ТУМАС ЙОСТА ТРАНСТРЕМЕР. Лірика – Сучасна література в юнацькому читанні
Той, хто повернув сучасній поезії сувору класичну форму і ясність
Коли 2011 р. світ облетіла новина, що лауреатом Нобелівської премії в галузі літератури оголошено шведського поета Тумаса Транстремера, його дружина сказала, що він, звісно, такій честі неймовірно радий, проте вважає її великою несподіванкою. З цим погодилося і чимало літературних експертів. А дехто з критиків ще й додав, що колись лише краєм вуха чув про такого письменника, та й на сайті комітету з присудження Нобілевських премій 88 % (!) опитуваних зізналися, що не читали жодного твору лауреата, хоча в списках номінантів швед був іще з 1973 р. Ну що ж, в житті буває й таке. Отже, хто ж він такий – Тумас Транстремер?
В обгрунтуванні Нобелівського комітету зазначено, що Транстремера було нагороджено як “одного з найвизначніших поетів сучасності” за те, що “його стислі, світлі образи… дали читачам свіжий погляд на реальність”. Тумас Транстремер – одна з центральних постатей сучасної європейської культури. До того як отримати Нобелівську премію, поет став лауреатом майже всіх найпре – стижніших літературних премій не лише у Швеції, а й в усій Європі, зокрема й премії Петрарки в галузі поезії.
Готуємось до діалогу
ТУМАС ТРАНСТРЕМЕР (1931-2015)
Тумас Транстремер народився в інтелігентній родині: мати була шкільною вчителькою, а батько – журналістом. Дитинство поета припало на час Другої світової війни, коли Швеція опинилася в ізоляції. Як писав сам поет, хлопчиною він був схожий на такого собі маленького професора, який цікавився перебігом військових подій і пильно стежив за тим, що відбувалося довкола. Після закінчення гімназії майбутній поет навчався у Стокгольмському університеті, студіював історію літератури та релігій, а також психологію.
Тумас Транстремер
Поезія для мене – це альтернатива загальноприйнятим, звичним способам взаємодії з реальністю.
Тумас Транстремер
У 1993 р. вийшла коротка поетова автобіографія “Спогади бачать мене”. У ній він писав: “До шістнадцяти років я не відчував особливого інтересу до літератури, живопис і музика мене цікавили більше. Потім я почав читати класичні й середньовічні хроніки у віршах, захопився шведськими експресіоністами, згодом – сюрреалістами та модерністами, відкрив французьких сюрреалістів. Ось тоді й почав віршувати”. Коли у 1954 р. вийшла друком дебютна збірка митця “17 віршів”, у якій, за фігуральним висловом критики, образи буквально вистрибували зі сторінок юного генія, Тумаса Транстремера проголосили “головною надією шведської поезії”. Музика й природа – такими є провідні мотиви цієї збірки. Поезія, водночас загадкова і ясна, що виражала захоплення життям, була просякнута християнськими мотивами. Через десятиліття митець став уже головним поетом не лише Швеції, а й усієї Скандинавії.
…Минули часи, коли “модні” поети закидали Транстремерові “застарілість” його творчості, мовляв, він “випав із сучасності”. Нам залишається погодитись з обгрунтуванням Нобелівського комітету: “Тумас Транстремер – вражаючий поет, який повернув сучасній поезії сувору класичну форму і ясність”. Шведський нобеліат 2011 р. у цій суперечці переміг, неначе вдруге, вже через століття зреалізувавши чудову формулу Максима Рильского: “Хай буду класик, а не футурист, / Співець рибалок, меду й Навзікаї. / Але і я свій Богом даний хист, / Якщо він є, за вітром не розмаю”…
Тумас Транстремер свій Богом даний хист не розмаяв, не проміняв на швидкоплинний літературний успіх та моду і, зрештою, – переміг.
Діалог із текстом
LAMENTO1
Із збірки “НЕЗАВЕРШЕНЕ НЕБО” (1962)
Він відклав свою ручку вбік
Вона спокійно лежить на столі.
Вона спокійно лежить в порожнечі
Він відклав свою ручку вбік
Скільки всього не можна ні написати
Ні змовчати!
Його паралізують події що відбуваються
Ген-ген далеко
Хоч цей дивовижний саквояж б’ється
Мов серце
Надворі вже всюди літо
В кущах хтось свистить – люди
Чи птахи?
І квітучі вишні гладять гілками вантажівки
Що повернулися додому.
Видання віршів Тумаса Транстремера
1 Плач (латин).
Минають тижні.
Поволі спадає ніч.
Шибки облипає комашня:
Маленькі бліді телеграми що посилає світ.
Переклад Галини Кирпи
1. Чому присвячений вірш “Lamento”? Чи можна стверджувати, що в ньому порушено тему творчого безсилля митця? Чому?
2. Поясніть сенс анафори та обрамлення першої строфи. Що дає читачеві трансформація конкретного образу “ручка, що лежить на столі” в метафору “лежить в порожнечі”?
3. Сформулюйте основну тему вірша та її варіації. Такий прийом спрощує чи ускладнює сприйняття вірша? Чому?
4. Якої тональності додає цій поезії персоніфікація “квітучі вишні гладять гілками вантажівки”.
5. Поясніть метафори вірша. Чи є у творі метафори, які особисто вас вразили особливо?
Життєвий шлях письменника позбавлений якихось несподіваних поворотів чи карколомних подій: більшу частину життя прожив у м. Вестеросі, хоча народився й останні роки життя провів у Стокгольмі. Працював психологом, у т. ч. у в’язниці для підлітків і з тяжко травмованими на виробництві; шлюб тривалістю у п’ятдесят років, захоплення музикою (був він неабияким піаністом)… У буремні 1970-ті, коли вулиці західноєвропейських міст заповнювалися різноманітними політичними маніфестаціями, поетові закидали відстороненість від гострих суспільних процесів того часу: мовляв, надто багато у нього було “поетичного” і надто мало “політичного”. У віршах Транстремера, зосереджених на ясних і простих замальовках повсякденного життя та стриманих пейзажів, проступав особливий містицизм, який наче проростав з універсальності людського розуму. Через концентровану образність поет шукав “велику таїну”, що ховається в щоденній реальності. Після тяжкого інсульту поет не міг говорити і у нього віднялася права частина тіла. Тоді Т. Транстремер навчився писати лівою рукою, а композитори написали спеціально для нього фортепіанні твори, що їх можна було грати лівою рукою. Він не впав у депресію, а продовжував писати, називаючи поезію своїм єдиним засобом спілкування зі світом.
За своє творче життя письменник видав 12 книжок, які були перекладені понад 60 мовами. Його остання поетична збірка “Велика таїна” вийшла друком 2004 р. Хоча Т. Транстремер почав писати ще в дитинстві, професійний шлях у літературі почався у нього з перекладу французьких сюрреалістів. Можливо, саме звідси поетове тяжіння до надзвичайно насиченої метафоричності. Його віршам притаманний баланс між динамічною, майже бароковою метафорикою вірша та поетичною формою, що прагне до точності й лаконічності, такої собі скандинавської стриманості. “Конкретність на тлі вражаючих метафор” – так визначають поетичну своєрідність творів Т. Транстремера літературні критики.
Тумас Транстремер
Поет експериментував з формами, не властивими європейській літературі. З-під його пера вийшли збірки хайку-віршів, як їх називав сам Т. Транстремер. Збірка “В’язниця” (2001) була написана у 1959 р. У дев’яти хайку-віршах поет описав свої враження від відвідин в’язниці для підлітків. Збірка “Велика таїна” (2004) містила вже 45 хайку, які поет створював упродовж 40 років.
Зі збірки “В’язниця” (2001)
* * *
Грають у футбол.
Враз – сум’яття: м’яч через
Мур перелетів.
* * *
Часто зчиняють
Галас – час лякають так,
Аби хутчіш біг.
* * *
Шум-гам з майстерень.
Вартової вежі туй
Спантеличив ліс.
* * *
Ніч. Проїжджає
Ваговоз: невільничі
Мрії-сни дрижать.
Переклад Левка Грицюка
1. Спробуйте пояснити, чому свої враження від перебування у в’язниці для підлітків поет вирішив передати саме за допомогою хайку?
2. Як відомо, класичні хайку будуються на співвіднесенні внутрішнього світу людини та природи. Чи випадково поет у збірці “В’язниця” відмовляється від такого композиційного прийому? Поясніть свою думку.
3. Які фрагменти життя малолітніх ув’язнених привернули увагу поета? Чому?
4. За допомогою яких образів поет розповідає про трагізм життя у в’язниці? Він засуджує малолітніх правопорушників чи співчуває їм? Доведіть свою думку, використовуючи метафори з хайку.
Зі збірки “Велика таїна” (2004)
* * *
Орхідеї. Повз
Пропливають танкери.
Місячна повня.
* * *
Дуби та місяць.
Світло й тихі сузір’я.
Холодне море.
* * *
Ніч тече собі
Зі сходу на захід
У темпі місяця.
* * *
Біле сонце до
Синьої гори смерті
Самотньо біжить.
* * *
Сонце заходить.
Наші тіні – велетні.
Скоро тінь – усе.
* * *
Твердині, чуже
Місто, холодні сфінкси,
Пусті арени.
Переклад Левка Грицюка
1. Порівняйте хайку Тумаса Транстремера зі збірок “В’язниця” та “Велика таїна”. Чи є в них щось спільне і чим вони відрізняються?
2. Поетика хайку, в основі якої лежать асоціація і натяк, не терпить карколомних метафор, майстром яких був Т. Транстремер. Тоді що саме могло привабити поета в цьому своєрідному жанрі японської поезії? Відповідь обгрунтуйте.
3. Чи суголосні хайку Т. Транстремера зі збірки “Велика таїна” з хайку Мацуо Басьо, з якими ви ознайомилися у шостому класі? Чому?
Підписи
Я повинен
Переступити чорний поріг.
До зали.
Там світиться білий документ.
На ньому ворушиться безліч тіней.
Всі хочуть його підписати.
Перш ніж світло мене наздожене
І згорне час як аркуш паперу.
1. Як ви думаєте, про яку життєву ситуацію йде мова у вірші? Що надає йому особливого містичного значення?
2. Яку роль у вірші відіграє антитеза “чорний поріг – білий документ”?
3. Поясніть філософсько-метафоричне значення останніх рядків вірша.
Листопад
Кат що нудьгує стає небезпечний.
Небо вогненне скручується в рулон.
З камери до камери чути перестуки
І простір вихоплюється з мерзлоти.
Каміння де-не-де сяє мов місяць уповні.
1. Чому у вірші, який за назвою присвячений описові природи, немає жодного пейзажу? Чи можна його сприймати як метафору останнього місяця осені?
2. Чи перегукується вірш “Листопад” з хайку зі збірки “В’язниця” (2001)? Якщо так, то чим саме?
Фасади
I
В кінці дороги я бачу владу
І вона схожа на цибулину
З лушпинячим лицем
Що оголюється шар за шаром…
II
Театри порожніють. Уже північ.
Літери на фасадах аж горять.
Таємниці листів на які ніхто не відповів
Тонуть в холодному мерехтінні.
Переклад Галини Кирпи
1. Поясніть метафори вірша “Фасади”. Чи погоджуєтеся ви з ними?
2. Як ви думаєте, чому Транстремер асоціює “фасад” влади (її “лушпиняче лице”) саме з цибулиною, “що оголюється шар за шаром”? Відповідь обгрунтуйте.
3. Чому спорожнілі після вистави театри у поета асоціюються з листами, на які ніхто не відповів?
Попри всі формальні пошуки та ефекти, Тумас Транстремер – поет старої формації. Він не намагається бути сучасним, тобто модним. На перший погляд може здатися, що в його віршах немає нічого особливого, вони тривіальні й буденні: короткі неримовані вірші про те, що ми можемо побачити навколо, – вулиці міста, в’язниця для неповнолітніх, пейзажні замальовки. Нові слова, форми та образи він шукає насамперед у власному космосі. Тому все, з чим ми зустрічаємося у його віршах: життєві ситуації, описи природи чи міста, – це передовсім особистий погляд поета, який, проте, не видається суб’єктивним. Через дрібні деталі життя читач піднімається над повсякденням, щоб вирушити у вічність… І саме це, а не поетичні описи-замальовки, виходить на перший план у сприйнятті віршів поета. Любов до природи, абстрактність, яка вивищує почуття за допомогою несподіваних образів, спостережливість і водночас логічність та продуманість будови вірша – особливості поезії шведського письменника. Світ поета і світ природи зливаються у них у нерозривній єдності, бо поет, за Транстремером, – це не професія, а спосіб життя та світосприйняття.
Його вірші афористичні і часто побудовані за законами музичної композиції: основну тему доповнюють варіації на неї. Можливо, через це дехто з критиків закидав поетові, що його поезії – це лишень колекції образів. На питання, як би поет схарактеризував сам себе, він дещо іронічно відповів: “Я? Невидимка на службі у всесильної пам’яті”.
Тумас Транстремер захоплювався творами Миколи Гоголя. Серед творчого здобутку великого українця особливу увагу шведи звертають на повість “Шинель”. Скандинави вважають, що повість вражає тим, як маленький зубожілий чиновник зумів повстати проти системи, тобто здійснити те, про що мріють пересічні шведи, але бояться це зробити… Свій вірш поет присвятив останнім рокам життя Гоголя.
Тумас Транстремер – лауреат Нобелівської премії. 2011
Гоголь
У сурдуті, потертому, ніби ватага вовків,
З мармуровим лицем він сидів
І, гортаючи аркуші, чув із діброви
Про самі помилки та недогляди в мові.
І стискалась обручем душа від зневіри,
Коли в нього заскакують звірі.
Понад землею тихцем, як лисиця руда,
Кралося сонце, й відсвічувала лобода.
Від копит пролягали сліди в ковилі й конюшині.
І сягали тоді від карети вечірні півтіні
До його батьківщини.
Петербург розташований на узбережжі
(чи ти бачив красуню на схиленій вежі?),
А по вулиці, кригою вкритій, ішов у шинелі
Один чоловік невеселий.
Припостивши себе розговінням,
Він усе переводив на сміх,
Що під темно-зеленим склепінням
Десь губився у хащах густих.
Люд деградує в мізерію.
А поглянь, як виблискує-мріє Чумацький Шлях душ!
Тож зійди на вогненну свою колісницю й полиш цю імперію!
Переклад Всеволода Ткаченка
1. За допомогою яких образів відтворюється атмосфера трагічності останніх років життя Миколи Гоголя?
2. Чи можна стверджувати, що рядок: “Від копит пролягали сліди в ковилі й конюшині” асоціативно пов’язаний із повістю “Тарас Бульба”? Чому? Які ще твори М. Гоголя згадуються у підтексті вірша Т. Транстремера? Відповідь аргументуйте.
3. Знайдіть у вірші антитезу та поясніть її роль.
4. Як ви розумієте метафору “Чумацький Шлях душ”?
5. Знайдіть у віршах Т. Транстремера афористичні рядки і поясніть їхнє значення.
6. Як можна витлумачити вислів “полиш цю імперію”? Що змінюється у його сприйнятті та асоціативному полі від зміщення логічного наголосу (“полиш цю імперію” – “полиш цю імперію” – “полиш цю імперію”)?
7. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що Т. Транстремер – один із найвизначніших поетів сучасності? Чому?
Штрихи до портрета перекладача
ГАЛИНА КИРПА
Галина Миколаївна Кирпа народилася 1 січня 1950 р. Закінчила філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Перекладає
З данської, норвезької, шведської, німецької та білоруської мов. Переклала з норвезької роман Кнута Гамсуна “Пан”, а також пов’язану з ним новелу “Смерть Глана” (1999). Ці переклади увійшли до хрестоматій і посібників. Амбасада Королівства Норвегія в Україні відзначила ці чудові переклади як вияв україно-норвезького співробітництва.
2006 р. в її перекладі (вперше в Україні з мови оригіналу) вийшли вибрані казки Г. X. Андерсена.
Є лауреатом премій імені Івана Огієнка (1996), імені Максима Рильського в галузі художнього перекладу зі скандинавських мов (2007), імені Олени Пчілки та ін. 2018 р. Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги (The International Board on Books for Young People, IBBY) вперше відзначила перекладачів дитячої літератури зі всього світу, і за переклад зі шведської повісті Ульфа Старка “Диваки і зануди” від України до почесного списку внесено Г. Кирпу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)