МАГ, ПІЛІГРИМ І ПИСЬМЕННИК – Пауло (Паоло) Крельйо Pаulo Coelho (народився 1947 р.) – Сучасна література в юнацькому читанні
Хто я такий? Я всього лише бразильський письменник, який пише португальською. Я не пророк, не майстер і не вчитель. Я просто роблю те, що я хочу і маю робити. Я намагаюся залишатися самим собою.
Пауло Коельйо
МАГ, ПІЛІГРИМ І ПИСЬМЕННИК
Маг і пілігрим, алхімік слова і воїн світла, феномен масової культури… Як тільки не називають бразильського письменника Пауло Коельйо – одного з найпопулярніших прозаїків XXI століття. Його книжки очолюють списки світових бестселерів1, друкуються шаленими тиражами й перекладаються багатьма мовами, а їхній загальний наклад перевищує 200 мільйонів екземплярів. Твори Коельйо мають величезну армію прихильників і водночас спричиняють чимало дискусій та суперечок. У чому ж секрет успіху Пауло Коельйо? Над цим питанням ламають голову і співбрати по перу, і літературні критики, і читачі. Спробуймо розібратися в цьому й ми.
1 Бестселер (англ, bestseller, від best – “кращий” і sell – “продавати”) – книжка, що видається великим тиражем, враховуючи читацький попит чи комерційні інтереси.
Пауло Коельйо де Соуза1 народився 24 серпня 1947 року в бразильському місті Ріо-де-Жанейро у консервативній родині зі строгими правилами та поглядами на життя. Батько Педро був інженером, мати Ліжія – домогосподаркою. У Пауло була молодша сестра Соня Марія, яку він ніжно любив. Батько письменника мріяв про великий будинок – справжній особняк із зимовим садом. Грошей було обмаль, тому родині доводилося на всьому економити. Діти в родині Коельйо отримували лише найнеобхідніші речі, однак це не вплинуло на їхній загальний розвиток. У домі було багато книжок, фортепіано. Мати Пауло мала мистецтвознавчу освіту й намагалася прищепити дітям любов до мистецтва. Вона часто виконувала музичні твори Баха, Бетховена, Чайковського. Дитячі та юнацькі роки майбутнього письменника були непростими, йому довелося пережити дуже різні ситуації, часом екстремальні й навіть жорстокі. Пауло мав складний характер, не міг знайти спільної мови з батьками, до того ж і навчання давалося хлопчику нелегко. Щоб якось виправити ситуацію, “перевиховати” сина, батьки вирішили віддати його до єзуїтського коледжу. Це було похмуре місце, де на вихованців чекали сувора дисципліна та релігійні молитви й меси. Хоч як це дивно, та саме в коледжі в Коельйо вперше прокинувся інтерес до літератури й читання. Його улюбленими книжками були пригодницькі романи. Хлопець читав багато і жадібно, та успішність у навчанні це не підвищувало, як і не додавало друзів. Річ у тім, що в Пауло Коельйо в підлітковому віці була неприваблива зовнішність, він ріс кволим, бідно одягався, не мав автомобіля. Пауло відчував себе білою вороною серед однолітків. Юнак страждав від самотності й, намагаючись сховатися від неї, створив свій особливий світ – світ, у якому він був щасливим. Його вірними друзями, яким було байдуже, який ти на вигляд і які в тебе м’язи, стали книжки. Він читає, пробує писати й сам. Свою першу літературну нагороду Коельйо отримав на поетичному турнірі під час навчання в коледжі. Майбутній письменник дуже вибагливо ставився до своїх перших літературних спроб, його молодша сестра Соня згадувала, що якось у школі вона отримала нагороду за твір, який брат викинув до сміттєвого кошика.
Коельйо у дитинстві
1 Повне ім’я письменника. У португаломовних регіонах дитина при народженні може отримати одне чи два імені і до чотирьох прізвищ. Коельйо де Соуза – прізвища, які дісталися письменнику від його батька.
У 14 років Пауло Коельйо остаточно переконався у своєму призначенні, він зрозумів, що хоче стати письменником. Та, на превеликий жаль, це бажання хлопця не підтримали родичі. Більше того, стосунки з батьками, особливо з батьком, погіршувалися з кожним днем. Виявилося, що поганої успішності у навчанні, хлоп’ячої впертості та бажання стати письменником виявилося досить, щоб помістити сина до психіатричної лікарні. Але Пауло не сердився на батьків. Найголовніше, що він знайшов сили жити далі, не зламався, не зрадив своїй мрії…
Під натиском свого батька Коельйо вступив на юридичний факультет університету, проте згодом він захопився театром і кинув навчання. Тяга до письменства не слабшала, юнак пробував свої сили в журналістиці. Через одну статтю, яку він надрукував у заснованому ним журналі, юнак познайомився з відомим бразильським музикантом – Раулем Сейхасом. Пауло написав для його пісень сотні текстів. Альбом пісень Р. Сейхаса на вірші Пауло Коельйо мав шалений успіх, він був розпроданий у кількості 5 млн примірників. Це – перше літературне досягнення майбутнього символу бразильської нації.
Як справжнє дитя 60-х1 – часу захопливих відкриттів і безумств, Пауло Коельйо намагався пізнати світ і знати себе в цьому світі. Він постійно шукав те, що могло б наповнити його душу, не дозволяв умовностям, що панували в суспільстві та його родині, оволодіти ним. Духовні пошуки привели майбутнього письменника до найрадикальніших рухів того часу. То він разом із “хіпі” мріє про альтернативне суспільство, найвищою цінністю якого була свобода особистості, то поринає з головою в марксистські течії, бере участь у політичних кампаніях, то, переживаючи кризу атеїзму, звертається до чорної магії або вирушає на пошуки нового духовного досвіду.
Коельйо і Сейхас (фото 60-х років XX ст.)
Актор, журналіст, хіпі, рок-зірка, телевізійний продюсер – це ураганне життя закінчилося в одну мить. У 1982 році під час подорожі Європою Пауло Коельйо відвідав музей концтабору Дахау. Письменник пережив сильне емоційне потрясіння й відчув духовне прозріння, яке повернуло йому католицьку віру його предків. Потім разом зі своїм духовним учителем Коельйо здійснив традиційну в католицькому світі паломницьку подорож шляхом Святого Іакова2. Коельйо описав її у своєму першому
1 1960-тіроки – час радикальних відкриттів і нових трендів у суспільстві: перший політ людини в космос, перша висадка земних жителів на іншу поверхню небесного тіла – Місяць, отримання незалежності колоніальними країнами Африки, розпал холодної війни між СРСР та США, популярність руху “хіпі” – молодіжної субкультура представники якої виступали за свободу особистості, пацифізм, любов до природи.
2 Шлях Святого Іакова – відомий паломницький шлях до могили апостола Іакова в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела, який є третьою за величиною святинею католицизму після Єрусалима та Рима.
Творі “Паломництво” (1987). За ним з’явилися й інші твори: “Алхімік” (1988), “Бріда” (1990), “Валькірії” (1992), “П’ята гора” (1996), “Вероніка вирішує померти” (1998), “Одинадцять хвилин” (2003), “Шпигунка” (2016) та ін. “Коли я пишу книжку, я веду розмову з єдиною людиною, яку по-справжньому знаю, – із самим собою, тому кожна книжка для мене – це процес самопізнання”, – стверджує Пауло Коельйо.
Всесвітню відомість і славу Коельйо принесла книга “Алхімік” (“О Alquimista”). Цей твір став справжнім світовим бестселером, його читають, обговорюють, про нього ще й досі сперечаються, незважаючи на те, що минуло вже тридцять років із дня його виходу. Він увійшов до книги рекордів Гіннеса за кількістю перекладів іншими мовами світу (71 переклад станом на 2011 рік). І до сьогодні він залишається книжкою, яку найбільше читають на батьківщині письменника – у Бразилії, а за версією одного з авторитетних літературних журналів, кількість проданих екземплярів “Алхіміка” перевищила кількість будь-якої іншої книги, що написана португальською, за всю історію існування цієї мови. “Алхіміка” вивчають у школах Бразилії, Португалії, Італії, Франції, Іспанії, США й України.
Обкладинки видань книжки “Алхімік” Пауло Коельйо різними мовами: португальською; англійською; японською; українською, російською
“Я є і сподіваюся назавжди залишитися пілігримом. Письменником, який за старовинною традицією читає по зорях і мапах, черпає історії з найрізноманітніших джерел, має відвагу занурюватися в глибини незбагненного океану Духу і вміє ділитися всім цим з людьми. Я католик і вірю в чудеса. Література – це випробування уяви як автора, так і читача. Коли я вперше вирішив здійснити свою мрію – стати письменником, – я дуже добре усвідомлював правдивість слів своєї матері: у Бразилії ніхто не читає, і я ніколи не досягну успіху. Проте мене не злякала ця засторога, я боровся всупереч усьому”, – так Пауло Коельйо сформулював своє творче й життєве кредо. Мотив подорожі, мандрів часто спостерігається у книжках відомого бразильця, та й себе автор неодноразово порівнював із пілігримом. Коельйо впевнений, що саме шлях і пошуки істини формують характер і змінюють людину. “Паломництво, мандри – це прекрасний спосіб познайомитися з тими часточками самого себе, які могли б залишитися непізнаними для вас самих до самої смерті”. Дослухаємося до слів письменника й вирушимо в мандри магічним світом Пауло Коельйо.
?
1. Які факти з біографії Пауло Коельйо вас вразили найбільше?
2. Сформулюйте 2-3 запитання до статті про письменника. Поставте їх сусідові або сусідці по парті.
3. Поясніть, чому Коельйо називає себе пілігримом.
4. Використовуючи матеріали статті про письменника та додаткові джерела, наведіть факти, які свідчать про популярність творчості Пауло Коельйо.
5. У рубриці “Світ можливостей, або До уваги особистості цифрової епохи” ознайомтеся із громадською діяльністю Пауло Коельйо. Прокоментуйте інформаційний плакат до біографії письменника.
Світ можливостей, або До уваги особистості цифрової епохи
Пауло Коельйо – відомий не тільки своєю творчістю, а й активною громадською діяльністю. Так, у 2007 році його було призначено Посланцем миру Організації Об’єднаних Націй (ООН) у сфері міжкультурного діалогу та боротьби з бідністю, Коельйо – член правління Центру Миру Шимона Переса, головна мета якого – сприяння миру, регіональному процвітанню й культурному розвитку. У себе на батьківщині, у Бразилії, письменник створив благодійний Інститут імені Пауло Коельйо, який підтримує людей похилого віку, безпритульних і хворих дітей, сприяє розвитку духовної культури Бразилії. Цей заклад Пауло Коельйо утримує тільки за рахунок авторських гонорарів. Пауло Коельйо – кавалер державних нагород Іспанії, Франції, Німеччини, лауреат численних літературних премій.
УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Бразильський письменник Пауло Коельйо двічі побував в Україні: у 2004 та 2006 роках.
Під час своєї першої поїздки Коельйо відвідав Міжнародний книжковий Форум видавців у Львові, прогулявся пішки вулицями Києва, побував у Києво-Печерській лаврі і Софійському соборі. Популярний письменник провів прес-конференцію для журналістів та автограф-сесію, яка тривала чотири години. “Мета мого приїзду – пізнати країну, народ, тому що, мабуть, це і є душа у будь-якій частині світу”, – сказав письменник.
Як відомо, Пауло Коельйо дуже уважно ставиться до символів і знаків долі. Так, Коельйо відзначив, що вважає той факт, що він народився з нашою країною в один день – 24 серпня, “не просто збігом обставин”. Цікаво, що перший візит Коельйо до України став можливим завдяки підтримці українського перекладача Віктора Морозова1. За результатами першої поїздки П. Коельйо написав декілька статей про нашу країну, які були надруковані в міжнародних виданнях.
2006 року Коельйо брав участь у заходах, присвячених річниці Чорнобильської трагедії. Другий візит Коельйо відбувався в рамках символічної подорожі, присвяченої початку творчого шляху письменника. Це паломництво, за словами Коельйо, містило й “чорнобильську тему”.
Відвідавши нашу країну, Коельйо зізнався, що Україна могла б стати його домівкою, а Київ назвав одним із найкрасивіших міст світу, додавши: “Разом із Ріо-де-Жанейро”.
1 Морозов Віктор Євгенович (нар. 1950) – сучасний український перекладач і композитор. Перекладає з англійської та португальської мов. Автор перекладів творів Джоан
(1 votes, average: 5.00 out of 5)