Гуманізм

Першим важливим культурним явищем нової історії було розумовий рух, яке відбувалося в освічених класах суспільства – де раніше, де пізніше, але головним чином в XV і частково XVI ст. Це явище відоме під подвійною назвою Ренесансу (тобто Відродження, іноді “відродження наук і мистецтв”) або гуманізму. Останній термін більш відповідає тому, як самі себе називали представники нового розумового руху, гуманісти, тобто люди, що вивчали світську літературу (humana studia), що було новиною в середньовічному суспільстві, де все майже освіту зводилося до вивчення одного божественного (divina studia). Згодом термін “гуманізм” отримав більш широке значення інтересу взагалі до людських справах, чисто людської точки зору, захисту людської особистості в її природних інстинктах і прагненнях. Так як в епоху панування схоластичної філософії і аскетичної моралі лише в одній літературі стародавніх греків і римлян можна було знайти опору для нового суспільного настрою, абсолютно разошедшегося і зі схоластикою, і з аскетизмом, то гуманісти були в той же час u класиками, з пристрастю віддавався вивченню поезії, філософії і науки античного світу. Відбувалося як би відродження освіченості класичних народів, загиблої в середні віки, відродження наук і мистецтв, створених древніми греками і римлянами. Між іншим, термін “Ренесанс” отримав і спеціальне значення в історії мистецтва для позначення стилю і манери художніх творів цієї епохи, що створилися знову-таки під більшим чи меншим впливом античних зразків. Взагалі гуманізм був початком світської культури нового часу, відмінної від культури середньовічної, що мала майже виключно характер релігійний, і в гуманізмі таким чином відбувалася секуляризація [1] людської думки і життя, головним же розумовою знаряддям у цьому процесі була відроджена класична давнина. Вся культура нового часу корениться в гуманістичному русі ХІV – XVІ ст.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Гуманізм