Річард Бах. Чайка Джонатан Лівінгстон. Художній конфлікт і можливість його подолання. Ознаки притчі у творі

Мета: завершити аналітико-інтерпретаційне дослідження змісту повісті-притчі “Чайка Джонатан Лівінгстон” Річарда Баха, дослідити жанрову специфіку твору та її зв’язок із авторським задумом “Чайки…”; сприяти формуванню світоглядних і морально-естетичних підвалин у становленні школярів як особистостей.

Обладнання: відео “Річард Бах. Інтерв’‎ю”; фрагменти художнього фільму “Чайка на ім’‎я Джонатан Лівінгстон”.

Перебіг уроку

Зрештою, для того, щоб літати,

Тобі вже нічого не буде потрібно,

Крім неба і прагнення вгору до хмар.

Досконалість не має меж.

Річард Бах

I. Організаційний момент. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Виконання вправи “Так – ні” ( слайди 1-4).

1. Чайка Джонатан Лівінгстон у Зграї почувався самотнім. (+)

2. Більшість чайок вдосконалювали своє вміння літати, тоді як Джонатан самотньо сидів на березі. (-)

3. Батьки розуміли та підтримували свого сина. (-)

4. Зграя пишалася своїм Джонатаном Лівінгстоном. (-)

5. Опинившись вигнанцем, Джонатан зустрів двох сріблястих чайок. (+)

6. На Небесах Джонатан зустрів войовничих чайок. (-)

7. Незабаром Джонатан Лівінгстон опанував мистецтво телепатичного спілкування. (+)

8. “Ти – рідкісна птаха, такі зустрічаються в кращому випадку одна на мільйон,” – так сказав про Джонатана Саллівен. (+)

9. Джонатан так і не навчився мистецтву телепортації. (-)

10. Джонатан повернувся до своєї Зграї. (+)

11. Флетчер Лінд – учень Джонатана. (+)

12. Джонатан вважав, що чайок треба любити такими, якими вони є – злими та ледачими.(-)

2. Перегляд ілюстрацій до твору, створених учнями.

II. Оголошення теми й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

III. Аналітико-інтерпретаційне дослідження тесту повісті “Чайка Джонатан Лівінгстон” Річарда Баха

Герменевтична бесіда

Учитель. Ми залишили головного героя твору Річарда Баха в момент його перемоги над собою, в момент опанування суми знань, що могли б змінити на краще життя усієї Зграї. Але Чайка самотній! Зневажений Зграєю, нескорений, самотній, решту своїх днів чайка Джонатан провів Вигнанцем. Проте він не дорікав собі, не шкодував про ціну, яку довелося заплатити за прагнення бути першим серед інших у пошуку Прориву. Єдине, що непокоїло його, – це відмова інших чайок повірити у велич вільного польоту. Причини такого мізерного життя він вбачав у страхові, злобі й нудьзі.

– Чи можемо ми точно сказати, де жив Джонатан після вигнання зі Зграї? Чому автор не дає точних координат? Як ви вважаєте, герой знаходиться в земному чи позаземному світі? Наведіть аргументи з тексту для підтвердження своєї думки.

– Виразно прочитайте фрагмент зустрічі Джонатана з “двома чайками”. Чим ці чайки були близькі героєві й чим вони відрізнялися від Зграї? (“Дві чайки, що з’явилися біля його крил, осяяли темну небесну височінь, мов дві чисті зорі. Та ще більшим дивом було їхнє мистецтво польоту”.)

– Як Джонатан перевіряв прибульців? (Він випробовував їх повільним польотом, крутим піке, вертикальним переворотом.) Чому він перевіряв цих чайок ділами, а не почав відразу розпитувати? Чому чайки мовчки пройшли випробування, ні про що не питаючи Джонатана?

– Виразно прочитайте в особах діалог Джонатана Лівінгстона та прибулих чайок зі слів “Він повернувся в горизонтальний політ і довго мовчав…” до “І Джонатан Лівінгстон, злетівши у височінь із двома зоряними птахами, розтанув у темному просторі небес”. Поясніть мету появи осяйних чайок, що вміли по-справжньому літати? Вони називають себе “братами” Джонатана. В якому сенсі? (Брати по духу.)

– Що означають слова “Ми прилетіли, щоб забрати тебе у височінь, щоб забрати тебе додому”? Де той дім? Чи можна вважати, що Джонатан вмер, і тепер додому летить його душа? Наведіть аргументи “за” і “проти” такого твердження.

– Які зміни відбулися з Джонатаном, коли він покинув земний простір? (“він побачив, що його власне тіло теж промениться світлом. Той юний Джонатан Лівінгстон, що завжди жив у глибині його золотистих зіниць, нікуди не зник, просто оселився тепер у новій подобі. Це нове тіло також було тілом чайки, але літати в ньому стало аж як краще”; “Його пір’‎я сяяло, мов діамантове, а крила стали гладенькими, як пластинки з полірованого срібла. І, зачудовано роздивляючись їх, він став випробовувати, на що здатні ці нові крила”; “нове тіло також не було всесильним. І хоча він зміг перевершити свій колишній рекорд, проте лишалася межа, подолати яку було дуже важко”.)

– У який світ потрапив Джонатан? Чи були це дійсно Небеса, як гадав герой?

– Чому в новому світі чайок було не так багато?

– Чому всі були раді Джонатанові й розуміли його без слів? (Спілкування відбувалося на рівні тонких енергій. Джонатан потрапив “додому”, у світ своїх однодумців, таких же творчих особистостей, як і він сам. Вони весь час прагнули до нових висот і нових відкриттів. “Чайки, що мешкали тут, були близькі йому по духу. Всі вони жили заради того, щоб досягати нових висот у головній справі свого життя – у польоті. Це були просто дивовижні птахи, і кожен з них тренувався щодня, багато годин поспіль, вивчаючи все нові та нові таємниці повітроплавання”.)

– Що й чому відбувається з художнім часом? Чому “І час линув для нього, як один довгий-довгий день – так, ніби сонце ніколи не сходило, а просто світило завжди”? Чи є тепер мета в Джонатана? (“Уже за кілька днів він зрозумів, що тут йому належить дізнатися про політ іще більше, ніж у попередньому житті”.)

– Поміркуйте, чому, опинившись серед “своїх”, Джонатан все ж згадував той світ, де сенс існування чайок – їжа. (“Джонатан надовго забув той світ, звідки він був родом, – місце, де жили птахи, яким є незнаною радість польоту, птахи, яким крила служать лише для пошуків їжі та для боротьби за неї. Проте час від часу, на одну коротку мить, цей світ виринав у його пам’яті”. Чайка Джонатан бачив, що в новому світі для кожної чайки найвагомішим у житті було удосконалення польоту й самого себе. Йому було дуже гарно з розумними птахами. Він багато чому навчився у своїх братів. Однак за призначенням чайка Джонатан був народжений для того, щоб відкривати істину для інших. Йому понад усе хотілося повернутися до своєї Зграї й навчити чайок свободи вибору й польоту.)

– Виразно прочитайте в особах розмову чайки Джонатана з учителем Салліваном. Спробуйте пояснити символічний сенс фрази Саллівана: “Єдине, що я можу відповісти, Джонатане, – таких птахів, як ти, буває один із мільйона. Більшість з нас рухаються вперед дуже повільно. Ми прийшли з одного світу в інший, майже точно такий, і вже забули, звідки походимо; нам байдуже, куди нас ведуть, ми живемо одним днем. Уявляєш, скільки життів ми маємо прожити, перш ніж почнемо здогадуватися, що життя – це не тільки пожива, боротьба та влада у Зграї? Тисячі життів, Джонатане, десятки тисяч! А потім іще сотню, поки не зрозуміємо, що таке вершина знання, і ще сотню, поки не впевнимося, що мета нашого життя – досягти цієї вершини і передати свої знання іншим. Звичайно, і тут діє той самий закон: ми вибираємо для себе наступний світ завдяки тому, чого навчились у попереднім. Не навчишся нічого – і наступний світ не буде нічим різнитися від попереднього, і в ньому тебе чекатимуть ті самі перешкоди і свинцевий тягар незнання”.

– Чому чайка Джонатан звернувся із запитаннями про Небеса до Старійшини Чіанга? Як Чіанг пояснив, що таке Небеса? (“Небеса – не місце і не час. Небеса – це досконалість”) Що таке “досконала швидкість”? (“…досконалість не має меж. Досконала швидкість, сину мій, – це значить, що ти опинився там”. Досконала швидкість – сила думки”.)

– Прокоментуйте слова Чіанга: “Дивна річ. Ті чайки, що нехтують досконалістю заради мандрів, не летять нікуди, бо їм непідвладна швидкість. А ті, хто відмовляється від мандрів заради досконалості, в одну мить дістаються куди захочуть. Запам’‎ятай, Джонатане, небеса – це не час і не місце, бо місце і час не мають значення. Небеса – це… “. Що, по-вашому, мав на увазі Чіанг?

– У чому полягав секрет навчитися “літати куди завгодно”? (“Аби літати зі швидкістю думки, тобто літати куди завгодно, – говорив він, – ти насамперед мусиш збагнути, що вже прилетів…

За словами Чіанга, уся хитрість була в тому, щоб Джонатан перестав бачити себе ув’‎язненим у тілесній оболонці, яка має розмах крил сорок два дюйми і знає певні льотні прийоми. Весь сенс у тому, щоб усвідомити: його справжня сутність, як ненаписане число, перебуває водночас у будь – якій точці простору та часу”.)

– Що заважало Джонатану позбавитися тілесної оболонки? (Йому заважала віра. “Забудь про віру! – повторював йому Чіанг. – Тобі не потрібна була віра, щоб літати, ти мав лише зрозуміти, що таке політ. І це те ж саме. Спробуй іще раз… І настав день, коли Джонатан, стоячи на березі з заплющеними очима і намагаючись зосередитися, раптом осягнув усе, про що говорив Чіанг. “Це правда! Я можу досягти досконалості, для мене немає межі!” Його охопила радість”.)

– Що, по-вашому, мав на увазі Чіанг, підкресливши, що знанням, якого досяг Джонатан, потрібно навчитися управляти? Чого зміг досягти завдяки управлінню думкою Джонатан Лівінгстон? (Він зміг потрапити в Космос, в інші, позаземні світи. Можливо, таким чином Річард Бах стверджує думку про можливість міжпланетних мандрівок на рівні думки. Порівняйте з творами Рея Бредбері та Роберта Шеклі.)

– Яким був заповіт Чіанга чайці Джонатану? (“Якщо хочеш, ми почнемо працювати над часом, – сказав Чіанг, – і ти зможеш літати і в минуле, і в майбутнє. Тоді ти справді будеш готовий до найскладнішого і найцікавішого. Ти будеш готовий до того, щоб полетіти вище, пізнати доброту і любов”\ “Джонатане, – мовив він, і це були його останні слова, – ти маєш дізнатися, що є любов”)

– Чому, по-вашому, Чіанг перед зникненням перетворився на сяйво? Що воно в собі уособлює? Чого зміг досягти Чіанг?

– Чому Джонатан усе частіше згадував Землю і Зграю? Що його турбувало? (“Він стояв на піску і думав: а що, як там нині живе чайка, яка прагне подолати межі своєї натури й літати для того, щоб пізнати сутність польоту, а не тільки жебрати черствий хліб біля рибальських човнів. Може, ця чайка навіть стала Вигнанцем за те, що сказала правду у вічі Зграї?”)

– Що стало головними факторами бажання Джонатана повернутися на Землю? (“І що більше Джонатан учився доброті, то глибше він пізнавав сутність любові й чимдалі дужче хотів повернутися на Землю. Джонатан Лівінгстон, незважаючи на своє самотнє минуле, був природженим учителем, і найкращим виявом любові стала для нього можливість передати свої знання тій чайці, яка чекає слушної нагоди, аби пізнати щось нове”.)

– Які аргументи наводив Салліван, відмовляючи Джонатана повертатися на Землю? (“Джоне, ти колись був Вигнанцем. Чому ти гадаєш, що твої колишні вороги прислухаються до тебе зараз? Ти знаєш приказку, і вона справедлива: літаєш високо – бачиш далеко. Ті чайки, які тебе прогнали, стоять на землі, здіймають галас знічев’‎я і б’‎ються між собою. Вони за тисячу миль од небес – а ти кажеш, що хочеш показати їм небеса звідти, із землі! Джоне, вони не бачать далі кінчиків своїх крил! Лишайся тут. Допомагай новим чайкам, тим, хто піднявся досить високо, щоб побачити те, про що ти можеш їм розповісти”. “Чайка, що високо літає, далеко бачить”.)

– Чому під час прощання Салліван назвав Джонатана “просто божевільним”? Ким він був насправді? (“Він – живий образ волі й польоту, для якого ніде й ні в чому немає межі”)

– Чому першою чайкою, яку зустрів Джонатан Лівінгстон, був Флетчер Лінд? (Він повторював долю Джонатана, його також вигнала Зграя до Далеких Скель. Для Флетчера, як і для Джонатана, “Літати – це щось більше, ніж просто лопотіти крилами, перелітаючи з місця на місце!” Флетчер задає собі ті ж питання, що турбували й Джонатана: “Та що вони – сліпі? Чи справді нічого не бачать? Чи не розуміють, як ми уславимо себе, коли навчимося літати по-справжньому? Байдуже, що вони про мене думають. Я покажу їм, що таке політ! Буду нещасним Вигнанцем – ну то нехай, коли вони так хочуть. Я ще змушу їх пошкодувати, та ще й як…”)

– Визначте стан, у якому перебуває Флетчер. Чим його стан відрізняється від усвідомлення себе теперішнім досконалим чайкою Джонатаном? (Флетчер переповнений гнівом, образою, а Джонатан – добром і любов’‎ю, здатністю прощати образи й знущання.)

– За якої умови Джонатан почав навчати Флетчера літати по-справжньому? (“Чайко Флетчере Лінд, чи так сильно ти хочеш літати, що зможеш простити Зграю, і навчатись, і колись повернутись до них і передати їм свої знання?” Це вищий ступінь досконалості й мудрості, яким немає межі і якого вже досяг Джонатан. Повернувшись на Землю, він переходить на новий рівень досконалості в передаванні знань учням.)

– Схарактеризуйте стосунки чайки Джонатана й чайки Флетчера Лінда як взаємини вчителя й учня. Доведіть, що Флетчер був ідеальним учнем, а Джонатан – ідеальним учителем. Яка риса, по-вашому, робила його бездоганним учнем? (Він точно знав, чого хотів, і робив усе для досягнення своєї мети. “Він мав і силу, і хист до польоту, і найголовніше – палке бажання учитись”.) Поміркуйте, наскільки важливим є такий підхід до навчання особисто для вас.

– Чому зі Зграї усе частіше почали виганяти чайок? (“За три місяці у Джонатана з ‘‎явилося ще шість учнів. Усі були Вигнанцями, бо їх захопила нова дивна ідея – літати заради того, щоб відчути радість польоту”. Це дивовижний механізм розвитку нових прогресивних ідей, які спочатку зароджуються у геніїв, а потім знаходять все більше прихильників серед мислячих людей, і вони йдуть цим тяжким шляхом задля того, “щоб відчути радість польоту”. “Насправді кожен з нас – це живий образ Великої Чайки, необмежена ідея свободи, – говорив Джонатан вечорами, стоячи на березі моря, – і точність польоту – це крок до вираження нашого справжнього “я”. Усе, що нас обмежує, треба відкинути. Ось навіщо ми маємо опанувати високу швидкість, і малу швидкість, і фігурний політ… “) Визначте пряме й символічне значення образу польоту.

– Чим чайка Джонатан, як учитель, відрізнявся від своїх учнів? (Ніхто з учнів, навіть Флетч, “не міг повірити, що політ ідей може бути так само реальним, як політ вітру і політ птаха”. А Джонатан не просто в це вірив, він це знав!)

– Чому учні боялися повертатися до Зграї, а Джонатан – ні? Доведіть, що вчитель надихнув учнів власним прикладом.

– Чи однаково сприймали повернення до Зграї Джонатан і його учні?

– Яка була реакція Зграї на повернення Вигнанців? Наведіть цитати з тексту. (“Слово Старійшини облетіло всю Зграю: “Не зважати на них!” Чайка, що заговорить із Вигнанцем, стане Вигнанцем також. Чайка, що погляне на Вигнанця, порушить Закон Зграї”.)

– Яку тактику впливу на Зграю обрав Чайка Джонатан Лівінгстон? Чому? Чи дало це результат? (“Він проводив заняття просто над Берегом Ради і вперше вимагав од учнів, аби вони показали все, на що здатні”.

“Джонатан щогодини був зі своїми учнями, весь час показував та пояснював їм щось нове, був вимогливим до кожного і вів усіх за собою. Він літав разом із ними вночі, і в туман, і в бурю – просто так, заради втіхи, а Зграя на березі немічно тулилася до землі. Коли заняття припинялися, учні відпочивали на піску, і з часом вони почали прислухатися до слів Джонатана. Звісно, його ідеї звучать незрозуміло, а часом просто дико, проте деякі думки все ж таки можна збагнути. Мало-помалу вночі стало утворюватися інше коло слухачів, трохи подалі від учнів: багатьом чайкам було цікаво послухати Джонатана, і вони годинами сиділи в темряві, ховаючись одна від одної, і квапились щезнути, ледве зорів світанок. Тільки через місяць після Повернення перша чайка із Зграї переступила межу і попросила дозволу навчатися разом з іншими. За цей переступ Теренс Ловелл став зватися проклятим Вигнанцем – і восьмим учнем чайки Джонатана.)

– Який Закон протиставив чайка Джонатан Лівінгстон Закону поживи Зграї? (“Мейнарде, ти вільний бути самим собою, тут і зараз, і ніщо не може тобі завадити. Це Закон Великої Чайки, це – Закон”; “він говорив дуже прості речі: що чайка має право літати, що свобода – це її істинна сутність, і все, що обмежує цю свободу, нічого не значить – усі забобонні звичаї, усі закони, хоч би які вони були”; “Єдиний справедливий закон – це шлях до свободи, – відповів Джонатан. – Іншого закону немає”.)

– Що об’‎єднує усіх учнів чайки Джонатана й відрізняє їх від Зграї? (“Погляньте на Флетчера! На Ловелла! На Чарльза Роланда! На Джуді-Лі! Чи вони теж незвичайні і мають Божий дар? Не більше, ніж ви, не більше, ніж я. Вони різняться від вас лише одним – що почали розуміти, хто вони є, і доводять це на ділі”.)

– Визначте сутність головного конфлікту твору. Запишіть висновки у зошит.

Висновок. Основний конфлікт повісті “Чайка Джонатан Лівінгстон” Річарда Баха – це конфлікт ідей (добра, любові, прощення, бажання зробити цей світ кращим і досконалішим завдяки знанням і вмінням – з одного боку, і ненависті, заздрості, тупості, обмеженості, закритості до всього нового й прогресивного з іншого); конфлікт знань про навколишній світ і самого себе (нового й старого, усталеного й того, що ламає традиції та закони, що веде вперед, до нових висот); це конфлікт обивательської психології меркантильних заматеріалізованих істот й творчо мислячих особистостей, які є рушіями прогресу (досягши одної мети, вони ставлять перед собою наступну в ім’‎я свободи, добра й любові.)

– Який сенс має епізод, в якому йдеться про те, як Флетчер розбився об скелю? Чому він не впорався з вправами? Чому, розбившись об скелю, Флетчер залишився живим? (“на дорозі в нього опинилося мале чаєня, що вирушило у свій перший політ і кликало маму. У Флетчера Лінда лишалася десята частка секунди, щоб ухилитися, він рвучко повернув ліворуч і на швидкості понад двісті миль врізався у гранітну скелю”. Флетчер змінив траєкторію польоту заради порятунку чаєняти. Він, ще зовсім недавно гордовитий і гнівливий, зрозумів істину любові й істину свободи вибору. Він перейшов на новий рівень в опануванні досконалості. Це було його Небо!)

– Чому те, що сталося, по-різному сприйняли чайка Джонатан, чайка Флетчер і Зграя? Чому Джонатана Зграя оголосила дияволом і хотіла вбити разом із Флетчем? Як у цьому проявляється конфлікт ідей твору?

– Виразно прочитайте в особах епізод розмови Флетчера з Джонатаном від слів “Чотири тисячі чайок, налякані тим, що побачили, закричали: “ДИЯВОЛ!” до слів ” Марево зникло. Джонатан розтанув у повітрі”. Виділіть ключові фрази та поясніть їх смислове навантаження.

– Прокоментуйте останні слова Джонатана Лівінгстона, звернені до Флетчера Лінда: “Не вір своїм очам. Усе, що вони бачать, це межі. Довіряй внутрішньому зору, осягни те, що вже знаєш, – і шлях до неба відкрито”. У якому творі якого митця звучить подібна думка про те, що головне потрібно бачити серцем? (“Маленький принц” Антуана де Сент-Екзюпері.)

– Якого вміння досяг Флетчер, побажавши повернутися знову на Землю? (Він опанував здатність рухатись у просторі й часі силою думки. Він став рівним своєму вчителю. І повертається назад Флетч заради тепер вже своїх учнів, яким у нього є що передати!)

– Чому Флетчеру вже більше не потрібен вчитель? (Він сам вже став учителем, знайшовши “шлях до світла”. “Тобі я більше не потрібний. Усе, що тобі треба, – це і далі пізнавати самого себе, з кожним днем усе ясніше бачити справжнього Флетчера, для якого не існує межі. Він – твій учитель. Ти мусиш його розуміти і коритись йому, оті все”.)

– З чого вчитель Флетчер розпочав свій урок? Чому це були саме ці слова? Чому він не розпочав відразу з “горизонтальних польотів”? (“Насамперед ви мусите зрозуміти, – похмуро мовив він, – що чайка – це необмежена ідея свободи, образ Великої Чайки, і все ваше тіло – від кінчика одного крила до кінчика другого – це не що інше, як ваша думка”. Флетч, як і Джонатан, як і Чіанг, ставить перед учнями високу мету – програму максимум, розуміючи сам її силу. А далі вже справа техніки й тренувань! Головне – це чітка висока мета, до якої можна йти різними шляхами, головне, щоб це були шляхи Свободи й Любові. “Межі немає, Джонатане? – подумав він. – Ну то що ж, скоро настане час, коли я вирину з повітря на твоєму березі і зможу тебе дечому навчити!” І хоча Флетчер намагався дивитись на своїх учнів з належною суворістю, він на мить побачив їх такими, якими вони є насправді, і вони не просто сподобалися йому – в цю мить він їх полюбив. “Межі немає, Джонатане?” – подумав він і всміхнувся. Ірушив у свій політ до знання”.)

IV. Рефлексія

Перегляд інтерв’‎ю з Річардом Бахом “Пригоди духу” з наступною бесідою

– Поміркуйте, чому письменник виступає проти поділу літератури на художню й нехудожню.

– З чим Річард Бах порівнює книжки? (З потоками золота.)

– Як письменник пояснює, що є основою його творів? (Те, що цікаве йому самому; ті ідеї, які він “викрадав” і “привласнював”, щоб спочатку зробити “своїми”, а потім через книги поділитися з тими, кому це також цікаво.)

– Яку роль у житті й творчості Річарда Баха відіграло захоплення психологією? (Навчився виходити за межі, бачити те, що від нас закрите, наділивши потім цією здатністю героїв своїх книг.)

– Поміркуйте, яким чином названі Річардом Бахом позиції знайшли втілення у його найвідомішій книжці “Чайка Джонатан Лівінгстон.

Складання інформаційного грона “Чайка Джонатан Лівінгстон”.

Слово вчителя

Перед нами не просто повість, а повість-притча. Отже, Джонатан – це не просто чайка, він символізує людину, яка прагне до знань, досконалості. Зграя чайок – наше повсякденне життя; політ Джонатана Лівінгстона – свобода; прагнення вдосконалювати політ – шляхи людського самовдосконалення, бажання пізнати сенс буття і осмислити свій статус у світі. Крила – це символ мрії, свободи, волі, духовності, багатства думки, емоційного піднесення, могутності, незалежності й впевненості. Образ крил уособлює усі ті чесноти, які роблять людину Людиною.

Визначення жанрових особливостей твору Річарда Баха про Чайку Джонатана Лівінгстона

– Літературознавці вважають, що “Чайка Джонатан Лівінгстон” Річарда Баха за жанром – це алегорично – філософська повість про сенс людського життя. Доведіть справедливість такого визначення. Знайдіть у творі ознаки повісті й притчі.

– Поміркуйте, який жанрово-смисловий пласт є більш важливим для читача – оповідний (повість) чи притчовий (історія чайок як алегорія людського життя). Наведіть аргументи.

– До яких думок, по-вашому, спонукає читача книжка Річарда Баха “Чайка Джонатан Лівінгстон”? (Автор підводить читача до міркувань над такими важливими речами, як необхідність мати високу мету (бажання літати) й, скориставшись розумом, вийти на небувалі площини самоусвідомлення та самовдосконалення, щоб зрозуміти головне – у чому полягає сенс твого буття; потрібно переймати в інших те краще, чого вони досягли, і йти далі; не миритися з ненавистю і злобою, а протиставити їм Свободу вибору, Добро й Любов.)

– Досить багато дослідників і читачів вважають, що в повісті-притчі “Чайка Джонатан Лівінгстон” знайшли відображення християнські та будцистські мотиви. Спробуйте знайти відповідники в тексті цим твердженням. (Біблійно-євангельський сюжет виявився в обраності й вигнанні, поверненні до тих, “чий розум відкритий до знань”, учнях, дивах, перебуванні в раю для чайок, смерті й воскресінні. Разом з тим підкреслено, що у притчі відсутній будь-який релігійний пафос. Як доказ, наведемо цитати із твору: “Віра тут ні до чого… Навіть у випадку звичайного вміння літати на одній вірі далеко не залетиш”. Наставляючи свого учня, Чайка Джонатан говорив йому: “Не давай їм розпускати про мене безглузді плітки. Або робити з мене бога, добре, Флетч? Я чайка.

Ну, хіба що люблю літати”.

Будцистські мотиви виявилися в перетворенні, основою якого стало страждання. “Ми перелітаємо з одного світу в інший… А щоб зрозуміти досконалість, на це пішла ще добра сотня життів”. У притчі акцентовано увагу не на розвитку образу Джонатана Лівінгстона, а на основному постулаті буддизму – ідеї переродження і досягнення досконалості, чайки стають осяйними. “Мета життя – пошук досконалості, а завдання кожного з нас – максимально наблизити її прояв у самому собі, у власному стані і поведінці. Закон на всіх рівнях буття – той самий: свій і наступний світ ми вибираємо за допомогою знання, яке знайшли тут. І якщо тут ми віддаємо перевагу невігластву, то знання наше залишилось дотеперішнім, – наступний наш світ нічим не буде відрізнятися від теперішнього, всі його обмеження будуть збережені, і таким же не – підйомним буде гнітючий вантаж незрозумілого виклику”, – говорить Джонатану чайка Салліван.

Наявність євангельських та буддистських мотивів критики пояснювали розквітом у 60-70-х роках XX століття молодіжного руху “хіпі”, представники якого відмовилися від споживацького погляду на життя, стверджували культ свободи, любові, проголосили своїми кумирами Ісуса, Будду, Ганді, звернулися до східних релігійних учень.)

Робота з епіграфами до уроку й висловлюваннями Річарда Баха

– Виразно прочитайте епіграфи до уроку. Поясніть, як вони пов’‎язані з головними думками, яких ми дійшли в результаті аналітичного дослідження тексту.

– У чому ви вбачаєте свою особисту цінність досвіду осмислення тексту й ідей повісті-притчі “Чайка Джонатан Лівінгстон” Річарда Баха?

Виразно прочитайте добірку цитат з творів Річарда Баха та його висловлювань.

Які з них перегукуються з важливими думками та ідеями повісті “Чайка Джонатан Лівінгстон”?

Істина залишається істиною, навіть якщо не зрозуміла і не прийнята ніким.

Все, що буде важливим для тебе в кінці життя, це те, як сильно і правильно ти любив. Тільки в цьому і буде остаточний сенс твого життя.

Розмірковуючи над своїм вибором, ти стоїш на шляху відмови від різних життів, можливих для тебе. Коли вибір зроблено – залишається у тебе тільки одне життя.

Кокон – кінець шляху для гусениці, але початок життя для метелика.

Якщо ти не можеш знайти щастя через власні справи і вчинки, а чекаєш справ і вчинків від інших, значить у тебе, дійсно, серйозні труднощі в житті.

Чи виникало у тебе відчуття, що те, чого ти хочеш, можливо, взагалі не існує в природі? Поки не відчуєш реальну загрозу втрати чогось дуже важливого, до тих пір можна і не зрушитися з місця.

“Любов” – так часто використовуване слово, що стає за нього страшно. Частіше говорять тільки слово “Бог”.

Кожна перешкода на твоєму шляху містить у собі безцінний урок. Часто ми самі собі створюємо труднощі, оскільки дуже потребуємо цих уроків.

– Оберіть із запропонованої добірки висловлювань Річарда Баха три, які ви занесли б до своєї “Скарбнички важливих думок на все життя”. Аргументуйте свій вибір.

V. Домашнє завдання

Написати висловлювання “Якщо я стану Джонатаном, чому я навчу інших?”*

Прочитати твори Барбари Космовської “Буба”, “Буба: мертвий сезон”. Усно скласти про них враження, яким би відразу хотіли поділитися з друзями після прочитання книжок про Бубу (за бажанням можна записати враження про твори у формі електронного листа другові).

(2 votes, average: 2.50 out of 5)