Кількість міст, необхідне для сталого розвитку території
Залежність чисельності населення міста від його рангу в системі розселення. У 1913 р німецький учений Ф. Ауербах, аналізуючи фактичні дані по співвідношенню числа міст різних розмірів, виявив таку закономірність: людність міста і його порядковий номер (ранг) залежать один від одного – чисельність населення шуканого міста дорівнює чисельності жителів найбільшого міста країни, поділеній на порядковий номер шуканого міста. Закон Ауербаха не отримав широкої популярності, проте незабаром подібна закономірність у розподілі інших видів людської діяльності була знову знайдена соціологом Д. Ципфом, на ім’я якого її стали називати правилом Ціпфа “ранг-розмір”.
Згідно з правилом Ціпфа, якщо територія є цілісний економічний район, населення n-го за розміром міста становить 1 / n числа жителів найбільшого міста території.
Таким чином, якщо чисельність населення найбільшого міста (міста з рангом 1) гіпотетичної країни дорівнює 1 млн осіб, то розрахункова чисельність 2-го міста – 500 тис. Чоловік, 3-го – 333 тис., 4-го – 250 тис. , 5-го – 200 тис. і т. д. (рис. 24).
Залежність системи розселення країни від рівня її розвитку. Відхилення в розподілі міст від ідеального за правилом “ранг-розмір” пов’язані з історією розвитку економіки країни та формування її державного простору (колоніальний статус, об’єднання і розпад держав), природними умовами – рельєфом, кліматом, а також роллю деяких міст в глобальної та регіональної системі розселення.
Так, обсяг функцій і чисельність населення світових міст – Лондона, Парижа, Нью-Йорка, що грають важливу роль в системі глобального розселення, значно більше, ніж це необхідно для системи розселення країн – Великобританії, Франції, США.
Завдання 8. Аналіз сформованості систем міського розселення країн різних соціально-економічних типів (за правилом Ціпфа).
Великі міста в країнах, що розвиваються розташовані, як правило, на узбережжях і засновані європейцями як колоніальні столиці – “ворота” для економічного освоєння території, порти вивезення мінеральної сировини та продуктів тропічного землеробства. Вся інша територія тривалий час була позбавлена великих міст, а нерідко позбавлена міст взагалі. Вогні столиць, де концентрувалася вся сучасна промисловість, банки, освіта і культура західного типу, а досить часто і майже все міське населення, притягували з усієї країни сільських мігрантів, що шукають більш високих заробітків та кращого життя.
У міру розвитку економіки країни, залучення в господарський оборот віддалених районів і появи регіональних полюсів зростання система розселення починає наближатися до ідеального розподілу за правилом Ціпфа.
Таким чином, по кривій Ціпфа можна судити про розподіл міст і про сформованість системи міського розселення, а за наявності відповідних статистичних даних – про динаміку системи міського розселення в часі.
Якщо в країні є лише одне велике місто, де сконцентрована основна частина міського населення, реальна крива буде розташовуватися нижче ідеальною. Такий тип характерний для країн, що розвиваються з короткою історією розвитку економіки сучасного типу, нерозвиненою системою міст (рис. 25).
Якщо для території характерна висока щільність населення і вона “насичена” містами, то реальна крива розташовується вище ідеальною. Такий тип характерний для розвинених країн з тривалою історією розвитку економіки (рис. 26).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)