Матеріальна і нематеріальна мотивація

Матеріальна мотивація

Матеріальна мотивація – універсальний тип мотивації, при якій співробітники, незалежно від займаного положення, більше націлені на грошові заохочення, а також можливість розпоряджатися отриманими коштами.

Часто такі працівники можуть проміняти запропонований метод нематеріального заохочення на його грошовий еквівалент.

Основними типами матеріальної мотивації можуть виступати:

    Оплата праці, що є найефективнішим методом матеріальної мотивації. У процесі підвищення оплати праці головним є визначити величину її зміни. Для отримання реальної віддачі від співробітників, розмір очікуваних винагород повинен бути істотним. В іншому випадку це може викликати небажання виконувати свої службові обов’язки. Багато керівників часто виробляють збільшення оплати праці персоналу на незначну суму, але більш дієвим буде навіть одноразове, але значне збільшення оплати за працю. Премія – один з найпоширеніших методів матеріальної мотивації, відбувається у формі квартальних або щомісячних премій, а також премій за вислугу років. Основний приріст розміру надбавок за вислугу років має припадати на перші роки роботи на підприємстві, коли співробітник максимально ефективно працює на благо організації і максимально реалізує свій потенціал. З іншого боку, існує небезпека, що після двох-трьох років працівник з будь-якої причини захоче змінити робоче місце. Найбільшу стабільність можна спостерігати у співробітників, які пропрацювали на компанію від 5 років, оскільки на цей час надбавка за вислугу років вже може скласти серйозну суму. Відсоток – метод матеріальної мотивації, поширений в області торгівлі і надання будь-яких послуг. Це відсотки від виручки, який показує, що оплата за працю працівника нічим не обмежена і залежить від нього самого, його професіоналізму і здібностей в стимулюванні продажів товару (послуги). Багато організацій, які роблять ставку на кваліфікацію працівників, передбачають інший спосіб матеріальної стимуляції – премія за професіоналізм. Це заохочення може бути призначено за отриманими підсумками проведеної атестації, яка оцінює результати роботи персоналу і відповідність співробітника займаної посади. Бонуси входять в спосіб матеріального стимулювання, вони виплачуються у вигляді фіксованих платежів, що часом стає демотивацією. При фіксованих сумах виплат втрачається бажання примножувати досягнуті результати, оскільки розмір грошової винагороди при цьому не зміниться. З цієї причини для зростання мотивації рекомендують використовувати розгалужену систему платіжних бонусів.
Нематеріальна мотивація

Основною складністю застосування системи нематеріальної мотивації є той факт, що для певного колективу потрібна конкретна коригування стандартних схем. Для більш ефективної мотивації потрібна підстроювання її під інтереси конкретного співробітника.

Таким чином, скільки співробітників – стільки й методів нематеріальної мотивації, оскільки люди сприймають одну і ту ж ситуацію по різному.

Метою нематеріальної мотивації є підвищення зацікавленості працівників у своїй роботі, яка може відбитися на збільшенні продуктивності праці і виручки підприємства.

Участь в спільних корпоративних заходах породжує утворення здорової атмосфери в колективі, що може відбитися на загальній працездатності співробітників і на їх бажанні робити внесок в загальну справу. Виховання корпоративного духу колективу і підвищення самооцінки співробітників використовується крім формального підходу до застосування способів нематеріальної мотивації.

Методи нематеріальної мотивації:

    Створити оптимальні умови праці для працівників, Встановити нове комп’ютерне обладнання, Створити зручні робочі зони для співробітників, Поліпшити дизайн приміщення, Проведення корпоративних свят та ін.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Матеріальна і нематеріальна мотивація