Договір найму: визначення
При здачі квартири, приміщення, транспорту в оренду обов’язково повинна складатися папір, що регламентує відносини між здає і знімає сторонами. Найчастіше такий документ носить назву “договір оренди”, що в ряді випадків є помилкою. Коли в якості знімає боку виступає фізична особа, повинен укладатися договір найму.
Така різниця в термінах – не простий формалізм. Якщо між сторонами виникнуть суперечки, які вирішити можливо буде тільки через позов, суд визнає недійсним договір з фізичною особою, де фігурують терміни “орендодавець” і “орендар”.
Які блоки включає в себе договір найму?
У плані структури договір найму незначно відрізняється від договору оренди. Є такі блоки:
- Предмет договору. Тут вказується, що саме знімається – будинок, квартира, бізнес. Якщо предметом виступає житло, повинен бути вказано точну адресу. До слова, предметом договору не може бути неприватизована квартира – згідно із законом вона і так знімається у держави. Наймач і наймодавець. У договорі повинні фігурувати ПІБ і паспортні дані сторін угоди. Важливе доповнення: здавати житло може тільки власник або довірена особа (його статус повинен підтвердити нотаріальний документ) – в іншому випадку угода недійсна. Терміни дії. Законодавство не визнає договору найму, укладені на невизначений термін – максимум 5 років. По завершенні терміну дії договір пролонгується на той же термін, якщо сторони не заявили про бажання припинити співпрацю. Вартість найму. Краще вказувати реальну вартість, так як закон суворо ставиться до тих наймодавця, хто намагається приховати свої доходи заради мінімізації податків. Оплата послуг. Вирішити це спірне питання (хто платить за світло і інтернет в офісі) слід до укладення договору, а не після. Особи, які можуть проживати на житлоплощі. Цей блок актуальний при наймі житла. Вказувати членів сім’ї в договорі не обов’язково (вони мають право проживати без умов), а ось, наприклад, якщо квартиру знімають дві студентки, це повинно бути зафіксовано. Порушення умови може бути використано як підстава для дострокового розірвання договору. Ревізія. Ревізія, тобто перелік майна, яке передається знімає стороні в користування разом з основним предметом угоди, краще винести в додаток.
Спільні риси і відмінності договорів найму та оренди
Крім формулювань договору відрізняються і наступними аспектами:
Наймодавець особисто бачить, кому здає об’єкт, тоді як орендодавець може і не знати, хто буде користуватися знятим майном.
Договір оренди може бути безстроковим, тоді як договору найму – немає.
Договір найму (короткостроковий) може бути усним, а договір оренди – виключно письмовий.
Договір оренди більш “безпечний” для здає боку: якщо знімає фізична особа, існує ризик, що наймач сховається, залишивши після себе неоплачені борги. Співробітникові фірми це зі зрозумілих причин зробити куди складніше, та й попит буде не з працівника, а з компанії.
У договорів є і загальні риси:
- Ні той, ні інший не вимагають завірення у нотаріуса для того, щоб вважатися дійсними. Обидва договори укладаються в двох примірниках, а якщо існує посередник (ріелтор, брокер) – то в трьох.
Договору оренди та найму не дають стороні права починати користуватися майном, а тільки регулюють умови угоди. Право користування виникає у наймача (орендаря) після підписання передавального акта.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)