Пауло Коельйо Нар. 1947 р. – БРАЗИЛІЯ – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ

Чи замислювалися ви, що завдає більшого болю: висловитися й більше не мріяти або мовчати й продовжувати мріяти?

П. Коельйо

Одним із критеріїв справжнього мистецтва є перевірка його часом і простором. Сучасна література ще не пройшла випробування часом, але поширення в просторі творів бразильського письменника П. Коельйо записане до Книги рекордів Гіннесса. Тридцять книжок письменника, надруковані загальним накладом понад 300 мільйонів екземплярів у 150 країнах світу, свідчать про його велику популярність.

Пауло Коельйо народився 1947р. в м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Середню освіту здобув у католицькому коледжі, де умови життя й навчання були досить суворими. Тут почав захоплюватися зарубіжною класикою, написав перші твори. Батько юнака, який усе життя працював інженером, наполягав на подальшій юридичній освіті сина, але вступ до столичного університету не зробив з Пауло адвоката. Його вабили мистецтво та власна творчість: письменство, театр, музика. Батько ж уважав це проявами психічної хвороби. Конфлікт батьків і дітей у родині Коельйо був підсилений кризою поколінь на межі 1960-х років, коли почалася епоха радикальних технологічних і суспільних змін. Пауло належав до шістдесятників – покоління, протест якого проти насилля над особистістю поширився по всьому світі, особливо в тих країнах, де панували тоталітарні режими. У Бразилії на той час до влади прийшла військова диктатура, і будь-які захоплення мистецтвом викликали підозру влади в неблагонадійності. Спроби П. Коельйо ввійти до світу мистецтва закінчилися захопленням хіпі – молодіжним рухом, який виник як протест проти традиційної культури, політики війни та насильства. Хіпі називали себе “дітьми квітів”, підкреслюючи свою асоціальність і потяг до природного життя. П. Коельйо займався журналістикою, писав вірші для рок-музикантів, вивчав окультні науки.

Письменник пройшов період шукань і поневірянь, які були пов’‎язаними з розчаруваннями в шоу-бізнесі, а також із заняттями алхімією та магією. Рятівним для себе вважає зустріч на початку 1980-х років з Учителем – Магістром ордену RAM, ім’‎я якого не розголошує. Він змінив ставлення Коельйо до життя, повернув до Бога та справжньої алхімії – науки перетворень не хімічних, а духовних. Учитель переконав письменника здійснити паломництво шляхами середньовічних пілігримів з Франції до м. Сантьяго-де-Компостело. За словами письменника, Шлях святого Якова відродив у ньому віру та благословив творчим натхненням. У книжці “Щоденник мага” (1987) П. Коельйо описав дорогу пілігримів і власні духовні зміни.

Справжній успіх прийшов до письменника з виданням другої книжки – “Алхімік” (1988), у якій він виклав власну філософію життя: релігійні, міфологічні, містичні думки про розум і почуття людини, про сенс її життя та призначення. Поєднання оригінальної філософії з багатозначними символами, фантастичними образами й містично-казкова манера оповіді зробили “Алхіміка” бестселером у багатьох країнах світу.

В. Єрко. Ілюстрація до роману П. Коельйо “Алхімік”. 2003 р.

Відомі книжки письменника: “На березі Ріо-Пьєдра сіла я та й заплакала” (1994), “П’‎ята гора” (1996), “Книга Воїна Світла” (1997), “Вероніка вирішує померти” (1998), “Заїр” (2005), “Як течія річки” (2006), “Рукопис, знайдений в Аккрі” (2012) та ін.

Письменник продовжує подорожувати світом і зустрічатися з читачами. У вересні 2004 р. П. Коельйо відвідав Україну, був почесним гостем “Форуму видавців” у Львові, де відбулася презентація роману “Одинадцять хвилин” у перекладі В. Шовкуна з ілюстраціями В. Єрка. П. Коельйо є активним блогером. Його публікації в соцмережах викликають шалену реакцію людей різного віку та різних культур, бо бразильський письменник є кумиром для одних та об’‎єктом критики для інших.

“АЛХІМІК” (1988). Пошуки сенсу буття в романі. Твір П. Коельйо – це притча, оскільки за зовнішнім пригодницьким сюжетом пошуків скарбів прихований алегоричний зміст із моральним повчанням. Унікальність цього твору полягає в тому, що письменник зробив моральні настанови привабливими для сучасної людини, яка не любить довгих повчань і мріє покращити своє життя без особливих зусиль. Автор запропонував такий спрощений шлях, для якого потрібні лише мрія, бажання й уважність.

За пригодницьким сюжетом-квестом – пошуки скарбів пастухом Сантьяго – прихований філософський зміст твору: пошуки людиною сенсу буття. Поняття “Персональна Легенда” письменник зробив центральним, воно означає власну мрію, яку потрібно чітко уявляти й усім серцем бажати наблизити. Тоді на Персональну Легенду обов’‎язково відгукнеться Душа Світу – абсолютний розум Усесвіту, що живиться людськими емоціями. Головна теза філософії П. Коельйо проголошується на початку твору й підтверджується протягом сюжетної дії: “Коли ти чогось зажадав, цілий Усесвіт змовляється, щоб тобі допомогти”.

За філософією письменника, поняття “Душа Світу” об’‎єднує ідею Бога (“Рука, яка все написала”), людські прагнення та сокровенні мрії (“Персональна Легенда”), єдність усього живого й неживого на землі (“Мова Світу”), Люди формують Душу Світу й водночас мають у собі її частку. Якщо ти йдеш за власного мрією, Душа Світу допомагатиме орієнтуватися в бурхливому морі життя, повному спокус і хибних істин. Що ж має бути дороговказами для людини? У творі ці істини вкладені в уста двох наставників головного героя – Мелхиседека й Алхіміка. Вони спрямовують дії пастуха Сантьяго, відкриваючи головні правила: слухати серце, яке стає пророчим, якщо людина йде правильним шляхом; не зраджувати мрії, оскільки сила її в єднанні з Душею Світу; бути уважним до знаків долі, які спрямовують обраний шлях. Цими знаками доля підказує людині, що їй треба робити, куди прямувати, завдання людини – розгледіти їх, зупинитися, прислухатися до власного серця.

Письменник пише й про те, що людина має боротися за свій вибір, удосконалювати знання, набувати досвіду.

Христос – добрий пастир. Ранньохристиянська скульптура

Переклади романів П. Коельйо

Першим перекладачем роману П. Коельйо “Алхімік” був композитор і співак Віктор Морозов. Він ознайомив українського читача з романами “Вероніка вирішує померти”, “Чорт і панна Прим”. В. Морозов особисто знайомий із бразильським письменником. За його словами, їх обох об’‎єднує література, рок-музика та юнацьке бунтарство проти влади. Твори П. Коельйо українською переклав також Віктор Шовкун. Це романи “Алхімік”, “Одинадцять хвилин”, “Заїр”, “Брида”.

Пастух Сантьяго та його вчителі. Образ пастуха має біблійні та літературні традиції. Пастухами були біблійні патріархи й царі: Авель, Авраам, Яків, Мойсей, Давид. Народженому Христу першими вклонилися пастухи, а Ісус називав себе пастирем людських душ. Подорож пастуха Сантьяго – це випробування казкового або міфічного героя, у результаті яких він набуває знання, отримує багатство й безмежні здібності для перетворень.

Мудрець не випадково обрав пастуха Сантьяго та спрямував його шлях, адже першу спробу обрати свій шлях юнак зробив самостійно. Героя чекали випробування: пограбування, робота на Кришталевого крамаря, подорож пустелею, кохання, полон.

Хлопець навчився читати знаки долі, тобто уважно приглядатися до нового й невідомого, слухати, що підказує серце.

Мелхиседек (з івриту цар справедливості) був першим, хто розповів юнаку, що важливо мріяти й уміти читати знаки долі. Цей святий згадується в Старому та Новому Заповітах як особа легендарна й загадкова. Його називають предтечею Христа та праобразом християнського священика. У творі він виконує функцію доброго чаклуна, який наставляє героя, дає поради й забезпечує магічними предметами.

Випробування коханням Сантьяго проходив двічі. Спочатку він був закоханий у доньку крамаря, але Мелхиседек переконав його, що це не справжнє кохання. І дійсно, у чужих краях хлопець більше не згадував про дівчину, з якою мріяв одружитися. У пустелі він зустрів іншу – Фатіму, і кохання з новою силою ввійшло в його душу. На цей раз Алхімік переконав Сантьяго, що заради кохання не треба зупинятися, бо так він зрадить своєму шляхові, своїй Легенді. Жінка пустелі буде чекати його завжди, як її вчили з дитинства.

Мелхиседек благословляє Авраама. Фрагмент мозаїки купола собору Сан-Марка. Венеція. XI-XIII ст.

ЛІТЕРАТУРНА ПРОГУЛЯНКА

Нарцис у пустелі

Алхімік як учитель і провідник головного героя в пролозі до роману переповідає притчу про Нарциса в інтерпретації О. Уайльда, який перетворив міфічний сюжет на свій улюблений парадокс: озеро не помітило краси Нарциса, бо дивилося на своє зображення в його очах, тобто вода була дзеркалом для Нарциса, а очі Нарциса слугували дзеркалом для озера. Міфічний символ егоїзму й самозакоханості, за О. Уайльдом, утілюється не тільки в образі Нарциса, існують інші приховані нарциси, як та вода, що дивиться на красеня й не помічає його. “Яка красива історія”, – оцінив притчу Алхімік. Що ж сподобалося мудрецю? Пошук Персональної Легенди неможливий без розуміння єдності світу (“увесь світ – одне ціле”), де кожен має свій шлях до мрії й не має права руйнувати чужу Легенду. Вочевидь, Алхіміку сподобалася притча О. Уайльда складністю віддзеркалень, які є частиною його філософії й урівнюють живих і неживих істот, бо всі в рівних умовах перед пізнанням і формуванням Душі Світу (“усе на Землі має душу – мінерали, рослини, тварини й навіть звичайні думки”), У романі П. Коельйо людські мрії не оцінюються з точки зору моральності. Пошуки скарбів – це висока чи приземлена мрія? Головне, щоб ця мрія була підтримана вищими силами. В очах Нарциса віддзеркалилася душа води. Дзеркалом Персональної Легенди Сантьяго спочатку є кришталь, який юнак запропонував вимити від бруду, чарівні кристали Мелхиседека, а потім пустеля, що, за словами Алхіміка, колись теж була водою та досі зберігає мрії всіх: від людини – до мушлі.

М. Бурдикін. Нарцис. 2004 р.

В. Єрко. Ілюстрація до роману П. Коельйо “Алхімік”. 2003 р.

Алхімік став для юнака справжнім учителем. У своїх поясненнях секретів пізнання життя Алхімік дослівно повторював слова Мелхиседека, ілюструючи це прикладами з алхімії – середньовічної науки про перетворення неживого на живе, одних хімічних елементів на інші, зокрема металів на золото. Пошуки “філософського каменю”, “еліксиру тривалого життя” супроводжувала магічна символіка, занурення в питання безсмертя, сенсу життя. У передмові до твору автор визначає декілька категорій алхіміків, найвища серед них належить тим, хто осягнув мову “нерозуму, а серця”. Саме таким алхіміком став наприкінці подорожі пастух Сантьяго, коли продемонстрував свої нові якості в екстремальній ситуації перед воїнами пустелі. Його серце навчилося слухати та розуміти мову пустелі, сонця, вітру й навіть Бога-Творця.

Юнак зрозумів, що його вчили не тільки люди, а й вівці, кришталь і пустеля, які є символами, пов’‎язаними з різними стихіями та періодами подорожі пастуха до своєї мрії: вівці – це символ теплого дому, де пастух був хазяїном і ватагом; холодний та крихкий кришталь – випробування чужиною, коли головним орієнтиром було лише власне віддзеркалення; пустеля – це складні життєві випробування. Скарби пастуха, до яких він прагнув, пустеля змінила на вищі – скарби пізнання, які підняли його над природними силами, зробили господарем власної долі.

Мотиви й образи світової культури. Роман П. Коельйо поєднав ознаки чарівної казки, міфу, твору-подорожі та філософської притчі. Сни героя, зустріч з царем та Алхіміком, розмови з вітром і сонцем створюють чарівний стиль твору, коли фантастичні предмети й події персонажі твору сприймають як реальність. Ця особливість зближує роман “Алхімік” з магічним реалізмом – течією літератури модернізму, де фантастичні елементи порівняні з реальними, а їхнє символічне значення та логіка не пояснюються автором чи персонажами. Твори письменників магічного реалізму наповнені символічними образами, пов’‎язаними з казками, міфами та віруваннями. Час і простір постійно змінюються. Навколо відбуваються події, складаються долі героїв.

Національні та релігійні питання у творі

Подорож Сантьяго поєднала простори Іспанії й Африки, нагадуючи про давню ворожнечу іспанців та арабів. Герой згадує про це ще до подорожі, а після приїзду до Єгипту скептичне ставлення до мусульман посилюється. Декілька разів він згадує зображення легендарного Апостола Якова – Сантьяго Матамороса (дослівно “убивати маврів”) верхи на могутньому скакуні, який убиває маврів-загарбників (картини X. Фландеса, X. К. де Мірандо). Не випадково ім’‎я головного героя та святого покровителя Іспанії – Сантьяго – перекладається як “Бог допомагає Якову”. Ставлення до арабів у юнака поступово змінюється: після року роботи його самого вважають мешканцем Єгипту. Образ Матамороса з’‎являється у творі ще один раз, коли Сантьяго відчув себе мавром під копитами велетенського білого коня й націленою на нього зброєю загадкового вершника. Алхімік так перевіряв відвагу серця майбутнього учня. Повторення картини з Матаморосом має й інший сенс: досвід життя в Єгипті та духовні зміни, що відбулися з пастухом Сантьяго, дали змогу йому зрозуміти давній національний конфлікт, змусили відчути себе на коні та під конем – переможцем і переможеним.

X. К. де Мірандо. Перемога святого Якова над маврами. 1660 р.

Обізнаність. 1. Розкрийте значення понять, які вживає утворі П. Коельйо: “Персональна Легенда”; “Душа Світу”; “Мова Світу”; “Рука, яка все написала”. 2. Назвіть і поясніть образи та мотиви, які наближують роман “Алхімік” до: 1) казки; 2) міфу; 3) пригодницького роману; 4) філософського трактату. 3. Поясніть значення євангельських притч, якими розпочинається твір. Доведіть, що вони є притчами. 4. Поміркуйте над феноменом світового успіху роману П. Коельйо. Чому його називають “Алхіміком слова”? Читацька діяльність. 5. Наведіть приклади з твору “Алхімік”, що підтверджують його наближеність до магічного реалізму.

6. Більша частина твору – діалоги. Чи можна визначити, кому належать ті чи інші репліки? Чим відрізняється мовлення Мелхиседека, Алхіміка, англійця, погонича? Зробіть висновок про манеру оповіді письменника. 7. Визначте, яке місце в Персональній Легенді автор надає коханню. Чому Сантьяго двічі залишає дівчат, яких кохає: доньку торговця сукном і Фатіму? Чи відрізняються причини розлуки з коханими дівчатами? Людські цінності. 8. Що визначає як цінності: 1) Мелхиседек; 2) Алхімік; 3) батько Сантьяго; 4) продавець кришталю; 5) англієць? Що обирає з цих цінностей Сантьяго? Що він додає свого? 9. Порівняйте, які цінності класичної зарубіжної літератури залишилися поза увагою бразильського письменника. Комунікація. 10. Обговоріть питання співвідношення особистих і суспільних прагнень. Наведіть приклади, коли людина жертвує власною мрією заради колективної. Ми – громадяни. 11. Поміркуйте, чи може поширюватися теорія “здійснення мрій” П. Коельйо на країну, націю, людство. Доповніть умови здійснення “соборної легенди”. Сучасні технології. 12. Знайдіть в Інтернеті та перегляньте фільм “Пілігрим: Пауло Коельйо” (реж. Д. Аугусту, Бразилія-Іспанія, 2015р.). Визначте, які біографічні мотиви відображені утворі “Алхімік”. 13. Зверніться до письменника в соцмережах. Висловте своє враження від кінострічки або твору “Алхімік”. Творче самовираження. 14. Напишіть твір-роздум на тему “Сокровенна мрія: висловлювати чи мовчати?”. Лідери й партнери. 15. Поміркуйте, чому справжнім алхіміком став не вчений англієць, а пастух Сантьяго. 16. Поясніть, чому Сантьяго упереджено ставився до арабів. Що допомогло хлопцеві позбутися хибних уявлень? Довкілля та безпека. 17. Прокоментуйте слова Алхіміка з точки зору довкілля: “Хто втручається в Персональну Легенду інших, той ніколи не відкриє свою”. Навчаємося для життя. 18. Автор учить бути уважним до знаків, що посилаються людині. Для Сантьяго це був сон, камінці Мелхиседека, політ яструбів, жук-скарабей. Якими ще можуть бути знаки, які може відчути серце?

ПІДСУМКИ

– Творчість бразильського письменника П. Коельйо наближена до “магічного реалізму”, який характеризується примхливим переплетенням реальності та фантастики.

– Роман П. Коельйо “Алхімік” поєднує казкові елементи, міфічні та символічні образи й мотиви (герой-пастух, наставники-чарівники, мотив подорожі, піраміди, пустеля, мушля, вівці, кришталь, вітер, сонце та ін.).

– Письменник створив власну філософію життя, засновану на палкій вірі в обрану мрію, увазі до голосу власного серця й знаків долі. На думку П. Коельйо, пристрасному бажанню обов’‎язково допоможуть сили Всесвіту.

– Філософію П. Коельйо критикують за простоту запропонованого шляху до досконалості, який, на відміну від релігійних учень або соціальної діяльності, не потребує від людини довгого навчання та складного духовного самовдосконалення.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)