Розширення міжнародних зв’язків СРСР

Related posts:

1. Боротьба СРСР за мир і безпеку народів Однією з центральних завдань зовнішньої політики СРСР була боротьба за мир і за ліквідацію виникаючих військових осередків. У березні 1951 Верховна Рада СРСР прийняла Закон про захист миру. Закон оголошував пропаганду війни злочином проти людства. Радянський Союз виступив з ініціативою про припинення вогню і укладення перемир’я в Кореї. Це пропозиція отримала широку підтримку демократичної громадськості […]...
2. Боротьба СРСР за мир і міжнародну безпеку Однією з центральних завдань зовнішньої політики Радянського Союзу, як і в попередні роки, була боротьба за мир і безпеку народів. Радянські представники в Організації Об’єднаних Націй незмінно виступали з пропозиціями про скорочення озброєнь. Не обмежуючись закликами до роззброєння, Радянський Союз зробив практичні кроки по скороченню своїх Збройних Сил. У 1960 Верховна Рада СРСР прийняла Закон […]...
3. Зовнішня політика СРСР в кінці 50-х років У другій половині 50-х років імперіалістичні держави посилили свою агресивну діяльність. У 1956 р в зв’язку з заявою Єгипту про націоналізацію Суецького каналу Англія, Франція і Ізраїль зробили збройну агресію проти Єгипту, щоб знову нав’язати йому колоніальний режим. Радянський Союз виступив з підтримкою справедливої ​​боротьби єгипетського народу. Він зажадав від Англії і Франції припинення агресії […]...
4. Зовнішня політика СРСР в 1933-1937 Завершення соціалістичної реконструкції народного господарства проходило в складній міжнародній обстановці. У Німеччині в 1933 р до влади прийшли фашисти – партія найбільш реакційною, шовіністично настроєної буржуазії. Фашисти анулювали Версальський договір, ліквідували всі демократичні свободи і організації робочих, оголосили поза законом Комуністичну партію, створили величезну армію, відкрито стали на шлях агресії і зажадали переділу світу. У […]...
5. Повна і остаточна перемога соціалізму в СРСР За час, що минув після побудови в СРСР основ соціалізму, в соціалістичному суспільстві були здійснені глибокі якісні зміни. До кінця 50-х років Радянський Союз перетворився в державу з потужною високорозвиненою економікою, наукою і культурою. Зміцнів радянський суспільний і державний лад. Істотні зрушення відбулися в соціальній структурі суспільства, відбувалися прогресивні зміни в складі класів і соціальних […]...
6. Східна політика СРСР На першому та другому етапах становище на західних кордонах Радянського Союзу було відносно стабільним. Однак на Далекому Сході тоді відбувалася зміна політичної карти регіону і навіть часом спалахували бойові дії за участю СРСР. Влітку 1929 почався збройний конфлікт в Північній Маньчжурії (північно-східний район Китаю). Тут знаходилася залізниця (КВЖД), яка за угодою 1924 на рівних правах […]...
7. Зовнішня політика СРСР у середині 60-х – 80-х років У середині 60-х на початку 80-х років СРСР перебував у стані протистояння з капіталістичним Заходом. Зовнішня політика в цей період носила контрастний характер: потепління в міжнародних відносинах часто переходило в нове загострення протиріч. Дипломатію СРСР в середині 60 – х на початку 80 – х років слід розглядати в двох основних течіях політичні відносини з […]...
8. Зовнішня політика СРСР в 30 роки У 30-ті роки ХХ століття політична ситуація в Європі змінилася. У 1929 році країни Заходу стали переживати світова економічна криза, що змусило їх піти на контакт з молодим СРСР. Міжнародне становище Радянського союзу в кінці 20-х років залишалося досить плачевним. Країна не була учасником Ліги Націй і не мала союзників серед провідних світових держав. Розглянемо […]...
9. Національна політика та міжнаціональні відносини як передумови розпаду СРСР Реформи, які внаслідок призвели до демократизації суспільного життя не могли не торкнутися міжнаціональні відносини. Першими, хто почав відкрито відстоювати свої національні свободи стали якути. На початку 1986 року в Якутську були проведені ряд протестів, на яких демонстранти вимагали скасування масового закриття якутських шкіл. Національне питання і демократизація радянського суспільства На бік простого населення поступово переходила […]...
10. Міжнародне становище і зовнішня політика СРСР Головні завдання зовнішньополітичної діяльності Радянського держави в 60-х роках полягали в забезпеченні сприятливих умов для вирішення завдань комуністичного будівництва. Найважливішими напрямками політики СРСР на міжнародній арені були зміцнення єдності соціалістичних країн, розширення співпраці з країнами, що розвиваються, послідовне проведення принципу мирного співіснування держав з різним соціальним ладом. У числі першорядних завдань залишалася боротьба з агресивними […]...
11. Соціально-економічний і політичний розвиток СРСР До кінця 30-х років радянське суспільство повинно було вирішити ще ряд проблем економічного, соціального та політичного розвитку. Необхідно було зміцнювати й удосконалювати соціалістичні відносини в селі. У 1937 р в країні налічувалося близько 10 млн. Селян-одноосібників і некооперованих кустарів. У 1939-1940 рр. до складу СРСР увійшли території з населенням в 23 млн. чоловік. На цих […]...
12. Напад Німеччини на СРСР На світанку 22 червня 1941 р. (в неділю) Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз. Протягом усього західного кордону від Баренцового до Чорного моря почалася практична реалізація “плану Барбаросса”. На 400 км у глиб СРСР ворог завдавав масовані бомбові удари по найважливішим військовим і промисловим центрам, транспортних комунікацій та вузлів зв’язку. Вже в перші […]...
13. СРСР – що це таке? БСССР це умовне позначення країн “колишнього СРСР”, тобто тих 15 більш-менш незалежних від Москви держав, що утворилися після розпаду Радянського Союзу. У країн бСССР різна доля: Росія, Казахстан і Білорусь зважаючи культурної близькості народів продовжують бути як би однією державою зі схожими авторитарними режимами та митної прозорістю кордонів. Прибалтійські країни, які служили локомотивами розвалу СРСР, […]...
14. Приєднання прибалтійських республік до СРСР Вступ радянських військ у західні регіони Білорусії і України сприяло посиленню тиску керівництва СРСР на уряди прибалтійських країн. Прагнучи зміцнити північно-західну межу, Радянський Союз домагався від Естонії, Латвії і Литви згоди на розміщення на їх територіях своїх військових баз. Інтенсивні переговори закінчилися підписанням низки угод. Пакти про взаємодопомогу, які передбачали введення на території прибалтійських держав […]...
15. Міжнародна обстановка в СРСР в 50-і роки Зовнішньополітична діяльність Радянського уряду в 50-ті роки здійснювалася в умовах напруженої міжнародної обстановки. Зросла агресивність провідних імперіалістичних держав, перш за все США. Влітку 1950 США почали інтервенцію проти Корейської Народно-Демократичної Республіки. У 1951 р в США був прийнятий закон, відповідно до якого отримували від них економічну допомогу країни були зобов’язані перервати всякі торгові відносини з […]...
16. Зовнішня політика СРСР у 1930-х роках Цей період в історії СРСР став часом зміцнення тоталітаризму більшовиків на чолі з Генеральним Секретарем І. В. Сталіним. Зовнішня політика в першій половині 30-х років Внутрішній державний режим суперечив основним принципам демократичного суспільства, які були притаманні Великобританії, Франції та США. Дипломатичні відносини з цими країнами носили вельми вузький характер, якщо не відсутні взагалі. У першій […]...
17. Жінки-льотчики СРСР у Великій Вітчизняній війні Жінки-льотчики СРСР у Великій Вітчизняній війні В початку жовтня 1941 року Герой Радянського Союзу льотчик Марина Михайлівна Раскова особисто звернулася в ЦК ВКП (б) з проханням дозволити їй сформувати жіночий авіаційний полк. Її прохання було задоволено. Охочих виявилося стільки, що було вирішено сформувати не один, а відразу три жіночих авіаполку, які пройшли славний бойовий шлях. […]...
18. Совок – що це таке? Совок це не тільки інструмент для збирання сміття. У своєму абсолютно негативному, викликає відторгнення сенсі, “совок” це позначення всіх тих неприємних явищ, які дав нам канув в Лету Радянський Союз. Совком зневажливо називають і сам Радянський Союз, коли хочуть підкреслити людське хамство, бюрократію, черги, пияцтво, злидні, заборони на інакомислення, дефіцит елементарних продуктів і загальну відсталість […]...
19. Зовнішня політика СРСР і міжнародне становище в двадцятих роках XX століття Після закінчення Громадянської війни, головним завданням перед більшовицьким урядом було зміцнення позицій СРСР у системі міжнародних відносин. Дипломатія СРСР 1920-хх років Відразу після свого приходу до влади більшовики змогли налагодити дипломатичні відносини з країнами Балтії, Туреччиною, Афганістаном, Іраном і Китаєм. Проте встановлення дипломатичних мостів з високорозвиненими світовими державами залишалося складним: держави Антанти слідом за визнанням […]...
20. Боротьба за вплив у “третьому світі” У 50-60-і рр. тривало гостре суперництво наддержав за вплив у “третьому світі”. США і СРСР надавали військово-політичну та економічну допомогу, яка міцно прив’язувала країну-отримувача до країни-донору. Стрімке розвал колоніальної системи створював Радянському Союзу сприятливі умови для активізації своєї діяльності в “третьому світі”. У 1957-1964 рр. керівництво СРСР підписало понад 20 різних угод про співпрацю з […]...
21. Боротьба СРСР за зміцнення і збереження миру Центральним напрямком зовнішньополітичної діяльності СРСР у другій половині 80-х років залишалася боротьба проти ядерної небезпеки, гонки озброєнь, за збереження і зміцнення загального миру. Радянський уряд послідовно виступав за реалізацію програми повної і повсюдної ліквідації ядерної зброї та інших засобів масового знищення, висунутої в Заяві Генерального секретаря ЦК КПРС М. С. Горбачова від 15 січня 1986 […]...
22. Литва в складі СРСР У 1944 році Радянська Армія відновила контроль над територією республіки. США і Великобританія офіційно не визнали законним включення Литви до складу СРСР (в лютому 1990 Верховною Радою Литовської РСР акт включення республіки в СРСР був оголошений протизаконним). У 1950 році в складі Литовської РСР була утворена Клайпедська область, яка в 1945 році в числі інших […]...
23. Курс на прискорення соціально-економічного розвитку СРСР в 80-х роках В середині 80-х років КПРС і Радянський уряд висунули в якості стратегічного завдання курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни та якісного оновлення на цій основі соціалістичного суспільства. Установка на прискорення соціально-економічного розвитку була всебічно обгрунтована на квітневому (1985 р) Пленумі ЦК КПРС і розвинена на нараді в Центральному Комітеті партії з питань науково-технічного прогресу в […]...
24. Підйом соціалістичного змагання в СРСР Істотним фактором індустріального розвитку країни стала творча активність трудящих. Вона була спрямована перш за все на подальше забезпечення технічного прогресу і всебічне використання внутрішніх резервів підприємств з метою підвищення продуктивності праці. Провідною формою соціалістичного змагання стало рух за комуністичне ставлення до праці. Велике значення для його розвитку мала постанова Президії ВЦРПС “Про поліпшення організації соціалістичного […]...
25. Зовнішня політика СРСР кінця 80-их років Прихід до влади М. Горбачова, спочатку не віщував змін у зовнішньополітичних відносинах СРСР. Новий Генеральний Секретар, як і його попередники, заявляв про необхідність боротьби з військовою загрозою з боку капіталістичних держав і зміцнення соціалістичного табору. “Нове політичне мислення” Зміни у веденні зовнішньої політики сталися із заняттям Е. Шеварднадзе поста міністра закордонних справ улiтку 1985 м. […]...
26. Національна політика СРСР наприкінці 1920-1930-х років З моменту свого створення, Радянський Союз офіційно володів статусом федеративної держави. Проте його федеративність була закріплена виключно в законодавчих актах, на практиці було зрозуміло, що держава володіє класичним унітарним устроєм. Радянський Союз: помилкова федеративність Це означало те, що жодна радянська республіка не мала правом бути суб’єктом міжнародної політики, а також приймати будь-які рішення без узгодження […]...
27. Заходи по зміцненню обороноздатності СРСР перед Великою Вітчизняною війною Возз’єднання західних земель Білорусі та України з СРСР мав важливе військово-економічне і стратегічне значення. Більш ніж на 250 км відсунулася західна межа, що було важливим чинником зміцнення безпеки країни. Проводилися заходи щодо підвищення економічної та військової могутності держави. Були засновані два нових військово-проміслового центру: Урало-Сибірський і Далекосхідний. До 1940 р. СРСР зумів створити всі необхідні […]...
28. Памфлет І. Багряного “Чому я не хочу вертатися до СРСР?” – документ, який розпочав розвінчання сталінського режиму Під час війни радянські люди потрапляли на Захід різними шляхами і з різних причин. Серед них багато було військовополонених, яких тримали в таборах смерті, остарбайтерів, яких примусово вивозили на роботу; втікачів з Радянського Союзу, яких режим переслідував за їхні погляди і переконання. Після розгрому фашистської Німеччини і звільнення більшість цих людей із радістю поверталися додому. […]...
29. Зовнішня політика СРСР в 1970-і – 1980-і рр Суперечливий характер носила зовнішня політика СРСР. Основу її складали два взаємовиключних процесу: “розрядка міжнародної напруженості” і ідеологічна конфронтація із Заходом, що тривала гонка озброєнь. До кінця 1960-х – початку 1970-х рр. після цілої смуги криз почалася поступова нормалізація відносин між Сходом і Заходом. У цьому зв’язку необхідно виділити наступні події: поліпшення радянсько-французьких відносин та радянсько-німецьких […]...
30. Початок індустріалізації в СРСР У 1926-1928 рр. в країні розгорнулося велике промислове будівництво. Успішно виконувався ленінський план ГОЕЛРО: стали до ладу Штеровська і Волховська електростанції; У березні 1927 року була закладена найбільша в країні Дніпровська ГРЕС. Реконструювалися старі підприємства. Почалися роботи з будівництва гігантів соціалістичної промисловості: Сталінградського тракторного заводу, Ростовського заводу сільськогосподарського машинобудування. Керченського металургійного (заводу, Балахнинского паперового комбінату, […]...
31. Причини індустріалізації СРСР Вже згадана епоха припала на 30-ті роки, коли країна тільки намагалася оговтатися після революції, Першої Світової війни, різних потрясінь і внутрішніх катаклізмів. Вона була просто необхідна за такими найважливішими причинами: Весь цивілізований світ почав стрімкий розвиток і технологічний ривок вперед. Німеччина, США, Франція та інші розвинені держави почали швидко розвиватися, і, якби СРСР не брали […]...
32. Утворення СРСР Датою освіти СРСР вважається 29 грудня 1922 У цей день РРФСР, Білорусія, Україна і республіки Закавказзя підписали договір про утворення нової держави. Вже на наступний день, 30 грудня він був схвалений на Всесоюзному з’їзді Рад. Відповідно до договору, все республіки формально вважалися незалежними. Рік освіти СРСР ознаменувався закінченням громадянської війни. Радянські республіки перебували у важкій […]...
33. Причини розпаду СРСР Розпад Союзу Радянських Соціалістичних Республік перевернув всю політичну ситуацію в світі, а також економіку і навіть культуру. Події серпня 1991 року стали несподіванкою для більшості громадян світу, включаючи жителів самого Радянського Союзу. Тим не менш план з розвалу СРСР існував вже давно. Деякі прихильники “теорії змови” говорять про якийсь “план Далласа” (керівника ЦРУ 50-х років), […]...
34. Троїстий союз і Антанта Троїстий союз, до якого увійшли Німеччина, Австро-Угорщина та Італія, створювався в період з 1879 по 1882 роки. Утворення Троїстого союзу мало на меті досягнення гегемонії в світі. Блок Антанта був створений як противага Троїстому союзу. З французької назва “Антанта” перекладається як “згода”. До нього увійшли Росія, Франція, Великобританія. Спроби послабити Антанту робилися Троїстим союзом не […]...
35. Що означає знак якості СРСР Кожна пора несе свою ідеологію, свої знаки, свою символіку. Після завершення певного періоду у будь-якого народу залишаються реліктові уламки минулого, що нагадують про колишні часи, що і сталося, наприклад, з таким величезним державою, як Радянський Союз, і поступово його гасла, символи і знаки почали переходити в розряд легендарних. Одним з таких знаків є пам’ятний ще […]...
36. Підсумки підписання пакту Молотова-Ріббентропа Позитивні наслідки цієї угоди були досить очевидними для Радянського союзу: Був дозволений польське питання, згідно з яким СРСР отримував історичні території в разі поділу сфер інтересів в Європі. Польща була виключена з антибільшовицької коаліції, позбавлена ​​можливості виступити на боці Німеччини. Після військових дій, СРСР отримував лояльне і дружню державу в Польщі з маріонетковим урядом. Розв’язався […]...
37. Реформи і закони перебудови СРСР До політичних перебудовних реформ відносяться: Постанову, яке вказує на оновлення кадрів, що стосується лідерів верхніх ешелонів влади; Амністія для політв’язнів; Закон “Про пресу та ЗМІ”, в якому проголошувалася політика гласності; Зміна в Конституції, яка вводить дволанкову систему владних законодавчих органів; Введення самого вищого поста Радянського Союзу – президента. Відомими економістами Абалкін, Заславської і Аганбегяном був […]...
38. Як проходила колективізація сільського господарства в СРСР Уряд Радянського Союзу розуміло, що західна економіка розвивалася за рахунок існування колоній, яких в нашій країні не було. Зате були села. Планувалося створювати колгоспи за типом і подобою колоній зарубіжних країн. У той час газета “Правда” було основним джерелом, з якого жителі країни отримували інформацію. У 1929 році в ній було надруковано статтю під назвою […]...
39. Планова економіка в СРСР Формування планової економіки СРСР і її особливості Під плановою економікою в загальному слід розуміти особливий тип організації народного господарства, заснований на взаємодії господарюючих суб’єктів відповідно до єдиного плану або їх узгодженої системою. Одним з найбільш яскравих прикладів використання планової економіки в чистому вигляді виступає період радянської історії Росії. Розглянемо особливості становлення і реалізації економіки планового […]...
40. Що означає герб Радянського Союзу Одночасно, коли був прийнятий проект Конституції в 1923 році. 6 липня на другій сесії ЦВК СРСР прийняли малюнок герба. Остаточний малюнок герба офіційно затверджений 22 вересня 1923 Головою Президії ЦВК Радянського Союзу. Комісію по створенню герба очолив Д. С. Голядкин – він і був творцем даного герба, який в процесі став Держзнаком. Створювали Герб Радянського […]...