ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ О. С. ПУШКІНА – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ
Матеріал уроку. Олександр Пушкін “Казка про царя Салтана… ” (уривки).
Мета. Ознайомити учнів з особистістю видатного російського поета О. Пушкіна, викликати інтерес до його творчості; зацікавити школярів змістом казки, привернути увагу до засобів характеристики поетичних образів; вчити зіставляти епізоди тексту з ілюстраціями; знаходити зачин, основну частину, кінцівку тексту.
Обладнання. Портрет О. С. Пушкіна, книги для виставки “Казки” О. С. Пушкіна, ілюстрації до “Казки про царя Салтана…”; репродукція картини М. Врубеля “Царівна-Лебідь”; картки зі словами.
Хід уроку
І. Підготовка до вивчення нового розділу.
1. Бесіда.
Учні читають назву розділу. Учитель повідомляє, що в попередніх класах діти вивчали казки народів Європи (2 клас), а в 3-му – літературні казки зарубіжних авторів.
2. Розгадування кросворда “Знавці назв творів та їх авторів”.
1. Дерев’яна лялька з довжелезним носом, про яку склав казку Карло Коллоді. (Піноккіо)
2. У якій казці Шарля Перро розповідається про хитрого і розумного кота? (“Кіт у чоботях”)
3. Як люди назвали королівну із казки братів Грім, що зачарувалася від уколу веретеном. (Шипшинка)
4. Головний герой повісті-казки російського письменника М. Носова. (Незнайко)
5. “Сорочаче гніздо” – це… народна казка. (Англійська)
6. Маленький і товстий, дотепний і хвалькуватий чоловічок із казки шведської письменниці Астрід Ліндгрен. (Карлсон)
– Прочитайте слово по вертикалі. (Пушкін)
II. Повідомлення теми та мети уроку.
– Чи відоме вам це прізвище? Які твори поета ви читали? Чим вони запам’яталися?
– Неможливо не любити цього великого поета. Давайте і ми ближче ознайомимося з його життєвим і творчим шляхом.
III. Ознайомлення із життєвим шляхом письменника.
1. Читання з дошки висловів про О. С. Пушкіна.
Ніколи ще жоден письменник не поєднався так задушевно і родинно з народом своїм, як Пушкін. (Ф. М. Достоєвський)
Пушкінська казка – пряма спадкоємиця казки народної. (С. Я. Маршак)
– Як ви розумієте ці вислови про письменника?
2. Розповідь учителя про поета,
– Для російського народу ім’я Олександра Сергійовича Пушкіна означає те саме, що й ім’я Шевченка – для українського народу. Він став виразником дум і прагнень простого поневоленого народу.
O. С. Пушкін народився у Москві. Він ріс разом із молодшою сестрою Ольгою та братом Львом. Мати, Надія Осипівна Ганнібал, була онукою арапа Петра І. Ганнібал був російським генералом. Мати Пушкіна, примхлива та свавільна жінка, до старших дітей ставилася холодно. Холод і байдужість зустрічали діти і з боку батька – Сергія Львовича Пушкіна. Любов і ласку отримував майбутній поет від бабусі Марії Олексіївни Ганнібал, яка дуже любила розумного не за роками онука. І хлопчик, що ніжно ставився до неї, навчався російської грамоти, а коли виріс, слухав її розповіді про давнину, про Петра І, про свого прадіда Ганнібала.
Особливу любов і теплоту відчував Олександр до своєї няні Орини Родіонівни. Будучи селянкою-кріпачкою, вона отримала “вільну”, але відмовилась іти від панів, залишившись у сім’ї Пушкіних назавжди. Ця дивовижна російська жінка, яка не знала грамоти, зберігала в своїй пам’яті багато народних пісень, казок, приказок і була чудовою оповідачкою.
Поет з дитинства полюбив народні казки, пісні, легенди, прислів’я. Вже відомим поетом Пушкін записав казки своєї няні, якими захоплювався все своє життя: “Что за прелесть эти сказки! Каждая есть поэма!”.
Але життя поета було сповнене постійних незгод і переслідувань з боку царя. О. Пушкін, який своїми вільнолюбними творами викликав гнів царської сім’ї, тривалий час змушений був перебувати на засланні. Навіть загибель геніального поета на дуелі була зумисне облаштована.
Твори О. С. Пушкіна ще за життя письменника перекладалися українською мовою.
Ім’я письменника свято шанується не тільки на його батьківщині, а й далеко за її межами.
3. Опрацювання статті про О. С. Пушкіна.
– А зараз ви самостійно прочитаєте статтю про поета у підручнику.
(Після читання учні дають відповіді на запитання.)
– Де народився видатний російський поет?
– До кого поет ставився з особливою любов’ю?
– Як навчався у ліцеї?
– Які казки згадано у статті? Хто є перекладачем цих казок? Що створено за сюжетами казок?
– Давайте вирушимо у казкове царство Пушкіна, де зустрінемося з героями “Казки про царя Салтана…”.
IV. Опрацювання І частини “Казки про царя Салтана…” (с. 137-139).
1. Виразне читання вчителем.
– Хто дійові особи казки?
– Де цар Салтан знайшов собі дружину?
2. Словникова робота.
А) Читання “сходинок” слів.
Враз | Якби | Свáха |
Хорóми | Окіян | Аршúн |
Заразóм | Брехлúве | Обмóва |
Світлúця | Мудрувáти | Велять |
Вибирáйтеся | Переймáють | Потáйно |
Вправа на нарощування кількості слів (спочатку читають у колонці одне слово, потім – два, три і так всю колонку).
Аналогічно читають інші колонки.
– Доберіть синоніми до слів “брехливе” (Неправдиве, оманливе, облудливе), “мудрувати” (Думати, обмірковувати, гадати, мізкувати).
– Яким словам відповідають наступні визначення?
– Чиста, світла, ошатна кімната в будинку.
– Великий розкішний будинок.
– Одночасно, зразу, за одним разом.
Б) Уточнення значень слів.
– Значення яких слів тлумачиться після твору? Прочитайте.
– Складіть пояснення слів “велять” і “потайно” (із сусідом по парті).
3. Повторне читання І частини тексту вголос “ланцюжком”.
– Чим у палаці займалися сестри цариці?
4. Відтворення змісту прочитаного. Вибіркове читання.
– Що ви дізналися про трьох сестер? Прочитайте про їхні мрії.
– Чому царю Салтану полюбилася третя?
– Як здійснюються бажання трьох сестер?
– Куди поїхав цар? Який наказ залишив цариці?
– Хто народився у царській сім’ї?
– Чому ткачиха і повариха перейняли гінця? Що було написано у тому листі? Прочитайте.
– Як цар відреагував на лист?
– Чому цариця із сином опинилися в океані?
– Чому сестри і сваха Бабариха обмовили царицю?
– Назвіть, які з героїв казки позитивні, а які – негативні. Доведіть свою думку.
– Як ви оцінюєте вчинок царя; сестер?
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
А) Гра “Дочитайте речення” (проводять учні).
Б) Гра “Прочитайте речення про…”.
– Те, що цар забрав усіх сестер у палац;
– те, що цар був на війні;
– те, хто перейняв гінця до царя;
– те, що ткачиха і повариха написали до царя;
– те, яку відповідь привіз хмільний гонець;
– те, що зробили з царицею і сином.
6. Робота над ілюстраціями.
– Розгляньте ілюстрацію до казки на с. 138. Який епізод зобразив художник?
– Знайдіть рядочки твору, які підходять до малюнка.
– Яка із намальованих дівиць майбутня цариця? ткачиха? повариха? Чому ви так думаєте? Якими їх зобразив автор?
7. Словесне малювання.
– Які малюнки ви намалювали б ще до казки? Кого і як зобразили б? Розкажіть.
8. Робота в зошитах (с. 50, завд. 1-2).
V. Опрацювання II частини “Казки про царя Салтана…” (с. 139-142).
1. Підготовка до читання.
А) Читання колонок слів.
Заволáв | Задзвонúли | Салтáн |
Кваплúво | Громоглáсно | Гвідóн |
Навстрíч | Торбúночка | Мáтінка |
Бенкéт | Величáво | Бабарúха |
Дзвінúці | Шкарлýпки | Чорномóр |
Читання слів “луною” за вчителем; “буксиром” у парі.
Пояснення малозрозумілих слів (за вказівкою дітей).
– Яке слово зайве в останній колонці слів? Чому?
– З якими іменами зустрічалися у І частині? Кому вони належать? б) Тлумачення невідомих слів.
На дошці – тлумачення слів. Учитель на картках-“блискавках” показує слова, а їх пояснення діти добирають з дошки. Прочитане слово прикріплюють на дошці поряд з тлумаченням.
2. Читання II частини казки мовчки.
– Хто такі Гвідон і Чорномор? Які ще нові персонажі з’явилися?
– Хто з них головні, а хто – другорядні персонажі?
3. Аналіз змісту і вибіркове читання.
– Як врятувалася цариця із сином?
– Чому Лебідь – зачарована царівна – допомагала князю Гвідону?
– Як Гвідон ставився до свого батька? Знайдіть слова, що підтверджують вашу думку.
– Які дива побачили гості на острові? Прочитайте.
– Як цар зустрів царицю? А ткачиха, повариха й сваха баба Бабариха?
– Чому цар їх не покарав? Про що це свідчить?
– Знайдіть зачин і кінцівку твору. Що незвичного і традиційного в цих частинах ви помітили?
– “Я там був, мед-пиво пив, тільки вуса обмочив” – це поетичний, суто казковий вираз, покликаний підтвердити невигаданість казкової історії. Поясніть його пряме і переносне значення.
– Що чарівного було у казці?
4. Вправи на розвиток техніки читання.
А) Гра “Чи були такі речення у казці?”.
Учитель читає речення. Учні відшукують їх у тексті.
– Що я – цар чи немовля? (Є.)
– Князь Гвідон поспішно встав, громогласно закричав. (Ні.)
– Подивіться всі туди: їде матінка сюди. (Ні.)
– Гості далі йдуть квапливо. (Є.)
– Цар як глянув – і присів. (Ні.)
– Цар на радощах таких відпустив додому їх. (Є.)
Б) Гра “Хто швидше?” (робота в парах).
– Знайдіть у тексті порівняння і допишіть. Яка пара впорається швидше?
А сама, неначе… (Пава).
Панцир, як… (Жар зорі).
5. Виразне читання уривків казки.
6. Робота в зошитах (с. 50-51, завд. 3-8).
ІV. Підсумок уроку.
– Що перемагає у казці О. С. Пушкіна? Кого покарано? За що?
Гра “Мікрофон”.
(Діти висловлюють свою думку в уявний мікрофон.)
– “Казка – вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій”. Які повчання ви винесли з цієї казки?
(2 votes, average: 2.50 out of 5)