Вальтер Скотт (1771-1832) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ – БИЛИНИ І БАЛАДИ – Хрестоматія 7 клас
Вальтер Скотт народився в Единбурзі в родині адвоката. З дитинства Скотт із непідробним інтересом слухав розповіді дорослих про Шотландію, про стародавню історію. Незабаром він уже сам почав залюбки читати історичні твори. Завдяки феноменальній пам’яті Скотт запам’ятовував до найдрібніших деталей обставини усіляких воєн, походів, боїв, імена і титули історичних осіб. Часті прогулянки місцевими лісами розвинули в майбутньому письменникові почуття прекрасного.
Освіту Скотт здобував у школі в Единбурзі, а пізніше в Кельсо. У 1786 р. батько взяв його до себе в адвокатську контору. Підліткові не особливо подобалося бути правником, тому свою невгамовну юнацьку енергію він вихлюпував під час зустрічей із друзями. Захоплення книгами не полишало його, і Скотт, як і раніше, багато часу присвячував читанню.
Його перша любов не була взаємною, і юнак розчарувався в ніжних почуттях. Однак у 1797 р. він одружився із Шарлоттою Карпентер, батьки якої, французькі роялісти, рятувалися від французької революції в Шотландії. Подружжя щасливо прожило 30 років.
У 90-х рр. XVIII ст. Вальтер Скотт зацікавився німецьким романтизмом, середньовічними романами і шотландськими баладами. Його перша опублікована робота (1796) була, по суті, вільним перекладом двох німецьких балад. У 1805 р., після виходу у світ поеми “Пісня останнього менестреля”, Вальтер Скотт став популярним літератором.
У ці роки (1800-1810) Скотт жив активним суспільним і літературним життям. У цей період настав один з переломних моментів життя письменника, який значною мірою визначив його майбутню творчість. Призначення шерифом у 1799 р. в округ Селькірк значно покращило його матеріальне становище. У 1806 р. Скотт став секретарем у Сесійному суді Единбурга. У цей же час він вклав гроші в друкарню свого друга Джеймса Баллантайна, співвласником якої був і його брат Джон. До 1813 р. фірма опинилася на межі банкрутства, від якого її врятував Скотт. Проте усі наступні твори Скотт писав винятково для продажу, орієнтуючись на інтерес публіки, оскільки гонорари йшли на утримання родини і на виплату боргів. Ще одною фінансовою авантюрою Скотта стала купівля в Ебботсфорті заміського будинку, який письменник буквально завалив антикваріатом.
У 1813 р. Скотт знайшов чернетки свого роману, який він починав писати ще в 1805 р. І в 1814 р., за мінімальну кількість часу, він написав роман “Веверлі”, на який чекала доволі щаслива доля, оскільки читачі прийняли його дуже прихильно. Роман вийшов анонімно.
Саме в історичних романах з найбільшою повнотою виявився літературний геній Вальтера Скотта. По-перше, він завжди поміщав своїх героїв у самий вир історичних подій, вони ставали невід’ємною їхньою частиною, ланкою в загальному ланцюжку життєвих закономірностей. По-друге, Скотт був майстром діалогів, він з легкістю відображав на папері як стилістику шотландської народної мови, так і особливості мовлення аристократів чи лицарів середньовіччя. По-третє, особливістю романів Скотта було те, що великий акцент робився на ролі в історії простої людини, а не сильних світу цього, що суперечило тогочасній літературній традиції. І, зрештою, успіх романів Скотта був зумовлений їх унікальною мовою, яскравими, живими описами і легкістю стилю.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)