Обіг цінних паперів
Обіг цінних паперів – процес переходу права власності від поточного власника (утримувача) активу до іншої особи в процесі здійснення між ними операцій відповідно до чинного законодавства. Оформлення угод між сторонами може відбуватися на базі:
– умов ринку. Тут маються на увазі угоди міни або купівлі-продажу;
– правових та цивільних норм. Тут маються на увазі такі угоди, як внесення платежів до статутного капіталу, дарування, передача власності (за рішенням суду) і так далі.
Обіг цінних паперів: нюанси первинного ринку
У практичній сфері обіг цінних паперів має складну законодавчу базу. На первинному біржовому ринку рух активів регулюється з позиції багаторівневої бази правових норм і правил. Зокрема, підставою є укази Президента України, цивільний, кримінальний та податковий кодекс країни, група законів щодо акціонерних товариств, валютного контролю і регулювання, про біржову торгівлю і товарних біржах,, а також ряд інших правил і стандартів.
Як наслідок, угоди з цінними паперами, як правило, відбуваються не тільки на умовах ринку, а й урахуванням цивільного права (норм, прописаних у Цивільному кодексі України). Цікавим є той факт, що характер і склад угод в цьому випадку буде відрізнятися.
Сам ринок цінних паперів отримав свій розвиток і став популярним через явного інтересу з боку покупців і продавців. Будь-яка угода з активом на біржі має на увазі згоду боку на проведення тієї чи іншої операції. Зокрема, продавець (емітент) повинен виставляти ті умови, які будуть цікаві покупцеві (інвестору). З іншого боку, переданих за активи коштів повинні бути досить підприємству-емітенту для реалізації своїх проектів. Обіг біржових інструментів може приймати різні форми – міни (обміну) або стандартних операцій з купівлі (продажу) активів.
У нормах цивільного права чітко прописані всі умови угод, які не повинні ставати предметом суперечок між сторонами. Вони беззаперечно виконуються і є законом для учасників. У таких угодах передбачається перехід власності на різні біржові активи за допомогою міни, передачі у спадок або дарування.
У свою чергу, на професійних учасників, потенційних покупців і продавців поширюються певні правила, які стосуються обігу цінних паперів. При цьому є чітка послідовність дій в процесі укладання угод, яка приведена на малюнку нижче.
Одна з найбільш важливих “гілок” обігу цінних паперів – це лістинг, тобто процес включення тих чи інших активів в котирувальний список біржового майданчика. За фактом проходження процедури лістингу покупець і продавець можуть висувати торговельні доручення посередницьким структурам на покупку або продаж активів біржі.
Лістинг біржових паперів гарантує розкриття необхідних даних щодо діяльності кожної з компанії-емітента, а також висвітлення найбільш важливих подій компанії. Завдяки лістингу, учасники біржового майданчика мають рівні права щодо отримання інформації, а, значить, і прийняття рішення щодо угод з цінними паперами.
Учасники торгів на біржовому майданчику подають накази (доручення) на прийняття участі в торгових угодах. Це, в свою чергу, необхідно для узгодження всіх умов при проведенні тієї чи іншої операції. Бувають ситуації, коли необхідно додаткове депонування цінних паперів.
Завдання торгової системи (інфраструктурної складової біржі) – забезпечення необхідних умов, необхідних для перевірки основних даних по операції учасникам ринку. Основна мета при цьому – отримання гарантій щодо рівності обсягів продажу або покупки активу, вибору цікавлять видів операцій, а також виключення ймовірних збоїв (помилок) щодо проведених операцій.
Факт здійснення угоди – ще не свідчення переходу права власності на активи. Це відбувається лише в тому випадку, коли операція повністю проведена, тобто покупець і продавець виконали свої функції, виконані розрахунки по операціях і безготівкові платежі.
Варто врахувати, що процес обігу активів до моменту державної реєстрації та здійснення всіх платежів, а також до надання звіту щодо підсумків емісії заборонений. Надалі публічне ходіння активів, емісія яких реєструється на державному рівні, можлива при виконанні ряду умов:
– реєстрації групи документів, а саме плану приватизації активів, проспекту емісії і так далі;
– розкриття підприємством-емітентом даних про відповідність випуску нормам закону України.
Важливий момент – місце, де враховуються права при закріпленні (фіксації) переходу права власності. Це може бути депозитарій, система ведення обліку або власник активу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)