КНИГИ ЗА КНЯЖОЇ ДОБИ – СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Матеріал уроку. Іван Крип’якевич “Книги за княжих часів”.
Мета. Продовжити знайомити учнів з історією створення книг, навчати дітей аналізувати думки твору; формувати уміння працювати з науково-популярними текстами; удосконалювати навички читання.
Обладнання. Картки на розширення поля читання.
Хід уроку
I. Вправи на вдосконалення навичок читання.
1. Гра “Віднови прислів’я”.
– Прочитайте прислів’я. Чи мають вони зміст?
У книзі шукай не букви, а дзеркало життя.
Книга – коли її читають.
Книга – не пряник, а думки.
Книга корисна, дітей до себе манить.
– Поміняйте частини прислів’їв так, щоб вони набули змісту.
2. Вправа на розвиток мовної здогадки.
– Прочитайте слова, подумки вставляючи пропущені букви.
П_П_Р (Папір)
П_П_РУС (Папірус)
ДР_КАРН_ (Друкарня)
П_РГАМ_НТ (Пергамент)
Т_ЛЯЧ_ ШК_Р_ (Теляча шкіра)
ГЛ_Н_НІ ПЛ_ТК_ (Глиняні плитки)
СТ_Н_ ПЕЧ_Р (Стіни печер)
ОКР_М_ Д_Щ_ЧК_ (Окремі дощечки)
3. Гра “Закінчи речення”.
Учитель починає речення, а школярі його закінчують, добираючи відповідні слова із попереднього завдання.
– “Сторінками” найдавніших книжок були… (Стіни печер).
– Далі люди додумалися писати на… (Глиняних плитках), які обпалювали у печах.
– У Стародавньому Єгипті книги виготовляли з річкового очерету – … (Папірусу).
– У стародавньому Китаї робили книги з… (Окремих дощечок).
– 3 часом люди навчилися робити книги з тонкої… (Телячої шкіри). Цей особливий матеріал називався… (Пергамент).
– Близько 2 тисяч років тому люди навчилися робити значно дешевший матеріал, яким користуються і зараз. Це – … (Папір).
– Зараз книги виготовляють у… (Друкарні).
II. Повідомлення теми та мети уроку.
– А про життя книги у Київській Русі за княжих часів дізнаємось, прочитавши твір Івана Крип’якевича.
III. Опрацювання твору І. Крип’якевича “Книги за княжих часів”.
1. Слухання твору учнями. Перевірка первинного сприймання.
– Слухаючи твір, подумайте, про що ви вже знали, а що з почутого вам незрозуміле. Підготуйте запитання про це.
Після читання учитель дає відповіді на запитання дітей.
2. Словникова робота.
А) Вправа на розширення поля читання. Робота на картках у парах.
При | Перó |
Пúсар | Нéстор |
Істóрія | Монастúр |
Початкóві | Літопúсець |
Найвідóміший | Перепúсування |
Цікáвився | Найдавнíша |
Писáння | Рукóписи |
Монáх | Вчéний |
Все | Сáжа |
– Знайдіть і прочитайте спільнокореневі слова.
Б) Пояснення лексичного значення слів.
Монах – член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести життя, відповідне до монастирського статуту.
Сажа – чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згорання палива і осідає у печах; кіптява.
3. Повторне читання твору учнями вголос.
– Якою була книга за княжих часів?
– Хто зберігав книги?
4. Аналіз змісту твору.
– Де перебували вчені та письменники у ті часи?
– Як називалися люди, котрі переписували книги? На чому тоді писали?
– Як прикрашали сторінки рукописних книг?
– Чому ці книги могли мати тільки князі?
– Хто був найвідомішим вченим за княжих часів? Де жив Нестор-літописець?
– Яке значення цієї людини в історії України?
– Як називалася перша історія України?
– Пригадайте, автором якого літопису був Нестор. (“Повість минулих літ”.)
5. Вправа на розвиток швидкості читання. Гра “Засічка-кидок”.
6. Стислий переказ твору.
7. Тестування.
Учитель зачитує речення, а учні на картках ставлять + (так) чи – (ні).
1) При дворах давніх українських князів перебували різні учені й письменники.
2) Переписування однієї книги тривало цілі десятиліття.
3) Для писання брали залізне перо.
4) Князі збирали такі рукописи і зберігали їх у своїх церквах.
5) Він був монахом Печерського монастиря у Києві.
6) “Повість минулих літ” – це перша історія України.
Правильні відповіді: 1) +; 2) -; 3) -; 4) -; 5) +; 6) -.
8. Робота в зошитах (с. 18, завд. 3-4).
IV. Підсумок уроку.