Система образів роману П. Коельйо “Алхімік” (Сантьяго, Фатіма, Мельхіседек, Алхімік). Поняття своя доля, призначення, мрія душі, сенс існування. Мотиви й образи світової культури у творі. Ознаки роману-притчі – Бразилія – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ
Мета – формувати компетентності: Предметні (знання особливостей розвитку сучасної зарубіжної літератури; знання життя та концепції творчості П. Коельйо; розуміння значення його роману “Алхімік” для перебігу сучасного літературного процесу; навички сприймання інформації на слух; уміння оцінювати культурно-мистецькі явища; уміння аналізувати образи героїв літературного твору; культуру мовлення; аналітичне мислення; любов до мистецтва; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; пізнавальну активність; комунікативну: навички роботи в групі й колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння самостійно опрацьовувати інформацію та презентувати її; уміння формулювати, висловлювати й обстоювати свою думку; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; читацькі інтереси; гуманістичний світогляд).
Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.
Міжпредметні зв’язки: всесвітня історія, українська художня культура (мистецтво).
Основні терміни й поняття: постмодернізм, роман-притча.
Обладнання: портрет П. Коельйо, видання його творів, ілюстрації до них, фрагменти відеофільму про роман “Алхімік” (за вибором учителя), медіазасоби.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Експрес-опитування
· Що ви знаєте про дитячі роки Паоло Коельйо?
· Чому його бажання стати письменником не підтримала родина?
· Яким був шлях митця до своєї мети?
· Що вам відомо про історію написання роману “Алхімік”?
· Назвіть ключові образи роману.
· Якими є жанрові ознаки твору “Алхімік”?
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Сприйняття творів інших видів мистецтв
· Перегляньте фрагменти відеофільму про “Алхіміка” П. Коельйо. Чи відповідає екранний образ вашому уявленню про письменника?
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Вступне слово вчителя
– Антуан де Сент-Екзюпері у знаменитій казці “Маленький принц” сказав: “Найголовніше – те, чого очима не побачиш”. Що це – “те”? Що є найголовнішим, чого ми не бачимо? Душа? Отже, справжня краса людини непомітна, проте помітні її прояви: у милосерді, чуйності, здатності любити, у всіх учинках людини, у гармонії із самою собою й навколишнім світом. Вона руйнує стіну непорозуміння, зла, ненависті, зігріває всіх, хто перебуває поруч із людиною, що світиться нею.
“Алхімік” – це біографія письменника, завуальована філософськими роздумами, а Сантьяго – це сам Паоло Коельйо. Сюжет твору тісно переплетений з багатьма епізодами життя митця: наприклад, батьківські вимоги щодо майбутнього, подорож до Єгипту. АВТОР стверджує, що “Цю книгу написано, аби усвідомити свій сокровенний шлях”.
Змальовуючи свою філософію, автор не описує своїх переживань та емоцій, щоб залишити ореол загадковості. Твір насичений філософськими роздумами, але водночас його сюжет простий для прочитання. Усі важливі думки в романі взято в лапки, тобто виокремлено для читача: у такий спосіб автор звертає нашу увагу на головне.
Паоло Коельйо
2. Аналіз тексту літературного твору
· Стисло перекажіть сюжетну лінію роману “Алхімік” П. Коельйо.
3. Аналіз образів героїв літературного твору (робота В групах)
· У 4 групах схарактеризуйте образи героїв роману П. Коельйо “Алхімік”: 1-ша група – Сантьяго, 2-га – Фатіму, 3-тя – Мельхіседека, 4-та – алхіміка.
Очікувані відповіді
1-ша група. Сантьяго – вівчар. Отару він придбав завдяки гаманцю з трьома старовинними золотими, який батько знайшов у полі. Сантьяго – іще юнак, майже дитина. До 16 років він навчався у семінарії: “Не розумію, як вдалося мені знайти Бога в семінарії. Це була спроба пізнання Бога та пильного дослідження людських гріхів”. Сантьяго мав одну мрію – мандрувати. Мандри та пригоди Сантьяго асоціюються із “Одіссеєю” Гомера. як Одіссей, вівчар долає своє магічне коло, упорядковує схему власного життя, знаходить скарби саме там, звідки розпочалася його подорож – у занедбаній напівзруйнованій церкві. Сантьяго завдячує Всевишньому за Віру в Свою Стезю, за зустріч з Мельхіседеком, із продавцем порцеляни, з Англійцем, з Алхіміком і, головне,- з жінкою пустелі, яка змусила його повірити, що кохання ніколи не відокремить людину від її шляху.
2-га група. Фатіма – незаміжня дівчина, уперше побачивши яку, Сантьяго зрозумів, що це його доля. Вона вказала, де живе АЛХІМІК. Наступного дня Сантьяго чекав на неї біля колодязя і, коли вона прийшла, одразу запропонував Фатімі одружитися. Вони зустрічалися біля колодязя впродовж місяця, він їй про все розповів. Вирушаючи з Алхіміком на пошуки пірамід, уночі хлопець прийшов до Фатіми, і та пообіцяла чекати його. Образ дівчини для Сантьяго був дороговказом у житті, оскільки думки про неї надавали йому впевненості та сил на шляху до мети: він знав, що є людина, яка чекає на нього. Знайшовши зрештою скарб, він був щасливий і готовий повернутися до Фатіми.
3-тя група. Мельхіседек – це архетип (за К. Г. Юнгом) Духа в образі старого мудреця. Він з’являється у книзі немов маг (Мельхіседек уже прочитав саме ту книгу, що її Сантьяго виміняв у місцевого священика й щойно розпочав читати; він цар і правитель дивного Салима; він звідусіль; він читає думки та історію життя вівчаря, мов книгу; старий промовляє до Сантьяго притчами й повчальними історіями; він з’явився у слушний час, щоб допомогти хлопцеві йти за своєю Долею й ані на крок не відступати від мети).
Мельхіседек зізнається, що з’являється лише тоді, коли обранець Долі вже готовий впасти у розпач: “Причому можу з’явитися і в іншому вигляді. Іноді у вигляді правильного рішення, іноді у вигляді вдалої думки. Іноді, у переламний момент, підказую вихід зі скрутного становища…”. Архетип Духа постає тільки тоді, коли сама людина (Сантьяго) неспроможна впоратися власними зусиллями: “Архетип компенсує такий стан духовного ганджу, заповнюючи цю прогалину змістом”.
За міфологічним словником, Мельхіседек (у перекладі з давньоєвр. – Цар справедливості) – у легендах іудаїзму й раннього християнства сучасник Авраама, цар Салима (майбутнього Єрусалима), священнослужитель. Біблійна традиція ототожнює його з Яхве (утаємничене ім’я Бога). Ім’я Мельхіседека кілька разів згадано в Біблії, талмудичних трактатах, священних кумранських текстах. як ідеальне явище царського й першосвященницького позитиву Мельхіседек – прототип месії, подоба Ісуса Христа, небожитель. “Мельхіседек… по-перше, за означенням імені – цар правди, а потім і цар Салима, тобто цар світу; без батька, без матері, без родоводу; той, хто не має ані початку днів, ані кінця життя, уподібнюючись Сину Божому, перебуває священиком назавжди. Бачите, який великий той, котрому і Авраам патріарх дав десятину із найкращої здобичі своєї”,- написано у Посланні до євреїв Нового Заповіту.
4-та група. Алхімік також з’явився тоді й там, де герой перебуває у “Безнадійній та ризикованій ситуації, із якої його може вивільнити лише… щасливий випадок”. Саме Алхімік підбадьорив Сантьяго, коли хлопець перебував на роздоріжжі. На що очікувати: чи завтра справдиться його видіння про вояків, які захоплюють оазис, чи він залишиться без голови? Саме Алхімік веде героя крізь пустелю далі до пірамід, саме Алхімік навчив юнака розуміти, що “Душа Бога – його власна душа” й він здатний творити дива. Алхімік – це той самий Мельхіседек, той самий архетип Духа в образі старого мудреця, мага, учителя. Він лише трохи змінив зовнішній вигляд, а спосіб життя – той самий: за чутками, йому понад 200 років, мешкає в пустелі Сахарі в оазі Ель-Фаюм, але й тут він людина-легенда (“Навіть ватажки племен не можуть побачити його, коли забажають. Вони зустрічаються, коли цього хоче він”), яка “володіє всіма таємницями світу”, “розмовляє із джинами”, “лікує всі хвороби” тощо.
4. Розповідь учителя
– Прологом до “алхіміка” є історія Оскара Уайльда про Нарциса, що створює загальний настрій твору, готує до розуміння того, що істина занадто суб’єктивна й відносна.
Як постмодерний образ Сантьяго – літературний колаж: він з усіх усюд. Ім’я та характер герой “позичив” у старого рибалки Ернеста Гемінгвея (“Старий і море”). Як Жульєн Сорель (“Червоне і чорне” Стендаля), він навчався в семінарії, але прагнення пізнати світ перемогло тяжіння до Бога. Три старовинних золотих допомогли Сантьяго розпочати свій шлях (асоціація з трьома золотими волосинами із “Крихітки Цахеса…” Е. Т. А. Гофмана). “Тисяча й одна ніч” – основа повісті про мандри вівчаря, про що Коельйо сам нагадав у книзі “Заїр”.
Сантьяго – вівчар, пастух. Цей образ часто зустрічаємо в Біблії: це і Авель, і Авраам, і Мойсей, і цар Давид. В індійській традиції покровителем вівчарів був Крішна, у грецькій – Аполлон, Геліос і Паріс. Божественними покровителями пастухів були Пан і Дафніс. Уважали, що вівчар через них пов’язаний із небом (Богом), а через овець – із тваринним і рослинним світом (навіть розуміє їхню мову), тому до пастуха зверталися за порадою, за ліками-травами, за прогнозом на врожай. через відстороненість від громади та постійні мандри на вівчаря часто дивилися як на характерника, чаклуна. Варто пам’ятати також про давню іудейську традицію: Бог – пастир, Земля – пасовисько, а люди – вівці, яких доглядає й охороняє Господь. Тому можна прирівняти пастуха Сантьяго до “божественної дитини”, “героїчної дитини”, до медіатора, що з’єднує Небо, Землю, людей і Бога, до універсального образу-архетипу.
Багато дослідників зауважують, що образ Сантьяго нагадує образ маленького принца Антуана де Сент-Екзюпері.
5. Теорія літератури (запис до зошитів)
Притча – старовинна назва повчальних алегоричних оповідань із чітко висловленою мораллю. Основою цього жанру є алегорія; головним завданням – моральне або релігійне повчання (це робить її схожою на байку). Притчова оповідь абстрагована у часі та просторі. Притча грунтується на принципі параболи: повість віддаляється від сучасного авторові світу, іноді взагалі від конкретного часу, оточення, а потім, ніби рухаючись за кривою, повертається до залишеного предмета та філософсько-етично осмислює й оцінює його.
6. Узагальнення вчителя
– Сантьяго – це передусім філософ, який намагається віднайти Істину, налаштувати зв’язок між мікро – і макрокосмом. І хоча це пошуки у різних напрямках й вимірах, Істина є незмінною – це Любов, сила, що трансформує і вдосконалює Світову Душу, це найважливіша частина Мови, якою говорить світ, Любов, “Старша від людства, давніша від пустелі”.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ
1. Складання опорного конспекту (запис до зошитів)
· Складіть опорний конспект уроку за здобутою інформацією.
2. Складання сенкана
· Складіть сенкан “Сантьяго”.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
1. Інтерактивний прийом “Мікрофон”
· Завершіть одне з речень (за вибором учнів):
■ “У творі П. Коельйо мене вразило…”;
■ “Мені припала до душі думка про…”.
2. Інтерактивний прийом “Запитання авторові”
· Про що б ви запитали П. Коельйо, якби мали нагоду поговорити з ним? Чому у вас виникли такі запитання?
3. Інтерактивний прийом “Обмін думками”
· Чи рекомендуватимете ви своїм дітям та онукам прочитати твір “Алхімік” П. Коельйо? Чому?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: скласти схему мандрівки Сантьяго, визначити проблематику роману П. Коельйо “Алхімік”.
Випереджальне (Індивідуальне; 5-6 учнів): підготувати повідомлення про життя та творчість Т. Й. Транстремера, декламування напам’ять його поезій (“Спогади бачать мене”, “Шторм”, “До-мажор”, “Ранок і в’їзд”).
(2 votes, average: 5.00 out of 5)