Парадигма
Парадигма (грецьк. parаdeigma – приклад, взірець) – 1. Ряд об’єднаних певною спільною ознакою мовних одиниць, кожна з яких визначається через відношення протиставлення до інших, тобто через парадигматичні відношення (див.: Мова, Семіотика (семіологія)). Спочатку термін “П.” зі значенням “взірець словозміни, система словоформ, які утворюють одну лексему” (наприклад, правда, правди, правді, правдою і т-п.) застосовувався у морфології, а згодом почав використовуватися у фонології, синтаксисі, лексикології, словотворі та ін. У поетиці цей термін набуває дещо іншого значення. Так, у мові художньої літератури слово розглядають також як П. контекстів, тобто конкретних слововживань лексеми у її синтагматичних зв’язках. Наприклад П. слова “пісня” у поетичних творах Лесі Українки виявляє всю сукупність мінімальних контекстів, у яких його вживає письменниця. Така П. може розширитися, якщо простежити естетичне функціонування згаданої лексеми у творах інших українських поетів у часовій перспективі. При цьому мовитиметься про культурно-історичну П. поетичного слова. 2. Загальні тенденції, напрями в розвитку думки, осмислення дійсності, що формують певний філософський період й у вигляді провідних, домінантних ідей, поглядів, підходів, виявляються у різних сферах людської діяльності (в науці, культурі, мистецтві), наприклад, П. світоглядна, П. соціокультурна тощо. П. розглядають ще як погляд на мову, який переважає в певну епоху і пов’язаний із відповідною течією чи напрямом у мистецтві (насамперед словесному). Спираючись на таке розуміння, інтерпретують художні тексти і простежують взаємозв’язок поетики з трьома основними П. мови: семантична П. і поетика імені, символізм; синтаксична П. – поетика футуризму; прагматична П. та поетика егоцентричних слів (М. Пруст та ін.).
Related posts:
- Групова парадигма Один з нових підходів до політичних досліджень, обгрунтований американськими вченими Артуром Ф. Бентлі і Є. Р. Херрінг, виходить з визнання того, що вся політика, по суті, є боротьбою груп. Їхня концепція поклала початок груповий парадигмі в політології. Під групами інтересів вони розуміють соціальні групи, згуртовані на основі спільних поглядів і сполучені системою взаємовідносин. Група дотримується […]...
- Біополітична парадигма Геополітика як самостійна методологія вивчення політики склалася в основному до початку 1970-х років в американській політологічній науковій школі, як відомо, найбільш сильною та розвинутою в наші дні. Її прихильники розглядають як провідного чинника політичної поведінки людини чуттєві, фізіологічні, інстинктивні чинники, або так звані ультимативні (первинні) чинники, відбивають видове своєрідність людини як живої істоти і що […]...
- Культурологічна парадигма Особливий погляд на природу політики пропонують творці культурологічної парадигми. Вони виходять з того, що цілісність політики і її єдність із суспільством визначаються цілісністю людини як такої. У силу цього прихильники цієї парадигми – М. Шеллер, Ф. Боас, Е. Канетті, X. Арендт та ін. – Розглядають політику як продукт смислополагающей діяльності людей – принципово ціннісної, моральної, […]...
- Значення слова Парадигма Парадигма (від грецького paradeigma) – зразок, модель, зразок, приклад. Сукупність наукових досягнень, визнаних науковим світом в певний період часу і службовців основою і зразком для нових наукових досліджень. Парадигма з одного боку виключає всі не відносяться і не узгоджуються з нею концепції, теорії, з іншого орієнтує наукове співтовариство на використання теорії для пошуку нового, що […]...
- Парадигма комерційна географія Наступну за Великими географічними відкриттями період розвитку морської торгівлі і світового ринку торгівлі привів до необхідності нової географічної парадигми – комерційної географії. При розширенні торгівлі, особливо виході за державні кордони, доводиться вивчити різноманітні природні та економічні умови торгівлі, щоб знати, де що можна дешевше купити і де що можна дорожче продати. А це вже ціла […]...
- Соціальна парадигма Як людина сприймає світ навколо себе, як він сприймає інших людей, їх вчинки, слова, їх спосіб мислення, і нарешті, як людина сприймає самого себе? Що лежить в основі його сприйняття всього і вся, який шаблон, шаблони, яка модель поведінки відображена в його розумі і чому? Яку частину цієї моделі людина усвідомлює, а яку ні? Відповідь […]...
- Парадигма – що це таке? Парадигма це комплекс наукових даних або аксіом, прийнятих за правду, на основі яких розгортається наукова, філософська чи релігійна теорія. Простіше кажучи, парадигма – той світ стопудово істин, який для вченого не підлягає сумніву. У перекладі з грецької слово парадигма означає “зразок, приклад”. Парадигмою для традиційної геометрії служить набір аксіом про те, що паралельні прямі не […]...
- Раціонально-критична парадигма Ця парадигма – спроба пояснити природу політичних засад в житті суспільства з самої політичної сфери принципово внутрішнім чином – діями політичних інститутів, внутрішніх структур і відносинами між ними. Наприклад, політичні феномени намагаються звести до особливої взаємозв’язку держави і громадянського суспільства (Б. Спіноза), міжгрупових відносин (А. Бентлі), діяльності еліт (Г. Моска), механізму міжгруповий інтеграції (Б. Крик), […]...
- Психологізаторська парадигма Це парадигма побудована у формі домінування принципово натуралістичних чинників, але психологічних при поясненні природи політики. З одного боку, цей підхід з’явився гострою реакцією на ряд соціологічних теорій (насамперед, на позитивізм О. Конта), які заперечували право психології на власне існування, а з іншого – він являв собою спробу пояснення політичних процесів і явищ, а також розвитку […]...
- Парадигма консенсусу На противагу парадигмі конфлікту в науці склалося напрямок, яка зробила концептуальним методом інтерпретації політики протилежне конфлікту поняття – поняття консенсусу. Не відкидаючи в цілому наявність у суспільстві конфлікту, А Дюркгейм, М. Вебер, Д. Дьюї, Т Парсонс і деякі інші вчені виходили з визнання вторинної ролі конфлікту, його підпорядкованості тим цінностям та ідеям, які характерні для […]...
- Натуралістична парадигма Дана парадигма виникла як опозиція теологічної парадигмі, як принципова спроба пояснити і описати політичні початку без звернення до божественним і потойбічним чинникам і причин. Де ж тоді ці фактори шукати? Звичайно, на землі, не в божественному, а в нашому реальному світі. Натуралістична парадигма намагається використовувати для пояснення суспільних явищ пріоритетність різного роду природних джерел політичного […]...
- Значення слова Значення слова – відображення в слові певного явища дійсності (предмета, якості, відношення, дії). Розрізняють лексичне (індивідуальне) і граматичне (узагальнене, абстраговане) З. с. Граматичне З. с. регулярно виражається в мові за допомогою спеціальних відповідних засобів, співіснує в слові завдяки єдності з його конкретним (лексичним) значенням, наприклад, значення жіночого роду іменника “література” чи минулого часу дієслівної форми […]...
- Регіональна парадигма Результатом пошуку єдиного способу накопичення та систематизації різноманітних географічних фактів на початку XX століття стало визнання в якості основного об’єкта географічних досліджень – економічного району. У радянській географії під районом розумівся об’єктивно існуючий природно-соціально-господарський комплекс, що є частиною країни (країна – як сукупність районів), що має всесоюзну спеціалізацію і комплексно розвивається. У західній же економічної […]...
- Сучасна парадигма фінансового менеджменту Методологічною основою прийняття рішень у фінансовому менеджменті є сукупність фундаментальних концепцій, система яких утворює сучасну парадигму фінансового менеджменту. Парадигма (грец. Paradeigma) – вихідна концептуальна схема, модель постановки проблем та їх вирішення, методів дослідження (як правило, що відноситься до певного періоду часу). Сучасна парадигма фінансового менеджменту базується на теоретичних висновках багатьох наукових дисциплін і відображає найтісніший […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ – 9 клас 1. Античність – взірець для наслідування для класицистів. 2.Співзвучність ідеології класицизму політиці абсолютистської монархії. 3. Закони класицизму. 4.Характеристика французького класицизму. 5.Образ людини в класицистичному творі. 6. Позиція представників класицизму і бароко щодо можливості пізнання світу. 7.Порівняльна характеристика двох стилів: бароко і класицизму. 8. Зображення людини у творах класицистів, античності й Відродження Спільне, різне. 9.Кардинал Рішельє […]...
- Ентропія – що це таке? Ентропія це, в широкому сенсі, міра хаосу в якій-небудь системі. У перекладі з грецької “ентропія” означає “перетворення, перетворення”. Наголос у слові “ентропія” ставиться на букву “і”. Спочатку термін “ентропія” використовувався в термодинаміки для вимірювання кількості способів, якими будь-яка термодинамічна система може бути впорядкована. Сьогодні цей термін вживається в самому широкому спектрі контекстів: від музики до […]...
- Що вивчає поетика? Поетика як розділ літературознавчої науки вивчає сам феномен художнього твору. Ця дисципліна існує і в теорії (теоретична поетика), і в історії літератури (історична поетика). Перша досліджує художній світ твору: звуковий – фоніку, ритміку, строфіку, метрику; словесний – особливості лексики, синтаксису твору; образний – персонажі, їх дії, вчинки, сюжет і композицію з метою зіставити усі ці […]...
- Полісемія Полісемія(грецьк. polysemos – багатозначний) – багатозначність, наявність у мовній одиниці (слові, фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції) кількох значень. Наприклад, слово “драматургія” означає: 1) драматичне мистецтво; 2) : сукупність драматичних творів письменника, літературного напряму, народу, епохи; 3) теорія побудови драматичного твору. Розвиток П. відбувається здебільшого на основі подібності або суміжності предметів чи явищ, які називаються певним […]...
- Внутрішня форма слова Внутрішня форма слова – певні особливості зв’язку звукової будови слова з його первісним значенням; спосіб структурної та семантичної мотивованості слова іншими словами. Інакше кажучи, В. ф. с. – це первісне (етимологічне) значення, що виникає з опорою на якусь названу словом ознаку (не обов’язково суттєву) предмета або явища. Наприклад, назва лободи “мучинець” є похідною від слова […]...
- Концепція Концепція (лат. conceptio – поєднання, сукупність) – розгорнута система поглядів, викладена з наміром уникнути логічних суперечностей при тлумаченні якоїсь складної проблеми, явища, У цьому сенсі літературознавець може мати власну естетичну концепцію художньої творчості або викладати чужі, запозичені погляди. Те ж стосується й письменників, які мають свої концепції дійсності, героя, творчості. Термін “К.” вживається і для […]...
- Металінгвістика Металінгвістика (грецьк. meta – через, після; фр. lingvistique, від лат. lingua – мова) – наука, яка досліджує діалогічні відношення в літературі та інших сферах спілкування. Вона трактує висловлення як індивідуальну, авторську і конкретну значеннєву позицію того, хто говорить чи пише, виражаючи своє світоглядно-духовне ставлення, та досліджує вислови мовця стосовно висловів інших мовців. Предметом М., зокрема, […]...
- Чим відрізняється норма від нормативу? У науці, юриспруденції та ряді інших галузей знань часто використовуються поняття норми і нормативу. У чому їх особливості? Чим відрізняється норма від нормативу? Поняття “норма” – дуже широке. Воно може вживатися в різних сферах. Наприклад, таких як: Промисловість; Правовідносини; Соціальні відносини; Фінанси. Якщо спробувати вивести “універсальне” визначення норми, то воно може звучати так. Це усереднений […]...
- Кредо Кредо (лат. credo – вірю) – символ віри; основи світогляду письменника, його переконань, які позначаються на творах, увиразнюють стиль, утверджують його естетичну та грома-дянську позицію в мистецтві і в суспільстві. Прикладом К. може бути вірш Г. Чупринки “Credo”, в якому обгрунтовується його художня та громадянська платформа, суголосна принциповим критеріям інших митців (у даному випадку – […]...
- Експресіонізм Експресіонізм (лат. expression – вираження) – літературно – мистецька стильова тенденція авангардизму, що оформилася в Німеччині на початку XX ст., передовсім у малярському середовищі (об’єднання “Міст” та “Синій вершник”), проіснувавши до початку 30-х. Джерела Е. наявні в романтизмі, у “філософії життя” (Ф. Ніцше, А. Бергсон, А. Шопенгауер та ін.), його естетика постала на запереченні не […]...
- Фонема Фонема (грецьк. phonema – звук, голос) – найменша неподільна звукова одиниця мови, що поєднує в собі різні диференціальні ознаки і служить для побудови та розрізнення морфем і слів. У мовленні реалізується у звуках, що називаються алофонами, або варіантами. Уперше термін “Ф.” використав французький мовознавець А. Дуфрі – Держене в 1873 у значенні “мовний звук”. Згодом […]...
- Значення слова “аморальний” Прикметник “аморальний” – це прикметник, однокореневе до іменника “Аморал”. В українській мові у цього слова є такі синоніми, як: Аморальний; Безсоромний; Непорядна; Нечесний. Зазвичай термін “аморальний” вживається в поєднанні з іменниками “вчинок” або “поведінка”. Однак, порядне і чесна поведінка в українській мові не прийнято називати “моральним”. Антоніми до слова “аморальний” – “високоморальний”, “правильний”, “гідний”. Слово […]...
- Іронія – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Іронією (грец. Ειρωνεία – насмішка) називається слово або словесний зворот, що набувають змісту, прямо протилежного їхньому буквальному значенню. Наприклад, у фейлетоні О. Вишні “Чухраїнці” таким виступає слово “лорди”, котре стосовно нації чухраїнців, про яку тут ідеться, звучить явною насмішкою: “Чухраїнців було чимало: щось понад тридцять мільйонів, – хоч здебільша вони й самі не знали, хто […]...
- Образна система “Слова о полку Ігоревім” “Слово о полку Ігоревім” – твір, який належить до ряду одних з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури. В основі сюжету лежить розповідь про невдалий бій руських князів із половцями в 1185 році. Твір пройнятий мотивами язичницької міфології та слов’янській народній поезії. Образна система ” Слова…” “Слово о полку Ігоревім” є найбільш раннім епічним твором руської літератури. […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС 1. Трагікомедія “Сто тисяч” – класичний взірець українського “театру корифеїв”. 2. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи (на прикладі образу Герасима Калитки). 3. Засоби сатиричного змалювання у п’єсі “Сто тисяч”. 4.Чи можна вважати трагікомедію Карпенка-Карого актуальною й сьогодні? 5.Чи можливий для п’єси “Сто тисяч” щасливий кінець у дусі Діккенса (“Різдвяна пісня в прозі”)? (Твір-роздум.) […]...
- Віршовий розмір або Метр Віршовий розмір, або Метр (грецьк. – metron – міра) – поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне – міра вірша, його загальна схема, і якою узгоджуються його елементи (ямбічний розмір, дактилічний розмір тощо). Метричне віршування, що спирається на розташування довгих та коротких складів, притаманне античній […]...
- Натуральні числа в сенсі кількості предметів Прийшов час розібратися з кількісним змістом, який несе в собі записане натуральне число. Сенс натуральних чисел в плані нумерації предметів розглянуто в статті порівняння натуральних чисел. Почнемо з натуральних чисел, записи яких збігаються з записами цифр, тобто, з чисел 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 і 9. Уявімо, що ми відкрили очі і […]...
- Що таке цитата в літературі? Визначення і приклади Часто у своїх творах ми використовуємо витяги з творів інших людей, прагнучи підкреслити цим зміст написаного або надати написаному більшої виразності. Подібні фрази дозволяють обгрунтувати свої твердження або спростувати чужі слова. Ці витримки звуться “цитати” і часто стають крилатими виразами. Що означає слово “цитата”? Потрапивши з латинської мови, термін “цитата” з самого початку мав дещо […]...
- Іманентність Іманентність (лат. immanens – властивий, притаманний. комусь) – властивість, притаманна певним предметам та явищам, що виражає їхню сутність; у мистецтві проявляється через самтожність таланту, тобто здійснюється шляхом самоідентифікації, самопізнання та самореалізації у відповідній “спорідненій діяльності”, на чому наполягав Г. Сковорода, вважаючи, що “неспорідненість” згубна для мистецтва. Лише віднайшовшись у собі, розкривши свою сутнісну основу, воно […]...
- Від чого залежить вид траєкторії тіла? Траєкторія тіла залежить від того, щодо якого тіла розглядають рух цього тіла. Нехай, наприклад, з полиці вагона поїзда, що йде падає кулька, на якому сидить павучок. Тоді траєкторія руху кульки щодо вагона – прямолінійна (рис. 8.4, а), а відносно Землі – криволінійна (рис. 8.4, б). Щодо ж павучка куля при падінні покоїться, тобто його траєкторією […]...
- МОВНИЙ ОБРАЗ МОЛОДОГО ХЛОПЦЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ Актуальність теми визначається тим, що в українському мовознавстві немає поки що робіт, у яких би системно досліджувався стереотип хлопця у мовно-культурному аспекті. Лексема “хлопець” у народних текстах частовживана, містить багато сенсів, творить опозиції. Гіперонімом до неї є слово “чоловік”. Поняття “хлопець” реалізується через різні лексеми залежно від жанру твору: в козацьких піснях – це козак, […]...
- Конотація Конотація (лат. сum, соn – разом, notare – відмічати, позначати) – додаткове до основного, денотативного (денотат), значення знака, що містить інформацію про експресивну силу та оцінну вартість даного знака, а також емоції та волевиявлення, що супроводжують його використання. Термін “К.” виник ще у схоластичній логіці. З XVII ст. він став вживатись у мовознавстві, а з […]...
- Ідіолект Ідіолект (англ. idiolect, від грецьк. idios – свій та dialectos – розмова, говір, наріччя) – індивідуальне мовлення, що пояснюється місцем проживання, віком, фахом, соціальним станом, загальним рівнем культури певної людини. І. як мовна характеристика особистості не тільки окреслює особливе, а й розкриває розмаїті аспекти мови як загальнонаціонального феномена, її невичерпний потенціал. Літературний І. в сучасній […]...
- Алонім Алонім (грецьк. alios – інший, опута – ім’я) – друге ім’я особи (Юрій Георгій; Юрій Клен, “Колись страшну потвору Переміг /Святий Георгій у яснім шоломі” ; Є. Маланюк, “Ось світлий Юрій над забитим гадом, /Над тим, що звалось “І Петербург”; географічного об’єкта (Г. Чупринка, “Дід Дніпро, Дніпро-Славута/смертно зблід”); слова не з спорідненим, а з тотожним […]...
- Етика Ламетрі В інших творах, наприклад, в “Мистецтві насолоджуватися” (“L’art de jouir”) Ламетрі є прихильником етики, заснованої на себелюбство і, що ставить метою життя задоволення, причому вищими задоволеннями вважаються ті, які пов’язані з роздумом, кому воно доступно. Характер щастя і того, що людині приносить насолоду, залежить від виховання, і тому Ламетрі вважає безглуздими і заздрість і каяття. […]...
- Бароко: який зміст цього терміну? Бароко: який зміст цього терміну? У XVIII столітті слово “бароко” вживалося для характеристики, часто негативної, літературних творів складної форми. Проте його походження точно не встановлене, незважаючи на побутування в кількох мовах. У португальській вираз регоlа Ьаггоса означає перлина неправильної форми. Латинське слово Ьагосо – це термін логіки, особливо складний вид висновку. У перекладі з італійської […]...