Адміністративно-територіальний поділ окупованій території
Адміністративно-територіальний поділ окупованій території Після окупації частини території Радянського Союзу загарбники встановлювали там так званий “новий порядок”. Це був заздалегідь розроблений цілеспрямований план геноциду, ліквідації радянського ладу і його духовних цінностей, розграбування матеріального надбання та природних ресурсів.
“Новий порядок” – система військово-поліцейських, економічних, політичних та ідеологічних заходів, спрямованих на встановлення і підтримку державного ладу агресорів, економічне пограбування захоплених територій, режим терору, знущань над населенням, насадження націонал-соціалістичної ідеології.
Практичні завдання запровадження “нового порядку” на захоплених регіонах були викладені в “Інструкції про окремих областях” до директиви № 21 (план”Барбаросса”), виданої 13 березня 1941 р., і в ряді інших документів, які містять вказівки щодо організації і діяльності окупаційних властей.
Спочатку на захопленій території господарювали військові влади, які поступово передавали функції управління німецьким окупаційним органам. Наказом фюрера від 17 липня 1941 р. вводилося німецьке адміністративно-територіальний поділ і система окупаційного управління.
Спочатку планувалося створити 5 рейхскомиссариатов: “Остланд”, “Україна”, “Москва”, “Туркестан”, “Кавказ”. Однак зрив плану “блискавичної війни” порушив мети німецьких агресорів.
На захопленій території СРСР були створені лише два рейхскомісаріату “Україна” на чолі з Е. Кохом і “Остланд”, яким керував Р. Лозі. Рейхскомісаріати складалися з генеральних округів.
Територія УРСР була розділена і включена в різні територіальні адміністративні одиниці. В Генеральний округ Білорусь (ГОБЕЛЕ), який входив в рейху комісаріат “Остланд”, були включені лише 68 довоєнних районів республіки. Його площа становила четверту частину території довоєнної з населенням 3,1 млн осіб (на 4 грудня 1941 р.).
Генеральний округ Білорусь поділявся на 10 обласних округів – гебитов: Барановичський, Вілейській, Ганцевичский, Глибоцький, Лідський, Мінський, Новогрудский, Слонімський, Слуцький і Мінськ, який був виділений в окремий округ. У кожного з них входило від 10 до 15 районів, які в свою чергу ділилися на волості.
Вищим виконавчим органом ГОБЕЛЕ був генеральний комісаріат Білорусь, який очолював гауляйтер Ст. Кубэ (після його вбивства у вересні 1943 р. ГОБЕЛЕ керував К. фон Готгберг). Йому і військово-поліцейському керівництву належала вся повнота влади на окупованій території.
Південні райони Брестської, Пінської та Поліської областей з обласними центрами Брест, Пінськ, Мозир були приєднані до рейхскомісаріату “Україна”, межа якої проходила приблизно в 20 км на північ від залізниці Брест – Гомель. Ці території були включені до складу генеральних округів Волинь – Поділля та Житомир.
Белостокскую, північні райони Брестської і частину районів Барановицькій областей німецька влада включили до складу округу Білосток, входив у Східну Пруссію. Північно-західні райони Вілейської області були приєднані до Генерального округу Литва.
Територія Вітебської, Могилевської, майже всієї Гомельської, східні райони Мінської і кілька районів Поліської областей були включені в тиловий район групи армій “Центр”. Влада на цій території належала командуванню військових і поліцейських органів. Вищим органом тут був штаб тилу групи армій “Центр”.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)