Оригінал і переклад. Види перекладів, специфіка художнього перекладу. Переклад і переспів. Практика розрізнення різних видів перекладу – Оригінал. Переклад. Переспів – Вступні уроки
Мета: поглибити учнівські знання про оригінал та переклад, ознайомити з різними видами перекладу, зі специфікою художнього перекладу; формувати теоретичну літературознавчу базу школярів, розвивати наукове бачення; сприяти вихованню гармонійної особистості.
Епіграф:
І щоб душі поетової вияв
На нас, як рідний, з чужини повіяв.
М. Рильський
Хід уроку
I. Організаційний момент
Вступне слово вчителя (поздоровлення учнів з новим навчальним роком, мотивація на успішне опанування курсу “Зарубіжна література. 7 клас”.
II. Актуалізація опорних знань
– Ми не можемо вирушити в нову путь, не згадавши старих друзів.
Вікторина “Впізнай героя за цитатою”
(назвати героя, твір та автора)
“Так би зачах і загинув назавжди рід смертних людей, якби не став їм на захист і допомогу найблагородніший серед безсмертних…”.
(Прометей. “Міф про Прометея”)
“І треба ж, трапилось такеє зло,
Що поблизу тих місць голодний… бродив”.
(Вовк. І. А. Крилов. “Вовк і Ягня” )
“В п’ятнадцять років хлопець уже міг приймати рішення і доводити до кінця свої задуми. Його вигляд, жвавий і серйозний водночас, привертав до себе увагу”.
(Дік Сенд. Ж. Верн. “П’ятнадцятирічний капітан”)
“Ліва нога була в нього відтята по саме стегно; під лівою пахвою він тримав милицю і орудував нею на диво спритно, підстрибуючи за кожним кроком, як птах. Був він дуже високий і міцний, з широким, наче окіст, обличчям, пласким і блідим, але розумним і усміхненим”.
(Джон Сільвер. Р. Л. Стівенсон. “Острів скарбів”)
“Душевний холод заморозив із середини старечі риси його обличчя, загострив гачкуватий ніс, зморщив шкіру на щоках, скував ходу, змусив посиніти губи й почервоніти очі, зробив крижаним його скрипливий голос”.
(Ебінізер Скрудж. Ч. Діккенс. “Різдвяна пісня в прозі”)
“Парубки гуртом проголосили, що кращої дівки й не було ніколи, і не буде ніколи на селі. … знала й чула все, що про неї мовилося, і вередлива була, як кожна красуня”.
(Оксана. М. В. Гоголь. “Ніч перед Різдвом”)
“… щойно пообідав на вокзалі, і його губи лисніли від масла, мов стиглі вишні. Пахло від нього хересом і флер-д’оранжем”.
(Товстий. А. П. Чехов. “Товстий і тонкий”)
“З палуби вони зауважили на березі якусь дивну істоту, Вона повзла до води. Годі було визначити що то за звір, отож як справжні природники вони сіли у вельбот і попливли до берега роздивитися зблизька. То була й справді жива істота, в якій важко було впізнати людину”.
(Головний герой оповідання Дж. Лондона “Жага до життя”)
“То був високий на зріст, кремезний, міцної будови чоловік, з лискучою чорною шкірою і обличчям суто африканського типу, поважним та розумним на вигляд, а до того ж завжди добрим і приязним”.
(Том. Г. Бічер-Стоу. “Хатина дядька Тома”)
Або
“Для своего возраста он был высок и строен; лицо его было несколько бледно, черты тонки и выразительны. Черные волосы оттеняли еще более белизну лица, а большие темные, малоподвижные глаза придавали ему своеобразное выражение, как-то сразу приковывавшее внимание”.
(Петро Попельський. В. Г. Короленко. “Сліпий музикант”)
“Я скочив, наче мене громом ударило. Старанно протер очі. Пильно роззирнувся навкруг. I побачив дивовижного хлопчика, що поважно мене розглядав”.
(Маленький принц. А. де Сент-Екзюпері. “Маленький принц”)
“Хлопчисько притупцьовував на місці і дмухав на свої червоні, у саднах, руки, позираючи то на брудну, з грубої мішковини, одежу сусідів, то на довгий ряд чоловіків та жінок попереду”.
(Том. Р. Д. Бредбері. “Усмішка”)
“… справді був як королевич із казки. Чуб у нього полискував, мов золото, сині очі аж світилися, білі зуби блищали, а ноги були рівні й стрункі”.
(Юнатан. А. Ліндгрен. “Брати Лев’яче серце”)
Або
“У… білявий чуб, блакитні очі, а того вечора на ньому були короткі брунатні штани, сіра вовняна сорочка і червона шапочка”.
(Міо. А. Ліндгрен. “Міо, мій Міо”)
Або
“… і сам не брав це собі до голови й день удень розкошував. Пані Штоцкер міряла малого щомісяця. Ставила його босоніж коло одвірка на маленькій кухні й дивилася, наскільки він виріс. А тоді проводила риску на одвірку – і щоразу та піднімалася бодай на дрібку вище”.
(Джим Гудзик. М. Енде. “Джим Гудзик і машиніст Лукас”)
“Перед нею тепер стояв хлопчик, якому можна було дати років сім. У нього була гладенька, ніжна дитяча шкіра здорового, смаглявого кольору, рожеві щоки, блакитні очі, білі зуби й біляві кучері. Він був голенький”.
(Конрад. К. Нестлінгер. “Конрад, або Дитина з бляшанки”)
IІI. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Молодці! Ви чудово знаєте й пам’ятаєте твори, які вивчали у минулому навчальному році. І я впевнена, що нові зустрічі не залишать вас байдужими, адже Книга – це чарівні двері, які допомагають Людині зайти в дивовижний світ художнього слова й знайти саму себе. Сьогодні ми поглибимо та розширимо наші знання про те, яким чином для нас з вами відкриваються літературні світи різних країн.
IV. Бесіда на з’ясування рівня “вченого незнання”
У чому, по-вашому, полягає відмінність предмета “Зарубіжна література” від предмета “Українська література”? (На уроках зарубіжної літератури ми працюємо з творами, написаними за межами нашої країни різними мовами народів світу. На уроках української літератури вивчаємо твори тільки українських письменників.)
Як ми можемо зрозуміти, що написав, наприклад, Жуль Верн французькою, якщо не знаємо цієї мови?
Що таке оригінал?
Чим оригінал відрізняється від перекладу?
Поміркуйте, чи залишається незмінним зміст творів, які для нас перекладають перекладачі?
Епіграфом до нашого уроку стали рядки поезії видатного українського поета та перекладача Максима Рильського “Мистецтво перекладу”. Як ви розумієте ці слова? (Учні висловлюють власні думки.)
V. Вивчення нового матеріалу (робота з підручником, слово вчителя)
Теоретичний блок
Зарубіжна література напрочуд різноманітна та багатогранна. Кожен твір несе риси своєї національної культури. Коли на уроках української літератури ми читаємо твори українських авторів, ми працюємо з Оригіналом – текстом, створеним тією мовою, якою володіє і яку обрав автор.
Вивчаючи твори письменників різних країн, ми починаємо розуміти й поважати іншу культуру. Проте неможливо знати усі мови світу, й тому нам на поміч приходять Перекладачі – люди, що професійно володіють іноземними мовами та мають літературний хист. Багато великих українських письменників були чудовими перекладачами. Серед них Леся Українка, Іван Франко, Максим Рильський, Марко Вовчок. Перекладачі створюють для нас Художній переклад того чи іншого оригінального твору – відтворення змісту усного висловлювання чи писемного тексту засобами іншої мови. Основні вимоги до перекладу художньої літератури, яких має дотримуватися перекладач:
1. Точність. Перекладач зобов’язаний донести до читача повністю всі думки, висловлені автором.
При цьому повинні бути збережені не тільки основні положення, але також нюанси й відтінки вислову. Піклуючись про повноту передачі висловлювання, перекладач разом з тим не повинен нічого додавати від себе, не повинен доповнювати й пояснювати автора. Це було б спотворенням тексту оригіналу.
2. Урахування традицій і звичаїв народів, специфіки їхнього життя, епохи, мови.
3. Художня цілісність, гармонійність, що мають естетичний вплив на читача.
4. Літературність. Переклад повинен повністю відповідати загальноприйнятим нормам літературної мови. Кожна фраза повинна звучати жваво й природно, не зберігаючи ніяких слідів чужих синтаксичних конструкцій оригінального тексту.
Але художній переклад не може фотографічно відтворити текст оригіналу. Це пояснюється тим, що кожна мова має свої неповторні ознаки, а кожен народ свої культурні традиції.
Як бачимо, художній переклад – це творча титанічна праця. Перекладач має не тільки сам добре розуміти текст оригіналу, а й донести до читача головну думку автора іншою мовою. Варто не забувати, що переклад твору, можливо, прочитають тисячі читачів. Тому потрібно слідкувати за тим, щоб під час читання перекладеного тексту створювався такий самий образ, як і під час читання оригіналу. Професійно й талановито виконаний переклад робить перекладачів відомими. Щорічно гільдія майстрів літературного перекладу визначає найкращих перекладачів.
Серед перекладів розрізняють Дослівний переклад, повний, неповний та вільний. Дослівний переклад повністю зберігає особливості мови, якою написаний текст. Повний переклад відтворює зміст оригіналу в повному обсязі; Неповний відтворює лише частини оригіналу; Вільний переклад передає головну думку твору, проте не зберігає художніх особливостей літературної мови оригіналу.
У перекладацькій традиції існує такий вид творчої діяльності, як Переспів. Це поетичний вірш, написаний за мотивами певного прозового чи віршованого твору іншого автора. Це авторський твір (як правило, віршований), у якому митець, спираючись на оригінальний твір, висловлює власну авторську позицію. Фактично це новий самостійний текст, створений за мотивами оригіналу.
Колективне створення узагальнюючої таблиці “Переклад художнього твору”
Оригінал | Переклад художнього твору |
Текст, створений тією мовою, якою володіє і яку обрав автор. | Відтворення змісту усного висловлювання чи писемного тексту засобами іншої мови. |
Види перекладу | Переспів |
Дослівний | Це поетичний вірш, написаний за мотивами певного прозового чи віршованого твору іншого автора. Це новий самостійний текст, створений за мотивами оригіналу. |
Повний | |
Неповний | |
Вільний | |
Усі види перекладу мають на меті відтворити текст оригіналу іншою мовою, зберігаючи основний задум автора та жанрову специфіку твору. |
VI. Рефлексія
– Спираючись на текст підручника та на записи в зошиті, сформулюйте власне максимально спрощене визначення понять “оригінал” та “художній переклад”.
– З якими видами перекладу ви ознайомилися на уроці?
– Чим переклад відрізняється від переспіву?
VII. Практичний етап
Методичний коментар. Під час роботи варто ознайомити учнів з різноманітними перекладами одного твору та запропонувати самостійно виділити особливості кожного перекладу. Матеріал для практичного етапу обирається на розсуд учителя (використання прикладів з підручника; тексти, що вивчалися в попередніх класах; робота на випередження – пропонується для дослідження твір, що вивчатиметься в сьомому класі; невідомі учням позапрограмні тексти). Можна об’єднати учнів у групи (3-4) або працювати з цілим класом.
Варіант І
Компаративний аналіз різних перекладів хайку Мацуо Басьо
– Виразно прочитайте варіанти україномовного перекладу хайку Мацуо Басьо.
***
Озеро старе.
Жабка плигнула,
І сплеск в тиші пролунав.
Переклад Ореста Масикевича
***
На старім ставку
Жаба в воду плюснула –
Чули ви таку?
Переклад Миколи Лукаша
***
Старий ставок.
Жабка стрибне –
Сплеск пролунає.
Переклад Григорія Туркова
***
Старий ставок.
Пірнуло жабеня –
Вода сплеснула.
Переклад Івана Бондаренка
– Доведіть, що ці переклади належать до жанру хайку? Хто з перекладачів максимально дотримався формули хайку (5+7+5)?
– Пригадайте, чим хайку не схожі на європейські поетичні твори? Чому європейські дослідники називали хайку “гномиками”?
– Як ви думаєте, чи легко перекладати з японської ці лаконічні вірші, сповнені великої мудрості, художньої образності та національної самобутності засобами іншої мови (зокрема української)? Аргументуйте.
– Який центральний образ малює ваша уява? Що він, по-вашому, уособлює? (Вічний рух життя.) Чи у всіх варіантах перекладу цей образ ідентичний?
– Якими, на ваш погляд, можуть бути думки та переживання ліричного героя у різних варіантах перекладу? Визначте його місце й роль у даному хайку?
– Поміркуйте, чому в перекладі Ореста Масикевича з’являється образ озера? Чим озеро відрізняється від ставка? Який додатковий смисловий відтінок додає образ озера?
– У чотирьох перекладах по-різному передається рух жабки: “жабка плигнула”, “жаба… плюснула”, “жабка стрибне”, “пірнуло жабеня”. Поміркуйте, як змінюється смислове навантаження хайку зі зміною дієслів зі значенням руху?
– Як образ жабеняти в перекладі Івана Бондаренка поглиблює антитезу хайку “молодість – старість”, “вічність – скороминучість”?
– Який з наведених перекладів вам найбільше сподобався? Чому?
Примітка. У класах з поглибленим вивченням англійської мови доречно запропонувати для зіставлення англомовний переклад цього хайку:
An ancient pond!
With a sound from the water
Of the frog as it plunges in.
W. G. Aston
– Які нові смислові відтінки відкрив вам англомовний переклад хайку? Прокоментуйте.
Варіант ІІ
Порівняння варіантів перекладу заключного фрагменту з оповідання Рея Бредбері “Усмішка”
***
“За годину вона ще стояла перед його очима, навіть після того, як він обережно згорнув і заховав клаптик. Він заплющив очі, але Усмішка знову була там, у темряві. І було так тихо, тепло й спокійно, коли він заснув, і світ завмер, а місяць човником плив холодним небосхилом до наступного світанку.”
Переклад Богдана Сторохи
***
“За годину він усе ще бачив її, навіть після того, як обережно склав та заховав. Він заплющив очі, і знову у темряві перед ним – Усмішка. Лагідна, щира, вона була там і тоді, коли він заснув, а світ охопила німа тиша, і місяць плив у холоднім небі спочатку вгору, потім униз, назустріч ранку.”
Переклад Ярослава Веприняка
– Уважно прочитайте обидва варіанти перекладу. Визначте спільне й відмінне в передачі стану Тома й пробудження душі хлопчика під впливом Усмішки?
– Як у перекладі Я. Веприняка епітети “лагідна, щира” розкривають головну силу Мистецтва – зароджувати Любов?
– Чому місяць у перекладі Б. Сторохи порівнюється з човником? Яким чином це порівняння дає відчуття вічності Мистецтва та надію на зміни?
Варіант ІІІ
Елементи порівняльного аналізу україномовного перекладу вірша Йоганна Вольфганга Гете “Нічна пісня мандрівника” Миколи Бажана та переспіву цього твору М. Лермонтовим (“Из Гете”)Мета: скориставшись отриманими знаннями щодо перекладу й переспіву, довести, що вірш Лермонтова є оригінальним твором.
***
Нічна пісня мандрівника
На всі вершини
Ліг супокій…
Вітрець не лине
В імлі нічній.
Замовк пташиний грай.
Не чути шуму бору.
Ти теж спочинеш скоро, –
Лиш зачекай.
Переклад М. Бажана
Из Гете
Горные вершины
Спят во мгле ночной;
Тихие долины
Полны свежей мглой;
Не пылит дорога,
Не дрожат листы…
Подожди немного,
Отдохнешь и ты.
Переспів М. Лермонтова
VІІI. Підсумкова бесіда в просторі означеної теми
– Визначте роль перекладачів у спілкуванні та взаєморозумінні між народами?
– Доведіть, що переклади творів художньої літератури дають людям змогу розширювати свій світогляд та насолоджуватися витворами красного письменства?
– Поясніть, чому художній переклад не може бути буквальною копією оригіналу.
– Як робота з різними перекладами одного твору допомагає наблизитися до розкриття смислової повноти змісту та особливостей поетики тексту?
– Ще раз виразно прочитайте слова Максима Рильського, узяті за епіграф до нашого уроку. Як поглибилося ваше розуміння цих поетичних рядків?
ХІ. Аргументація оцінок
Х. Домашнє завдання
Всім: Опрацювати теоретичний матеріал підручника.
За вибором:
1. Дібрати приклади 2-3 варіантів перекладу з творів зарубіжної літератури. Письмово здійснити їх порівняння (8-10 речень).
2. Письмово порівняти переклади вірша Й. В. Гете “Нічна пісня мандрівника”, звернувши увагу на художні особливості кожного з перекладів (для класів з вивченням німецької мови – порівняти оригінал та переклад або спробувати створити власний підрядник). Обсяг роботи – 8-10 речень. Для економії часу пропонуємо деякі з україномовних перекладів всесвітньо відомого вірша Гете:
***
Тиша над верхами
Тягне нить,
Дихає вітками,
Ще й бринить.
Замовкли вже й гурти
Лісових пташинок.
Зачекай: спочинок
Знайдеш тут і ти.
Переклад Ю. Шкробинця
***
На всі вершини
Ліг супокій.
Вітрець не лине
В імлі нічній.
Замовк пташиний грай.
Не чути шуму бору.
Ти теж спочинеш скоро, –
Лиш зачекай.
Переклад М. Бажана
Випереджальне завдання для учнів, об’єднаних у динамічну групу (3-4 учні): підготувати інформаційне повідомлення про билину як жанр.
С. О. Тіхоненко,
Учитель зарубіжної літератури гімназії №9
М. Кіровограда
(2 votes, average: 5.00 out of 5)