На шляху від сучасника до класика – БІБЛІОТЕКИ – ЦЕ СВОБОДА – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ
Ви це знаєте
1. Що таке модернізм?
2. Назвіть головні ознаки мистецтва модернізму.
3. Пригадайте, що таке масова і класична література.
На шляху від сучасника до класика
Добігає кінця друге десятиріччя XXI ст., але сучасне мистецтво далеке від самовизначення. Уже понад сто років спроби розв’язати проблему творчого методу чи великого стилю доби обертаються навколо поняття “модернізм”. Адже воно, як ми з’ясували, досить чітко окреслене, оскільки чітко протиставлене поняттю “реалізм”.
Однак мистецтво не може довго існувати як виклик, протиставлення, суперечка. Підгрунтям сучасного мистецтва є іронія та самоіронія. І там, де щира непевність митця у власній необхідності для Всесвіту перемагає, обов’язково виникає відчуження від модернізму. Хоч і повернення до реалізму неможливе. Уже напередодні та за часів Другої світової війни з’являються такі видатні твори, як романи “Поминки за Фіннеганом” Дж. Джойса, “Майстер і Маргарита” М. Булгакова, “Гра в бісер” Г. Гессе, “Доктор Фаустус” Т. Манна, у яких пошук і трагедія сучасного митця відображаються у дзеркалі самоіронії.
Відтоді у критичних працях про сучасне мистецтво термін “модернізм” поступається місцем терміну “постмодернізм” (тобто “після модернізму”). Уточнити й довічно закріпити його зміст за допомогою зрозумілішого терміна не наважуються ані критики, ані самі митці. Отож і літературу XXI ст. називають постмодерністською.
Причини відмови від змістовної самоназви досить численні й різноманітні, але принаймні головна з них є очевидною. Адже задоволення від читання не залежить від того, на яке саме місце в історії літератури претендує письменник. З іншого боку, історія літератури може бути корисною не лише для самих літературознавців, а й для розуміння справжніх намірів митця та контексту його творів.
Механізми культури
XX ст., надто ж його кінець, та початок XXI ст. в літературі вирізняються тим, що певна кількість письменників минулого залишаються актуальними, ба навіть прибутковими авторами. Як ви гадаєте, що обере для постановки директор театру – “Гамлета” чи твір нікому не відомого сучасного драматурга? Так, автор, якого раз і назавжди визнали класиком, не зникає з літературної карти наступних століть. На його боці театр і кіно, школи й університети, телебачення й усі сучасні засоби комунікації. Отже, класика (від лат. classicus – зразковий) – явище, перевірене часом, висока якість якого вважається загальновизнаною. І слово “вважається” тут аж ніяк не зайве, бо “загальновизнаність” ніхто й ніколи не перевіряє. Та й як? Чим? Кількістю проданих книжок або квитків на виставу?.. Але ж за цим критерієм загальновизнаною можна назвати й масову літературу, що є складником “індустрії культури”. Заснована на стереотипах масової свідомості й популістській стратегії завоювання читачів, така література передбачає спрощене, комфортне читання. Типові ознаки творів для масового читання – пригодницький або примітивізований романтичний сюжет, який має напружену зовнішню динаміку і зазвичай щасливий фінал. До масової літератури належать бульварні, любовні, детективні, кримінальні романи (бойовики), комікси, трилери, фантастика й фентезі.
Утім, оскільки “поважна” література постмодернізму є принципово відкритою для “гри” з усіма жанрами популярного читання, іноді не так просто з’ясувати справжні наміри письменника. Як, скажімо, дізнатися, чи маніпулює нами автор фентезі просто задля утримання читацької уваги, а чи щиро намагається розібратися в наших спільних проблемах, шукаючи відповідної форми пізнання сучасної людини? З огляду на це масову літературу годі відрізнити від її нібито антипода – так званої елітарної літератури, якій нібито властиві інтелектуальна та естетична ускладненість, багатий підтекст і зашифрована образність. І слово “нібито”, ужите тут двічі, зовсім не зайве.
Цілком очевидно, проте, що елітарна література тим і відрізняється від масової, що розрахована на читачів, які мають певний рівень освіти та внутрішньої культури, орієнтуються в літературному процесі й здатні відрізнити справжнє мистецтво від його імітації.
Перевірте себе
1. Звідки походить і з чим пов’язаний термін “постмодернізм”? Чи можна вважати його насправді змістовним?
2. У чому полягає головна причина відмови сучасної літератури від змістовної самоназви?
3. Що вважається класикою в наші дні? Наведіть приклади класичних літературних творів.
4. Якщо ви читали романи Дж. К. Роулінг про Гаррі Поттера або дивилися їхні екранізації, спробуйте визначити, до якого різновиду літератури – масової чи елітарної – належать ці твори (можете запропонувати інший варіант). Аргументуйте свою відповідь.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)