Групова парадигма

Related posts:

1. Раціонально-критична парадигма Ця парадигма – спроба пояснити природу політичних засад в житті суспільства з самої політичної сфери принципово внутрішнім чином – діями політичних інститутів, внутрішніх структур і відносинами між ними. Наприклад, політичні феномени намагаються звести до особливої ​​взаємозв’язку держави і громадянського суспільства (Б. Спіноза), міжгрупових відносин (А. Бентлі), діяльності еліт (Г. Моска), механізму міжгруповий інтеграції (Б. Крик), […]...
2. Парадигма консенсусу На противагу парадигмі конфлікту в науці склалося напрямок, яка зробила концептуальним методом інтерпретації політики протилежне конфлікту поняття – поняття консенсусу. Не відкидаючи в цілому наявність у суспільстві конфлікту, А Дюркгейм, М. Вебер, Д. Дьюї, Т Парсонс і деякі інші вчені виходили з визнання вторинної ролі конфлікту, його підпорядкованості тим цінностям та ідеям, які характерні для […]...
3. Групова думк Групова думка – це сукупність оціночних суджень, в яких виражається загальне або переважне ставлення членів малої групи до певних фактам, подіям чи явищам, що мають місце як усередині, так і за її межами. Групова думка виступає показником розвиненості групи, її згуртованості, ефективності спільних зусиль її членів, а в деяких випадках і ідеологічної спрямованості її психології. […]...
4. Біополітична парадигма Геополітика як самостійна методологія вивчення політики склалася в основному до початку 1970-х років в американській політологічній науковій школі, як відомо, найбільш сильною та розвинутою в наші дні. Її прихильники розглядають як провідного чинника політичної поведінки людини чуттєві, фізіологічні, інстинктивні чинники, або так звані ультимативні (первинні) чинники, відбивають видове своєрідність людини як живої істоти і що […]...
5. Психологізаторська парадигма Це парадигма побудована у формі домінування принципово натуралістичних чинників, але психологічних при поясненні природи політики. З одного боку, цей підхід з’явився гострою реакцією на ряд соціологічних теорій (насамперед, на позитивізм О. Конта), які заперечували право психології на власне існування, а з іншого – він являв собою спробу пояснення політичних процесів і явищ, а також розвитку […]...
6. Теологічна парадигма Всі суспільні явища, в тому числі політичні, відповідно до змісту цієї парадигми, – породження Божественного промислу. Бог, і тільки він, повністю визначає земні порядки, виділяючи владу і наказуючи людиною. Саме Бог розділив людей на тих, хто править, і на тих, хто зобов’язаний вищої влади підкорятися. Не в волі людей і змінити подібного роду порядки – […]...
7. Культурологічна парадигма Особливий погляд на природу політики пропонують творці культурологічної парадигми. Вони виходять з того, що цілісність політики і її єдність із суспільством визначаються цілісністю людини як такої. У силу цього прихильники цієї парадигми – М. Шеллер, Ф. Боас, Е. Канетті, X. Арендт та ін. – Розглядають політику як продукт смислополагающей діяльності людей – принципово ціннісної, моральної, […]...
8. П’ять типів політичних рішень Все розмаїття політичних рішень можна поділити на п’ять типів: (1) закони й постанови вищих органів влади; (2) рішення місцевих органів влади; (3) рішення, які приймаються безпосередньо громадянами; (4) рішення вищих органів політичних партій і громадських організацій; (5) рішення місцевих органів політичних партій і громадських організацій. Як видно, перший і другий типи рішень приймаються представницькими й […]...
9. Поняття і причини виникнення політичних партій Виявимо поняття і причини виникнення політичних партій. Важливим елементом політичної системи демократичної держави є політичні партії, які представляють собою один з типів громадських об’єднань. Повноваженнями на їх реєстрацію мають різноманітні державні органи (як правило, структури юстиції або внутрішніх справ). Обмеженням принципу багатопартійності в сучасних країнах виступає конституційна заборона на діяльність партій, які використовують насильницькі методи […]...
10. Значення слова Парадигма Парадигма (від грецького paradeigma) – зразок, модель, зразок, приклад. Сукупність наукових досягнень, визнаних науковим світом в певний період часу і службовців основою і зразком для нових наукових досліджень. Парадигма з одного боку виключає всі не відносяться і не узгоджуються з нею концепції, теорії, з іншого орієнтує наукове співтовариство на використання теорії для пошуку нового, що […]...
11. Галузева парадигма Парадигма була покликана розвинути більш глибоке проникнення в суть явищ, що відбуваються в окремих галузях і активно інтегрувати економічну географію з прикладними науками і діяльністю. Галузево-статистичний напрям продовжувало статистичну лінію в географії. Засновником і лідером його в Росії був професор Санкт-Петербурзького політехнічного інституту Володимир Едуардович Ден (1867-1933 рр.). Школа Дена була в 30-і роки піддана […]...
12. Сучасна парадигма фінансового менеджменту Методологічною основою прийняття рішень у фінансовому менеджменті є сукупність фундаментальних концепцій, система яких утворює сучасну парадигму фінансового менеджменту. Парадигма (грец. Paradeigma) – вихідна концептуальна схема, модель постановки проблем та їх вирішення, методів дослідження (як правило, що відноситься до певного періоду часу). Сучасна парадигма фінансового менеджменту базується на теоретичних висновках багатьох наукових дисциплін і відображає найтісніший […]...
13. Поняття, специфіка та види партійних систем Вивчимо поняття, специфіку та види партійних систем. Залежно від положення партій в політичній системі суспільства, типу самих партій і характеру взаємовідносин між ними, встановлюється певна партійна система. Вибір види партійної системи пов’язаний з рівнем політичної і правової культури громадян, етнічним складом населення, конфесійної структурою, історичними традиціями. Правовим базисом партійних систем виступають конституція, виборчі закони, законодавство […]...
14. Натуралістична парадигма Дана парадигма виникла як опозиція теологічної парадигмі, як принципова спроба пояснити і описати політичні початку без звернення до божественним і потойбічним чинникам і причин. Де ж тоді ці фактори шукати? Звичайно, на землі, не в божественному, а в нашому реальному світі. Натуралістична парадигма намагається використовувати для пояснення суспільних явищ пріоритетність різного роду природних джерел політичного […]...
15. Соціопсихологічна модель голосувань Відповідно до цієї моделлю електоральний вибір визначається партійної ідентифікацією виборців (відчуттям близькості до якоїсь партії), психологічними симпатіями щодо певних політичних сил чи лідерів. Прогнозні можливості цієї моделі обмежуються загальними тенденціями зміни ставлення громадян до політичних партій. Показовою є ситуація в США – країні з двопартійної системою класичного зразка. У середині XX ст. більше половини виборців […]...
16. Партійні системи Коли партій у політичній системі багато, вони природним чином складаються в якісь “ансамблі” чи партійні системи з різноманітною конфігурацією елементів. Варто, щоправда, відзначити, що про партійну систему можна говорити тільки тоді, коли відносини між партіями стають впорядкованими, стабільними. Коли згода між ними, хоча б з приводу загальних “правил гри”, починає переважувати вихідну суперечливість і конфліктність. […]...
17. Парадигма Парадигма (грецьк. parаdeigma – приклад, взірець) – 1. Ряд об’єднаних певною спільною ознакою мовних одиниць, кожна з яких визначається через відношення протиставлення до інших, тобто через парадигматичні відношення (див.: Мова, Семіотика (семіологія)). Спочатку термін “П.” зі значенням “взірець словозміни, система словоформ, які утворюють одну лексему” (наприклад, правда, правди, правді, правдою і т-п.) застосовувався у морфології, […]...
18. Офіційна ідеологія Кореї Згідно з конституцією РК, Республіка Корея – демократична держава (ст. 1). Проголошуючи свободу совісті, слова, зборів, створення політичних партій, конституція гарантує діяльність в країні всього спектра політичних партій. Політична партія може бути розпущена Конституційним судом в разі несумісності її діяльності з демократичними принципами (ст. 8). Серйозні ідеологічні розколи всередині Республіки Корея відсутні. За результатами парламентських […]...
19. Агрегування інтересів З ростом різноманіття артикульованих потреб та інтересів виникає необхідність у їх систематизації на тій чи іншій концептуальній основі. У політології процес формулювання соціальних потреб у вигляді певним чином упорядкованих альтернатив державної політики називається агрегированием інтересів (від лат. Aggrego – приєдную). У ході цієї операції різні приватні вимоги, пропоновані до структурам влади, зіставляються один з одним; […]...
20. Соціальна парадигма Як людина сприймає світ навколо себе, як він сприймає інших людей, їх вчинки, слова, їх спосіб мислення, і нарешті, як людина сприймає самого себе? Що лежить в основі його сприйняття всього і вся, який шаблон, шаблони, яка модель поведінки відображена в його розумі і чому? Яку частину цієї моделі людина усвідомлює, а яку ні? Відповідь […]...
21. Політична соціалізація і культура Ступінь політичної участі громадян залежить від рівня їх політичної соціалізації та культури. Політична соціалізація – це процес залучення людини до політичних процесів, що відбуваються в суспільстві і формування його політичних позицій. У політології виділяються два етапи політичної соціалізації: Первинна соціалізація – на даному етапі відбувається залучення підростаючого покоління до політичної інформації. Велика роль сім’ї, школи, […]...
22. Основні типи політологічних парадигм У підставі відмінностей парадигм політології лежать спроби пояснити політику через надприродне начало, природні, громадські та власне політичні чинники. Тому умовно можна назвати теологічну, натуралістичну (її підвиди – географічна, біополітичних, псіхологізаторская модифікації), соціальну і раціонально-критичну (підвиди – парадигма конфлікту і парадигма консенсусу). Отже, в сучасній політології чотири основних парадигми: (1) теологічна; (2) натуралістична; (3) соціальна; (4) […]...
23. Змішано-скануючий метод Широке поширення отримав змішано-скануючий метод прийняття рішень, що забезпечує масштабний, фундаментальний процес прийняття рішень та їх подальшу розробку. Він поєднує раціональний підхід до одних елементам проблеми і поступальний, менш деталізований аналіз до інших. Цей метод має ряд переваг. Він дозволяє поєднати переваги двох проаналізованих вище методів адаптуватися до швидкоплинні ситуації, забезпечуючи при цьому необхідну гнучкість […]...
24. Парадигма – що це таке? Парадигма це комплекс наукових даних або аксіом, прийнятих за правду, на основі яких розгортається наукова, філософська чи релігійна теорія. Простіше кажучи, парадигма – той світ стопудово істин, який для вченого не підлягає сумніву. У перекладі з грецької слово парадигма означає “зразок, приклад”. Парадигмою для традиційної геометрії служить набір аксіом про те, що паралельні прямі не […]...
25. Регіональна парадигма Результатом пошуку єдиного способу накопичення та систематизації різноманітних географічних фактів на початку XX століття стало визнання в якості основного об’єкта географічних досліджень – економічного району. У радянській географії під районом розумівся об’єктивно існуючий природно-соціально-господарський комплекс, що є частиною країни (країна – як сукупність районів), що має всесоюзну спеціалізацію і комплексно розвивається. У західній же економічної […]...
26. Парадигма комерційна географія Наступну за Великими географічними відкриттями період розвитку морської торгівлі і світового ринку торгівлі привів до необхідності нової географічної парадигми – комерційної географії. При розширенні торгівлі, особливо виході за державні кордони, доводиться вивчити різноманітні природні та економічні умови торгівлі, щоб знати, де що можна дешевше купити і де що можна дорожче продати. А це вже ціла […]...
27. Політичне життя та його характеристика Політичне життя – особлива сторона діяльності суспільства і держави. Вона включає інтереси різних класів, націй, соціальних груп, діяльність партій, соціальних інститутів і громадських організацій. Все це відбувається в певному політичному просторі і зачіпає інтереси класів і соціальних груп. Політичний простір характеризується такими рисами: розмір території, зв’язок центру з околицями, активність мас, ступінь організованості партій і […]...
28. Типологія політичних культур Переходячи до другого питання, слід зазначити, що політична культура формується під впливом численних, різноманітних факторів. Ця обставина зумовлює і різноманіття типів політичної культури. Диференціація політичних культур здійснюється у відповідності з тим чи іншим критерієм. У масштабах сучасного світу, наприклад, можна виділити політичні культури залежно від їх національних особливостей. Кожна з них виникла під впливом історичного […]...
29. Повноваження і місце держави в політичній системі У літературі категорії “держава” і “політична система суспільства” розглядаються як частина і ціле. Держава відображає все різноманіття політичних інтересів, регламентуючи явища політичного життя. У зв’язку з цим держава виконує особливу роль в діяльності політичної системи. Воно надає їй цілісність, осмисленість, стабільність і стійкість. Держава робить основний обсяг управлінської діяльності, використовуючи при цьому необхідні ресурси суспільства […]...
30. Політичні інститути Сутність політичних інститутів Політичні інститути являють собою систему установ, які організовують і обслуговують процес здійснення політичної влади. Політичні інститути забезпечують встановлення політичної влади, її підтримку, обмін діяльністю між владою і різними іншими сферами політичного життя, передачу політичної інформації суспільству і інші важливі для суспільства функції. Традиційно, основними політичними інститутами є держава, громадські організації (руху), а […]...
31. Структура політичного конфлікту Джерело політичних конфліктів універсальний – це все той же задоволення базових потреб соціальних груп та індивідів, яке в складнострукурованих суспільстві не може бути забезпечено без узгодження та централізованої координації зусиль, чим і займається державна влада. В якості об’єктів політичних конфліктів виступає специфічний соціальний ресурс – державна влада, а також політичний статус соціальних груп (ступінь наближеності […]...
32. Політичні еліти У регулюванні політичних процесів, у визначенні стратегії, цілей і пріоритетів політики важливу роль відіграє специфічний суб’єкт політики – політична еліта (фр. Elite – кращі, добірні, обрані групи або представники якоїсь частини суспільства). Вона концентрує в своїх руках владу, монополізуючи права на прийняття політичних рішень. Об’єкт владарювання політичної еліти – пересічні громадяни суспільства, політичні групи і […]...
33. Поняття і риси політичних норм Розглянемо поняття і риси політичних норм, які виділяють їх в системі всіх норм. Політичні норми – це регулятиви суспільних відносин, головною метою створення яких виступає прагнення певних діячів отримати або зберегти владу. При широкому підході правові норми також можна охарактеризувати як політичні норми. Однак є думка, що інструментом політики виступає закон, а право неправильно характеризувати […]...
34. Галузі політичної науки Розвиток сучасної політичної науки Процес зміцнення політології в формі самостійної науки сформувався до початку 20 століття. Розвитку даної науки сприяло прийняття ЮНЕСКО в 1948 році резолюції, яка визначає перелік проблематики, що вивчається політологією: Політична історія; Політичні інститути; Партії, групи і суспільна думка; Міжнародні відносини. У 1949 р під впливом ЮНЕСКО створюється Міжнародна асоціація політичної науки. […]...
35. Від дисципліни голосування до авторитарних обмежень Аж до наших днів добровільне підпорядкування політичного вираження продовжує існувати. Наприклад, у Японії гегемонія ліберально-демократичної партії в післявоєнні роки може розглядатися як згода японців зі сформованим порядком речей, який погано узгоджується з ортодоксією демократичного вибору: групи, або панівні в житті суспільства корпорації, визначають соціальний порядок у країні. У Колумбії, в суспільстві менш індустріальному, склалася майже […]...
36. Різноманіття, види і типи політичних партій Розглянемо різноманіття, види і типи політичних партій. Наявність безлічі видів і типів політичних партій пов’язане з тим, що вони виражають інтереси різних соціальних груп. Можна виділити різні класифікації видів і типів політичних партій в залежності від ряду критеріїв. Залежно від соціально-політичної сутності партії поділяють на: – революційні (закликають до кардинальної зміни різних сторін суспільного життя); […]...
37. Політика як соціальне явище Політика – базове поняття політології. Часто також використовуються близькі за змістом терміни “політичне життя”, “політична діяльність”, “політична влада”. За допомогою цих категорій описуються політичні процеси, функціонування і розвиток держав, партій, участь у політиці окремих громадян. Категорія “політика” дозволяє виділити зі всієї суспільного життя політичну сферу і розглянути її в порівнянні з економічної, духовним життям, іншими […]...
38. Політика як суспільне явище і об’єкт дослідження Ключовою категорією політології є політика. Політика – явище складне і багатогранне. Це явище вивчається і осмислюється вченими вже близько двох з половиною тисячоліть. Але і в даний час рідкісний політолог вирішується категорично і однозначно висловитися про те, що власне є сутністю політики. У сучасному світовому суспільствознавстві існує безліч тлумачень поняття “політика”. Однак серед великої кількості […]...
39. Політологія – теорія і методологія політики Політологія в даний час визначається як система наукових поглядів на розвиток держави, форми управління суспільством і механізми політичної влади. Політологія, як наука з’явилася недавно для розмежування марксистської і буржуазної політичної методології. У зарубіжній науковій практиці термін “політологія” застосовується нечасто. Там, в області політичних знань традиційно вживається поняття “політична наука”, запропоноване в 1952 році вченим-соціологом і […]...
40. Партійна система, Партія політична Партійна система. Сукупність політичних партій, зв’язків і відносин між ними. Типи партійної системи: однопартійна, двопартійна, багатопартійна. Див. Двопартійна система, Багатопартійність, Однопартійність. Партія політична (лат. Pars (partis) частина). Організація однодумців, які згуртувалися з метою відстоювання інтересів тих чи інших соціальних груп через прихід до влади та її використання. Існують різні класифікації політичних партій. Виділяють, зокрема, партії […]...