Звільнення від відповідальності у міжнародному торговельному праві
У міжнародній торгівлі укладаються контракти мають складну структуру і укладаються на тривалі терміни. В ході їх реалізації виникають всілякі ризики невиконання зобов’язань. Відповідно до Віденської конвенції 1980 р. сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов’язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї не можна було розумно очікувати прийняття цієї перешкоди до уваги при укладанні договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків.
Звільнення від відповідальності поширюється лише на той період, протягом якого існує дана перешкода. Сторона, яка не виконує свого зобов’язання, повинна надати повідомлення іншій стороні про перешкоду і її вплив на її здатність здійснити виконання. Якщо це повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало або повинно було стати відомо не виконує своє зобов’язання стороні, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримано.
Сторона не може посилатися на невиконання зобов’язання іншою стороною в тій мірі, в якій це невиконання викликане діями або упущеннями першої сторони.
Одним з яскравих прикладів звільнення від відповідальності є форс-мажор, історія якого сягає корінням кодекс Наполеона. У більшості випадків форс – мажор має місце, коли виконання договору стає неможливим у зв’язку з настанням непередбачених подій поза межами контролю сторін.
Поняття форс-мажору міститься в Принципах міжнародних комерційних договорів (УНІДРУА). Ст. 7.1.7. вказує, що сторона звільняється від відповідальності за невиконання, якщо вона доведе, що невиконання було спричинено перешкодою поза її контролем і що від неї не можна було розумно очікувати прийняття цієї перешкоди до уваги при укладанні договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків. Якщо перешкода носить тимчасовий характер, звільнення від відповідальності має силу на період часу, який є розумним, беручи до уваги вплив перешкоди на виконання договору. Положення цієї статті не позбавляє сторону можливості скористатися правом припинити договір або зупинити виконання, або просити сплати відсотків річних.
Як правило, обставини, при яких виникають перешкоди для виконання зобов’язань за договором включають три елементи:
– вони виникають поза контролем поза контролем будь -;
– вони повинні носити істотний характер;
– вони повинні бути несподівані і непередбачені.
Визначення труднощів міститься в Принципах УНІДРУА. Згідно ст. 6.2.2 труднощами вважається випадок, коли виникають події, суттєвим чином змінюють рівновагу договірних зобов’язань в силу або зростання для сторони вартості виконання, або зменшення цінності одержуваного стороною виконання. Крім цього події:
А) виникають або стають відомі потерпілій стороні після укладення договору;
б) не могли бути розумно враховані потерпілою стороною при укладенні договору;
в) перебувають поза контролем потерпілої сторони;
г) ризик їх виникнення не був прийнятий на себе потерпілою стороною.
У разі виникнення ускладнень необхідно вирішувати проблему зміни умов договору у зв’язку з обставинами, які істотно змінились. Між форс-мажором і труднощами є певні відмінності. Вони полягають в основному в тому, що при утрудненнях виконання договору для однієї із сторін стає набагато більш обтяжливим, але не неможливим, в той час як форс – мажор означає, що виконання зацікавленою стороною стало неможливим, принаймні, тимчасово.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)