Попередній договір
Попередній договір – це документ, з якого випливає угоду про подальше укладанні остаточної угоди в перспективі. За таким документом у учасників не виникає будь-яких обов’язків або прав щодо передачі матеріальних благ і інших їх переміщень. Однак, обидві сторони зобов’язуються надалі укласти остаточну угоду. У разі відмови однієї сторони виконувати свої зобов’язання, вимагати виконання цього другий учасник угоди може через суд.
Сутність і призначення попереднього договору
Попередній договір підписується тільки при наявності документів, що засвідчують особу сторін або підтверджують статус організації / підприємця. Крім того, в документі відображається інформація про умови остаточного договору і предмет майбутньої угоди. Якщо це необхідно, то вказується також вартість предмета майбутнього договору. Надалі ціна не може бути змінена, що теж уточнюється в попередньому договорі.
Попередня угода оформляється письмово. У ньому прописується період, за який сторони зобов’язуються підписати остаточний договір. Якщо термін в попередній угоді не вказується, то підписання угоди може бути вироблено протягом року.
При недотриманні вищезазначених вимог попередній договір вважається недійсним. Немає необхідності завіряти договір у нотаріуса, але зробити це доцільно. Нотаріус перевірить справжність документів і коректність оформлення. Зберігати копію попереднього договору потрібно до укладення основного угоди.
Укладення попереднього договору: плюси і мінуси
Попередня угода оформляється пісьменноЗаключеніе попереднього договору допомагає при формуванні складних операцій. Він дозволяє встановити права / зобов’язання сторін у разі, коли укладення остаточної угоди неможливо з вагомих причин. Попередня угода допомагає в таких ситуаціях:
- Коли документи для укладення угоди не готові або готові частково і на їх підготовку потрібен додатковий час. Коли перед підписанням основного договору є необхідність виконати деякі операції (наприклад, отримати дозвіл державних органів). Коли задіяні процеси успадкування і одна зі сторін змушена чекати вступу своїх прав в силу. Однак, в такій ситуації фахівці не рекомендують укладати попередній договір, адже до моменту вступу в права спадщини кількість власників майна може змінитися. Коли процеси, пов’язані з матеріальними питаннями за договором, не можуть бути реалізовані в повній мірі в даний момент. Наприклад, однією зі сторін необхідно зібрати необхідну суму грошових коштів. Коли один учасник відносин не має достатньої кількості часу для укладення остаточної угоди в даний момент (наприклад, відрядження, непередбачена поїздка і т. Д.).
При підписанні попередньої угоди можливі наступні ризики:
- Зміни в ціновій політиці ринку. Попередній договір фіксує вартість предмета угоди, і вона не підлягає зміні. При зміні наміри однієї зі сторін укладати остаточний договір, друга сторона має право примусити її допомогою судового висновку. Більш того, сторона, що не дотримує зобов’язання за попередньою угодою, може бути притягнута до компенсації збитків, які несе інший учасник через відмову.
Найчастіше, висновок попередньої згоди має на увазі передачу завдатку від одного учасника до іншого. У разі, коли ситуація доходить до судового розгляду, може бути так, що суд не визнає факт передачі завдатку. Щоб цього уникнути, створюється дві угоди – попереднє і про передачу завдатку.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)