Рей Дуглас Бредбері. “451&;deg; за Фаренгейтом”. Натовп і влада. Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві – IІ семестр
Мета: формування предметних компетентностей: визначити бачення письменника у визначенні проблеми “натовп і влада”, “особистість у тоталітарному суспільстві”; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, ідейно-художнього аналізу твору; виховувати у старшокласників потребу у високих естетичних та гуманних цінностях; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та уміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурної: виховувати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати кругозір школярів.
Тип уроку: удосконалення вмінь та навичок.
Основні терміни та поняття: сюжет, ідея, проблематика, художні образи, художні засоби.
Міжпредметні зв’язки: історія.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Евристична бесіда
-Де в романі явно виражена фантастика, а де – реальність?
– Назвіть символи механізації людства, описані Бредбері. (Перший – “механічний пес” – кібер, призначений для виловлювання “злочинців”, які вибиваються з системи. Другий – модернізоване телебачення. Телевізорна стіна – символ людського байдужості, атрофії душі і інтелекту людини майбутнього.)
III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Бесіда
– Чи погоджуєтеся ви з твердженням Бітті, що людина живе заради задоволення та гострих відчуттів?
– Чи щасливі насправді люди в державі майбутнього? Свою думку аргументуйте. (Люди розучилися робити найголовніше, те, що відрізняє їх від тварин, – думати. І цей протиприродний бездумний стан призводить до душевного дискомфорту, самогубств, сплесків агресії.)
– Чому, на вашу думку, особистість, що вміє думати, – головна перешкода до “всезагального щастя”?
2. Складання характеристики образу Гая Монтега (робота в групах)
– Схарактеризувати духовну еволюцію головного персонажа роману – Гая Монтега.
1- ша група – зустріч із Клариссою.
Пробудження від “сплячки” відбувається в той день, коли Гай зустрічає юну дівчину, Клариссу Маклеллан. Кларисса не така, як усі: вона являє собою тип так званого “природного людини”, що не адаптованого до технократичної цивілізації.
2- га група – зустріч із Фабером.
У житті Монтега з’являється новий духовний наставник – колишній професор англійської мови Фабер, людина старомодна і інтелектуальний. Той довершує розпочате Клариссой: відкриває йому очі і ставить все на свої місця.
3- тя група – період поневірянь символізує остаточний розрив головного героя з його соціумом. Монтег-утікач вже втратив свій соціальний статус, став блукачем. Самотність на тлі природи стало для нього катарсисом, очищенням.
4- та група – зустріч з однодумцями – “людьми-книгами”. Кожен з таких людей вивчив напам’ять якийсь літературній або публіцистичний твір, який увійшов до світової скарбниці культури. Вони не тільки хранителі культурних традицій – вони ще й намагаються жити в гармонії з іншими людьми і з природою.
2. Бесіда
– Згадайте, яка книга перевернула душу Монтега? Чому він намагається врятувати саме її? (Він врятував Біблію, зокрема, Книгу Екклезіаста, де сконденсована мудрість століть. Герой книги, як і мудрець Екклезіаст, впевнений, що все повернеться на круги своя.)
– З книги почалося одужання Монтега, але з книгою в його життя увійшло страждання. Що йому довелося пережити після того, як він сховав у себе книги? (Підозра, недовіра, зрада дружини, відмова сусідів від спілкування з ним, підпал його будинку, переслідування, втеча героя і т. ін.)
– Роман завершується масштабною війною та бомбардуванням, але наприкінці твору звучить легенда про Фенікса. Для чого автор уводить цю легенду? Коментар вчителя. Важливе місце в романі посідає тема Апокаліпсису.
Апокаліптичні бачення світу сформувалося в американській фантастиці після вибуху атомної бомби в 1945 р. Протягом всієї розповіді в “451° за Фаренгейтом” трапляються згадки про майбутню війну. І не випадково книга закінчується вибухом атомної бомби. Бредбері вважає, що потрібно повернути світ до початкової точки відліку.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Паспорт твору
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Написати твір-роздум “Доля книги у ХХІ ст.” або “Яку книгу я б вивчив напам’ять, щоб передати нащадкам?”.
2. Прочитати роман Гарпер Лі. “Убити пересмішника”.
3. Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення або презентацію а) “Життя та творчість Гарпер Лі”; б) “Закони Джима Кроу”; в) “Пересмішник”.
Автор | Р. Д. Бредбері |
Назва | “451° за Фаренгейтом” |
Рік написання | 1953 |
Жанр | Соціальна антиутопія |
Тема | Побудова суспільства в майбутньому. Тяжке прозріння людини в тоталітарному суспільстві |
Ідея | Читання книг, освіта врятують світ від загибелі |
Проблематика | Знецінення культури, тотального контролю, інакомислення, натовп і влада |
Символіка | Механічний пес – символ тоталітаризму, репресії, він нагадує про покарання за незгоду з суспільством, за намагання вибитися із “загального кола” |
(2 votes, average: 3.50 out of 5)