ОБРАЗ ГЕРОЯ-АДРЕСАТА – УОСОБЛЕННЯ БОРОТЬБИ МІЖ ЕСТЕТИКОЮ І ЖИВИМ ЧОЛОВІКОМ. ГУМАНІЗМ НОВЕЛИ – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА ФРАНКА
Мета (формувати компетентності): Предметні: навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом, розкриття ідейного змісту твору; культуру зв’язного мовлення; Ключові: розвиток навичок порівняльного характеру персонажів; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок інших; інформаційну: уміння працювати з текстом, знаходити потрібну інформацію; загальнокультурну: виховання поваги до чистоти й благородства почуттів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування на їх основі вмінь та навичок.
Обладнання: портрет І. Франка, текст новели, тлумачний словник.
Що таке чоловік для чоловіка?
І кат, і Бог!
З ним живеш – ще гірше!
Жорстока. Безвихідна загадка.
І. Франко
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Слово вчителя
Листи – освідчення в коханні,
Листи – поради і повчання,
Листи – для серця справжня втіха,
Листи – зі звісткою про лиха.
Немов птахи летять до нас,
Летять крізь відстані і час…
Чому я розпочинаю урок саме цими словами? Який стосунок має лист до теми сьогоднішнього уроку?
Ø Яка тема новели “Сойчине крило”?
Ø Що є експозицією твору?
Ø Якою частиною композиції стає лист?
2. Літературний диктант
Перевірка знання тексту “Сойчине крило”
1. Який підзаголовок має твір? (Із записок відлюдька)
2. Скільки років виповнилось головному герою? (40 років)
3. Коли відбуваються події (число, час)? (31 грудня о 19 год)
4. Ім’я головного героя новели. (Хома-Массіно)
5. У якому місті живе головний герой? (Львів)
6. Ким був батько Марії? (Лісничим)
7. Чому до самої смерті батько вважав Манюсю злодійкою? (Тому що вважав, що вона, тікаючи з дому, вкрала в нього скарбові гроші)
8. Як довго тривали мандри Манюсі? (Три роки)
9. Яка історична подія згадана в новелі? (Російсько-японська війна 1904-1905 рр.)
10. Назвіть героя за характеристикою: “То був пан високий, сильний, плечистий, як ведмідь, з великою чорною бородою, з малими блискучими очима, з понурим видом, від якого віяло якимось холодом і жахом”. (Зигмунт)
11. Назвіть міста, у які доля закинула Марію. (Краків, Варшава, Лодзь, Одеса, Нижній Новгород, Іркутськ, Порт-Артур)
12. Кому належать слова: “Що таке чоловік для чоловіка? І кат, і Бог! З ним живеш – ще гірше!”? (Хомі)
ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Словникова робота
Поясніть значення слів, що трапляються у творі.
Кореспонденція – листування між особами, сукупність поштових відправлень.
Адресат – одержувач листа.
Скептик – той, хто до всього ставиться недовірливо, в усьому сумнівається.
Відлюдник – 1. Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей. 2. Церковний чернець, що зрікся стосунків з людьми.
Естет – прихильник усього прекрасного, витонченого
2. Проблемне питання
Ø Чи може кохання повернути людину до життя?
3. Робота з текстом
Ø Назвіть головних героїв твору.
Ø Як Хома вирішив зустрічати Новий рік?
Ø Чи завжди він так святкував?
Ø Хто в цьому винен?
Ø Яку звістку отримав напередодні Нового року?
Ø А сам він любив писати листи?
Ø Про кого він дізнався з листа?
Ø Чи легко Хомі було читати листа?
4. Поміркуйте
1. Один з провідних мотивів твору – мотив втечі. Визначте, від чого намагаються втекти головні герої.
2. Доведіть або спростуйте думку: “Сповідь об’єднує Массіно і Марію у відкритості їхньої любові, яка для кожного з них стає виміром свободи, а, отже, відповідальності”.
5. Читацький практикум
□ Звернувшись до тексту, простежте, які емоційні стани переживає герой, читаючи листа;
□ Подумки звертаючись до героїні, герой називає її то комедіанткою, то демоном. Які почуття, на вашу думку, охоплюють героя? Аргументуйте свої думки.
6. Характеристика образу Хоми-Массіно
Упродовж усієї новели ми спостерігали духовне очищення головного героя. На початку твору він – відлюдько, самітник. Поступово в ньому відбувається пробудження до життя, до кохання, він вчиться не просто існувати, а жити, прагне “рвонутися до нового життя”.
Він – інтелігент, розумний, освічений, який оточив себе штучними, хоча й мистецькими витворами культури”. Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленім хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан. Тут світ і поезія мого життя. Тут я можу бути раз дитиною, другий раз героєм, а все самим собою. Зо стін глядять на мене артистично виконані портрети великих майстрів у штуці життя: Гете, Емерсона, Рескіна. На поличках стоять мої улюблені книги в гарних оправах. На постаменті в кутику мармурова подобизна старинної статуї хлопчика, що витягає собі терен із ноги, а скрізь по столиках цвіти – хризантеми, мої улюблені хризантеми різних кольорів і різних відмін. А на бюро розложена тека з моїм дневником.”
Улюблені книги, портрети Гете, Емнрсона, Рескіна, журнали, зокремастаття Уайльда про Ісуса Христа, захопленнямузикою – все це той “ілюзорний світ”, у який поринув наш герой після того, як став жертвою кохання. Він став “артистом життя, естетом”. Герой працює радником в одному бюро, зайнятий працею, що напружує розум, але не торкає серця. Він ввічливий, чемний, має гарні манери, але не має друзів, нікого не пускає у свою душу: “Всі поважають мене, але нікому не відкрив своєї душі”.
Массіно прагне щось змінити у цьому світі: “Ти весь думками й душею був у будущині, в громадській праці, службі загалові…”
Герой – відлюдько, самітник, суспільні проблеми, людські пристрасті не зворушують його: “. жити для самого себе, з самим собою, самому в собі. Се моє щоденне життя, але піднесене до другого ступеня, осяяне подвійним сонцем, наповнене красою й гармонією…”, хоч у глибині серця жевріє іскра кохання, яка не дає йому спокою. Та він боїться навіть собі зізнатися в цьому. Перед нами звичайний чоловік, що зворушує силою свого почуття до дівчини. Це людина з ніжною, вразливою душею. Кохання окрилює його, дає сил боротися.
Наш герой любив ліс, любив збирати гриби, природа допомагала відновлюватисили, збагачуватися духовно. Можливо, саме ця любов до природи і сприяла виникненню палкого почуття до Манюсі, яка уособлювала собою саму природу, ліс, була духовно близькою Хомі.
Та після втечі коханої молодий чоловік боляче переживає зраду, і це породжує в ньому черствість, замкнутість, відчуженість. Однак Массіно не спроможний вирвати з душі чарівний образ дівчини, котру кохає всім єством, він не може протистояти живим почуттям. У кінці твору він повертається до себе, до людей. Кохання перемогло.
Ø Як змінюється психологічна реакція Хоми на прочитане з листа?
Перше бажання вкинути лист у вогонь разом із колишніми почуттями та фразою: “Невже одна поява отих кількох аркушів, записаних її рукою, одного засушеного крильця давно вбитої пташини може вивести тебе з рівноваги?” до вигуків: “Женщино, демоне! Чого тобі треба від мене? Чого ти завзялася мучити мене? Чи я в своїм житті зробив тобі яке лихо? Я віддав тобі все, що було найкраще в моїй душі, без домішки хоч би атомика низького, підлого, брудного, а ти погралася моїми святощами і кинула їх у болото. Я віриву тебе, як у себе самого, а ти кажеш, що лише ролю грала передо мною. Я вкладав усе своє життя, всю свою душу в кождий свій погляд, у кожде своє слово до тебе, а ти хотіла лишити мені лише незабутнє артистичнее вражіння!
Женщино, комедіантко, прокляття на тебе! Всі твої слова, і сміхи, і сльози – все комедія, все роля, все ошука!”…
І нарешті: “Де мої сподівані радощі? Де мої естетичні принципи? Де моє тихе задоволення? Пропало, пропало все! Ось де життя! Ось де страждання! Ось де боротьба, і розчарування, і безмежні муки, і крихітки радощів, задля яких і безмежні муки не муки!”
У душі Хоми-Массіно відбувається боротьба між байдужістю до життя, самотністю, образою і почуттями “живого чоловіка”, які перемагають, бо кохання – рушійна сила життя. І тому в кінці твору звучать слова: “Голубочко моя! Де ти, озовися! Нехай у сю новорічну годину хоч дух твій перелине через мою хату і торкне мене своїм крилом!
Нехай його подих донесе хвилю дійсного, широкого, многостраждущого життя в моє слимакове, паперове та негідне існування! Може, й я прокинуся, і стрясу з себе ті пута, і рвануся до нового життя!”
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
Головна ідея новели – це утвердження думки про цілющу силу кохання, про повернення людини до своєї сутності.
Марія після трирічних поневірянь у пеклі злочинницького світу повертається до коханого, бо зрозуміла, що основним принципом життя є любов.
У цьому полягає гуманістичний пафос твору. Чи варто було вирушати кудись на пошуки великої любові й розкоші, щоб врешті – решт опинитися в рідному краї і тут пізнати справжнє кохання і стати щасливою?
У душі Хоми-Массіно відбувається боротьба між байдужістю до життя, самотністю, образою і почуттями “живого чоловіка”, які перемагають, бо кохання – рушійна сила життя.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Творче завдання: новела “Сойчине крило” має відкритий фінал. Напишіть власне продовження твору (7-10 речень).
Випереджувальне завдання: підготувати повідомлення “Історія написання та історична основа твору “Украдене щастя”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)