НЕ ЗНАЮ, ЩО СТАЛОСЬ ЗО МНОЮ – ГЕНРІХ ГЕЙНЕ 1797-1856 – РОМАНТИЗМ

“Не знаю, що стало зо мною…” (“Ich weiß nicht, was soll es bedeuten…”). У вірші поетично оброблено народну легенду про Лорелей – казкову красуню, яка з’‎являлася на високій скелі над Рейном і своїм співом зваблювала тих, хто плив річкою. Лора в кельтському фольклорі означає “діва”, лей – “скеля”. Зачаровані її голосом і вродою, рибалки забували про все на світі й зникали у хвилях Рейну. Міф для поета – лише “казка стара”. Головне – зображення почуттів і внутрішнього світу людини.

НЕ ЗНАЮ, ЩО СТАЛОСЬ ЗО МНОЮ   ГЕНРІХ ГЕЙНЕ 1797 1856   РОМАНТИЗМ

К. Д. Фрідріх. Скелястий пейзаж. 1822-1823 рр.

1 Мінезингер – німецький поет-співець, автор і виконавець творів лицарської лірики ХVІІ-ХVІІІ ст.

Не знаю, що стало зо мною,

Сумує серце моє, –

Мені ні сну, ні спокою

Казка стара не дає…

(Переклад Леоніда Первомайського)

НЕ ЗНАЮ, ЩО СТАЛОСЬ ЗО МНОЮ   ГЕНРІХ ГЕЙНЕ 1797 1856   РОМАНТИЗМ

Скеля Лорелей. Фото 1900-х років

Ліричний сюжет вірша визначається не логікою міфу, а розвитком почуттів ліричного героя. Легенда про Лорелей – розгорнута метафора його внутрішнього світу, що зазнає впливу фатальних, згубних сил. Справжнім героєм стає не чарівна красуня, а ліричне “я” поета, його почуття й настрої.

Образ Лорелей є символом кохання в його різних аспектах – краса, чарівність, стихійна сила, фатальність. Наслідуючи оригінал, перекладач підкреслює неземну красу Лорелей, яка сидить на скелі й співає пісні. Вона освітлена вечірніми променями, шати її блискучі, коси золоті, вона розчісує їх золотим гребенем…

Незнана красуня на кручі

Сидить у самоті,

Упали на шати блискучі

Коси її золоті.

Із золота гребінь має,

І косу розчісує ним,

І дикої пісні співає,

Не співаної ніким.

(Переклад Леоніда Первомайського)

Чарівне світло й спів ваблять рибалок до Лорелей. Використовуючи форми української народної творчості (“шати”, “круча”, “ген на шпилях гірських” та ін.), перекладач наближається до фольклорної основи німецького оригіналу.

Міф у творі підпорядкований розкриттю індивідуального почуття. Водночас сама природа міфу дає змогу авторові говорити про загальнолюдські цінності. Вірш “Не знаю, що стало зо мною…” – це твір про особисту трагедію поета й про драму всього його покоління, що нерідко потрапляло в полон ілюзій. Фінал вірша з іронією розвіює золотий туман мрій. В оригіналі: “Гадаю, зрештою, хвилі поглинуть човняра і човник”. У перекладі:

Зникають в потоці бурхливім

І човен, і хлопець з очей,

І все це своїм співом

Зробила Лорелей.

(Переклад Леоніда Первомайського)

Еволюція ліричного героя вірша відображає еволюцію самого Г. Гейне й зміну моральної атмосфери в суспільстві: піднесений настрій змінився розчаруванням в ілюзіях і передчуттям майбутніх катастроф.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

НЕ ЗНАЮ, ЩО СТАЛОСЬ ЗО МНОЮ – ГЕНРІХ ГЕЙНЕ 1797-1856 – РОМАНТИЗМ