Колгоспне будівництво в нових республіках і областях СРСР

Related posts:

1. Соціалістична індустріалізація в нових республіках і областях Особливість соціально-економічного розвитку республік і областей, що вступили до складу СРСР в 1939-1940 рр., Полягала в тісному переплетенні робіт по відновленню народного господарства і соціалістичних перетворень в них. Важливе місце серед здійснених тут заходів зайняла соціалістична індустріалізація. Базою для промислового розвитку республік Прибалтики, західних областей Білорусії і України, Правобережної Молдавії стала високорозвинена промисловість всієї країни. […]...
2. Перетворення в нових радянських республіках Відновлення Радянської влади в Західній Білорусії, Західної України, Північної Буковини, Бессарабії, Латвії, Литві та Естонії докорінно змінило долю їхніх народів. Трудящі цих районів почали перебудову життя на соціалістичних засадах. Були націоналізовані промисловість, шляхи і засоби сполучення, банки і торгівля. Земля стала загальнонародним надбанням. В результаті аграрної реформи було повністю ліквідовано поміщицьке, церковне і різко скорочено […]...
3. Суцільна колективізація і ліквідація куркульства як класу в СРСР Успішне здійснення першого п’ятирічного плану в галузі промислового будівництва вимагало прийняття негайних заходів щодо прискорення соціалістичної перебудови сільського господарства. Політика обмеження куркульства, що проводилася Радянським державою в 20-і роки, показала селянам неможливість розвитку господарства по шляху перетворення їх в куркульські. З іншого боку, успіхи радгоспів і колгоспів, особливо відчутні після заходів партії та уряду за […]...
4. Прискорене будівництво соціалізму в СРСР До кінця 20 хх років і більшовики, і народ Росії розуміли, що поки в країні відбувалися революції і внутрішні протистояння, більшість світових держав, включаючи переможених у Першій Світовій війні, “втекли” далеко вперед в політичному і економічному розвитку. Модернізація господарства Більшовицька верхівка розуміла, що цей факт має всі шанси похитнути віру громадян СРСР в ідеальне соціалістичне […]...
5. Відновлення і зміцнення сільського господарства СРСР Війна важко відбилася на становищі колгоспно-радгоспного виробництва. Скоротилися посівні площі, погіршилася обробка полів. Валова продукція сільського господарства в 1945 р склала лише 60% рівня 1940 Зменшилася чисельність працездатного населення села, порідшали ряди сільських фахівців а кваліфікованих робітників. Протягом декількох років в колгоспи і радгоспи майже не поставлялася нова сільськогосподарська техніка. Кількість тракторів по (равнению з […]...
6. Як проходила колективізація сільського господарства в СРСР Уряд Радянського Союзу розуміло, що західна економіка розвивалася за рахунок існування колоній, яких в нашій країні не було. Зате були села. Планувалося створювати колгоспи за типом і подобою колоній зарубіжних країн. У той час газета “Правда” було основним джерелом, з якого жителі країни отримували інформацію. У 1929 році в ній було надруковано статтю під назвою […]...
7. Відновлення промисловості СРСР в звільнених районах У роки четвертої п’ятирічки розгорнулися великі роботи по відновленню промисловості в районах, що піддавалися окупації. Радянський уряд направив значні кошти в промисловість РРФСР, України, Білорусії, Молдавії, в республіки Прибалтики. Найважливіше народногосподарське значення мало відновлення таких індустріальних гігантів, як Дніпрогес, металургійний завод ім. Орджонікідзе “Запоріжсталь”, Дніпровський алюмінієвий завод ім. Кірова. Заводи, на спорудження яких до війни […]...
8. Розвиток сільського господарства в СРСР в 60-і роки У розвитку сільського господарства СРСР в роки семирічки були певні успіхи. Продовжувалося освоєння цілинних і перелогових земель. Посівні площі збільшилися на 13,5 млн. Га. Подальший розвиток отримала електрифікація сільського господарства. Майже повністю були електрифіковані колгоспи і радгоспи Казахстану, Молдавії, Литви, Вірменії. Однак використання електроенергії у виробничих цілях залишалося недостатнім. Збільшилися поставки селу тракторів, зернових комбайнів, […]...
9. Спеціалізація і концентрація сільськогосподарського виробництва в СРСР в 70-і роки В роки дев’ятої п’ятирічки намітився перехід від багатогалузевого принципу організації сільського господарства до його спеціалізації. В умовах розвитку науково-технічного прогресу багатогалузевий характер виробництва почав гальмувати індустріалізацію землеробства і тваринництва. Розпорошеність виробництва за багатьма бригадам і фермам стримувала впровадження прогресивної технології, перешкоджала комплексної механізації процесів. У 1971 р прийнято постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, […]...
10. Приєднання прибалтійських республік до СРСР Вступ радянських військ у західні регіони Білорусії і України сприяло посиленню тиску керівництва СРСР на уряди прибалтійських країн. Прагнучи зміцнити північно-західну межу, Радянський Союз домагався від Естонії, Латвії і Литви згоди на розміщення на їх територіях своїх військових баз. Інтенсивні переговори закінчилися підписанням низки угод. Пакти про взаємодопомогу, які передбачали введення на території прибалтійських держав […]...
11. Розвиток народної освіти в СРСР в 60-і роки Завдання комуністичного будівництва в СРСР вимагали вдосконалення навчання і виховання підростаючого покоління. У зв’язку з інтенсивним розвитком науково-технічного прогресу ставав все більш актуальним питання про поліпшення трудової підготовки учнів. З метою зміцнення зв’язків школи з виробництвом в кінці 50-х років була проведена перебудова народної освіти. Десятирічна школа перетворювалася в середню з виробничим навчанням. Починаючи з […]...
12. СРСР після війни Економіка Із закінченням Великої Вітчизняної війни перед радянським керівництвом знову постало питання про доцільність і характер змін в економічній політиці, а також про саму моделі економічного розвитку. Як в довоєнні роки, так і тепер не стояло питання про те, мати ринкову або неринкову економіку. Йшлося лише про те, варто чи ні внести (або зберегти з […]...
13. Білорусь у складі СРСР 25 березня 1918 року представники національних партій і рухів оголосили про створення незалежної Білоруської Народної Республіки (БНР). Після відходу німецьких військ її територія була зайнята Червоною Армією. 1 січня 1919 року в Смоленську була проголошена Радянська Соціалістична Республіка Білорусь. З лютого 1919 року територія Білорусі стала ареною радянсько-польської війни, в ході якої польські війська в […]...
14. Третій Всесоюзний з’їзд колгоспників в листопаді 1969 року Третій Всесоюзний з’їзд колгоспників (листопад 1969 г.) узагальнив досвід розвитку соціалістичних господарств в селі за час, що минув з початку масової колективізації. З’їзд зібрався через 34 роки після Другого з’їзду, який прийняв Примірний Статут сільськогосподарської артілі. За цей час становище колгоспів і умови їх роботи істотно змінилися. У Статуті 1935 говорилося про об’єднання селян у […]...
15. Національна політика та міжнаціональні відносини як передумови розпаду СРСР Реформи, які внаслідок призвели до демократизації суспільного життя не могли не торкнутися міжнаціональні відносини. Першими, хто почав відкрито відстоювати свої національні свободи стали якути. На початку 1986 року в Якутську були проведені ряд протестів, на яких демонстранти вимагали скасування масового закриття якутських шкіл. Національне питання і демократизація радянського суспільства На бік простого населення поступово переходила […]...
16. Заходи по зміцненню обороноздатності СРСР перед Великою Вітчизняною війною Возз’єднання західних земель Білорусі та України з СРСР мав важливе військово-економічне і стратегічне значення. Більш ніж на 250 км відсунулася західна межа, що було важливим чинником зміцнення безпеки країни. Проводилися заходи щодо підвищення економічної та військової могутності держави. Були засновані два нових військово-проміслового центру: Урало-Сибірський і Далекосхідний. До 1940 р. СРСР зумів створити всі необхідні […]...
17. Утворення СРСР: коротко У серпні 1922 року за рішенням Політбюро ЦК РКП (б) була створена комісія з представників ЦК РКП(б) і ЦК компартій республік. Ця комісія зайнялася розробкою проекту рішення про взаємовідносини РСФРР з іншими радянськими республіками. Спочатку був прийнятий проект, запропонований І. В. Сталіним і відомий як “план автономізації”. Він пропонував включення України, Білорусії, Закавказьких республік до […]...
18. Міжнародне становище і зовнішня політика СРСР Головні завдання зовнішньополітичної діяльності Радянського держави в 60-х роках полягали в забезпеченні сприятливих умов для вирішення завдань комуністичного будівництва. Найважливішими напрямками політики СРСР на міжнародній арені були зміцнення єдності соціалістичних країн, розширення співпраці з країнами, що розвиваються, послідовне проведення принципу мирного співіснування держав з різним соціальним ладом. У числі першорядних завдань залишалася боротьба з агресивними […]...
19. Розширення міжнародних зв’язків СРСР В результаті послідовно проводиться миролюбної політики КПРС і Радянського уряду зріс вплив СРСР на міжнародній арені. У 50-ті роки розширюються економічні та культурні зв’язки Радянського Союзу. До 1958 року СРСР був пов’язаний торговими договорами з 70 країнами світу. Велике міжнародне значення мало підписання державного договору з Австрією. Були встановлені дипломатичні відносини з Федеративною Республікою Німеччини […]...
20. Боротьба СРСР за зміцнення і збереження миру Центральним напрямком зовнішньополітичної діяльності СРСР у другій половині 80-х років залишалася боротьба проти ядерної небезпеки, гонки озброєнь, за збереження і зміцнення загального миру. Радянський уряд послідовно виступав за реалізацію програми повної і повсюдної ліквідації ядерної зброї та інших засобів масового знищення, висунутої в Заяві Генерального секретаря ЦК КПРС М. С. Горбачова від 15 січня 1986 […]...
21. Будівництво Московського Кремля Московський Кремль – кремль, древня укріплена споруда на території сучасної Москви, на даний момент є офіційною резиденцією Президента Російської Федерації. Кремль розташований на Боровицькому пагорбі на лівому березі Москва-ріки і являє собою трикутник неправильної форми загальною площею близько 27 з половиною гектарів. Будівництво перших укріплювальних споруд на цій території почалося в 12 столітті, проте прийнято […]...
22. Освоєння нових земель і географія повстанських рухів Соціальні конфлікти особливо гострі в районах нового освоєння в Латинській Америці. “Рекордсмен” по напруженості територіальних конфліктів – Колумбія, в якій налічується кілька великих партизанських рухів, контролюючих десятки районів у сільській місцевості. На карті добре видно, що майже всі райони, охоплені партизанським рухом, розташовані по периферії освоєної території: у передгір’ях Анд, звернених до Амазонії, льянос (саванах) […]...
23. Зовнішня політика СРСР у 1930-х роках Цей період в історії СРСР став часом зміцнення тоталітаризму більшовиків на чолі з Генеральним Секретарем І. В. Сталіним. Зовнішня політика в першій половині 30-х років Внутрішній державний режим суперечив основним принципам демократичного суспільства, які були притаманні Великобританії, Франції та США. Дипломатичні відносини з цими країнами носили вельми вузький характер, якщо не відсутні взагалі. У першій […]...
24. Національна політика СРСР наприкінці 1920-1930-х років З моменту свого створення, Радянський Союз офіційно володів статусом федеративної держави. Проте його федеративність була закріплена виключно в законодавчих актах, на практиці було зрозуміло, що держава володіє класичним унітарним устроєм. Радянський Союз: помилкова федеративність Це означало те, що жодна радянська республіка не мала правом бути суб’єктом міжнародної політики, а також приймати будь-які рішення без узгодження […]...
25. Будівництво житла в тундрі У тундрі будувати, може бути, і легше, ніж в районах сильних землетрусів, але теж дуже і дуже непросто. Рівні місця не завжди підходять – найчастіше вони сильно заболочені. Будувати на схилі без фундаменту не можна – будинок віднесе соліфлюкція, а “по дорозі” він розвалиться. Якщо зробити звичайний фундамент, та ще й з підвалом – будинок […]...
26. Зовнішня політика СРСР в кінці 50-х років У другій половині 50-х років імперіалістичні держави посилили свою агресивну діяльність. У 1956 р в зв’язку з заявою Єгипту про націоналізацію Суецького каналу Англія, Франція і Ізраїль зробили збройну агресію проти Єгипту, щоб знову нав’язати йому колоніальний режим. Радянський Союз виступив з підтримкою справедливої ​​боротьби єгипетського народу. Він зажадав від Англії і Франції припинення агресії […]...
27. Реформи і закони перебудови СРСР До політичних перебудовних реформ відносяться: Постанову, яке вказує на оновлення кадрів, що стосується лідерів верхніх ешелонів влади; Амністія для політв’язнів; Закон “Про пресу та ЗМІ”, в якому проголошувалася політика гласності; Зміна в Конституції, яка вводить дволанкову систему владних законодавчих органів; Введення самого вищого поста Радянського Союзу – президента. Відомими економістами Абалкін, Заславської і Аганбегяном був […]...
28. Трудове піднесення трудівників села в 70-і роки в СРСР Підйом трудовий активності працівників агросфери виробництва висловився в їх участі в різних формах соціалістичного змагання. Механізатори Кіровоградської, Брянської та Калінінському областей виступили ініціаторами змагання за високопродуктивне використання техніки і за економію коштів на її утримання. На селі продовжувало поширюватися рух наставництва. Масового характеру набуло змагання за професіями за звання “Кращий орач”, “Кращий механізатор”. Наслідуючи приклад […]...
29. Географія народів СРСР В межах країни чітко виділяються окремі етнічні території і великі історико-етнографічні області, народи яких відрізняються формами побуту, культури, хоча деякі з них належать до різних мовних груп. По одному з варіантів етнографи виділяють чотири великі історико-етнографічні області (Токарев, 1968): 1) європейська частина СРСР – підобласті Центральна, заселена східними слов’янами, Прибалтика, Європейський Північ, Поволжі і Передуралля, […]...
30. Розгортання військового виробництва в СРСР Окупація противником найважливіших економічних районів поставила економіку СРСР у надзвичайно складне становище. На захопленій ворогом території до війни проживало 40% населення країни, вироблялося 33% продукції промисловості, вирощувалася 38% зерна. Восени 1941 р був втрачений Донбас – основний вугільний басейн країни. Значна частина евакуйованих підприємств розмістилася на нових місцях в самому кінці 1941 г. Тому осінь […]...
31. Зовнішня політика СРСР в 1933-1937 Завершення соціалістичної реконструкції народного господарства проходило в складній міжнародній обстановці. У Німеччині в 1933 р до влади прийшли фашисти – партія найбільш реакційною, шовіністично настроєної буржуазії. Фашисти анулювали Версальський договір, ліквідували всі демократичні свободи і організації робочих, оголосили поза законом Комуністичну партію, створили величезну армію, відкрито стали на шлях агресії і зажадали переділу світу. У […]...
32. Початок індустріалізації в СРСР У 1926-1928 рр. в країні розгорнулося велике промислове будівництво. Успішно виконувався ленінський план ГОЕЛРО: стали до ладу Штеровська і Волховська електростанції; У березні 1927 року була закладена найбільша в країні Дніпровська ГРЕС. Реконструювалися старі підприємства. Почалися роботи з будівництва гігантів соціалістичної промисловості: Сталінградського тракторного заводу, Ростовського заводу сільськогосподарського машинобудування. Керченського металургійного (заводу, Балахнинского паперового комбінату, […]...
33. Зовнішня політика СРСР кінця 80-их років Прихід до влади М. Горбачова, спочатку не віщував змін у зовнішньополітичних відносинах СРСР. Новий Генеральний Секретар, як і його попередники, заявляв про необхідність боротьби з військовою загрозою з боку капіталістичних держав і зміцнення соціалістичного табору. “Нове політичне мислення” Зміни у веденні зовнішньої політики сталися із заняттям Е. Шеварднадзе поста міністра закордонних справ улiтку 1985 м. […]...
34. Зовнішня політика СРСР і міжнародне становище в двадцятих роках XX століття Після закінчення Громадянської війни, головним завданням перед більшовицьким урядом було зміцнення позицій СРСР у системі міжнародних відносин. Дипломатія СРСР 1920-хх років Відразу після свого приходу до влади більшовики змогли налагодити дипломатичні відносини з країнами Балтії, Туреччиною, Афганістаном, Іраном і Китаєм. Проте встановлення дипломатичних мостів з високорозвиненими світовими державами залишалося складним: держави Антанти слідом за визнанням […]...
35. Індустріальний розвиток СРСР У дев’ятій п’ятирічці відбувався подальший підйом економіки країни. За цей час обсяг промислового виробництва збільшився на 43%. Було споруджено близько 2 тис. Підприємств важкої і легкої промисловості. Стали до ладу підшипниковий завод в Курську, завод автоматичних ліній в Костромі, ВО “Навоіазот” і ін. Досяг проектної потужності – 660 тис. Легкових автомобілів на рік – Волзький […]...
36. Оцінка співвідношення втрат СРСР і Німеччини в ході ВВВ Визначення масштабів людських втрат, аналіз їх причин, динаміки, характеру і співвідношення є ключовими питаннями в дослідженні історії воєн. Друга світова і Велика Вітчизняна в цьому сенсі вимагають до себе особливо пильної уваги, хоча б вже тому, що коштували людству безпрецедентно великих жертв. Тим часом, даний аспект актуальний не тільки з науково-історичної точки зору, але має […]...
37. СРСР в 1964-1991 рр Першим секретарем ЦК КПРС в 1964 р став Л. І. Брежнєв. Головою Ради міністрів СРСР в 1964-1980 рр.. був А. Н. Косигін, з яким пов’язано проведення реформ в 1960-х рр. (Аграрна реформа, реформа промисловості). Проведені реформи дали короткостроковий позитивний ефект, але стало очевидно, що директивна модель економіки вичерпала свій ресурс. Інститути, які умови організації та […]...
38. Зовнішня політика СРСР у післявоєнний час Зовнішня політика СРСР у післявоєнні роки здійснювалася в умовах глибокої політичної конфронтації. Перемога Радянської держави в боротьбі з фашизмом, значно підвищила авторитет країни на міжнародній арені. У той же час США не збиралися здавати свої лідерські позиції. Основний вектор зовнішньої політики СРСР у повоєнні роки Боротьбу за лідерство двох наддержав значно ускладнювало те, що в […]...
39. Кредит на будівництво На сьогоднішній день нерухомість в Україні коштує чималих грошей, і не кожна людина має можливість придбати житлоплощу. Багато городян прагнуть опинитися далеко від міського ритму і побудувати свій заміський будинок, але на будівництво власного будинку досить дороге задоволення. Так як накопичити гроші в достатній кількості практично нереально, то найчастіше доводиться оформляти позику на будівництво будинку. […]...
40. Курс на прискорення соціально-економічного розвитку СРСР в 80-х роках В середині 80-х років КПРС і Радянський уряд висунули в якості стратегічного завдання курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни та якісного оновлення на цій основі соціалістичного суспільства. Установка на прискорення соціально-економічного розвитку була всебічно обгрунтована на квітневому (1985 р) Пленумі ЦК КПРС і розвинена на нараді в Центральному Комітеті партії з питань науково-технічного прогресу в […]...