Юрисдикція договору
Поняття і загальна характеристика значення цивільно-правових договорів
Однією з найбільш поширених в цивільному обороті категорій виступають договори, що дозволяють упорядкувати взаємодію між різними суб’єктами. Даний факт обумовлює підвищений інтерес дослідників до проведення характеристики поняття і змісту договорів, а також особливостей їх юрисдикції.
У найбільш загальному вигляді, котрий знайшов своє відображення в тому числі і в нормах чинного цивільного законодавства, визначення договору може бути сформульовано таким чином:
Договір – це цивільно-правова угода двох або декількох осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення відповідних цивільних прав та обов’язків.
Іншими словами, основне призначення договору, що робить вплив на зміст його юрисдикції, як властивість чиниться регулятивного впливу, виступає впорядкування різноманітні суспільних відносин. При цьому слід звернути увагу на те, що позначений ознака розкривається в наступних факторах:
- Договір, виступаючи підставою виникнення прав та обов’язків його сторін, у всіх випадках виступає формою встановлення господарських зв’язків між учасниками економічного обороту, оскільки саме розглядається угоду наповнює позначені зв’язку конкретизованим змістом, здатним забезпечувати їх практичну реалізацію. В тому числі, за допомогою встановлення заходів відповідальності за допущені порушення сприйнятих сторонами зобов’язань; Договір як форма встановлення господарських зв’язків дозволяє його сторонам визначати і узгоджувати елементи їх правового статусу як з урахуванням поточної економічної ситуації та потреб ринку, так і керуючись індивідуальними потребами і можливостями кожного з них; Договір дозволяє визначати і гарантувати обов’язкові для його суб’єктів способи забезпечення виконання зобов’язань, в числі яких, зокрема, виступає встановлена чинним законодавством обов’язковість виконання договору, неприпустимість односторонньої відмови від подібного виконання, а також можливість притягнення порушника договору до цивільно-правової відповідальності виражається, наприклад, в обов’язку відшкодувати іншій стороні завданих подібним порушенням збитки в повному обсязі.
Таким чином, юрисдикція договору характеризується особливостями і обсягом встановлюються його положеннями прав і обов’язків учасників цивільних правовідносин, порядком та умовами виконання зобов’язання, застосовуваними заходами відповідальності, і т. д.
Юрисдикція міжнародних договорів
Питання юрисдикції договорів, сфери їх дії і застосовного права особливо актуалізуються при правовому регулюванні міжнародних договорів (контрактів):
Міжнародний договір – це цивільно-правова угода, яка укладається між двома або більше сторонами, що знаходяться в різних країнах, спрямоване на укладення угод купівлі-продажу, постачання товарів, виконання робіт, та інших господарські операції, в суворій відповідності з погодженими сторонами умовами.
Іншими словами, основним змістовним ознакою, що дозволяє кваліфікувати цивільно-правова угода як міжнародний договір, виступає факт його укладення сторонами, які перебувають під юрисдикцією різних країн.
Для подібних ситуацій, чинним міжнародним правом передбачається правило, в силу якого, обов’язковим сутнісним умовою міжнародного договору виступає факт знаходження сторін у різних країнах.
Юридичною основою регулювання відносин, пов’язаних з прийняттям і реалізацією міжнародних договорів виступає інститут міжнародної комерційної угоди, як сукупність вимог цивільно-правового характеру, покликаних регулювати процедуру і форму здійснення міжнародних угод, в тому числі, за допомогою опису їх змісту і умов.
У чинному міжнародному праві велика роль належить Віденської Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року, прийняття якої мало на меті уніфікації правил міжнародної торгівлі. Змістом зазначеного акта охоплюються питання укладення міжнародного договору, конкретизації зобов’язань продавця і покупця, особливостей переходу різного роду ризиків, і т. д.
При цьому прямо звертається увага на те, що при відсутності в Конвенції положень, прямо дозволяють питання укладення та реалізації міжнародних договорів, в тому числі, пов’язані з визначенням їх юрисдикції, впорядкування таких питань проводиться відповідно до загальних принципів і колізійних норм.
Зміст юрисдикції договору
Юрисдикція договорів переважно зв’язується з рішенням двох основних питань – про суб’єктний склад осіб, на яких поширюються положення того чи іншого угоди, і про територіальну сфері їх дії.
При цьому якщо суб’єктний склад договору прямо встановлюється в його змісті, і, в більшості випадків обмежується особами його підписалися, то територіальні особливості юрисдикції договору не завжди встановлені однозначно. Іншими словами, багато цивільно-правові угоди не мають чітко визначеної територіальної сфери дії, що нерідко викликає проблеми в правозастосовчій діяльності та визначенні юрисдикції відповідних угод.
Так, за загальним правилом, спрямованому на визначення юрисдикції цивільно-правових угод договірного характеру, територіальна сфера дії цивільно-правових договорів повинна збігатися з територією суверенітету його сторін. Однак в силу дії принципу свободи договору, за взаємною волевиявленню сторін, територіальна юрисдикція договору може бути змінена за допомогою включення в його зміст спеціальної вказівки про це.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)