецепторів. Нервові імпульси направляються в центр сечовипускання, що знаходиться в крижовому відділі спинного мозку. З спинного мозку по волокнах парасимпатичних тазових нервів надходять сигнали, що викликають одночасне скорочення мускулатури стінок міхура і розкриття сфінктерів сечівника. При цьому сеча […]...
26. Кола кровообігу людини У людини кров рухається по великому і малому колах кровообігу (рис. 35). По великому колу кров доставляє до клітин і тканин організму кисень, поживні речовини, мінеральні солі, вітаміни, гормони і забирає продукти обміну речовин. Мале коло кровообігу виконує функцію газообміну. Велике коло кровообігу починається від лівого шлуночка і закінчується правим передсердям. З лівого шлуночка кров […]...
27. Загальний план будови системи кровообігу Кровообіг це процес руху крові по судинному руслу, що забезпечує виконання нею своїх функцій. Фізіологічну систему кровообігу складають серце і судини. Серце забезпечує енергетичні потреби системи, а судини є кровоносним руслом. У хвилину серце перекачує близько 5 літрів крові, за рік 260 тонн, а протягом життя близько 200.000 тонн крові. Сумарна довжина судин близько 100.000 […]...
28. Органи кровообігу Кров знаходиться в постійному русі. Вона тече по гігантської мережі кровоносних судин, які пронизують всі органи і тканини тіла. Судини і серце – органи кровообігу. Судини, по яких кров тече від серця, називаються артеріями. Артерії мають товсті, міцні і пружні стінки. Найбільша артерія називається аортою. Судини, що несуть кров до серця, називаються венами. Їх стінки […]...
29. Регуляція за допомогою метаболітів і тканинних гормонів Метаболіти – речовини, які зазнали в процесі обміну речовин хімічним перетворенням (ферменти, вітаміни, амінокислоти, моносахариди та інші), які можуть призводити до іонного зрушення і зміни рН, транспортуються кров’ю до інших клітин організму на великі відстані. Метаболіти можуть впливати на інші тканини і органи, а також на активність нервових центрів. Наприклад, накопичення вугільної кислоти в крові […]...
30. Система кровообігу тварин Обмін речовин в тканинах і клітинах тваринного можливий лише в тому випадку, якщо відбувається постійна зміна навколишнього їхнього середовища, тобто безперервна доставка необхідних поживних речовин і кисню і безперервне видалення вуглекислого газу і продуктів обміну. Таким чином, харчування, дихання, виділення неможливі без постійного переміщення речовин усередині самого організму. У кишковопорожнинних, плоских, круглих черв’яків ці процеси […]...
31. Конвергенція аферентних систем Істотна роль у взаємодії аферентних систем і в передачі аферентних імпульсів на моторні нейрони належить конвергенції, в результаті якої імпульси з різних рецепторів передаються на один і той же нейрон або обмежену групу нейронів. Наприклад, на моторні нейрони спинного мозку конвергируют аферентні імпульси з рецепторів шкіри, пропріоцепторів і інтероцепторов. Особливо велика конвергенція в утвореннях мозкового […]...
32. Регуляція функцій організму Регуляцію різноманітних функцій здійснює автоматичний контроль параметрів життєво важливих функцій внутрішнього середовища організму (гомеостаз), а різноманітні завдання контролю і управління взаємодією систем органів, а також пристосування до зовнішнього середовища організму людини реалізують нервова і ендокринна системи. – Гомеостаз – підтримка і контроль параметрів життєво важливих функцій внутрішнього середовища організму – відноситься і до організму в […]...
33. Минущі порушення спинального кровообігу До минущих порушень спинального кровообігу відносяться тільки ті випадки захворювання, при яких неврологічна симптоматика зберігається не більше 24 ч. Минущі порушення кровообігу спинного мозку, що розвиваються у верхньому басейні, представлені синдромами “падаючої краплі” (drop attack) і Унтерхарншейдта. Синдром “падаючої краплі” виникає при виражених проявах остеохондрозу і унковертебральний артрозу в шийному відділі хребта, який нерідко поєднується […]...
34. Регуляція процесів утворення і виведення сечі Процеси утворення і виведення сечі регулюються нервовою системою і гуморальними факторами. Вегетативна нервова система впливає на швидкість мочеобразования і механізми виведення сечі. Одним з факторів, що регулюють сечовидільну систему, є збільшення або зменшення обсягу крові, що протікає через нирки. Це пов’язано зі зміною просвіту судин, що приносять кров до нирок. На процеси сечоутворення впливають біологічно […]...
35. Гуморальна регуляція – реферат В організмі людини постійно відбуваються різноманітні процеси життєзабезпечення. Так, в період неспання одночасно функціонують всі системи органів: людина рухається, дихає, за його судинах тече кров, в шлунку і кишечнику йдуть процеси травлення, здійснюється терморегуляція та ін. Людина сприймає всі зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі, реагує на них. Всі ці процеси регулюються і контролюються нервовою […]...
36. Вегетативна нервова система людини – конспект Вегетативна (автономна) нервова система керує роботою внутрішніх органів, забезпечуючи їх оптимальне функціонування при змінах зовнішнього середовища або зміну роду діяльності організму. Ця система зазвичай не контролюється нашою свідомістю, на відміну від соматичної нервової системи. Однак на рівні півкуль і стовбура мозку нервові центри соматичної і вегетативної нервових систем розділити важко. Вегетативна нервова система поділяється на […]...
37. Вегетативна нервова система людини Вегетативна (автономна) нервова система керує роботою внутрішніх органів і систем, забезпечуючи їх діяльність при змінах у зовнішньому середовищі або при зміні роду діяльності організму. Зрозуміло, що у сплячої людини і дихання повинно бути рідше, і серце повинно битися з більш низькою частотою, ніж під час складання іспиту або гри у футбол. Вегетативна нервова система в […]...
38. Опорно-рухова система – коротко Опорно-рухова система є сукупністю мускулатури, скелетних кісток і зв’язок, які забезпечують: Опору; Захист головного і спинного мозку, серця; Можливість руху; Кровотворення (відбувається в червоному кістковому мозку); Обмін заліза, кальцію і фосфору. Існує три різновиди кісток: З трубчастих складаються кінцівки, З губчастих – хребці, зап’ястя, грудина, стопи і пальці, З плоских – череп, таз, лопатки. Кістка […]...
39. Регуляція сечоутворення людини Нирки мають високу здатність до саморегуляції. Чим нижче осмотичний тиск крові, тим виражено процеси фільтрації і слабкіше реабсорбція і навпаки. Нервова регуляція здійснюється за допомогою симпатичних нервів, що іннервують ниркові артеріоли. При їх збудженні звужуються виносять артеріоли, кров’яний тиск в капілярах клубочків, а як наслідок ефективне фільтраційний тиск, ростуть, клубочкова фільтрація прискорюється. Також симпатичні нерви […]...
40. Проникність капілярів Гістамін – речовину, що утворюється з амінокислоти гістидину. Гістамін розширює дрібні судини, збільшує проникність капілярів і сприяє падінню тиску крові. Він накопичується в гранулах тучних клітин і базофільних лейкоцитів. При ушкоджують впливах відбувається його викид в кров і міжклітинну рідину. Гістамін сприяє розвитку запальної реакції і набряків. Ацетилхолін володіє сильним судинорозширювальну дію. Але через дуже […]...