На півночі сосна самотня – ГЕНРІХ ГЕЙНЕ (ГАЙНЕ) (1797-1856) – ЗАГЛИБЛЮЮЧИСЬ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ

На півночі сосна самотня

Стоїть на безлюдній горі,

Дрімаєсь1 їй… Снігом і льодом

Зима оповила її.

І сниться їй пальма зелена,

Що ген десь у южній землі

Стоїть, і дрімає, і в’‎яне

На голій, жарущій скалі.

Переклад з німецької Івана Франка

Ein Fichtenbaum steht einsam…

Ein Fichtenbaum steht einsam

Im Norden auf kahler Höh’‎.

Ihm Schläfert; mit weißer Decke,

Umhüllen ihn Eis und Schnee.

Er Träumt von einer Palme,

Die, fern im Morgenland,

Einsam und schweigend trauert

Auf brennender Felsenwand.

На півночі сосна самотня   ГЕНРІХ ГЕЙНЕ (ГАЙНЕ) (1797 1856)   ЗАГЛИБЛЮЮЧИСЬ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ

Іван Труш. Самотня сосна(1919)

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО…

1. Які настрої та почуття пронизують вірш “Самотній кедр на стромині…”?

2. Словесно опишіть картину, яка виникла у вашій уяві під час читання цього твору. Які кольори переважають?

3. Назвіть епітети й метафори, які автор використовує у змалюванні кедра та пальми. Поясніть роль цих художніх засобів.

4. Доведіть або спростуйте думку про те, що у вірші Гейне (у перекладі Л. Первомайського) опоетизоване палке кохання.

5. Підготуйте виразне читання поезії “Самотній кедр на стромині…”.

6. Якщо ви володієте німецькою мовою, порівняйте оригінал і переклади вірша Гейне. Прокоментуйте, чи вдалося перекладачам (Л. Первомайському та І. Франкові) зберегти основну думку і провідний настрій оригіналу. Який із двох текстів можна назвати перекладом, а який – переспівом? Свою думку аргументуйте. Відповісти на це питання вам допоможе матеріал рубрики “Читачу ХХІ століття”.

7. Роздивіться уважно репродукцію картини українського художника Івана Труша “Самотня сосна”. Що, на вашу думку, об’‎єднує вірш Г. Гейне і картину І. Труша?

1Дрімаєсь – те саме, що дріматися.

ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Вірш “Самотній кедр на стромині…” називають поетичною візитівкою Генріха Гейне. Символічна природа та вишукана форма твору приваблювали багатьох перекладачів. Зокрема, українською мовою налічується понад десять варіантів перекладів цього твору. До нього зверталися М. Старицький, І. Франко, Д. Загул та ін. Проникливим інтерпретатором гейнівського поетичного шедевра був Леонід Первомайський, який переклав цей вірш тричі.

Головним “каменем спотикання” стало для перекладачів авторське “Fichtenbaum”, що в перекладі українською мовою – “сосна”, “смерека”. Та в німецькій мові це слово – чоловічого роду. Тут рішення перекладачів розділились: одні з них так і залишили “сосна” (Іван Франко), а інші знайшли “хвойний” відповідник чоловічого роду – “кедр” (Леонід Первомайський). Як такі варіанти вплинули на передачу авторського задуму? Що нового привнесли у твір Гейне перекладачі? Щоб дати відповідь на це запитання, необхідно пам’‎ятати, що у вірші Гейне “Ein Fichtenbaum steht einsam…” природа не існує поза уявою поета, вона органічно зливається з переживаннями ліричного героя. Перед читачем постає поетична метафора – йдеться не про кедр і сосну, північ і південь, а про чоловіка, який мріє про недосяжну кохану. Отже, замінивши “сосну” на “кедр”, Л. Первомайський жертвує дослівною точністю заради збереження ідейно-тематичної сутності оригіналу. Інші перекладачі, які залишили авторське “сосна” (наприклад, І. Франко), вбачали в гейнівській мініатюрі не поетизацію палкого кохання, а тугу самотності, ізольованості справжнього романтичного героя, для якого кохання – недосяжна мрія. Адже справжній романтичний герой приречений на вигнання і страждання. У цьому разі можна сказати, що Іван Франко відступає від задуму оригіналу.

У російській літературі існує своя історія перекладів вірша Г. Гейне. Російські перекладачі також по-різному інтерпретували твір німецького поета. Так, у Ф. Тютчева гейнівське “Fichten-baum” – “кедр”, у М. Лермонтова – “сосна”, в А. Фета – “дуб”.

На півночі сосна самотня   ГЕНРІХ ГЕЙНЕ (ГАЙНЕ) (1797 1856)   ЗАГЛИБЛЮЮЧИСЬ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ

Каспар Давид Фрідріх. Пейзаж із самотнім деревом (1823)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

На півночі сосна самотня – ГЕНРІХ ГЕЙНЕ (ГАЙНЕ) (1797-1856) – ЗАГЛИБЛЮЮЧИСЬ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ