Парадигма комерційна географія

Наступну за Великими географічними відкриттями період розвитку морської торгівлі і світового ринку торгівлі привів до необхідності нової географічної парадигми – комерційної географії.
При розширенні торгівлі, особливо виході за державні кордони, доводиться вивчити різноманітні природні та економічні умови торгівлі, щоб знати, де що можна дешевше купити і де що можна дорожче продати. А це вже ціла <наука>. Великий комерсант не обмежувався межами своєї країни, його інтереси поширювалися на всю земну кулю.
В рамках даної парадигми головне завдання економ-географів полягала в аналізі різноманітних фактів, необхідні успішного ведення торговельних справ. В якості методів застосовуються опитування торговців і моряків, робота у великих торгових компаніях (Ост-Індська, Вест-Індська), а також участь у військових експедиціях (військові також споживачі продукції комерційної географії).
Зовнішня торгівля стала розвиватися в різних країнах у різний час: спочатку у Венеції, потім в Голландії, пізніше в Англії. У тому ж порядку з’явилися і роботи, що мають відношення до парадигмі комерційної географії.
Найбільш рання робота – це <Практика торгівлі> італійця Пеголотті (1333), містила відомості про якість і технології обробітку найважливіших товарів, про одиниці ваги і міри, грошових одиницях країн, опис мит і транспортних витрат, а також про караванної дорозі від Азовського моря в Китай.
Але в комерційній географії не давалося загальної характеристики господарства, немає глав про галузі, а є тільки відомості про товари. Тому комерційна географія була близька до сучасного товарознавства, і викладали її нерідко товарознавці. І зараз елементи такого предмета викладаються в торгових навчальних закладах, а також подібні дані використовується тепер при складанні бізнес-планів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Парадигма комерційна географія