Коли розлучаються двоє… – ГЕНРІХ ГЕЙНЕ (ГАЙНЕ) (1797-1856) – ЗАГЛИБЛЮЮЧИСЬ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ
Коли розлучаються двоє,
За руки беруться вони,
I плачуть, і тяжко зітхають,
Без ліку зітхають, смутні.
З тобою ми вдвох не зітхали.
Ніколи не плакали ми;
Той сум, оті тяжкі зітхання
Прийшли до нас згодом самі.
Переклад з німецької Максима Славинського
ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО…
1. Розкажіть, які почуття у вас викликала сцена прощання ліричного героя зі своїм коханням.
2. Дослідники стверджують, що перша строфа вірша – це цитата зі збірки німецьких народних пісень, друга – авторська. Поясніть, як поет переосмислює фольклорне джерело.
3. Як ви думаєте, чи можна стверджувати, що вірш побудовано на основі контрастного зіставлення? Доведіть свою думку.
4. Прослухайте у класі (якщо у вас є така можливість) романс “Коли розлучаються двоє…” на музику Миколи Лисенка (наприклад, у виконанні дуету Бориса Гмирі й Івана Козловського або ін.). Які нові відтінки привнесли музика і спів?
У ТВОРЧІЙ МАЙСТЕРНІ ПИСЬМЕННИКА
ПРО ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ “КНИГИ ПІСЕНЬ”
У “Книзі пісень” розкрилась уся своєрідність ліричного обдарування Гейне. Читачів вражало надзвичайне вміння поета у простих і зворушливих рядках передати глибину й силу почуттів і переживань людини в її любові, стражданні та боротьбі. Недаремно сам поет називав деякі вірші цієї збірки “маленькими підступно-чутливими пісеньками”. “Підступність” Гейне полягала в майстерному використанні іронії, насмішки, гумору, сарказму. Поет захоплював читача романтичними почуттями, створював враження безхмарної радості, а потім обливав його “холодним душем” іронії, висміював безкрилих мрійників, не здатних боротися з небезпеками та злом у житті.
У Гейне-лірика є характерна особливість: він використовує іронічну кінцівку, що має “протверезити”, відкрити очі на недосконалість світу.
“Книга пісень” переважно складається з невеликих віршів у вісім-дванадцять рядків. Це щось на взірець побіжних начерків душевних переживань ліричного героя або швидкоплинних пейзажів, що служать тлом для цих переживань. Поет часто переходить від серйозного почуття до жарту й навіть іронії над цим почуттям. […]
Гейне справедливо заслужив найвищої оцінки як ліричний поет, співець кохання і природи. Сильний, пристрасний голос його серця перегукувався з голосами лісових пташок, гомоном річок, пахощами квітів і сяйвом золотих зірок. Усе сутнє на землі він поетично одухотворював, і навіть зірки на небі в нього говорили між собою. Шаміссо1 […] захоплено говорив про Гейне: “Ось поет від голови до ніг! Він творить! Досить йому тільки доторкнутися пером паперу, як виникає жива істота, чи то кішка, чи то людина, і віддається на суд іронії чи захопленню”.
Олександр Дейч, український літературознавець і перекладач
МИСТЕЦЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ
Музичність і народнопісенна основа “Книги пісень” приваблювали багатьох композиторів. Чимало віршів збірки покладено на музику такими видатними митцями, як Роберт Шуман, Франц Шуберт, Гектор Берліоз, Федерік Шопен, Микола Римський-Корсаков та ін. Звертались до поезії Гейне й українські композитори: Микола Лисенко, Левко Ревуцький, Борис Лятошинський та ін.
Деякі вірші “Книги пісень” Генріха Гейне стали народними піснями і в Німеччині, і за її межами. Так, на батьківщині поета до балади про чарівницю Лорелей було написано більш як триста варіантів музики, а пісня з мелодією Фрідріха Зільхера стала народною. У Німеччині вона набула такої великої популярності, що навіть за часів правління Гітлера, коли книги Гейне були в “чорному списку”, нацисти не наважилися заборонити “Лорелей”, обмежившись лише підписом “автор невідомий”.
У Боснії народною піснею стала “Азра”, у Грузії – “Вродливице рибачко”. А вірш “Коли розлучаються двоє…” в перекладі Максима Славинського, покладений на музику Миколою Лисенком, став улюбленим українським народним романсом.
1Адельберт фон Шаміссо (1781-1838) – німецький письменник.
ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ
“…Генріх Гейне є не тільки найзначнішою, а чи й не найхарактернішою постаттю пізнього німецького романтизму”.
Дмитро Наливайко, український літературознавець
“Жоден поет у нашій літературі не показав свій суб’єктивний світ, свою індивідуальність, своє внутрішнє життя з такою виразною нещадністю, як це зробив Гейне у своїх віршах”.
Фрідріх Шлейєрмахер, німецький філософ
“…Гейне насамперед взяв від романтичної школи все життєздатне: її зв’язок з народною творчістю, збагачення німецької мови з глибоких демократичних джерел. Він продовжив розпочате романтиками використання мотивів народної легенди й казки, розхитування канонів класичного віршування”.
Олександр Дейч, український літературознавець і перекладач
УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Гейне належить до німецькомовних поетів, твори яких перекладено на найбільшу кількість мов світу. Українська гейнеана триває понад сто років. Іван Франко в передмові до своєї збірки перекладів німецького письменника зазначав: “Генріх Гейне належить до тих заграничних поетів, котрих у нас найбільше перекладають…” І це справді так. Важко назвати іншого – не тільки німецького, а й взагалі західноєвропейського – поета, який був би популярнішим в українській літературі за Генріха Гейне. Твори цього письменника перекладалися українською мовою ще за його життя. Вирішальні заслуги в ознайомленні вітчизняних читачів з поезією Гейне належать Лесі Українці та Іванові Франку. Причому Леся Українка більше перекладала любовну лірику, а Іван Франко віддавав перевагу сатирі письменника. Франко також був першим, хто не тільки виконав майстерні переклади з німецької творів поета, а й торкнувся самої проблеми, як перекладати Гейне українською мовою. Перекладали Гейне також М. Славинський, Б. Грінченко, А. Кримський, О. Олесь, Д. Загул, М. Рильський, М. Бажан, А. Малишко, Д. Павличко та інші. Але особлива роль тут належить Леоніду Первомайському, який переклав багато поезій з різних збірок німецького поета й став редактором (разом з Олександром Дейчем) чотиритомного видання творів Генріха Гейне українською мовою.
Фотографія Генріха Гейне, що стояла на робочому столі Лесі Українки
ЛІТЕРАТУРНІ НОТАТКИ ПОДОРОЖНЬОГО
У багатьох країнах світу Генріху Гейне встановлено пам’ятники. Це й мармуровий бюст на могилі поета в Парижі, і фонтан Лорелей у Нью-Йорку, і лірична композиція у Франкфурті-на-Майні тощо.
Багатостраждальною стала історія спорудження пам’ятника німецькому поетові в його рідному Дюссельдорфі. Розпочалося все ще 1887 р., коли місцева влада спочатку не змогла виділити землю під монумент, а потім взагалі від нього відмовилась. Майже сто років пам’ятник Гейне перевозили й продавали, дарували й паплюжили, переховували й поновлювали, допоки він не опинився в Тулоні (Франція).
Наразі в Дюссельдорфі є два пам’ятники Гейне, один з яких виходить за межі традиційного уявлення про подібні споруди. Його створив у 1981 р. скульптор Берт Герресхайм. Виглядає монумент так. На низькому постаменті лежить збільшена посмертна маска поета. Вона розбита, окремі її фрагменти (частина носа, вухо) розкидані. Сильно випирають крупний ніс і підборіддя, заплющені очі позатягало. Обличчя вкрито шрамами й рубцями. Частину маски поміщено в металеву споруду, що символізує ув’язнення душі й тіла поета. В елементах розчленованої маски можна розпізнати окремі знаки (барабан з лозунгом французької революції, жіноча туфля, книжка, ножиці та ін.), що натякають на факти життя і творчості Гейне. Це пам’ятник зруйнованому життю поета, його зраненій душі.
Фрагменти пам’ятника Гейне в Дюссельдорфі
ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ
1. Підготуйте усну розповідь на одну з тем:
– “Генріх Гейне – син своєї епохи”;
– “Генріх Гейне – натхненний співець природи і кохання”.
2. Вірш “Не знаю, що стало зо мною…” відносять до жанру балади. Доведіть або спростуйте цю думку.
3. Схарактеризуйте образ ліричного героя “Книги пісень” Г. Гейне (на прикладі прочитаних вами творів).
4. Розкрийте, у чому полягає своєрідність збірки Гейне “Книга пісень”.
5. Підготуйте мультимедійну презентацію з музичним супроводом за одним із прочитаних віршів Гейне. Поясніть вибір ілюстративного матеріалу та музики.
6. Відомо, що Генріх Гейне мав гострий розум і почуття гумору та залишив після себе чимало висловлювань, які стали крилатими. Використовуючи додаткові джерела, укладіть збірку афоризмів Генріха Гейне. Виразно прочитайте їх у класі та поясніть свій вибір.
7. Підготуйте проектно-дослідницьку роботу на одну з тем:
– “Українська гейнеана”;
– “Історія та художні особливості українських перекладів вірша Г. Гейне “Ein Fichtenbaum steht einsam…””;
– “Образ Лорелей у світовій художній культурі”.
8. На основі матеріалів підручника й додаткових джерел підготуйте повідомлення про один із пам’ятників, установлених Г. Гейне. Запропонуйте свій варіант монумента поетові.
Пам’ятник Гейне в Берліні
Пам’ятник Гейне в Гамбурзі
(2 votes, average: 3.00 out of 5)