Приєднання прибалтійських республік до СРСР

Related posts:

1. Утворення СРСР Датою освіти СРСР вважається 29 грудня 1922 У цей день РРФСР, Білорусія, Україна і республіки Закавказзя підписали договір про утворення нової держави. Вже на наступний день, 30 грудня він був схвалений на Всесоюзному з’їзді Рад. Відповідно до договору, все республіки формально вважалися незалежними. Рік освіти СРСР ознаменувався закінченням громадянської війни. Радянські республіки перебували у важкій […]...
2. Соціально-економічний і політичний розвиток СРСР До кінця 30-х років радянське суспільство повинно було вирішити ще ряд проблем економічного, соціального та політичного розвитку. Необхідно було зміцнювати й удосконалювати соціалістичні відносини в селі. У 1937 р в країні налічувалося близько 10 млн. Селян-одноосібників і некооперованих кустарів. У 1939-1940 рр. до складу СРСР увійшли території з населенням в 23 млн. чоловік. На цих […]...
3. Розширення міжнародних зв’язків СРСР В результаті послідовно проводиться миролюбної політики КПРС і Радянського уряду зріс вплив СРСР на міжнародній арені. У 50-ті роки розширюються економічні та культурні зв’язки Радянського Союзу. До 1958 року СРСР був пов’язаний торговими договорами з 70 країнами світу. Велике міжнародне значення мало підписання державного договору з Австрією. Були встановлені дипломатичні відносини з Федеративною Республікою Німеччини […]...
4. Напад Німеччини на СРСР На світанку 22 червня 1941 р. (в неділю) Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз. Протягом усього західного кордону від Баренцового до Чорного моря почалася практична реалізація “плану Барбаросса”. На 400 км у глиб СРСР ворог завдавав масовані бомбові удари по найважливішим військовим і промисловим центрам, транспортних комунікацій та вузлів зв’язку. Вже в перші […]...
5. Заходи по зміцненню обороноздатності СРСР перед Великою Вітчизняною війною Возз’єднання західних земель Білорусі та України з СРСР мав важливе військово-економічне і стратегічне значення. Більш ніж на 250 км відсунулася західна межа, що було важливим чинником зміцнення безпеки країни. Проводилися заходи щодо підвищення економічної та військової могутності держави. Були засновані два нових військово-проміслового центру: Урало-Сибірський і Далекосхідний. До 1940 р. СРСР зумів створити всі необхідні […]...
6. Східна політика СРСР На першому та другому етапах становище на західних кордонах Радянського Союзу було відносно стабільним. Однак на Далекому Сході тоді відбувалася зміна політичної карти регіону і навіть часом спалахували бойові дії за участю СРСР. Влітку 1929 почався збройний конфлікт в Північній Маньчжурії (північно-східний район Китаю). Тут знаходилася залізниця (КВЖД), яка за угодою 1924 на рівних правах […]...
7. Політика СРСР на Далекому Сході Після спаду революційної хвилі в Європі радянське керівництво направило чимало сил і коштів для допомоги революціонерам в країнах Азії. Найбільші надії покладалися на багатомільйонний Китай. У цій країні революційні події не згасали, йшла тривала громадянська війна. Ситуація погіршувалася спробами більш сильного сусіда – Японії підпорядкувати собі Китай. Після того як в 1927 р Чан Кайши […]...
8. Національна політика та міжнаціональні відносини як передумови розпаду СРСР Реформи, які внаслідок призвели до демократизації суспільного життя не могли не торкнутися міжнаціональні відносини. Першими, хто почав відкрито відстоювати свої національні свободи стали якути. На початку 1986 року в Якутську були проведені ряд протестів, на яких демонстранти вимагали скасування масового закриття якутських шкіл. Національне питання і демократизація радянського суспільства На бік простого населення поступово переходила […]...
9. Повна і остаточна перемога соціалізму в СРСР За час, що минув після побудови в СРСР основ соціалізму, в соціалістичному суспільстві були здійснені глибокі якісні зміни. До кінця 50-х років Радянський Союз перетворився в державу з потужною високорозвиненою економікою, наукою і культурою. Зміцнів радянський суспільний і державний лад. Істотні зрушення відбулися в соціальній структурі суспільства, відбувалися прогресивні зміни в складі класів і соціальних […]...
10. Зовнішня політика СРСР в кінці 50-х років У другій половині 50-х років імперіалістичні держави посилили свою агресивну діяльність. У 1956 р в зв’язку з заявою Єгипту про націоналізацію Суецького каналу Англія, Франція і Ізраїль зробили збройну агресію проти Єгипту, щоб знову нав’язати йому колоніальний режим. Радянський Союз виступив з підтримкою справедливої ​​боротьби єгипетського народу. Він зажадав від Англії і Франції припинення агресії […]...
11. Зовнішня політика СРСР кінця 80-их років Прихід до влади М. Горбачова, спочатку не віщував змін у зовнішньополітичних відносинах СРСР. Новий Генеральний Секретар, як і його попередники, заявляв про необхідність боротьби з військовою загрозою з боку капіталістичних держав і зміцнення соціалістичного табору. “Нове політичне мислення” Зміни у веденні зовнішньої політики сталися із заняттям Е. Шеварднадзе поста міністра закордонних справ улiтку 1985 м. […]...
12. СРСР після війни Економіка Із закінченням Великої Вітчизняної війни перед радянським керівництвом знову постало питання про доцільність і характер змін в економічній політиці, а також про саму моделі економічного розвитку. Як в довоєнні роки, так і тепер не стояло питання про те, мати ринкову або неринкову економіку. Йшлося лише про те, варто чи ні внести (або зберегти з […]...
13. “Як нам облаштувати Росію” національне питання і доля СРСР Національні протиріччя в лічені роки після початку горбачовської “перебудови” загострилися до таких жорстоких конфліктів, що Солженіцин визнав безсумнівним: СРСР розвалиться в будь-якому випадку. Щоб уникнути марної кривавої боротьби, у роботі “Як нам облаштувати Росію” пропонується відокремити від Росії 12 неслов’янських “союзних республік”: три прибалтійські, Молдавію, три закавказьких, чотири середньоазіатських і Казахстан. Їх втрата, на думку […]...
14. Національна політика СРСР наприкінці 1920-1930-х років З моменту свого створення, Радянський Союз офіційно володів статусом федеративної держави. Проте його федеративність була закріплена виключно в законодавчих актах, на практиці було зрозуміло, що держава володіє класичним унітарним устроєм. Радянський Союз: помилкова федеративність Це означало те, що жодна радянська республіка не мала правом бути суб’єктом міжнародної політики, а також приймати будь-які рішення без узгодження […]...
15. Зовнішня політика СРСР в 1933-1937 Завершення соціалістичної реконструкції народного господарства проходило в складній міжнародній обстановці. У Німеччині в 1933 р до влади прийшли фашисти – партія найбільш реакційною, шовіністично настроєної буржуазії. Фашисти анулювали Версальський договір, ліквідували всі демократичні свободи і організації робочих, оголосили поза законом Комуністичну партію, створили величезну армію, відкрито стали на шлях агресії і зажадали переділу світу. У […]...
16. Грузія в складі СРСР Грузинська Радянська Соціалістична Республіка 21 травня 1921 року уклала договір з РРФСР про військово-господарський союз. Конституція Грузинської РСР була прийнята Першим Всегрузинський з’їздом Рад (25 лютого – 4 березня 1922 роки); тоді ж обраний Центральний виконавчий комітет Рад, який створив уряд Грузії. У липні 1921 року в складі Грузії була утворена Аджарська АРСР (Аджарія приєднана […]...
17. Литва в складі СРСР У 1944 році Радянська Армія відновила контроль над територією республіки. США і Великобританія офіційно не визнали законним включення Литви до складу СРСР (в лютому 1990 Верховною Радою Литовської РСР акт включення республіки в СРСР був оголошений протизаконним). У 1950 році в складі Литовської РСР була утворена Клайпедська область, яка в 1945 році в числі інших […]...
18. Жінки-льотчики СРСР у Великій Вітчизняній війні Жінки-льотчики СРСР у Великій Вітчизняній війні В початку жовтня 1941 року Герой Радянського Союзу льотчик Марина Михайлівна Раскова особисто звернулася в ЦК ВКП (б) з проханням дозволити їй сформувати жіночий авіаційний полк. Її прохання було задоволено. Охочих виявилося стільки, що було вирішено сформувати не один, а відразу три жіночих авіаполку, які пройшли славний бойовий шлях. […]...
19. Боротьба СРСР за мир і безпеку народів Однією з центральних завдань зовнішньої політики СРСР була боротьба за мир і за ліквідацію виникаючих військових осередків. У березні 1951 Верховна Рада СРСР прийняла Закон про захист миру. Закон оголошував пропаганду війни злочином проти людства. Радянський Союз виступив з ініціативою про припинення вогню і укладення перемир’я в Кореї. Це пропозиція отримала широку підтримку демократичної громадськості […]...
20. Білорусь у складі СРСР 25 березня 1918 року представники національних партій і рухів оголосили про створення незалежної Білоруської Народної Республіки (БНР). Після відходу німецьких військ її територія була зайнята Червоною Армією. 1 січня 1919 року в Смоленську була проголошена Радянська Соціалістична Республіка Білорусь. З лютого 1919 року територія Білорусі стала ареною радянсько-польської війни, в ході якої польські війська в […]...
21. Приєднання Західного Сибіру Після приєднання до Росії Поволжя погляди російського царя звернулися на Сибірське ханство. У першій половині XVI століття воно піддалося руйнівним набігам південних кочівників. В 1555 сибірський бек (князь) Едигер перейшов під заступництво Росії. У російську скарбницю став надходити помірний податок хутром – ясак (по соболю і білку з кожної людини). Титул російського царя був доповнений […]...
22. Оцінка співвідношення втрат СРСР і Німеччини в ході ВВВ Визначення масштабів людських втрат, аналіз їх причин, динаміки, характеру і співвідношення є ключовими питаннями в дослідженні історії воєн. Друга світова і Велика Вітчизняна в цьому сенсі вимагають до себе особливо пильної уваги, хоча б вже тому, що коштували людству безпрецедентно великих жертв. Тим часом, даний аспект актуальний не тільки з науково-історичної точки зору, але має […]...
23. Боротьба СРСР за мир і міжнародну безпеку Однією з центральних завдань зовнішньої політики Радянського Союзу, як і в попередні роки, була боротьба за мир і безпеку народів. Радянські представники в Організації Об’єднаних Націй незмінно виступали з пропозиціями про скорочення озброєнь. Не обмежуючись закликами до роззброєння, Радянський Союз зробив практичні кроки по скороченню своїх Збройних Сил. У 1960 Верховна Рада СРСР прийняла Закон […]...
24. Підйом соціалістичного змагання в СРСР Істотним фактором індустріального розвитку країни стала творча активність трудящих. Вона була спрямована перш за все на подальше забезпечення технічного прогресу і всебічне використання внутрішніх резервів підприємств з метою підвищення продуктивності праці. Провідною формою соціалістичного змагання стало рух за комуністичне ставлення до праці. Велике значення для його розвитку мала постанова Президії ВЦРПС “Про поліпшення організації соціалістичного […]...
25. Народна освіта і наука СРСР “Культурна революція” була одним з найважливіших умов побудови соціалізму. Звідси увагу влади до розвитку системи освіти. Постановою ЦВК і РНК СРСР від 14 серпня 1930 в країні вводиться загальне обов’язкове початкове навчання, а в містах – неповна середня. До 1939 більше 80% населення вміло читати і писати. У систему професійно-технічної освіти входили школи фабрично-заводського навчання […]...
26. Відновлення і зміцнення сільського господарства СРСР Війна важко відбилася на становищі колгоспно-радгоспного виробництва. Скоротилися посівні площі, погіршилася обробка полів. Валова продукція сільського господарства в 1945 р склала лише 60% рівня 1940 Зменшилася чисельність працездатного населення села, порідшали ряди сільських фахівців а кваліфікованих робітників. Протягом декількох років в колгоспи і радгоспи майже не поставлялася нова сільськогосподарська техніка. Кількість тракторів по (равнению з […]...
27. СРСР – що це таке? БСССР це умовне позначення країн “колишнього СРСР”, тобто тих 15 більш-менш незалежних від Москви держав, що утворилися після розпаду Радянського Союзу. У країн бСССР різна доля: Росія, Казахстан і Білорусь зважаючи культурної близькості народів продовжують бути як би однією державою зі схожими авторитарними режимами та митної прозорістю кордонів. Прибалтійські країни, які служили локомотивами розвалу СРСР, […]...
28. Зовнішня політика СРСР у середині 60-х – 80-х років У середині 60-х на початку 80-х років СРСР перебував у стані протистояння з капіталістичним Заходом. Зовнішня політика в цей період носила контрастний характер: потепління в міжнародних відносинах часто переходило в нове загострення протиріч. Дипломатію СРСР в середині 60 – х на початку 80 – х років слід розглядати в двох основних течіях політичні відносини з […]...
29. Приєднання Астраханського ханства У 1554 році свою залежність від Росії визнав астраханський хан. Але у 1556 році під натиском кримського хана він оголосив про розрив з Москвою. У Астрахань були відправлені російські війська. Незважаючи на допомогу кримського хана, Астраханське ханство було приєднано до Росії. Свою залежність від Москви визнала Ногайська Орда, що розташовувалася в Північному Прикаспії. Приєднання Казанського […]...
30. Початок індустріалізації в СРСР У 1926-1928 рр. в країні розгорнулося велике промислове будівництво. Успішно виконувався ленінський план ГОЕЛРО: стали до ладу Штеровська і Волховська електростанції; У березні 1927 року була закладена найбільша в країні Дніпровська ГРЕС. Реконструювалися старі підприємства. Почалися роботи з будівництва гігантів соціалістичної промисловості: Сталінградського тракторного заводу, Ростовського заводу сільськогосподарського машинобудування. Керченського металургійного (заводу, Балахнинского паперового комбінату, […]...
31. Курс на прискорення соціально-економічного розвитку СРСР в 80-х роках В середині 80-х років КПРС і Радянський уряд висунули в якості стратегічного завдання курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни та якісного оновлення на цій основі соціалістичного суспільства. Установка на прискорення соціально-економічного розвитку була всебічно обгрунтована на квітневому (1985 р) Пленумі ЦК КПРС і розвинена на нараді в Центральному Комітеті партії з питань науково-технічного прогресу в […]...
32. Бойові дії Червоної армії в Європі Бойові дії Червоної армії в Європі У 1944-1945 рр. Червона Армія успішно провела ряд великих наступальних операцій зі звільнення народів європейських країн. Вона позбавила від німецького рабства 11 країн Центральної та Південно-Східної Європи з населенням 113 млн чоловік. Серед них – Румунія, Болгарія, Югославія, Угорщина, Австрія, Чехословаччина, Польща та ін. Розгромивши нацистську Німеччину, Червона Армія […]...
33. Причини розпаду СРСР Розпад Союзу Радянських Соціалістичних Республік перевернув всю політичну ситуацію в світі, а також економіку і навіть культуру. Події серпня 1991 року стали несподіванкою для більшості громадян світу, включаючи жителів самого Радянського Союзу. Тим не менш план з розвалу СРСР існував вже давно. Деякі прихильники “теорії змови” говорять про якийсь “план Далласа” (керівника ЦРУ 50-х років), […]...
34. Відновлення економіки СРСР в післявоєнний час Загальний збиток СРСР у війні з Німеччиною та її союзниками склав близько 700 мільярдів рублів, а це загальний обсяг капіталовкладень в країну за період п’ятирічки. Якщо ж враховувати сумарні витрати з урахуванням переведення промисловості на “військові рейки”, то витрати склали більше 2,5 трильйонів рублів. Притому, що державний бюджет країни на період початку війни становив лише […]...
35. Соціалістична індустріалізація в нових республіках і областях Особливість соціально-економічного розвитку республік і областей, що вступили до складу СРСР в 1939-1940 рр., Полягала в тісному переплетенні робіт по відновленню народного господарства і соціалістичних перетворень в них. Важливе місце серед здійснених тут заходів зайняла соціалістична індустріалізація. Базою для промислового розвитку республік Прибалтики, західних областей Білорусії і України, Правобережної Молдавії стала високорозвинена промисловість всієї країни. […]...
36. Соціально-економічний розвиток СРСР у середині 60-х – 80-х років Головною особливістю соціально економічного життя 60-80-хх років були постійні пошуки нових шляхів розвитку, з якими партійне керівництво так і не змогло остаточно визначитися. У 60-х роках уряд ще робило спроби зберегти реформаторські імпульси періоду Хрущова, однак починаючи з 70-х років, цей процес остаточно зупинився. Промислова реформа 1965 Економічна реформа, яка була прийнята в 1965 році, […]...
37. Географія народів СРСР В межах країни чітко виділяються окремі етнічні території і великі історико-етнографічні області, народи яких відрізняються формами побуту, культури, хоча деякі з них належать до різних мовних груп. По одному з варіантів етнографи виділяють чотири великі історико-етнографічні області (Токарев, 1968): 1) європейська частина СРСР – підобласті Центральна, заселена східними слов’янами, Прибалтика, Європейський Північ, Поволжі і Передуралля, […]...
38. Причини індустріалізації СРСР Вже згадана епоха припала на 30-ті роки, коли країна тільки намагалася оговтатися після революції, Першої Світової війни, різних потрясінь і внутрішніх катаклізмів. Вона була просто необхідна за такими найважливішими причинами: Весь цивілізований світ почав стрімкий розвиток і технологічний ривок вперед. Німеччина, США, Франція та інші розвинені держави почали швидко розвиватися, і, якби СРСР не брали […]...
39. Розвиток народної освіти в СРСР в 60-і роки Завдання комуністичного будівництва в СРСР вимагали вдосконалення навчання і виховання підростаючого покоління. У зв’язку з інтенсивним розвитком науково-технічного прогресу ставав все більш актуальним питання про поліпшення трудової підготовки учнів. З метою зміцнення зв’язків школи з виробництвом в кінці 50-х років була проведена перебудова народної освіти. Десятирічна школа перетворювалася в середню з виробничим навчанням. Починаючи з […]...
40. Зовнішня політика СРСР і міжнародне становище в двадцятих роках XX століття Після закінчення Громадянської війни, головним завданням перед більшовицьким урядом було зміцнення позицій СРСР у системі міжнародних відносин. Дипломатія СРСР 1920-хх років Відразу після свого приходу до влади більшовики змогли налагодити дипломатичні відносини з країнами Балтії, Туреччиною, Афганістаном, Іраном і Китаєм. Проте встановлення дипломатичних мостів з високорозвиненими світовими державами залишалося складним: держави Антанти слідом за визнанням […]...