МАРИНА ЦВЄТАЄВА. КНИГИ В ЧЕРВОНІЙ ПАЛІТУРЦІ. ЧАРІВНИЙ СВІТ ЛІТЕРАТУРИ Й МИСТЕЦТВА У ВІРШІ. ЗНАЙОМІ ОБРАЗИ ІЗ ПРООЧИТАНИХ КНИГ
Мета: ознайомити учнів з особистістю поетеси Марини Цвєтаєвої, простежити особливість розвитку ліричного сюжету твору через плин почуттів, роздумів ліричної героїні; розкрити глибину образу ліричної героїні; формувати навички аналізу ліричного твору, естетичний смак, виховувати любов та повагу до Книги.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: ПК, тексти твору.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Оголошення теми та мети уроку
III. Актуалізація опорних знань:
– Які герої вивчених творів стали вашими улюбленими? Чому?
– Хто з героїв став вашим другом? Про кого ви думали постійно? Які саме думки викликають у вас ваші улюблені герої?
– Як ви гадаєте, у чому секрет популярності улюблених героїв?
IV. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Сьогодні у нас дивовижна зустріч з поетесою, яка, ставши дорослою, зуміла зберегти сонячний світ дитинства в душі. І хоча її вірші створені для дорослих, своєю красою вони зачаровують і дітей. Поезія, з якою ми сьогодні ознайомимось, розкриє вам не тільки багатий внутрішній світ героїні, а й надасть змогу знову зустрітися з вашими улюбленими літературними героями.
С. 259 підручника
Марина Іванівна Цвєтаєва народилася в Москві 26 вересня 1892 року. За походженням, сімейними зв’язками, вихованням вона належала до трудової науково-художньої інтелігенції. Якщо вплив батька, Івана Володимировича, університетського професора і творця одного з найкращих московських музеїв (нині Державного музею образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна у Москві), до певного часу залишався прихованим, то мати, Марія Олександрівна, палко й самовіддано займалася вихованням дітей до самої своєї ранньої смерті, привчаючи їх до музики, до культури. “Після такої матері мені залишилося тільки одне: стати поетом”, згодом напише Марина.
Характер у Марини Цвєтаєвої був важким, нерівним, хитливим. Ілля Еренбург, що добре знав її в молодості, зазначав: “Марина Цвєтаева поєднувала в собі старомодну чемність і бунтарство, пієтет перед гармонією і любов’ю та душевну недорікуватість, граничну гордість і граничну простоту… її життя було клубком прозрінь і помилок”.
Яке значення в її житті мала уява?
Одного разу Цветаева обмовилася з суто літературного приводу: “Це справа фахівців поезії. Моя ж спеціальність – Життя”. Жила вона складно і важко, не знала і не шукала спокою, мала невлаштований побут, щиро стверджувала, що “почуття власності” у неї “обмежується дітьми і зошитами”. Життям Марини з дитинства правила уява.
– Коли вона почала займатися поезією?
Вірші Цвєтаева почала писати із шести років (не тільки російською, але й французькою та німецькою), друкуватися – із шістнадцяти. Герої і події оселялися в душі поетеси і продовжували в ній жити. Ще маленькою вона хотіла зробити все “сама”. Самій знайти риму,
Самій записати що-небудь. Звідси перші наївні вірші з шести – семи років, а потім – щоденники і листи.
У 1910 році, одразу після гімназії, тайкома від родини, Марина випускає досить об’ємний збірник “Вечірній альбом”. Його помітили і схвалили такі впливові й вимогливі критики, як В. Брюсов, М. Гумільов, М. Волошин. Вірші юної Цвєтаєвої були ще досить незрілими, але вражали своєю талановитістю, своєрідністю і безпосередністю. Суворий Брюсов особливо похвалив Марину за те, що вона вводить у поезію “повсякденність”, “безпосередні риси життя”, застерігаючи її, втім, від небезпеки впасти в “домашність” і проміняти свої теми на “милі дрібничкі”: “Безперечно талановита Марина Цвєтаева може дати нам дійсну поезію інтимного життя і може, за тієї легкості, з якою вона, здається, пише вірші, розтратити усі свої обдарування на непотрібні, хоч і витончені дрібнички”.
– Через які випробування пройшла поетеса?
Відбулася Жовтнева революція, яку Марина Цветаева не прийняла і не зрозуміла. У травні 1922 року поетеса зі своєю дочкою їде за кордон до чоловіка, що був білим офіцером. Життя було емігрантським, важким, злиденним. Доводилося жити в передмісті, тому що в столиці – було не по кишені.
Спочатку біла еміграція прийняла Цветаеву як свою, її охоче друкували. Поступово її зв’язки з білою еміграцією рвуться. її друкують дедалі менше, деякі вірші і твори роками не потрапляють до друку чи взагалі залишаються у столі автора. Особиста драма поетеси перепліталася з трагедією століття. Вона побачила звірячий почерк фашизму і встигла проклясти його. Останнє, що Цвєтаева написала в еміграції, – цикл гнівних антифашистських віршів про розтоптану Чехію, яку вона ніжно і віддано любила.
У 1939 році Цветаева повертається на батьківщину. Важкими були для неї ці сімнадцять років на чужині. Вона мріяла повернутися в Росію “бажаним і жаданим гостем”. Але так не вийшло. Особисті обставини склалися трагічно: чоловік і дочка піддавалися необгрунтованим репресіям. Цвєтаева оселилася в Москві, готувала збірку віршів. Вибухнула війна, і поетеса разом з усіма мусила евакуюватися. Самотність наздогнала її далеко від рідного міста. Змучена, утративши віру, вона іде з життя. Як склалася її творча доля? Протягом багатьох десятиліть творчість поетеси замовчувалася, її творча спадщина була бібліографічною рідкістю. Довелося довго очікувати і справдження її юнацького пророцтва, що її віршам “як старовинним винам, ще прийде слушний час”. Але з часом творчість поетеси посіла гідне місце в російській поезії “срібної доби”.
V. Перегляд відеоролика “Книги в червоній палітурці”
VI. Етап передрозуміння тексту поезії (з опорою на відеоматеріал):
– Які почуття викликала у вас поезія?
– Які образи намалювала ваша уява?
– Які питання у вас виникли?
– Як відеоряд допоміг вам краще зрозуміти текст поезії?
VII. Аналітичне дослідження тексту поезії
– Як ви гадаєте, лірична героїня – доросла людина чи дитина? Які рядки допомогли вам зробити висновки? (“Из рая детского житья…” Рай – щось далеке та невимовно прекрасне. Дитинство залишилось у минулому ліричної героїні.)
– Чому героїня вважає, що книги прощаються з нею? (“Вы мне привет прощальный шлете”. Вона остаточно прощається з дитинством.)
– Як називає героїня книги, звертаючись до них? (“Неизменившие друзья”.)
– Чому саме так? Як ви гадаєте, чи переживала зраду героїня в дорослому житті? (У дорослому житті багато зла та несправедливості, з гіркотою героїня говорить про те, що єдині, хто не зрадить, – це улюблені з дитинства книги, що робили її щасливою.)
– Які почуття викликає у дівчинки-героїні зустріч з улюбленими книгами? Доведіть текстом. (“Дрожат на люстрах огоньки… Как хорошо за книгой дома!” Ці рядки створюють атмосферу цілковитого щастя та душевного комфорту.)
– Чому дівчинка слухає музику?
Завдання. Прослухати увертюру Гріга. “В печері гірського короля” (музика до п’єси Г. Ібсена “Пер Гюнт”), потрібно заплющити очі та побачити казкові образи, що намалює уява під впливом прекрасної музики.
Музика допомагає увійти у світ Прекрасного, світ Мистецтва. “Казковість” музики Гріга створює реальність книжкового світу.
– Які саме книги любила читати героїня в дитинстві? (“Пригоди Тома Сойєра”, “Принц та злидар” Марка ТвенА.)
– Які епізоди з повісті Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра” найбільше вразили дівчинку? Як ви гадаєте, чому саме ці епізоди згадує героїня? (Найяскравіші моменти повісті: сцена на кладовищі, що зачаровує своєю містичністю та таємничістю; пригоди в печері, коли Том та Беккі опинилися на межі життя і смерті.)
– Чому героїня запам’ятала щасливого Тома поруч із Беккі? Які риси героя підкреслює автор? (Життєлюбність Тома, його прагнення бути щасливим і робити щасливими інших та те, що віра в диво, щастя й любов ніколи не полишали цього дивовижного хлопчика.)
– Чи не здалось вам дивним порівняння Гекльберрі Фінна з Діогеном? Хто з вас знає, хто такий Діоген?
(Діоген був людиною, яку сьогодні назвали б вигнанцем. Він не переймався пошуком роботи й не мав власного майна та постійного місця проживання. І тому він ночував у храмах, у славетній діжці. Замість матрацу він підкладав листя – єдиний натяк на комфорт. Він носив старого поношеного плаща, спирався на ціпок, за плечима носив невеликий мішок із усім найпотрібнішим. Згадували такий випадок: він побачив, як хлопчики п’ють воду з річки просто з рук. Діоген був спантеличений: “Потреби дитини – і то менші від моїх!”. Він викинув свій кубок, вважаючи що він йому більше непотрібний. Він вважав, що природа наділила людину всім, що їй треба.
Діоген зовсім не вважав себе за бідняка. Він доводив, що все належить філософам: “Всі речі належать богам. Мудреці – це друзі богів. І так, як між друзями все спільне, всі речі світу належать філософам”.
Проте Діоген не уникав людей. Навпаки, він користався кожною нагодою говорити з народом
– і йому було що сказати. Слави зажила його критика традицій та дурниць. Він критикував людей незалежно від того, хотіли вони слухати його чи ні. Якщо він починав полемізувати – на нього звертали увагу всі. Можна тільки дивуватися, як його не побили батогами чи не судили. Адже під його критику потрапляли багачі та впливові люди.
Діогеновою метою була “шокова терапія”. За її допомогою він змушував людей думати. Діоген шокував своєю поведінкою й дуже відомих людей. Наприклад Олександр Македонський, дізнавшись про славетного філософа, дозволив Діогену побажати будь-чого. І тоді Діоген відповів йому: “Відійди, ти заступаєш мені сонце!”
Діоген помер у Коринфі, й міщани встановили йому пам’ятника, що на ньому було написано: час відточить і камінь, і спиж, але твої слова, Діогене, житимуть вічно.”)
Діогена як про великого мудреця, котрий відмовився від комфортного життя заради свободи. Саме ці риси притаманні й Геку.
– Чи згодні ви з думкою героїні, що головне в образі Гекльберрі Фінна – це прагнення бути вільним?
– Якою ще знаменитою книгою Марка Твена зачитувалась вона в дитинстві? Хто з вас читав чудовий твір “Принц і злидар”? Якщо так, то чи згодні ви, що епізод викриття Тома
Кента є найбільш хвилюючим у творі? Якщо ви ще не прочитали цю захопливу книгу, на вас чекають неповторні моменти зустрічі зі “стройным мальчиком в короне”.
– Як змінюється настрій ліричної героїні, коли вона “вийшла” зі світу спогадів, зі світу улюблених книг та повернулася до дорослого світу?
“Ушел во тьму, кто в ней возник.
Британии печальны судьбы…
– О, почему средь красных книг Опять за лампой не уснуть бы?”
Знайдіть ключові слова (“…тьма…”, “…печальны судьбы…” Доросла героїня розуміє, що щастя, радість залишились у далекому дитинстві й ніколи не повернуться, в дорослому житті немає місця фантазії, літературні герої ніколи більше не оживуть.)
– Чому вона шкодує, що не може більше заснути за улюбленою книгою, адже їй так цього хочеться? (Вона стала дорослою, й двері Уяви для неї зачинились назавжди.)
– Про які часи говорить автор: “… где взор смелей и сердце чище”? (Дитинство!)
– Чому саме дитинство автор вважає золотим періодом в житті людини? Чому в дитинстві людина є більш чистою, сміливою та благородною? (На думку автора, віра в живе слово Книги і робить дитину чистою, сміливою та щасливою.)
– Чи погоджуєтеся ви з автором, що імена улюблених героїв є справді “золотими”? Аргументуйте свою відповідь. (Герої найкращих творів світової дитячої літератури стали для багатьох хлопчиків і дівчаток різних країн та епох не тільки найкращими друзями, а й провідниками у неповторний світ, де завжди сяє сонце, де панують щастя, радість і завжди звучить дитячий дзвінкий сміх!)
Учитель. Пропоную вам ознайомитися з україно-мовним перекладом поезії, який здійснив український перекладач Ігор Папуша у 2012 році.
– Виразне читання поезії учителем та учнями.
– Чи сподобався вам переклад?
– Як ви гадаєте, чи зміг перекладач передати особливості поетичної мови Марини Цвєтаєвої?
– Порівняйте, будь ласка, рядки оригінала “О золотые времена, Где взор смелей и сердце чище!” та перекладу “О золоті мої часи, Палає серце на папері!”. Як змінюється зміст вірша? (Перекладач свідомо змінює рядки, щоб підкреслити, що дитинство і є золотою добою завдяки саме безсмертним паперам.)
VIII. Підсумкова бесіда у просторі означеної теми
– Скільки художніх світів взаємодіють у творі? (Світ дорослих, світ дітей та світ Книги.)
– Які з художніх світів гармонійно поєднані, а які – протиставлені? (Світ дитинства та світ Книги – це один гармонійний та щасливий світ, а світ дорослих контрастує з ними.)
– Чи означає це, що дорослі не читають? (Ні! Проте вони більше не вірять в реальність світу Книги.)
– Який із світів “свій” для героїні, а який – “чужий”?
– Що, на вашу думку, слід зробити дорослим, щоб світ Уяви залишився відкритим для них? (Сприймати Книги серцем!)
IX. Виразне читання напам’ять вірша Марини Цвєтаєвої “Книги в червоній палітурці”
Вчитель. Завершується наша робота над змістом вірша Марини Цвєтаєвої, але захоплива подорож світом Книги триває! І я вам бажаю залишатись назавжди там, “где взор смелей и сердце чище”, і щоб улюблені герої та їх “золоті імена” були поруч з вами все життя!
X. Аргументація та виставлення оцінок
XI. Домашнє завдання
Написати твір-мініатюру на тему “Мої улюблені “неизменившие друзья” (роль Книги в житті людини). Створити колаж до поезії М. Цвєтаєвої “Книги в червоній палітурці”.
За бажанням вивчити вірш М. Цвєтаєвої “Книги в червоній палітурці”
Підготувати повідомлення про Гріга, Шумана, Кюї.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)