РЕЙ ДУГЛАС БРЕДБЕРІ (1920-2012) – НА ЗАХИСТІ ВІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ
ü Використовуючи відому вам інформацію й додаткові джерела, підготуйте повідомлення на тему “Майстер фантастики Рей Бредбері”.
ü Серед друзів, знайомих, батьків проведіть невеличке опитування про те, що їм відомо про Рея Бредбері, і розкажіть про це в класі.
Я не намагаюсь передбачити майбутнє.
Я намагаюсь йому запобігти.
Рей Бредбері
СПРАВЖНІЙ МЕТР1 ФАНТАСТИКИ
“Я насамперед маг. Маг, який здатен створювати різноманітні речі… я займаюся чарівництвом…”. Ці слова належать одному з найвидатніших фантастів світу – американському письменникові Рею Дугласу Бредбері. Одного простого правила він дотримувався все життя: “Роби те, що любиш, і люби те, що ти робиш!”.
Він прожив 91 рік, залишив нащадкам 11 романів, 300 оповідань, 21 п’єсу і 28 сценаріїв для фільмів. На його честь названі астероїд і навіть кратер на Марсі.
Бредбері не втомлювався повторювати, що кожного дня у дзеркалі бачить щасливця, бо успішно займається улюбленою справою.
1Метр – учитель, наставник.
Його називають справжнім метром фантастики, і з цим важко не погодитися, адже він умів бути однаково цікавим і дітям, і молоді, і дорослим.
Любов до літератури в нього виникла ще в дитинстві. Не отримавши вищої освіти, він все ж таки здобув енциклопедичні знання завдяки читанню книжок. Невипадково сам письменник вважав себе “випускником бібліотек” і навіть жартома називав Жуля Верна своїм батьком. Книжки навчили його розпізнавати добро і зло й захопили фантастикою.
Тому не дивно, що творча позиція письменника сформувалася під впливом одного з героїв романів Жуля Верна. ” Усі ми схожі на капітана Немо: йому не подобалося, як влаштований світ. Замість того, щоб його руйнувати, він створює світ, який йому потрібний. У такий спосіб він дає нам урок… Так й автори наукової фантастики…” – говорив Бредбері.
Але шлях до письменництва був непростим.
Уже у 12 років у Бредбері з’явилася перша “робота”: у неділю він читав оповідання для дітей на місцевому радіо. Тоді ж почав писати оповідання про “червону планету” – Марс – і працювати розповсюджувачем преси. Згодом він розповідав: “Коли я продавав газети, друзі запитували мене: “Що ти тут робиш?”. Я відповідав: “Стаю письменником”. – “Ти виглядаєш не по-письменницьки”, – говорили вони. – “Проте я відчуваю себе письменником”, – заперечував я”.
Приблизно у 20 років він уже був остаточно переконаний, що обов’язково стане письменником.
“Я почав читати твори Достоєвського, коли мені було 20 років. Із його книжок я дізнався, як треба писати романи й розповідати історії. Я читав й інших авторів, коли був молодшим, але Достоєвський був основним для мене”, – згадував Р. Бредбері в одному з інтерв’ю.
Література стала справою всього його життя. Сам він згадував про це так: “Я був дуже бідний, не мав грошей, але так захопився писанням, що не зважав на злигодні. Коли ви займаєтесь улюбленою справою, ви не помічаєте, що у вас немає грошей, становища…”.
Прінт на футболці з портретом Бредбері
Усе вийшло так, як він і планував. Від часу появи друком “Марсіанських хронік” (1950), які зробили його відомим на весь світ, і до останнього роману “Прощавай, літо” у 2006 р. Бредбері майже щороку випускав збірку оповідань і кожні п’ять років – роман.
Ви будете читати один з найвідоміших творів письменника – роман “451° за Фаренгейтом”. Цікаво, що в назві роману є помилка. Бредбері вважав, що 451 градус за Фаренгейтом – це температура, за якої самозаймається папір. Так проконсультував письменника фахівець пожежної служби, який сплутав температурні шкали за Фаренгейтом і за Цельсієм. Насправді папір самозаймається за температури трохи вище за 450 градусів за Цельсієм. І хоча помилка була виявлена, назву роману не змінили, тому що врешті-решт головне в ньому не це. Для Бредбері цей роман був дуже важливий, невипадково письменник попросив написати на своєму надгробку: “Автор “451° за Фаренгейтом””.
Колись в одному з інтерв’ю йому поставили запитання: “Якби сьогодні на вашому задньому дворі приземлилися інопланетяни, що б ви запитали у них?”. Бредбері відповів так: “Я б запитав: що для вас життя? Чи означає воно для вас те саме, що і для мене? Адже справді життя – дивний дар!”.
Він дуже любив життя. І це почуття було взаємним.
Рей Бредбері неодноразово наголошував, що фантастичні твори звернені передусім до читачів, у яких нестандартне сприйняття світу й велика жага до пізнання.
А чи належите до таких читачів ви?
1. Прокоментуйте назву статті й епіграф до неї.
2. Розкажіть, що вплинуло на вибір життєвої долі Р. Бредбері.
3. У парах або в мікрогрупах підготуйте постер на тему “Метр фантастики – Рей Дуглас Бредбері”.
Юрій Лаптєв. Ілюстрація до “Марсіанських хронік”
ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ
Рей Бредбері за своє довге і плідне життя був лауреатом багатьох літературних премій. Не залишився без нагород і роман “451° за Фаренгейтом”. Цей твір отримав 1954 р. (вручалася ретроспективно 2004 р.) літературну премію в галузі фантастики “Хьюго”. Вона була заснована 1953 р. Всесвітнім конвентом наукової фантастики й названа на честь американця Хьюго Гернсбека – видавця перших спеціалізованих науково-фантастичних журналів. Премія присуджується щорічно за найкращі фантастичні твори, написані англійською мовою.
2007 р. до колекції нагород письменника додалася ще одна: він отримав одну з престижних американських премій – Пулітцерівську, засновану американським журналістом і видавцем Джозефом Пулітцером. З 1917 р. премія присуджується в галузі журналістики й літератури, мистецтва й театру США.
Р. Бредбері отримав її з таким формулюванням: “За видатну, плідну та глибоко впливову літературну кар’єру неперевершеного автора наукової фантастики й фентезі”.