ОСТРОМИРОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ – Найдавніші рукописні книги Київської Русі – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література
Як ви вже знаєте, у православному Середньовіччі, щоб наблизитися до осягнення Бога, утвердитися у вірі й зміцнити свій дух, людині необхідно було “денно і нощно” читати християнську літературу. Мистецтво читання полягало в повільному, зосередженому й обдуманому сприйнятті написаного “вьсем сердцьм”. Читач мав багаторазово перечитувати важливі місця, щоб проникнути в глибину змісту. Така культура читання вчила відсторонюватися від земного й осягати “духовними очима” невидимий оку світ. Найдавнішими творами перекладної літератури Київської Русі, що збереглися до наших днів і були призначені для щоденного читання, є Остромирове Євангеліє та Ізборник Святослава.
ОСТРОМИРОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ
Остромирового Євангелія
2011 р. за рішенням ЮНЕСКО Остромирове Євангеліє1 (1056-1057) було включено до реєстру “Пам’ять світу”2 Як шедевр києворуського мистецтва. Це найдавніша копія перекладу частини тексту Біблії на старослов’янську мову, яку здійснили Кирило і Мефодій. Замовив її посадник3 Новгорода в 1054-1057 рр., полководець і відомий державний діяч Київської Русі Остромир. Він належав до одного з найшанованіших руських родів. Припускають, що його дідом був дядько князя Володимира Хрестителя Добриня, якого вважають можливим прототипом фольклорного героя Добрині Микитовича.
Згадка про Остромирове Євангеліє знову з’являється лише на початку XVIII ст. в описі майна московського Кремля. Як рукопис потрапив сюди з Новгорода, ученим не вдалося встановити. Російський цар Петро І в цей час у новій столиці Санкт-Петербурзі закладав перший музей “Кунсткамера”4. Він розпорядився з усієї держави збирати старожитності та привозити їх до Північної Пальміри. Серед інших творів мистецтва під пильною охороною привезли й Остромирове Євангеліє.
Згодом за невідомих обставин книга знову зникла, і лише після смерті Катерини II шедевр києворуської книжності знайшов у покоях російської цариці її особистий секретар Я. Дружинін, про що записав: “…у гардеробі покійної государині Катерини II… знайшов я в минулому 1805 р. це Євангеліє. Воно ніде в опису і в приході не записане, і тому невідомо, чи давно і від кого туди потрапило. Ймовірно, піднесене було Єя Величності і віддано для зберігання в кімнати її, а потім здано в гардероб”. За наказом царя Олександра І манускрипт передали до Імператорської публічної бібліотеки (Росія), де він зберігається й досі.
1 Євангеліє або Благовість, Благовіщення – частина Біблії, у якій оповідається про земне життя засновника християнства Ісуса Христа і яка призначена для проведення релігійних відправ у церкві.
2 Програма ЮНЕСКО “Пам’ять світу” покликана забезпечити визнання документальної спадщини, що має міжнародне, регіональне та національне значення.
3 Посадник – намісник князя в землях, що входили до складу Київської держави в X-XII ст. Керував певною областю й був зобов’язаний збирати й доставляти князеві данину.
4 Від німецького слова “Kunst”, що означає мистецтво.
Спираючись на лінгвістичний аналіз тексту, дослідники встановили, що Остромирове Євангеліє диякон Григорій переписував у Києві. Згодом книжку перевезли до Новгорода для відправлення служби в Софійському соборі, який незадовго до цього був споруджений.
Там манускрипт зберігався протягом кількох століть.
Остомирове Євангеліє – справжній шедевр книжного мистецтва давньокиївського періоду. Його тексти православні читали щоденно для утвердження віри: від Великодня до П’ятдесятниці, у суботні й недільні дні. Друга частина книги складалася з текстів, які вивчали протягом року, починаючи з вересня, відповідно до днів пам’яті святих та “на різні випадки”, наприклад, на освячення церкви, під час хвороби тощо.
Для мовознавців Остромирове Євангеліє дає відомості про особливості тогочасної розмовної мови. Копіюючи рукопис церковнослов’янською, диякон Григорій допускав “помилки”, у текст проривалася стихія живого розмовного слова. Саме за ними вчені дізналися, що в ХІ ст. наші предки вимовляли, як і сучасні українці, Новгород, Володимир, город, рука замість Новград, Владимир, град, ржка, як у давньоболгарській мові. Тому давньокиївські пам’ятки, крім мистецького, мають також велике наукове значення.
Диякон Григорій перший серед східнослов’янських переписувачів не тільки вказав точний час роботи над манускриптом, а й своє ім’я. Про інтенсивність і виснажливу працю диякона Григорія свідчить залишена ним післямова:
Я, Григорій, диякон, написав Євангеліє се. Тож, якщо майстерніше напишете, не судіть мене, грішного. Почав же писати 21 жовтня місяця в день пам’яті Іларіона, а завершив 12 травня в день пам’яті Епіфанія.
Грубезний том із 294 аркушів пергамента є свідченням самовідданої праці переписувача протягом семи місяців.
Сторінка Остромирового Євангелія
Пам’ятаймо, що в києворуських книгах нерозривним був зв’язок змісту твору та його оформлення. Тому пам’ятку вишукано оздоблено в традиціях візантійського рукопису ХІ ст. Текст написано уставом, деякі рядки – розчиненим золотом. Частину літер виведено кіноваром1, перші букви на сторінці яскраві, оригінально оформлені з використанням зображень облич людей, голів хижих птахів та фантастичних химер. На кожній сторінці у дві колонки поміщалося по 18 рядків тексту. В Остромировому Євангелії також зображені легендарні євангелісти Лука, Марк та Іоанн.
Зважаючи на вартість пергаменту й таке багате та красиве оздоблення ручної роботи, Остромирове Євангеліє коштувало надзвичайно дорого. Але безцінною цю книгу робить час, з якого вона до нас дійшла.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)