Рудакі. Переклад А. Кримського – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ

1

Веселися… Веселися

З чорноокими дівками!

Наче вітер, наче казка,

Все проноситься над нами.

Як підійде щастя-радість –

Утішайся! Не барися!

Що зминуло, промайнуло –

Позабудь і не журися!

Щастя нашеє – дівчата,

Наче фурії, принадні,

Ясні личенька, як місяць,

Коси – хвилі ароматні.

Щастя наше – дружні учти,

Товариське частування…

Нещасливий, хто скупиться

І боїться погуляння!

Все на світі проминає,

Наче віхор, наче хмари…

Будь, що буде!.. Бенкетуймо,

Вихиляймо повні чари!

2

Горить-виблискує вино,

Як камінь сердолік!..

Здається: камінь розтопивсь

І струйкою потік.

Вино є справді сердолік,

Хоч трохи й не такий:

Вино – текучий самоцвіт,

А сердолік – твердий.

3

Мені вже зуби всенькі покришились,

Зостались темнії пеньки…

Була ж пора, що зубоньки блищали,

Горіли, мов свічки!

Гей, зіронько з пахучою косою!

Ану! В раба свого вдивись!

Чи ти могла б подумати-вгадати,

Яким він був колись?

Хіба одна йому тоді красуня

Здавала серденько своє

І потайки до нього прокрадалась,

Як вечір настає?

Серця людей шовковими робила

Його поезій глибочінь…

Серця людей… цупкі, немов ковалдо,

Твердії, як кремінь!

А ти, шинкарю: бачиш Рудегія,

Що ледве хату переліз…

Не бачив ти його, як він пишався,

Найперший із гульвіс!

Не бачив ти його, як він по світу

Сюди-туди пурхав-летів

І щебетав, як вільний соловейко,

На тисячу ладів!

Минув той час, коли за гарні вірші

Для всіх поетів був він пан.

Минув той час, коли він величався

На цілий Хорасан

Тепер пора інакшая настала,

! сам я не такий…

Подай ковіньку, потягну я торбу,

Спираючись на кий!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Рудакі. Переклад А. Кримського – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ