ПЕРЕКЛАД ІЗ ЦИКЛУ “ЕХО” – ОЛЕГ ЗУЄВСЬКИЙ

Листком осіннім, що згорів

У полум’я припливі,

Невидному, без берегів,

Що зникнули, журливі,

Або розгорненою вмить

Сторінкою роману

Та словом про ясну блакить,

У цноті вічно п’яну,

Де винахідливий герой

Порвав густі тенета

Або як пильний вираз той,

Що звівся для портрета.

Нежданий, вимріяний теж,

З книжок, в заскленій шафі й

Твоєї пам’яті без меж

В альбомі фотографій

І в денниках, як ті моря,

Наснажені красою,

І повні скрині лихваря

Лихвою золотою,

То тінню, мов дрібний кулик,

Ловцеві без криївки

З’явився в погляді і зник

Сталевим блиском цівки.

То вибраною з-поміж пар Облудниць на дорозі,

Де кволий світиться ліхтар

Так само в їхній позі.

Листком осіннім, що згорів

У полум’я припливі,

Невидному, без берегів,

Що зникнули, журливі,

Або розгорненою вмить

Сторінкою роману

Та словом про ясну блакить,

У цноті вічно п’яну,

Де винахідливий герой

Порвав густі тенета

Або як пильний вираз той,

Що звівся для портрета.

Нежданий, вимріяний теж,

З книжок, в заскленій шафі й

Твоєї пам’яті без меж

В альбомі фотографій

І в денниках, як ті моря,

Наснажені красою,

І повні скрині лихваря

Лихвою золотою,

То тінню, мов дрібний кулик,

Ловцеві без криївки

З’явився в погляді і зник

Сталевим блиском цівки.

То вибраною з-поміж пар Облудниць на дорозі,

Де кволий світиться ліхтар

Так само в їхній позі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

ПЕРЕКЛАД ІЗ ЦИКЛУ “ЕХО” – ОЛЕГ ЗУЄВСЬКИЙ