Політичні та адміністративно-законодавчі ризики
Політичний ризик є ймовірність негативного впливу на діяльність суб’єктів економіки з боку держави за допомогою проведеного ним політичного курсу розвитку країни.
Політичні ризики є системними ризиками. Отже, підприємці не можуть безпосередньо впливати на них вплив, однак повинні враховувати їх у своїй діяльності. Джерелами політичних ризиків можуть стати такі події, як:
– Військові дії, локальні військові конфлікти;
– Здійснення революцій, переворотів і т. П.;
– Загострення внутрішньополітичної ситуації в країні внаслідок проведення глобальних політичних заходів, таких, як референдуми, вибори;
– Зміни в політичному курсі, що проводиться державою (наприклад, націоналізація, конфіскація майна, що належить іноземним фірмам, відмова нового уряду виконувати зобов’язання старого і т. Д.);
– Зміни геополітичної ситуації в регіоні і т. П.
Оцінка політичного ризику, як правило, проводиться
Експертними методами. Як приклад можна навести методику, розроблену фахівцями Світового банку, згідно якої розраховується політичний рейтинг країни (Political Rating – PR). Його значення відповідає рівню ризику і змінюється в діапазоні від PR-1 (мінімальний ризик) до PR-9 (максимальний ризик). При оцінці рейтингу враховуються такі параметри, як період, на який політична ситуація в країні є прогнозованою, ставлення держави до виплати зовнішнього боргу, стабільність проведеного урядом політичного курсу.
Наслідком реалізації конкретних політичних рішень всередині держави є виникнення адміністративно-законодавчих ризиків, які являють собою ймовірність несприятливого впливу на суб’єкти економіки в результаті адміністративних і законодавчих змін. Джерелами даної групи ризиків можуть бути:
1) введення відстрочки або мораторію на різні види платежів, включаючи і зовнішні платежі. Обмеження можуть стосуватися термінів платежів, видів розрахунків (наприклад, заборона бартерних операцій), тимчасової зупинки переказу грошових коштів в ту чи іншу країну;
2) зміни в податковому законодавстві. Несприятливо на діяльності підприємств можуть позначитися збільшення існуючих податкових ставок, розширення бази оподаткування та введення нових платежів, зміна порядку розрахунків і стягнення податків;
3) обмеження в конвертації національної валюти (обмін її на іноземну). Ці обмеження можуть виражатися в жорсткій фіксації курсу обміну валют, що призводить до дисбалансу з ринковою кон’юнктурою, обмеження можливостей вигідного обміну валют, зростанню тіньових валютних операцій. Крім того, можуть регламентуватися розмір суми обмінних операцій, частка валютної виручки, обов’язково підлягає до продажу і т. П. Дана група ризиків більшою мірою впливає на компанії, зайняті зовнішньоекономічною діяльністю;
4) проблеми, пов’язані з обмеженням прав власності по створюваним фірмою продуктам. Дана група ризиків обумовлена??рівнем розвитку законодавства щодо інтелектуальної власності та авторських прав та практикою його застосування. Наприклад, великі втрати несуть виробники ліцензійної аудіо-і відеопродукції в країнах, де таке законодавство недосконале. Сюди ж відносяться ризики виробничого шпигунства, незаконної імітації оригінального продукту і т. П.;
5) можливі конфлікти фірми до законодавства, зумовлені специфікою її діяльності. Конфлікти можуть стати результатом того, що виробництво порушує вимоги природоохоронного законодавства, знову розроблений продукт не відповідає державним стандартам у певній сфері і т. П.
В цілому рівень адміністративно-законодавчих ризиків визначається тим, наскільки у державі розвинена правова база економічної діяльності та наскільки досконала система виконання законодавства. Очевидно, що в країнах з перехідною економікою та розвиваючих країнах ймовірність реалізації адміністративно-законодавчих ризиків буде вище.