УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР ПОВІСТЕЙ ВЕЧОРИ НА ХУТОРІ БІЛЯ ДИКАНЬКИ ТА ТАРАС БУЛЬБА МИКОЛИ ВАСИЛЬОВИЧА ГОГОЛЯ – Тези робіт

Кравченко Юлія Юріївна

Учениця 10 класу Городищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 Черкаської області

УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР ПОВІСТЕЙ ВЕЧОРИ НА ХУТОРІ БІЛЯ ДИКАНЬКИ ТА ТАРАС БУЛЬБА МИКОЛИ ВАСИЛЬОВИЧА ГОГОЛЯ   Тези робіт

У роботі запропоновано аналіз українського фольклору в творчості М. В. Гоголя.

Дослідження присвячене вивченню та систематизації традицій та обрядів українського народу в повістях М. В. Гоголя “Вечори на хуторі біля Диканьки” та “Тарас Бульба”.

Робота грунтується на результатах теоретичних досліджень, зокрема: О. Воропая, О. Вишні, Є. Малюнка, М. Грушевського та інших, які досліджували творчість Гоголя і український фольклор.

Актуальність теми дослідження зумовлена загальним спрямуванням сучасних досліджень в галузі фольклористики, а саме: пісень, щедрівок, колядок та особливостями загальної орієнтації на дослідження та відновлення традицій, обрядів, дотримання звичаїв.

Об’єктом дослідження є український фольклор у творах М. В. Гоголя.

Предметом дослідження є народні пісні, обряди, вечорниці, думи повістей М. В. Гоголя.

Метою дослідження є аналіз фольклорних особливостей народних пісень, обрядів, вечорниць, дум в творах “Вечори на хуторі біля Диканьки” та “Тарас Бульба” М. В. Гоголя

Для досягнення мети необхідно було вирішити конкретні завдання:

1. Проаналізувати особливість творчого методу письменника.

2. Дослідити зв’язки Гоголя з Україною та її культурою.

3. Систематизувати джерела, звідки черпали свою силу українці.

4. З’ясувати значення та роль народної пісні, щедрівок, колядок у житті українського народу.

5. Аргументувати свою точку зору прикладами і цитатами з творів Гоголя.

При опрацюванні і дослідженні теми були використані методи концептуального аналізу, загальнонаукові методи аналізу, синтезу і узагальнення.

Наукова новизна роботи полягає в тому, щоб систематизувати поєднання староукраїнської – язичницької і християнської культур. Староукраїнські традиції ввійшли у плоть і кров православних звичаїв, і тепер ми не уявляємо Різдва без куті, Великодня – без писанки, Святої Трійці – без клечання… Все це – наша культура, наша свята традиція.

Саме цю прекрасну сторону України і прагнув відтворити Микола Гоголь у своїх творах про Малоросію.

Практична значимість дослідження полягає у використанні даного матеріалу при написанні курсових, дипломних робіт, при вивченні творчості М. В. Гоголя на уроках зарубіжної літератури, народознавства. Структура роботи визначена предметом і логікою дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Висновки. В процесі даного дослідження було проведено аналіз теоретичних праць, посібників, публікацій з питань аналізу з питань фольклорних особливостей повістей.

В роботі було розглянуто, як прогресивна романтика повістей Гоголя істотно відрізнялась від сентиментальних, модних на той час описів життя; як автор вивчає українські звичаї, традиції, обряди, доводить велич мелодійної української мови.

При дослідженні встановлено, що повісті розбудили етнографічний інтерес у багатьох дослідників творчості Гоголя – О. Вишні, М. Драгоманова, О. Ковальчук, М. Грушевського та багатьох інших.

Творчість М. В. Гоголя, хвилюючи багатьох українців, і досі не втрачає актуальності. Ми живемо в епоху народження самостійної, незалежної України. Кожна людина повинна добре знати своє коріння, адже не може бути щасливого майбутнього, якщо нинішнє покоління не знатиме своїх звичаїв, традицій, не буде знайомитись з історичним минулим свого народу.

Тема українознавства хвилювала багатьох письменників зарубіжної літератури.

Геній автора не в тому, щоб вигадувати щось незвичне, а в тому, щоб вирощувати свої витвори на підгрунті народного, реального.

Гоголь – це геніальний митець, який любив свій рідний край, більше того, примусив російського читача полюбити чарівний день українського літа, чарівну українську ніч, “дивне повітря”… Гоголь ніколи не переставав любити Україну. Його трагедію не можна пояснити боротьбою проти самого себе, проти тієї стихії, що була природною основою його істоти, проти його народності.

З Гоголем пов’язана і історія української музики, і історія образотворчого мистецтва України.

Гоголь – геніальний син українського народу, поряд з Шевченком, становить законну нашу національну гідність, славу і честь. Він дуже любив і цінував українські пісні, які лунали над його колискою, які він чув підлітком. Українські пісні надали Гоголю істотну допомогу при створенні його перших книг.

Немає на світі кращого неба, ніж небо України. Високе мов наш дух, воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов. М. В. Гоголь хоче, щоб ми з вами подивилися на своє небо і думкою, як у тій чудовій пісні, полинули аж до сонця і зірок, і глянули на трепетну Землю, і тоді відкриється нам на зелено-голубому лику планети край, що нагадує собою серце, – Україна!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

УКРАЇНСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР ПОВІСТЕЙ ВЕЧОРИ НА ХУТОРІ БІЛЯ ДИКАНЬКИ ТА ТАРАС БУЛЬБА МИКОЛИ ВАСИЛЬОВИЧА ГОГОЛЯ – Тези робіт