У чому відмінності позабіржового ринку від біржового?

Ми вже коротко згадали про основні особливості позабіржового ринку, але розкласти все по “поличках” не буде зайвим. Отже, біржовий і позабіржовий ринки прекрасно співіснують між собою і не заважають один одному. Так в чому ж особливості нашого “героя”? По-перше, на позабіржовому ринку продаються цінні папери самих різних підприємств, як великих і вже сформованих, так і новачків, які не можуть “пробратися” навіть на регіональні біржі. По-друге, на позабіржовому ринку угоди можна здійснювати з будь-якою кількістю цінних паперів – тут не буває повних або неповних лотів. По-третє, торгувати на такому ринку можна завжди і з будь-якої точки планети. Головна умова – наявність необхідної суми на рахунку і якісного зв’язку з глобальною мережею. Крім цього, позабіржовий і біржовий ринки мають відмінності в особливостях торгівлі і способах укладення угод. Так, позабіржовий ринок можна умовно розділити на неорганізований і організований. На організованому ринку діють спеціальні правила. Це потужна система з голосними торгами, можливістю складання заявок, наявністю якісного торгового обладнання. В якості учасників ринку часто виступають професійні посередники. У свою чергу, у неорганізованого ринку немає особливих правил – торги ведуться стихійно, результати ніде не відображаються. Учасники такої біржі торгують на свій страх і ризик.

Як відбувається торгівля на позабіржовому ринку?

Щоб зрозуміти суть позабіржового ринку, давайте розберемося з тонкощами торгівлі на ньому. Зокрема виділимо, що дана система має на увазі два основних види взаємодій:

– по-перше, між покупцем і дилером;

– по-друге, між дилерами.

У цьому випадку продаж акції від одного до іншого відбувається з метою подальшого продажу. Хто такі дилери? По суті, це звичайні посередники, які надають допомогу в оформленні угоди. Часто дилери виступають в ролі принциповий. У цьому випадку угода може виконуватися за свій рахунок і від імені дилера. При цьому останній здійснює покупку цінних паперів зі знижкою, а продаж – з комісією. У ситуації, коли дилер бере заявку з боку потенційного покупця, він вказує свою вартість, яка сформована з двох основних складових:

    1) Реальною вартості продажу (найчастіше мова йде про ринкову ціну); 2) Комісії, яка покриває існуючі витрати і гарантує хоча б невеликий прибуток. Зокрема, націнка може бути різною.

Найчастіше вона становить близько 5% від вартості цінного паперу. Якщо мова йде про продаж активу невідомої компанії, то ризики істотно зростають. Як наслідок, підскакує і комісія. Таким чином, дилер заробляє на спреді – різниці між купівлею і продажем.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

У чому відмінності позабіржового ринку від біржового?