Види і підходи дослідження фондового ринку
Під час аналізу фондового ринку та принципів його роботи деколи складно зрозуміти принципи, що протікають. На цьому тлі основні дослідження зводяться до виявлення початкового рейтингу компанії-емітента і випущених нею цінних паперів.
При цьому сьогодні можна виділити кілька видів дослідження фондового ринку:
- 1. Обов’язковий. Результати, отримані шляхом проведення аналізу, повинні бути враховані в скоєнні подальших дій з розвитку ринку. 2. Ретроспективний. Тут дослідження ринку в цілому проводиться не в поточний момент часу, а в минулому. Тобто особливість такої методики – порівняння між собою цінних паперів на факт їх ефективності. 3. Оперативний. Його особливість – аналіз поточного стану ринку і тих ситуацій, які відбуваються на даний момент часу. 4. Перспективний. В даному випадку завдання дослідження – вивчення перспектив ринку в майбутньому, тобто його прогнозування. 5. Системний. Має на увазі дослідження тих впливів, які надають різні соціальні та економічні аспекти на фондовий ринок в цілому; 6. Рекомендований. Результати, які були отримані в період проведення таких досліджень, не є обов’язковими, але можуть бути вивчені в процесі прийняття рішень.
До основних підходів дослідження фондового ринку і його стану можна віднести:
1. Від глобального до локального. Даний метод аналізу вважається класичним варіантом, який традиційно застосовується для дослідження процесів. Все починається з перевірки зовнішніх чинників, а закінчується вивченням стану якихось окремих сфер в економіці, окремих її елементів. При цьому завершальним етапом може бути дослідження конкретної компанії-емітента.
У цьому випадку дослідження фондового ринку проводиться в такій послідовності:
- – проводиться огляд всіх подій в світі і країні. Як правило, тут приділяється увага найбільш важливих новин; – визначаються головні показники – по безробіттю та інфляції. Особливість таких індикаторів в тому, що вони найчіткіше відображають реальний стан в сфері економіки; – аналізується рівень попиту і пропозиції на ринку товарів, досліджуються поточні фази циклічності економіки, вивчаються умови рівноваги; – проводиться аналіз грошово-кредитного ринку, що охоплює різні визначення процентних ставок, а також різних періодів кредитування; – аналізується ринок акцій в цілому; – проводиться дослідження деяких економічних секторів. При цьому основний акцент робиться на рівень видобутку природних ресурсів, активність виготовлення засобів виробництва, стан торгової сфери, видобуток корисних копалин, розвиток НТП (науково-технічного прогресу), поточний стан речей на ринку споживчих товарів, стан сфери обслуговування, активність розвитку зв’язку, транспорту і комунальних послуг; – загальний аналіз по кожній з галузей промисловості; – дослідження певних компаній, які найбільше цікавлять в процесі аналізу; – завершальний етап – вибір певних цінних паперів (облігацій або акцій).
Особливість методики полягає в тому, що спочатку проводиться дослідження макроекономіки і її впливу на ринок, а вже після цього аналізуються цінні папери – облігації та акції. При цьому підхід “від глобального до локального” переслідує дві основні задачі:
– сформувати спільну точку зору на всі економічні чинники, здатні якимось чином впливати на вартість цінних паперів;
– порівняти деякі сектори економіки і безпосередньо роботу компанії з позиції вигідності їх роботи і подальших перспектив емітованих активів на ринку.
Але у такого підходу в дослідженні фондового ринку є і явний недолік – великі ризики пропустити певні цінні папери, наприклад, облігації або акції.
2. Від локального до глобального. Цей підхід виступає в якості основного доповнення першої, менш досконалою методики. Його особливість полягає у виявленні певних критеріїв, що дозволяють більш точно здійснювати вибір цінних паперів. До таких можна віднести:
- – відношення вартості активу до його прибутку (з розрахунку на одну акцію). Отриманий параметр порівнюється з середнім показником, розрахованим за останні п’ять років. Він носить назву відносний коефіцієнт; – стандартне відхилення. Тут аналізується зміна місячних норм прибутковості по акції протягом останніх п’яти років; – річний дохід по акції. Далі проводиться порівняння із середнім прибутком на кожен цінний папір протягом останніх п’яти років; – загальна ринкова ціна кожного активу, який цікавить інвестора.
На підставі описаних вище показників з’являється можливість більш точно дослідити ринок і вибрати максимально дохідні цінні папери. При цьому можна бути впевненим, що вони забезпечать стабільно низький відносний коефіцієнт, поступове зростання прибутковості і стійкість ціни до різних змін в економіці.