ПРОРОК – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ

Не сняться літа дитинні,

Не маряться дні юнацькі.

Дівчата з горбів зелених

Давно не сходять до танцю.

Давно не збирають смокви,

Не душать важкі виногрона.

Річки течуть не водою –

Камінням сухим і чорним.

О очі мої гарячі,

Уства мої сірі, спраглі,

Що бачите тільки Сонце,

Щоб тільки кричати Правду!

Щоб жовкли жіночі лиця,

Щоб важчали їх убори.

Щоб вогкі і плідні лона

Були, як сакви порожні.

Щоб кидали щит і панцир,

З плечей обривали шати,

З одним невблаганним лезом

Мужі допадали коней.

На грудях зводите руки,

Бороните душу вашу, –

Не ждіть ніхто милосердя:

Я камінь з Божої пращі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ПРОРОК – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ