Мови нема без народу, і народу без мови нема – ВІД СЛОВА – ДО КНИГИ

Мова – дивний скарб

УРОК 12-13. Мови нема без народу, і народу без мови нема

Матеріал уроків. “Наша мова” (за Аллою Коваль).

Мета. Розвивати навички правильного і виразного читання, вчити учнів висловлювати власну думку, давати повні відповіді на запитання; виховувати бажання вивчати рідну мову.

Обладнання. Картки зі словами.

Хід уроків

I. Ознайомлення з новим розділом.

– Прочитайте назву другого розділу. Про що, по-вашому, будемо читати?

– Зверніться до змісту книжки (с. 188). Знайдіть у змісті назву цього розділу.

– Яким твором він розпочинається? яким завершується?

– Назвіть твори, автори яких вам відомі.

– Погортайте сторінки розділу. Зверніть увагу на заголовки творів і малюнки. Що вони підказують?

II. Повідомлення теми і мети уроків.

– Ми не завжди собі уявляємо, яке багатство є у кожного з нас. Цей скарб ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадалися, що я маю на увазі? (Відповіді дітей.)

– Це наша мова. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.

– Кожен народ гордий від того, що має свою державу мову і вільно живе у своїй країні. Ми, українці, зовсім недавно здобули свою незалежність (у 1991 році). І хоч як не глумилися із нашої мови, принижували і забороняли, не хотіли слухати і чути мелодику звучання, але сьогодні вона відроджується. Бо ніколи не змовкала в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, бо люди берегли її як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. І ваше завдання – плекати і вивчати рідну мову.

III. Опрацювання статті у підручнику (с. 19).

– Прочитайте статтю про мову. Підготуйтеся дати відповіді на запитання.

– Скільки років розвивалася українська мова?

– Про що може розповісти історія одного слова?

– Чи розвивається мова і нині?

IV. Ознайомлення із текстом “Наша мова” (за А. Коваль).

– Чи уявляєте життя на Землі, якби не існувало жодної мови?

– Звідки взялися мови?

– Дати відповіді на ці та інші запитання вам допоможе твір Алли Коваль “Наша мова”.

1. Робота над І частиною твору.

А) Слухання І частини. Перевірка первинного сприймання.

– Яке припущення виникло у автора? Якими були б ми без мови?

Б) Словникова робота.

Учні з дошки читають пірамідки слів за вчителем, правильно наголошуючи кожне слово.

Боязко

Диктор

Сумна

Пращури

Сторожко

Первісна

Припустімо

Геніальний

Зоставались

Прислухайтеся

Безпосередньо

Скоцюрбилась

– Прочитайте слова з наголосом на першому складі. Яке слово має два наголоси? Прочитайте його по-різному.

– Прочитайте слова, які мають таке значення:

– невпевнено, зі страхом, обережно (Боязко, сторожко);

– предки; ті, які жили давно (Пращури);

– надзвичайний, неперевершений (Геніальний);

– зігнулась, скрутилась (Скоцюрбилась).

В) Повторне напівголосне читання. Відповіді на запитання.

– Який настрій викликала картина життя на землі без мови?

– Якими були наші пращури? Чому вони сприймали світ “боязко” і “сторожко”?

– Що ж змінило їхнє життя?

– Доберіть заголовок до цієї частини тексту. (“Життя на землі без мови”.)

2. Робота над II частиною твору.

А) Словникова робота.

Читання слів із карток-блискавок: мова, разом, про все, слова, століття, значення.

Б) Самостійне читання частини твору мовчки.

– Читаючи цю частину, подумайте, у чому допомогла мова первісним людям.

В) Відповіді на запитання. Вибіркове читання.

– Чим займалися первісні люди? Прочитайте.

– Якою була мова спочатку? Чому, на вашу думку, вона була бідною?

– Спробуйте без слів (жестами) вказати команди “Піди туди”, “Візьми оце”, “Допоможи підняти”.

– Чому винайдення мови докорінно змінило життя людей?

– Який заголовок можна дібрати до цієї частини? (“Первісна мова”.)

3. Робота над III частиною.

А) Словникова робота.

Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

Б) Читання “буксиром” від початку до слів “…приблизно 5 тисяч” (За вчителем).

– Про яку важливу подію у розвитку людства згадує автор у цій частині?

– Як називається наше письмо?

– Скільки мов на землі?

В) Слухання тексту учнями до кінця.

– Кому належить почесне місце у справі розвитку і вдосконалення нашої мови?

Г) Повторне читання частини вголос. Аналіз змісту.

– Які невідомі слова вам зустрілися?

– Хто поклав початок створенню слов’янського письма?

– Хто продовжив його розвивати? Коли слов’янська азбука прийшла на українські землі?

– Як пов’язані між собою різні мови?

– Які поради дає вам автор? Прочитайте.

Д) Вправа на розвиток техніки читання.

Гра “Дочитайте речення до кінця”.

Вчитель читає початок речення, а учні, відшукавши його, дочитують далі.

Е) Мовно-логічне завдання.

– Дайте відповідь на запитання, вибравши ту букву, відповідь під якою вважаєте правильною.

1. Яке значення для людей мало винайдення письма?

А) Стало легше запам’ятовувати вірші.

Б) Можна було не говорити, а все писати.

В) Полегшило навчання, відкрило дорогу для розвитку науки і мистецтва.

2. Який заголовок підходить до цієї частини?

А) Розвиток української мови.

Б) Школа в давнину.

4. Аналіз змісту усього твору.

– Перегляньте ще раз виділені речення. Як ви їх розумієте?

– Чому винайдення мови, а тоді – письма, докорінно змінило життя людей?

– На що схожий цей твір – оповідання чи казку? Що автор вигадала? А що ні?

– Прочитайте на с. 22, як називаються тексти, схожі за змістом до даного.

5. Робота в зошиті (с. 9).

V. Підсумок уроків.

– Що нового ви відкрили для себе у прочитаному тексті? Що вас найбільше вразило і здивувало?

– Прочитайте слова, вставляючи пропущені букви:

Сл_в_ л_дин_

М_ва ж_сти

Пис_м _ кн_г_

– Розмістіть в хронологічному порядку появу цих подій і явищ на землі. Поясніть свою думку.

– Користуючись планом, який склали на уроці, підготуйте вдома стислий переказ твору.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мови нема без народу, і народу без мови нема – ВІД СЛОВА – ДО КНИГИ