МАГ, ПІЛІГРИМ І ПИСЬМЕННИК – Пауло (Паоло) Коельйо Раulo Соelho (народився 1947 р.) – Сучасна література в юнацькому читанні
Хто я такий? Я всього лише бразильський1 письменник, який пише португальською. Я не пророк, не майстер і не вчитель. Я просто роблю те, що я хочу і повинен робити. Я намагаюся залишатися самим собою
Пауло Коельйо
МАГ, ПІЛІГРИМ І ПИСЬМЕННИК
Маг і пілігрим, алхімік слова і воїн світла, феномен масової культури… Як тільки не називають бразильського письменника Пауло Коельйо – одного з найпопулярніших прозаїків XXI століття. Його книжки очолюють списки світових бестселерів2, друкуються шаленими тиражами й перекладаються багатьма мовами, а їхній загальний наклад перевищує 200 мільйонів екземплярів. Твори Коельйо мають величезну армію прихильників і водночас викликають чимало дискусій та суперечок. У чому ж секрет успіху Пауло Коельйо? Над цим питанням ламають голову і співбрати по перу, і літературні критики, і читачі. Спробуймо розібратися в цьому й ми.
Пауло Коельйо де Соуза3Народився 24 серпня 1947 року в бразильському місті Ріо-де-Жанейро у консервативній родині із суворими правилами та поглядами на життя. Батько Педро був інженером, мати Ліжія – домогосподаркою. У Пауло була молодша сестра Соня Марія, яку він ніжно любив. Батько письменника мріяв про великий будинок – справжній особняк із зимовим садом. Грошей було обмаль, тому родині доводилося на всьому економити. Діти Коельйо отримували лише найнеобхідні – ші речі, однак це не вплинуло на їхній загальний розвиток. У домі було багато книжок, фортепіано. Мати Пауло мала мистецтвознавчу освіту й намагалася прищепити дітям любов до мистецтва. Вона часто виконувала музичні твори Баха, Бетховена, Чайковського.
1 Письменник надзвичайно цінує своє бразильське походження: “Моє бразильське походження дуже багато значить для мене як для письменника, адже тут люди наділені інтуїцією, не соромляться довіряти духу і магії, їм ближче парадокси, ніж… логіка. Вони дуже людяні й відкриті до всякої таємниці”.
2 Бестселер (англ. Bestseller, від Best – кращий і sell – продавати ) – книжка, що видається великим тиражем, враховуючи читацький попит чи комерційні інтереси.
3 Повне ім’я письменника. У португаломовних регіонах дитина при народженні може отримати одне чи два імені й до чотирьох прізвищ. Коельйо де Соуза – прізвища, які дісталися письменнику від його батька.
Дитячі та юнацькі роки майбутнього письменника були непростими, йому довелося пережити дуже різні ситуації, часом екстремальні й навіть жорстокі. Пауло мав складний характер, не міг порозумітися з батьками, до того ж і навчання давалося хлопчику нелегко. Щоб якось виправити ситуацію, “перевиховати” сина, батьки вирішили віддати його до єзуїтського коледжу. Це було похмуре місце, де на вихованців чекали сувора дисципліна та релігійні молитви й меси. Хоч як це дивно, та саме в коледжі в Коельйо вперше прокинувся інтерес до літератури й читання. Його улюбленими книжками були пригодницькі романи. Хлопець читав багато й жадібно, та успішність у навчанні це не підвищувало, як і не додавало друзів. Річ у тім, що в Пауло Коельйо у підлітковому віці була неприваблива зовнішність, він ріс кволим, бідно одягався, не мав автомобіля. Пауло відчував себе білою вороною серед однолітків. Юнак страждав від самотності й, намагаючись сховатися від неї, створив свій особливий світ – світ, у якому він був щасливим. Його вірними друзями, яким було байдуже, як ти виглядаєш і які в тебе м’язи, стали книжки. Пауло читає, пробує писати й сам. Свою першу літературну нагороду Коельйо отримав на поетичному турнірі під час навчання в коледжі. Майбутній письменник дуже вибагливо ставився до своїх перших літературних спроб: його молодша сестра Соня згадувала, що якось у школі вона отримала нагороду за твір, який брат викинув до сміттєвого кошика.
У 14 років Пауло Коельйо остаточно переконався у своєму призначенні, він зрозумів, що хоче стати письменником. Та, на превеликий жаль, це бажання хлопця не підтримали родичі. Більше того, стосунки з рідними, особливо з батьком, погіршувалися з кожним днем. Виявилося, що поганої успішності в навчанні, хлоп’ячої впертості та бажання стати письменником – досить, щоб помістити сина до психіатричної лікарні. Але Пауло не сердився на батьків. Найголовніше, що він знайшов сили жити далі, не зламався, не зрадив своїй мрії…
Під натиском свого батька Коельйо вступив на юридичний факультет університету, проте згодом він захопився театром і кинув навчання. Потяг до письменства не слабшав, юнак пробує свої сили в журналістиці. Завдяки одній статті, яку він надрукував у заснованому ним журналі, юнак познайомився з відомим бразильським музикантом – Раулем Сейхасом. Пауло написав для його пісень сотні текстів. Альбом пісень Р. Сейхаса на вірші П. Коельйо мав шалений успіх, він був розпроданий у кількості 5 млн примірників. Це – перше літературне досягнення майбутнього символу бразильської нації.
Коельйо у дитинстві
Як справжнє дитя 60-х1 – часу захопливих відкриттів і безумств, Па – уло Коельйо намагався пізнати світ і знайти себе в цьому світі. Він постійно шукав те, що могло б наповнити його душу, не дозволяв умовностям, що панували в суспільстві та його родині, оволодіти ним. Духовні пошуки привели майбутнього письменника до найрадикальніших рухів того часу. То він разом із “хіпі” мріє про альтернативне суспільство, найвищою цінністю якого була свобода особистості, то поринає з головою в марксистські течії, бере участь у політичних кампаніях, то, переживаючи кризу атеїзму, звертається до чорної магії або вирушає на пошуки нового духовного досвіду.
Актор, журналіст, хіпі, рок-зірка, телевізійний продюсер – це ураганне життя закінчилося в одну мить. У 1982 році під час подорожі Європою Пауло Коельйо відвідав музей концтабору Дахау. Письменник пережив сильне емоційне потрясіння й відчув духовне прозріння, яке повернуло йому католицьку віру його предків. Потім разом зі своїм духовним учителем Коельйо здійснив традиційну в католицькому світі паломницьку подорож шляхом Святого Іакова2. Коельйо описав її у своєму першому творі “Паломництво” (1987). За ним з’явилися й інші твори: “Алхімік” (1988), “Бріда” (1990), “Валькірії” (1992), “П’ята гора” (1996), “Вероніка вирішує померти” (1998), “Одинадцять хвилин” (2003), “Шпигунка” (2016) та ін. “Коли я пишу книжку, я веду розмову з єдиною людиною, яку по-справжньому знаю, – із самим собою, тому кожна книжка для мене – це процес самопізнання”, – стверджує Пауло Коельйо.
Усесвітню відомість і славу Коельйо принесла книжка “Алхімік” (“О Alquimista”). Цей твір став справжнім світовим бестселером, його читають, обговорюють, про нього ще й досі сперечаються, незважаючи на те що минуло вже тридцять років від дня його виходу. Він увійшов до книги рекордів Гіннеса за кількістю перекладів іншими мовами світу (71 переклад станом на 2011 рік). І досі залишається книжкою, яку найбільше читають на батьківщині письменника – у Бразилії, а за версією одного з авторитетних літературних журналів, кількість проданих екземплярів “Алхіміка” перевищила кількість будь-якої іншої книги, що написана португальською за всю історію існування цієї мови. “Алхіміка” вивчають у школах Бразилії, Португалії, Італії, Франції, Іспанії, США та України.
“Я є і сподіваюся назавжди залишитися пілігримом. Письменником, який за старовинною традицією читає по зорях і мапах, черпає історії з найрізноманітніших джерел, має відвагу занурюватися в глибини незбагненного океану Духу і вміє ділитися всім цим з людьми. Я католик і вірю в чудеса. Література – це випробування уяви як автора, так і читача”, – так Пауло Коельйо сформулював своє творче й життєве кредо. Мотив подорожі, мандрів часто присутній у книжках відомого бразильця, та й себе автор неодноразово порівнював з пілігримом. Коельйо впевнений, що саме шлях і пошуки істини формують характер і змінюють людину. “Паломництво, мандри – це прекрасний спосіб познайомитися з тими часточками самого себе, які могли б залишитися непізнаними для вас самих до самої смерті”. Дослухаємося до слів письменника й вирушимо в мандри магічним світом Пауло Коельйо.
1 1960-тіроки – час радикальних відкриттів і нових трендів у суспільстві: перший політ людини в космос, перша висадка земних жителів на поверхню іншого небесного тіла – Місяць, отримання незалежності колоніальними країнами Африки, розпал холодної війни між СРСР та США, популярність руху “хіпі” – молодіжної субкультура представники якої виступали за свободу особистості, пацифізм, любов до природи.
2 Шлях Святого Іакова – відомий паломницький шлях до могили апостола Іакова в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела, який є третьою за величиною святинею католицизму після Єрусалима та Рима.
1. Які факти з біографії Пауло Коельйо вас вразили найбільше?
2. Сформулюйте 2-3 запитання до статті про письменника. Поставте їх сусідові по парті.
3. Використовуючи матеріали статті про письменника й додаткові джерела, наведіть факти, які свідчать про популярність творчості Пауло Коельйо.
4. У рубриці “Читачеві XXI століття” ознайомтеся із громадською діяльністю Пауло Коельйо. Прокоментуйте інформаційний плакат до біографії письменника.
Читачеві XXI століття
Пауло Коельйо відомий не тільки своєю творчістю, а й активною громадською діяльністю. Так, у 2007 році його було призначено Посланцем миру Організації Об’єднаних Націй (ООН) у сфері міжкультурного діалогу та боротьби з бідністю. У себе на батьківщині, у Бразилії, письменник створив благодійний Інститут імені Пауло Коельйо, який підтримує людей похилого віку, безпритульних і хворих дітей, сприяє розвитку духовної культури Бразилії. Цей заклад Пауло Коельйо утримує тільки за рахунок авторських гонорарів. Пауло Коельйо – кавалер державних нагород Іспанії, Франції, Німеччини, лауреат численних літературних премій.
УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Бразильський письменник Пауло Коельйо двічі побував в Україні: у 2004 та 2006 роках.
Підчас своєї першої поїздки Коельйо відвідав Міжнародний книжковий Форум видавців у Львові, прогулявся пішки вулицями Києва, побував у Києво-Печерській лаврі і Софійському соборі. “Мета мого приїзду – пізнати країну, народ, тому що, мабуть, це і є душа у будь-якій частині світу”, – сказав митець.
Як відомо, Пауло Коельйо дуже уважно ставиться до символів і знаків долі. Так, Коельйо відзначив, що вважає той факт, що він народився з нашою країною в один день – 24 серпня, “не просто збігом обставин”. Цікаво, що перший візит Коельйо до України став можливим завдяки підтримці українського перекладача Віктора Морозова.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)